Читомо > Місця > 7 літературних локацій Чернівців

Місця

7 літературних локацій Чернівців

09.09.2016 0 Автор:

Чернівці – місто, у якому щодня перетинаються 65 національностей, та яке повсякчас називають «маленьким Віднем» та «Єрусалимом-на-Пруті». Тільки тут можна прогулятись австрійською вулицею з радянськими будівлями, названою в честь румунського поета. А ще саме в Чернівцях співак Олександр Вертинський написав свій найвідоміший романс, Ольга Кобилянська завела дружбу з Василем Стефаником, а Юрій Федькович по-справжньому закохався. Читомо відвідало столицю Буковини та склало список місцин, де творилась історія літератури колись, та де її творять сьогодні.

1. Кав’ярня «Габсбург» (нині – будівля Національного банку України)

Де знайти: площа Центральна, 3.

czernowitz1Світлина heritage-ua-ro.org

Хоча від колишньої величі цієї кав’ярні залишився лише зовнішній фасад, але оминути красиву барокову вежу та її багату історію неможливо. Цей елітний заклад постав на зламі ХІХ та ХХ століть на початку тодішньої Панської вулиці (нині вулиці Ольги Кобилянської) та відразу став улюбленим місцем усієї культурної еліти Буковини, та вельможних гостей краю.

Пізніше у стінах «Габсбургу» заснували перший на Буковині «Клуб шанувальників кави». Шляхетна атмосфера кав’ярні виховала не одного поета, філософа та художника. І саме тут Леся Українка вперше куштувала чернівецьку каву, гостюючи у своєї доброї подруги Ольги Кобилянської. Кав’ярня «Габсбург» стала місцем постійних зустрічей двох величних жінок української літератури.

Читайте також: 9 локацій, насичених поезією Meridian Czernowitz

2. Культурно-мистецький Центр «Literatur Caf?»

Де знайти: площа Центральна, 10.

czernowitz2

У центрі Чернівців, на другому поверсі примітного Художнього музею (впізнати будівлю можна по красивій мозаїці на фасаді та пам’ятнику трояндам біля вхідних дверей) заховалась святая святих усього літературного та книжкового.

Тут усе створено для того, щоб черпати натхнення – починаючи від старих антикварних меблів з колишньої кав’ярні «Габсбург» та закінчуючи феноменальним краєвидом з вікна. Вранці вас зустрінуть з горнятком міцної кави та свіжою газетою «Молодий буковинець», а ввечері чекатимуть з гарячим глінтвейном. Саме «Літературне кафе» стало постійним місцем зустрічей письменників та музикантів.

Читайте також: Книги. Кава. Автентика (культурно-мистецький центр у Чернівцях)

3. Найкраща кав’ярня на розі

Де знайти: вулиця Університетська, 17.

czernowitz3Світлина buknews.com.ua

Німецький публіцист Георг Гайнцен якось написав, що Чернівці – це «місто, в якому книгарень більше, ніж кав’ярень». Здається, саме ці дві пристрасті – любов до кави та любов до читання – боролись в чернівчанах, відколи вони себе пам’ятають. І саме в Найкращій кав’ярні вони стали єдиним цілим. Адже в цьому невеличкому теплому закладі можна одночасно придбати останні літературні новинки, взяти щось почитати з полиці буккросингу та випити найсмачнішу в Чернівцях каву з цитриною.

4. Літературний целанівський центр (Paul Celan Literaturzentrum)

Де знайти: вулиця О. Кобилянської, 51.

czernowitz4Світлина facebook.com/meridiancz

Не Федьковичем єдиним. Буковина виховала безліч прозаїків та поетів, які ставали справжніми відкриттями румунської, польської, єврейської та німецької літератур. Серед них Міхай Емінеску, Ґеорґ Дроздовський, Роза Ауслендер, Йозеф Бурґоднак та ін. На вершині цього списку – німецькомовний поет та перекладач Пауль Целан, який і дав ім’я цьому центру. Відомий своїми блискучими поемами та трагічною історією смерті, Пауль по праву вважається найвизначнішим австрійським поетом ХХ століття. За можливість називати цього митця «своїм» борються більш ніж три країни, однак свої перші творчі кроки Пауль робив тут, у Чернівцях.

На жаль, через радянську пропаганду ці імена загубились в історії. І саме в стінах цього центру кращі літературознавці Чернівців працюють над тим, щоб багатомовна літературна спадщина Буковини стала відкритою для України та світу. А разом з тим, целанівський центр став традиційною сценою для сучасних поетів, прозаїків, філософів та музикантів, які приїжджають зі своїми книгами та думками в Чернівці.

Читайте також: Ерік Целан: Я приїхав в Україну, щоб підтримати шанувальників поезії мого батька

5. Будинок Ольги Кобилянської

Де знайти: вулиця С. Окуневської, 5.

czernowitz5Світлина karpaty.info

Кобилянська була закохана в Чернівці з першого погляду, про це говориться в багатьох її листах до друзів. У цьому місті розквітла її дружба з Лесею Українкою, тут вона познайомилась з Василем Стефаником й Осипом Маковеєм, та саме в Чернівцях набрала обертів її феміністична діяльність. Усього письменниця прожила тут 50 років, змінила 13 адрес. Та майже завжди це були орендовані помешкання.

І тільки один єдиний будинок став її власним, придбаний у брата Максима за літературний гонорар. Це була остання оселя Кобилянської, в цьому будинку їй судилося провести свої останні роки, та саме тут у 1944 році відкрили Чернівецький літературно-меморіальний музей письменниці. Серед багатьох вартісних експонатів у залах музею зберігається щоденник письменниці, який вона вела німецькою мовою впродовж 7 років, її особисті речі, сімейні фотокартки, а також перші видання «Людини» та «Царівни».

Найцікавішим для всіх туристів предметом досі залишається настінний годинник у меморіальному кабінеті Кобилянської. Його стрілки показують точний час, коли перестало битись серце господарки – 13 годину 30 хвилин 21 березня 1942 року.

Читайте також: Meridian Czernowitz – сьогоднішнє і, сподіваюся, майбутнє Чернівців

6. Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича

Де знайти: вулиця М. Коцюбинського, 2.

czernowitz6Світлина chnu.cv.ua

Важко уявити місце, де було б зосереджено більше літературних справ та починань, ніж у стінах університету. «Український Ґоґвортс» не раз ставав домівкою для визначних літераторів та мислителів свого часу, і не тільки українських. Тут викладали перший експериментальний німецький психолог Ґеорґ Еліс Мюллер, австрійський історик Раймунд Кайндль, письменник Осип Маковей, україніст Степан Смаль-Стоцький, композитор Сидір Воробкевич та інші.

А випускниками університету в свій час стали німецька поетеса Роза Ауслендер, лексикограф Юліан Кобилянський (брат Ольги Кобилянської), сучасна письменниця Марія Матіос. У роки Другої світової вищу освіту за спеціальністю романська філологія тут здобував уже згаданий Пауль Целан.

Стіни Чернівецького університету стали рідними і для галичанина Івана Франка – на цілий семестр. Франко приїхав до Чернівців за порадою Смаль-Стоцького – готуватись до наступного захисту докторату.

7. Літературний салон вдови Марошані (був знесений у 1920 році)

Подвір’я між будинками № 2 та № 4 на вулиці К. Томащука – справжня зірка на літературній мапі Чернівців. Саме тут у 60-х роках ХІХ століття проживала вдова Марошані, яка була господинею першого літературного салону в Чернівцях. І навіть якщо нині від відомого осередку літератури нічого не залишилось, не згадати про нього ми не могли. Серед найвідоміших гостей салону були лікар та винахідник Антін Кобилянський та поет Ернст Нойбауер, який і привів сюди вперше Юрія Федьковича. Тут буковинський письменник познайомився зі своїм першим та найбільшим коханням – дочкою господині салону Емілією.

Очевидно, та місцина притягувала до себе літературну еліту, оскільки в 1903 році в будинок № 2 заселилася Ольга Кобилянська. Це була шоста адреса письменниці на карті Чернівців. Тут і гостила в неї Леся Українка під час одного із візитів до Буковини.

13754371_1099349096797037_6566567358746433551_n

9-11 вересня у Чернівцях відбудеться Міжнародний поетичний фестиваль Meridian Czernowitz.

Програма фестивалю тут.

Читайте також: 10 зіркових іноземних гостей Meridian Czernowitz

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe