Інтерв’ю

Святослав Померанцев – не лише президент міжнародного поетичного фестивалю Meridian Czernowitz, а й видавець, бізнесмен та керівник літературної резиденції у Чернівцях. Однак себе він зазвичай скромно називає «постачальником поетичного клімату». Поезія у Померанцева у крові: його прадід був одеським літератором, дід – чернівецьким журналістом, а дядько – відомий поет, публіцист і журналіст радіо «Свобода» Ігор Померанцев. Цікаво, що раніше Святослав Померанцев займався будівельним бізнесом, однак згодом вирішив створити власну літературну корпорацію, що допоможе перетворити улюблене місто на поетичний центр Європи.  Напередодні VІ фестивалю Meridian Czernowitz, який пройде 3-6 вересня у Чернівцях, його президент розповів  «Читомо» про те, що саме його надихнуло на створення фестивалю, чому на ньому немає румунської поезії, а також про нові проекти однойменної літературної корпорації.

– Шість років тому Ви провели перший фестиваль. Ви пам’ятаєте культурний ландшафт міста до цієї події? Що надихнуло Вас створити культурний продукт під назвою Meridian Czernowitz?

– Саме місто мене й надихнуло, широ кажучи. Ми одразу вирішили працювати у сфері культури, і продовжуємо це робити і нині. А взагалі-то шість років тому я не знав, який культурний ландшафт у Чернівцях і в Україні. Просто усвідомив, що потрібно щось робити, так і з’явився фестиваль.

– А чому саме поетичний фестиваль? Звідки була упевненість у тому, що саме це стане найкращим варіантом, а Чернівці поступово зможуть перетворитися на поетичну столицю Європи?

– Після першого фестивалю з’явилася велика стаття «Місто мертвих поетів» у газеті «Frankfurter Allgemeine Zeitung». Тоді я зрозумів, що поетичний міф у Чернівцях дуже потужний. У Європі нас асоціюють з містом, де народилися і проживали великі класики румунської, австрійської, німецької, єврейської, української літератури. Саме поети.

– Коли виникла ідея фестивалю, Ви продумували стратегію розвитку на 5-10 років?

– Так, звичайно, у мене була стратегія. Я – колишній бізнесмен, тому завжди планую на 10 років наперед. Ми розробили незмінну стратегію, а тактика змінюється постійно, залежно від внутрішніх та зовнішніх обставин. Ми рухаємося у стратегічному напрямку –  повернення Чернівців на культурну мапу Європи, створення сучасного культурного обличчя та брендингу міста.

V Міжнародний поетичний фестиваль «Meridian Czernowitz»:

спів муз під гармати

– А переглядали чи змінювали ви стратегію протягом цих років?

– Нічого не міняли. Тактику лише переглядали, бо поруч з’явилися такі проекти, як видавничий процес, резиденція для німецькомовних поетів та перекладачів, Літературний центр Пауля Целана. Зараз ми реалізовуємо ще декілька проектів, один з яких – мережа літературних організаторів та менеджерів в Україні.

– Чи вдалося проведення фестивалю перетворити на бізнес? Що є для Вас цікавішим і прибутковішим – фестиваль, видавничі проекти, Целанівський центр чи резиденція? Чи все ж важливо, щоби це працювало у взаємодії?

– Звичайно, вони доповнюють одне одного, але є таке золоте правило: «Бізнес, що не розвивається, вмирає». В першу чергу це стосується бізнесу як справи, а не як комерції. Тому природний розвиток – це нормальні здорові симптоми. Коли народився цей фестиваль, він був єдиним, але зараз вже є інші проекти, яким ми інколи хочемо приділяти більше уваги.

– Ви називаєте літературну корпорацію бізнесом як справою. А що ви можете сказати про бізнес як суто бізнес? Чи вдалий цей проект з комерційної точки зору?

– Ми ніколи не були прибутковими. Однак, якщо казати про видавництво, то книжки авторів, яких ми видаємо, продаються і ми отримуємо з цього прибуток. Інша справа – який перерозподіл мають ці гроші. Видавничі проекти прибуткові, адже це бізнес, однак не йдеться про супернадприбутки. Щодо інших некомерційних проектів, то ми самі і є архітекторами справи. У некомерційних проектах тільки ти вирішуєш, яким буде видатковий бюджет, і ти шукаєш на це гроші. Цими грошима можуть бути гранти міжнародних чи українських інституцій – нема такого, що ми напланували і не знайшли на це коштів. Всі наші плани реальні, коли ж ми не можемо знайти гроші, то відмовляємось від певної кількості заходів. Чесно кажучи, такого ще ніколи не було. Видавничий бізнес працює, а інші проекти існують завдяки адміністративним витратам.

– Повернімося до видавничих проектів. Судячи з них, Ви робите ставку на «зірок» літератури і вже відомі імена. Але під час фестивалю діє також молодіжна сцена. Ви розглядаєте її як школу якісної поезії чи як майбутні видавничі проекти?

– Щодо «зірок», то це мої друзі, мені пощастило, адже вони пишуть якісні тексти. А щодо молодіжної сцени, у нас нема на меті культивувати зірок, аби згодом їх видати. Раз на рік ми видаємо поетичну збірку когось із молодих митців, хоча це цілком неприбуткова справа. Стратегічних планів культивувати авторів у нас нема, є план культивувати жанри.

– Під час фестивалю привертає увагу взаємодія сучасної літератури та академічного літературознавства. Як вдається поєднати ці дві сторони?

– Особисто я люблю неакадемічний підхід до заходів, своєрідний феєрверк – це цікаво і працює на сцені. Наша дружба з літературознавством пов’язана з іменами чернівецьких класиків, які є історією і міфом Чернівців. Цих класиків і цей міф ми поважаємо, а Meridian Czernowitz – це сьогоднішнє і, сподіваюся, майбутнє Чернівців.

– Чи тому у вашій команді – переважно молоді організатори? Чи не розглядаєте ви Meridian Czernowitz як школу якісного літературного менеджменту?

– Це, швидше, школа менеджменту загалом, а літературний менеджмент – це один із напрямків. Звичайно, я не претендую на роль гуру, сенсея, але мені приємно, що ті люди, які знаходяться біля мене, щось беруть. Я готовий передавати все, що маю. Мені приємно, що студенти філологічних факультетів оперують економічними термінами, таблицями і через декілька років стають автономними бойовими одиницями. Коли молоді люди приходять в Meridian Czernowitz на роботу, хоча це не є робота, а хобі, яке приносить заробіток, часто кажу таку фразу: «Я зроблю з вас найвідоміших культуртрегерів Європи». Всі сміються, бо думають, що я жартую. Але на сьогодні можу сказати, що серед нашої команди є люди, яких сміливо можна назвати одними з найвідоміших культуртрегерів Європи. Наприклад, Євгенія Лопата, яка курує фестиваль, займається міжнародними проектами. Сьогодні вона – одна з найвідоміших і наймолодших культуртрегерів Європи.

3 незвичних місць-локацій для поезії від MERIDIAN CZERNOWITZ

Ми зараз запускаємо проект під назвою «Мережа». Весною ми з Сергієм Жаданом їздили у великий тур – 33 міста (я особисто із Сергієм був у 27-ми містах). І в кожному місті і організатори, і публіка запитували, кого ми привеземо наступного разу. Отже, є дуже серйозний запит на виступи відомих письменників. Ця ситуація дала нам простір для думок над проектом «Мережа». У ньому беруть участь тридцять літературних менеджерів і організаторів у тридцяти містах України. У Чернівцях ми зберемо представників усіх міст і разом розробимо на 2016 рік тур для вісьмох українських письменників таким чином, аби кожен письменник відвідав кожне місто. Серед письменників – Сергій Жадан, Юрій Іздрик, Тарас Прохасько, Ірена Карпа, Катерина Бабкіна, Дмитро Лазуткін, Андрій Любка. Серед менеджерів – молоді, прогресивні активісти, які у своїх містах займаються організацією літературних та інших культурних подій. Серед міст – обласні і великі районні центри, чотири прифронтових міста і чотири міста, куди автори ще ніколи не доїжджали.

– Цього року на фестиваль завітає авторка з Румунії Нора Ігуа. Наскільки мені відомо, румунська поезія не представлена на фестивалі. Чи плануєте налагодити співпрацю з цією країною?

– Румунська культура впливала на саме поняття Czernowitz, яке ми пропагуємо. Однак румунських поетів ми на фестивалі не бачимо, оскільки існує серйозна проблема. Ми ніяк не можемо знайти гроші для участі румунських авторів, тому, наприклад, поїздку Нори Іуги я фінансую особисто. Основна проблема – це брак грошей на румунських учасників, тому що ми не можемо домовитися ні з культурним інститутом, ні з їхнім Міністерством культури, ні з консульством Румунії у Чернівцях.

– Скоро пройде шостий Meridian Czernowitz. На які родзинки, книги, локації, події чекати гостям? Такий собі must-see від президента.

– Цьогорічний фестиваль дуже збалансований: буде і висока якісна поезія, перформенси. Я раджу обрати поетів на свій смак, а також відвідати концерт Валентина Сильвестрова. Пізно увечері у п’ятницю Юрій Іздрик зіграє поетичний dj-сет, це завжди цікаво. У суботу Сергій Жадан виступить з проектом «роздІловІ» від «Арт-поля». Також варто потрапити на музичний проект-презентацію нового альбому  Юрія Андруховича та «Karbido» у філармонії. Ще будуть цікаві дискусії, наприклад, «Культура на тлі війни та війна на тлі культури». І, звичайно, поезія!

– Відчувається, що для Вас важливо виправдати сподівання публіки, відчути її смаки та потреби. На що ви чекаєте навзаєм? Чи важливо для вас, хто приїде – туристи, письменники, журналісти, студенти? На кого орієнтовано фестиваль?

– Будуть всі, кого ви назвали. Цього року до нас приїдуть волонтери з Польщі, Азербайджану, Білорусі. Відомо також про кількість та якість публікацій у міжнародних ЗМІ. Навзаєм мені хочеться одного: щоб слово Czernowitz звучало далеко за межами України.

– За традицією ви поїдете у поетичний тур, який завершиться Франкфуртським книжковим ярмарком, у якому ви візьмете участь як приватна структура. Чи чули ви про те, що Кабінет міністрів вперше виділив кошти на участь України у цьому заході? Чи ефективним, на вашу думку, буде такий формат?

– Ми завітаємо на Франкфуртський книжковий ярмарок у складі таких людей, як Ігор Померанцев, Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Ірена Карпа. Крім того, у нас буде одна дискусія «Війна та література». Мета усього туру – дати змогу українським письменникам висловити свою думку щодо сьогоднішньої ситуації в Україні, а європейським журналістам, студентам, інтелектуалам ми дамо можливість цю думку почути. Тому ми маємо літературно-дискусійний тур, і будемо виступати не лише у Франкфурті, а й Парижі, Брюсселі, Люксембурзі, Цюриху та інших містах. В турне Європою поїдуть Ігор Померанцев, Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Катерина Бабкіна, Ірена Карпа – ось такий план!

З приводу грошей Кабміну, Франкфурту, звичайно це все потрібно. Добре, що існує якась співпраця з державними інституціями – це бонус. На ці гроші не можна спиратися і будувати якісь стратегічні плани. Хоча Мінкульт давав 4 роки гроші на фестиваль, проте це фінансування я не заносив до гарантованого прихідного бюджету. Я тримав ці гроші як бонус.

– В Україні є чудові фестивалі, відомі за її межами, а престижних премій міжнародного рівня немає. Чи плануєте ви щось робити у цьому напрямку?

– Я планую зробити таку премію, вже є стратегія і структура. Однак це – серйозна тема для окремого інтерв’ю.

– Там, де є Meridian Czernowitz, там є вино! Як з’явилася така традиція? З чим вона пов’язана?

– А це смачно (сміється). Це не я вигадав, всі поети знають і говорять: поезія і вино завжди течуть поруч. Насправді наш фестиваль успішний, тому що у нас багато якісної поезії і багато вина.

 Фото зі сторінки Meridian Czernowitz у Фейсбуці

Ознайомитися із ПРОГРАМОЮ MERIDIAN CZERNOWITZ