Book Art

З 20 до 24 квітня на Книжковому Арсеналі буде представлений проект «СЕМЕНКО100», який розміститься у лекторії на майданчику Pictoric. Українські ілюстратори покажуть 100 артбуків до 100 віршів поета-футуриста Михайля Семенка. Читомо розпитало у художників про роботу над проектом, улюблені вірші та експерименти з матеріалами.

Над проектом працювали художники Катерина Лесів, Романа Рубан, Михайло Букша та Ольга Гайдаш. Кожний з них на власний смак обирав вірші та спосіб їх оформлення. Це свого роду «книжкові етюди», оскільки на ідею та виконання одного вірша витрачалось в середньому кілька годин. У всі дні Книжкового Арсеналу можна буде погортати книжки та поспілкуватися з художниками. 21 квітня о 16.00 відбудеться презентація проекту «СЕМЕНКО100».

Катерина Лесів:

«Вірші Семенка ідеально підходять для подібного проекту. Вони бувають полярні за настроєм та сюжетом, але всі незмінно відверті. З таким матеріалом хочеться експерементувати.

Ще цікаво те, що більшість обраних для проекту віршів Семенко писав, будучи нашим однолітком. Мабуть, тому і під час роботи над віршами було відчуття живого спілкування безпосередньо з Семенком.

Задумуючи проект, ми вирішили встановити собі лише одне обмеження – формат. Все інше: техніка, концептуальні рішення, колорит вирішувалися для кожного вірша окремо.

Особисто для мене цей проект став приводом спробувати нові техніки. Робота над артбуками була схожа на свого роду марафон. В процесі роботи над однією книгою з’являлись ідеї для іншої. Дуже цікавий і новий досвід».

Ілюстрація Катерини Лесів до вірша «У неї помер чоловік»

У неї помер чоловік

Через два місяці буде весна
Вона мені віддалась
По вашому це так?
Ах чоловік помер місяць назад
З туги вона віддалась мені
А весна буде без мене
Розумієте?
Я обіцяв весною прибути
По-вашому вона буде ждать?
А я по від’їзді на другий день
З туги за нею спав із іншою
І властиво не знав чи повернусь
А чоловік помер
А вона сама
І весна
Перса її – як пісок дюн
І погляд як Індія.

Читайте також: Михайль Семенко: лідер, урбаніст, деконструктор

 Ольга Гайдаш: 

«Те, ЯК писав Семенко цікаво і через 100 років сьогодні, а те, ПРО ЩО він писав – цікаво завжди.

Навряд чи може залишити когось байдужим така навмисна щирість і простота. Семенко вимагає тільки її натомість, тому в проекті «СЕМЕНКО100» брати участь легко і просто.

Автор не диктує тобі, що саме важливо зобразити і як, він просто пише вірші».

Гора жовтих лілій

Скажи — ти не забула гору Жовтих Лілій

І до болю зелену полонину?

Коли перебули найпоетичнішу з ідилій ?І клялись кохати до загину?

Сонце, сонце, небо, бухти, бухточки, далі —

Ми ж цілий світ у той мент осягнули!

І квіти — великі, жовті, безумні — збирали,

І все минуле, і все майбутнє — забули, забули.

Ілюстрація Ольги Гайдаш до вірша «Гора жовтих ліній» 

Михайло Букша: 

«Над проектом вирішив працювати, бо хотів зробити щось швидко і багато. Спочатку планів займатися суто артбуком не було. Головною метою був систематичний процес придумування і втілення.

Взяти участь в проекті «СЕМЕНКО100» запропонували Катя Лесів і Романа Рубан. Раніше я не заглиблювався в його творчість, але знав про таку особистість як Михайль Семенко, українського поета.

В техніках ми себе не обмежували. Мої артбуки зроблені в різних техніках: колаж, монотипія, принт, фото, малюнки».

Ілюстрація Михайла Букші до вірша «1. V. 914-го»

1. V. 914-го

Сьогодні перше число мая

перше мая

веселий день молодої весни.

Всі сквери й парки залюднені вдень

а ввечері відчиняться сади.

Я чую вибухи фейєрверків

і звідкісь плинуть мідяні звуки.

Але я сиджу дома

нікуди не піду сьогодні

сьогодні перше число мая

веселий день молодої весни

молодої весни.

Читайте також: 8 запитань ілюстраторам Pictoric

Романа Рубан: 

«Ми довго намагались знайти те, що допомогло б нам зробити спільний проект, і не втративши самих себе, бути неподільними та єдиними разом. Знайти те, в чому можна втілити і дуже прості, і найнесподіваніші ідеї.

Чому Семенко? Його багатогранна творчість була несподіваною 100 років тому, і навіть зараз залишається такою. А про нього знає не кожен, шкода. Переосмислити через століття його вірші — це захоплююча гра, в якій єдиним правилом ми обрали формат книги та час на створення ідеї.

Було досить важко обрати для себе 25 віршів для проекту, а особливо виділити улюблений. Творчий доробок поета великий, але не дивлячись на це ми навіть кидали жереб, хто перший буде обирати над якими віршами працювати, бо деякі просто надзвичайні. Ті вірші, що ми обрали в певній мірі показують наші характери та погляд на життя.

Можна було б вставити сюди майже весь перелік віршів з «Кобзаря» Семенка і це було б правдою, що кожен з них улюблений. Але мабуть апофеозом для мене є вірш VII.

Понеділок.

Вівторок.

Середа.

Четвер.

П’ятниця.

Субота.

Неділя.

Техніки використовувала різні: від простого олівця до монотипій, від гравюр до фотоколажів і принтскринів.

Читайте також: Семенко мертвопетлює: історія вічних пошуків

«СЕМЕНКО100» — це некоменційний проект, артбуки надруковані лімітованим накладом. Але ми відкриті до співпраці, і маємо ідеї для втілення цього проекту в дещо іншому форматі»

Ілюстрація Романи Рубан до вірша «Крик»

Крик

Хтось загинув з холоду серед мяхкої юрми

Хтось крикнув самотно: ах я чужий

І несміливо влучив кулею в лоб

І орубінила підлогу кров

І сказали що наівно згинув чоловік

І скрикнула якась панна і червоний крават осліп

Хтось опромінив холод серед мяхкої юрми

Хтось крик осамотнив: ах я чужий

І окулив несміливість влучністю в лоб

І опідложила рубіни кров.