Читомо > Казкарка > Студії > Формат книжки-картинки: практика читання

Казкарка

Формат книжки-картинки: практика читання

01.09.2016 0 Автор:

Якось на курс «Читаємо книжки-картинки» в Університеті Джорджії до студентів запросили американського ілюстратора Ґрегорі Крісті. Книжки-картинки цього художника вшановано медаллю Кальдекотта та нагородою Коретти Скот Кінг. Крісті багато відповідав на запитання, серед яких прозвучало й таке: де брати час на читання? Ілюстратор відповів, що часу завжди обмаль, але якщо читати книжки-картинки, незалежно від віку, ви легко осилите 3-4 теми за вечір. Завдяки вербальній і візуальній синергії вони не лише збагачують ваш читацький досвід, але й пробуджують цікавість, відкривають нове, сприяють самоідентифікації, розважають чи усміхають, розслабляють чи активують фантазію.

Провідні науковці дитліту вважають, що ми спостерігаємо золотий вік книжки-картинки. Це формат, який допомагає нам формувати грамотних і затятих читачів. Книжки-картинки можуть складатися з 24, 32 і більше сторінок. Сам термін «книжка-картинка» є складним. Позначаючи книжковий формат, у якому ілюстрації мають провідну роль, він слугує за «парасолю» для різноманітних жанрів і форматів (абетки, книжки-концепти, історична проза, сучасна проза, фентезі, народні казки, книжка одного вірша, книжки без слів тощо).

Книжки-картинки набули великої популярності в англомовній літературі та англомовній науковій сфері в 90-х роках. Хоча ще раніше, у 70-х, канадський  науковець Перрі Нодельман проаналізував, що саме робить книжку-картинку неповторним мистецьким форматом, завдяки якому можна адаптувати різні теми й жанри для будь-якого віку.

451

 Читайте також: 5 англомовних книжок-картонок для найменших читачів

Він вважав, що вдале мистецьке поєднання візуальної і вербальної частин вирізняють цей формат з-поміж інших. Адже таке поєднання дає можливість читачеві бачити, як історія розвивається сторінка за сторінкою, отже, читач бере участь у візуальному й вербальному творенні. При цьому він декодує і вербальну, і візуальну мови.

Прийнято вважати, особливо з позиції маркетингу, що книжки-картинки розраховано на дітей до 8 років. Утім це не зовсім так, бо сьогодні книжка-картинка – це експериментальний формат. У цьому форматі митці звертаються до багатошарових, комплексних тем.

Буває так, що книжка-картинка вміщає оповідання чи новелу, але бувають і книжки-картинки лише з візуальною складовою (книжки без слів, wordless picturebooks). Отже, формат книжки-картинки розрахований на широкого читача, на поціновувача книжкового мистецтва на рівні зображення, на рівні слова, а також на рівні самої історії.

Вивчаючи формат книжки-картинки понад 6 років у магістратурі, а потім докторантурі, а також захистивши дисертацію, пов’язану з рецепцією книжок-картинок, я час від часу намагаюся доносити ширше цей формат до українських читачів. Нині в Україні книжки-картинки поволі набувають популярності, та все ж нам бракує багатьох жанрів і тематик, які можна й навіть треба подати у візуально-вербальній синергії. Бракує експериментів із взаємодією тексту й зображення. Ми потроху запозичуємо й адаптуємо найкращі зразки книжок-картинок завдяки перекладам, але жанрової різноманітності в цьому форматі сьогодні справді небагато. Та й якістю вирізняється лише книжкова продукція кількох провідних видавництв.

6

Читайте також: Поліфонія дитячих історій: книжки-білінгви і трилінгви

Не можу назвати суттєвих причин: інколи чуємо від видавців, що дорослі звикли в дитячих книжках до більших текстів, а ілюстрації досі розуміють як супровідний компонент; інколи – що цей формат задорогий у теперішній економічній ситуації; інколи, що книжки з картинками – виключно для маленьких дітей. Допускаю, що всі ці причини так чи інак впливають на повільніший розвиток книжки-картинки в Україні. Утім нам важливо, щоб цей формат розвивався і спонукав ентузіастів дитліту використовувати книжки-картинки, звертаючись до усіх її функцій.

9780375858604

У цьому невеликому есеї хочу поділитися деякими спостереженнями, як завдяки книжкам-картинкам формуються активні читачі. Я спиратимуся на досвід курсу «Читаємо книжки-картинки по-англійськи», який я проводила влітку в онлайн-режимі з трьома восьмирічними читачами та одним дев’ятирічним. Так я зможу продемонструвати на практиці, що дають книжки-картинки і навіщо вони нам потрібні.

Курс із читання книжок-картинок я розпочала 7 червня й завершила в останній тиждень серпня. Його метою був розвиток граматичних, лексичних, розмовних компонентів, а також критичного мислення та візуальної грамотності дітей. Для занять добиралися найкращі книжки-картинки, що отримали чимало нагород та відзнак (з таких країн, як США, Великобританія, Нова Зеландія, Австралія). Також для занять використовувалися книжки-білінгви з проекту «Глобалізуємося разом із українсько-англійськими книжками-картинками».

3

Читайте також: Дітям про мистецтво: найцікавіші українські видання

Із кожним читачем я зустрічалася індивідуально раз на тиждень. До занять готувалася заздалегідь, опрацьовуючи тематичні бук-сети (наприклад, добірка книжок про міграцію тварин, про емоції, про співчуття, добірка книжок із гумором та ін.). До кожного бук-сету я готувала по 5-6 книжок, з яких діти самі обирали книжки для читання. За годину заняття ми прочитували інколи всі книжки, а інколи 3-4.

Ми звертали увагу на візуальну частину, на техніку, використану в ній, на сюжетну лінію і персонажів, обговорювали ситуації, подібні до нашого життя, співчували й співпереживали. Ми читали біографії авторів та ілюстраторів і розглядали їхні фото. Говорили про схожість і відмінність у сюжетах, поданих авторами з різних країн. Завдання діти завжди мали творче, наприклад, дослідити птаха чи тварину, що мігрує до/з України; написати вірш, подібний до того, що вони читали (давалася супровідна модель); намалювати свій портрет у ролі експерта якоїсь справи, добираючи професійну лексику та ін. Усі завдання базувалися на прочитаному і вели дітей до переосмислення розглянутих книжок.

2

Читайте також: Дітям і підліткам про війну: 5 особливих книжок українською мовою

Завданням і певним викликом цього курсу стала англійська мова. Деяким дітям було тяжко розговоритися. Зі свого досвіду проживання в США понад 13 років можу стверджувати, що тут важливо не форсувати, а дати дитині час. Утім діти активно читали при підтримці й без неї, емоційно відгукувалися, завзято обирали й обговорювали книжки, вживаючи і англійську, і українську.

Цікаво те, що діти, які вже з легкістю долають сторінки «Гаррі Поттера», зустрічаючись  із англійським текстом, розгублюються і тоді починають опиратися на ілюстрації й так тлумачити суть. Так візуальна частина ставала важливим компонентом не лише розуміння, але й розвитку навичок декодування. Діти  навчилися висловлюватися про кольори і техніки, які їм подобалися, і вказувати на ті, які їх непокоїли.

Упродовж курсу діти прочитали до сотні книжок-картинок різних жанрів, тем та підтем, ознайомилися з книжками без слів, розвинули свої погляди щодо літературних уподобань, критичне мислення та візуальну грамотність. Крім того, вони потренувалися бути творчими перекладачами і читати вголос не лише для слухачів, але й для розваги. Хочеться вірити, що діти застосовуватимуть цей набутий влітку досвід і надалі. І сподіваюся, що читання книжок-картинок ставатиме популярнішим разом із розвитком самого формату книжки-картинки в Україні.

4

Читайте також: Книжки без слів: розвиваємо критичне мислення і фантазію в дітей

Позаяк цей курс формувався не лише на дитячому досвіді, але й на моєму, то хочу поділитися рекомендаціями, на що звернути увагу в практиці читання книжок-картинок.

1. Читання. Читайте вголос. Це не тільки розвиває навики читання, знання мови та словниковий запас, але й замислює та розважає. Запитуючи у процесі читання, ви створюєте й нарощуєте інтригу. Розмова про книжку допомагає декодувати прочитане і акцентувати не помічені в процесі читання деталі.

2. Вказування додаткової інформації. Завжди звертайте увагу на інформацію про автора та ілюстратора (якщо не читаєте – перекажіть), на вихідні дані, на присвяту чи/і подяку. Важливо вказати дитині, що та чи та тема висвітлюється не залежно від того, де (в якій країні, культурі) ми проживаємо, що сприяє розумінню дитиною загальнолюдських цінностей. Важливо знати, кому присвячена книжка чи чому написана/створена, бачити подяку чи додаткові ресурси, що підкреслює колаборацію між людьми. Важливо дізнаватися, де виходила книжка, це додає до розуміння світових трендів щодо формату, тем і технік. Якщо книжка перекладена – вкажіть перекладача та з якої мови здійснено переклад.

3. Візуалізація. Дайте час на розглядання ілюстрацій. Повертайтеся до попередніх. Гортайте книжку ще і ще, якщо треба. Осмислення та обговорення відчутого щодо ілюстрацій загострює увагу до деталей і допомагає формувати візуальну грамотність. Обговорення ілюстративних технік збагачує розуміння. Діти, як і дорослі, часто не звертають увагу, чим чи як створено ілюстрації, на їхню функцію у книжці. Проговорювання технік є невід’ємним компонентом роботи з книжкою. Обговорення функцій ілюстрацій збагачує й закладає глибше і ширше розуміння вербальної частини.

4. Фокусація. Читати годину може не кожна дитина. Фокусація залежить від теми. Отже, формуючи бук-сет, треба подбати про щось, що послугує для розфокусування (у нашому випадку допомагали вірші (верлібри сприймалися дуже гарно). Якщо дитина не хоче читати ту чи ту книжку – не наполягайте. Запитайте, чи є бажання глянути на інші книжки, які у вас мають бути заготовлені заздалегідь. Зазвичай діти цікавляться, що ще є на вибір чи хоча б про що ті книжки.

5. Читання на два голоси. Це практика, яку я дуже люблю й шаную. Читання на два голоси базується на тому, що одну сторінку читає дитина, а іншу – ви. Тут важливо слідкувати за фокусацією і також за тим, чи таке читання сприяє розумінню тексту, адже не кожен текст може читатися у такий спосіб. Якщо текст заскладний чи довгий, краще прочитати його для дитини. При  читанні на два голоси треба попросити дитину підбити підсумок у розмовному стилі. Краще підготуйте запитання для  короткої розмови про прочитане.

6. Освічене вгадування. Якщо ви читаєте англійською – не перекладайте, якщо можна не перекладати. Покладайтеся на «educated guess» (освічене вгадування) і розвивайте креативність дитини. Це закладає довіру. Хоча, звісно, якщо ви бачите, що дитина далеко від значення слова, то краще запропонувати перевірити за словником. Утім не просіть дитину це зробити, а зробіть разом чи краще покажіть, що ви теж постійно користуєтеся словниками.

7. Нарощування вокабуляру. Незалежно від того, читаєте ви англійською чи українською, не змушуйте дітей вчити невідомі слова.  Починайте їх вживати потім – у контексті завдання й обговорень. Це додає інтересу до читання вільного, а не сфокусованого на «шкільних» навичках, які часто орієнтовані на запам’ятовування нових слів та їх вживання за правилами граматики. При змозі відділяйте шкільні практики від творчого курсу читання книжок-картинок.

8. Бук-сети. Складаючи бук-сети, намагайтеся урізноманітнити їх. Підбирайте книжки-картинки різні за жанром. Намагайтеся підібрати нон-фікшн за темою. Така добірка демонструє різні кути зору на ту саму тему. Не забувайте, що книжка-картинка може лише згадувати ту чи іншу тему, утім це вже ваше завдання – ввести її в правильне русло. Наприклад, у тематичному бук-сеті «День народження» ми читали книжку «Човники для тата», яка оповідає радше про бажання бобреняти, головного персонажа, заповнити місце сімейної втрати. Тут же є епізод про те, як бобер-син і мама-бобриха святкують день народження. Ця книжка дала інший акцент, продемонструвала свято з іншого погляду.

9. Креативність. Давайте творчі завдання. Старайтеся задіяти дитячу виконавчу рецепцію. Створіть місце для творчості і самовияву на основі бук-сету, що ви прочитали. Майте кілька завдань на вибір. Часто дитина не хоче робити те чи те. Запропонуйте щось альтернативне й цікаве.

10. Заохочення й винагорода. Заохочуйте і винагороджуйте словом і ділом. Не завершуйте читання без вказування на те, що саме дитина робить добре. Це впливає на формування здорової самооцінки. Не критикуйте, а підтримуйте. Читання має формувати корисні і цікаві функції (ескапізм, терапія, насолода, комунікація). Якщо ви читаєте англійською, не перетворюйте читання на суцільне виправляння слів. Краще прислухайтеся і придивіться, коли справді треба допомога. Не перебивайте дитину. Краще повторіть за неї речення. Це зафіксується надалі. Спробуйте потім у розмові невимушено повторювати ті чи ті слова, аби вони закріпилися в пам’яті. Зацікавлюйте книжками, заведіть картку чи щоденник, в який будете записувати, що ви прочитали разом і окремо. Можна створити цікаві сертифікати, значки, наклейки на базі читання. Їх варто видавати чи наприкінці заняття чи курсу. Наприклад, у моєму курсі діти отримали сертифікат «Super Reader» (дизайн Катерини Степанищевої).

5

Книжки-картинки – унікальний формат, про який написано цілі томи дослідницьких робіт щодо їхніх теоретичних і  практичних функцій. Я розповіла, як у курсі літнього читання ми з дітьми побачили багатожанрові книжки-картинки: нон-фікшн, книжки без слів, книжки на 24 сторінки, на 32, на 48. Ми зверталися до різних тем і підтем, розглядали й обговорювали художні техніки, розвивали нашу естетику, обговорюючи наші вподобання і не-вподобання.

А головне, що зустрічаючись щотижня на одну годину, ми прочитали разом близько 100 книжок. Діти взяли від курсу основи грамотності, комунікацію, навички візуального декодування. А я вкотре навчилася детальніше й глибше бачити  книжки-картинки на практиці і вкотре підтвердила собі, що нам, ентузіастам дитліту, треба активніше доносити цей формат до читачів, викроюючи час на читання у класі, вдома, в бібліотеці, на вулиці, у крамниці… Ці 15-20 хвилин читання вголос формують допитливих і завзятих читачів. Адже формат книжки-картинки дає нам багато різноманітних можливостей, а головне – надовго залишається із читачами, бо хороші книжки-картинки перечитуються, зберігаються і згодом перевидаються для майбутніх поколінь.

Від автора: Якщо ви, ваша школа, бібліотека зацікавлені у пройти інструктаж щодо вибору, читання, обговорення, розроблення завдань до книжок-картинок чи хочете провести зустріч-читання – пишіть на імейл olushchevska@gmail.com 

Читайте також: Найкращі ілюстратори світу: Мексика

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe