Читомо > Видане > Нотатки аптекаря у переддень великої катастрофи

Видане

Нотатки аптекаря у переддень великої катастрофи

25.11.2015 0 Автор:

Юрій Винничук. Аптекар.  – Харків : Фоліо, 2015. – 443 с.

Львів, 17 сторіччя. Поважні лікарі застосовують у своїй практиці магію чисел. У місті й околицях регулярно ловлять відьом і перевіряють їх на відьомство класичним методом: втоне у воді – звичайна жінка, не втоне – відьма. Частини тіла страчених розкуповують ще до страти, адже вони мають дивовижні лікувальні й магічні властивості. А жінці можна займатись хатніми справами, а не розтинами трупів у пошуках нових медичних знань. В таких непростих умовах доводиться жити героям нового роману Юрія Винничука «Аптекар».

Власне, головних героїв і їхніх сюжетних ліній тут кілька. Це аптекар Лукаш Гулевич, кат Каспер Яніш і чарівниця Рута, тобто персонажі, чий рід занять сьогодні лежить в площині далекого минулого. При цьому вони з дуже несучасними професіями і мислять дуже сучасно (на відміну від багатьох їхніх, а інколи й наших сучасників). Аптекар не займається у вільний час чорною магією, кат не отримує задоволення від страждань своїх жертв, а чарівниця ні на кого не накладає чари. Проте саме специфіка діяльності персонажів зводить їх в єдиний сюжет: аптекар Лукаш Гулевич має час від часу бути присутнім при допитах, які проводить кат Каспер Яніш, до якого одного дня потрапляє чарівниця Рута… Проте не будемо розкривати хід сюжету, а тільки скажемо, що окрім побутового спілкування  й пов’язаних доль різних людей, протягом роману відбувається розслідування вбивства повії, яке неофіційно провадить аптекар разом з іншими героями книжки.

Множинність різних цікавих і добре прописаних як головних, так і другорядних персонажів демонструє чудове вміння автора конструювати текст. Адже ми маємо не лише кілька сюжетних ліній, які тісно між собою переплетені, але й широке культурно-історичне тло епохи і низку впізнаваних сюжетів. Рута, хоч і не чаклує,  проте її батько був чорнокнижником, і по його смерті дівчина стала часто бувати у старої відьми Вівді, яка практикує магію і спілкується з чортом, що відкриває нам широкий культурний пласт: тут відсилання і до Гоголя, і до «Конотопської відьми», і до багатьох готичних творів (не дарма Винничук уклав антологію української  готичної прози.

Читайте про «Антологію української готичної прози»

Чортівня, але іншого ґатунку, пов’язана в романі не лише з лінією Рути. Оскільки всі навколо практикують магію, не дивно, що в один з моментів виринає такий собі пан Калькбреннер, який створив Голема (і зробив він його за допомогою не абичого, а манускриптів, які вкрав у Празі, що відсилає нас і до містичної історії творення рабинами-кабалістами Голема, і до Майнріка та його однойменного роману).

Saul bij de heks van Endor

Візит Саула до аендорської відьми (Якоб Корнеліс ван Остсанен, 1526 рік)

Не бракує в «Аптекарі» сюжетів-травестій: маємо лінію учня аптекаря, Лоренцо, який насправді не учень, а учениця, яка задля того, щоб опанувати і практикувати медицину проживає своє життя в чоловічій подобі. І чим такий сюжет – не в дусі Шекспіра чи Боккаччо, коли в цього «учня» аптекаря палко закохується дівчина?

Не забудемо ще про один поширений сюжет, про високе походження львівського ката, який все життя намагається розгадати, ким були його батьки. Тож «Аптекаря» варто читати хоча б для того, щоб поспостерігати, як це плетиво європейських літературних сюжетів органічно розгортається у Львові. Адже здається, що в цьому романі немає жодного імені, яке не тягнуло б за собою якусь історію. Як не романну, так реальну.

Проте попри таке бурхливе різноманіття сюжетів, колорит епохи і особливий львівський колорит без якого романів Винничука просто не буває, «Аптекар» – це не лише добре скомпонований і опрацьований текст.

Читайте про Винничука-містифікатора

За цим карнавалом подій не все так спокійно і просто. Справ, звісно ж, в історії, оскільки те, що оточує героїв «Аптекаря» – переддень Хмельниччини. І згадок та натяків на війну, що розпочнеться, у книзі вдосталь. І не лише на війну, що розпочнеться от-от.

В «Аптекарі» є один всюдисущий другорядний персонаж, який все знає і повсюди встряє. Це чорт Франц, за постаттю якого, як дуже хочеться припустити, ховається постать самого автора. Франц знає все про війни близького й далекого майбутнього. Він не попереджає і нікого не рятує, проте інколи допомагає персонажам в деяких дрібницях, що зближує його з образом Мефістофеля.

d0b0d0bfd182d0b5d0bad0b0d180_d0bad0bed180d0b8

Натомість чорт спостерігає. За тим, як православні й католики не можуть знайти спільну мову. За тим, як у суспільстві прикриваються «релігією» та «інтересами держави». А все це велике мультикультурне розмаїття Львова не може мирно існувати між собою і носить в своєму серці вогонь майбутньої війни. І от в такі моменти ти як читач задумуєшся, а чи немає за цими описами і передбаченнями війни чогось більш далекого, ніж 17 сторіччя? Чи немає там нашої сучасності, в якій ми поводимось не менш нерозважливо та нетерпимо. Чи не є сучасна історія в Україні та поза її межами з міжконфесійними і міжкультурними негараздами, браком комунікації, втручанням в чужі конфлікти та іншими різномасштабними трагедіями тим самим передднем великої катастрофи?

Проте щоб не зупинятись на апокаліптичних настроях, які роман містить, але які не є в ньому такими явними, зазначимо ще таку річ. Попри те, що описувана Винничуком пригодницька, дещо містична і дуже карнавальна епоха прямує до свого завершення. Це означає, що нарешті почнеться час для вільних людей та інтелектуалів, яким не треба прикидатись не собою, щоб займатись наукою, які не вважають великі публічні страти на площі розвагою. Що нарешті почне відходити мислення за аналогією, недовіра до новітніх методів лікування і прогресу, а також віра в дивовижні засоби на кшталт: «Лихоманка пройде, якщо дев’ять днів підряд постити і з’їдати по дев’ять листків шавлії».

Хоча якщо задуматись про популярність у нас книжок народних цілителів, епоха відійшла не так  далеко.

napys11

  • Якщо ви вірите в цілющу силу сміху й карнавалу
  • Якщо решта цьогорічних українських романів видаються погано скомпонованими
  • Якщо вам, як і Андруховичу, щемко від думки, що колись частина Україна була «єдиним державним утворення не з Тамбовом і Ташкентом, а з Венецією та Вієнною».

napys21

  • Не вийде, оскільки багато хто з читачів передбачає «Аптекарю» Книгу року-BBC.
  • Із завищеними очікуваннями. Це хороший роман, але «Танго смерті» був сильнішим.
  • Якщо у вас вдома повна колекція «Заговорів сибірської цілительки».

Радомо прочитати: Винничук про амурів і батярів у масовій культурі Галичини

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe