Читомо > Видане > 8 настільних книг для культменеджерів

Видане

8 настільних книг для культменеджерів

12.01.2016 0 Автор:

Культурний менеджер –  професія, яка, поза сумнівом, вимагає постійно бути в курсі нового, йти у ногу з часом або й на півкроку випереджати його. Останнім часом запит на якісний культурний продукт, а разом з тим і на запит ефективних менеджерів, зріс. Читомо пропонує підбірку книг про культуру, менеджмент, арт-ринок та креативну економіку для тих, хто уже працює в цій сфері і для тих, хто цікавиться культурою.

 

gagaortГіп Гагоорт. Менеджмент мистецтва. Підприємницький стиль / переклад з англ. Богдан Шумилович. – Львів: Літопис, 2008. ? 360 с.

Це одна з перших книг, перекладених українською, яка стала настільною для культурних менеджерів. Її змістове наповнення ? тонкощі теорії арт-менеджменту. Після кожного розділу наведено чималий список літератури з арт-менеджменту, зокрема англомовної. Вагоме місце займає інформація, що стосується проектного менеджменту: як формувати стратегію організації, реалізувати проекти, впроваджувати зміни в організацію.

Часто автор вдається до таблиць, графіків, схем для подання інформації. У книзі також йдеться про переваги інтерактивного менеджменту. Автор, спираючись на дослідження данської професорки зі стратегічного менеджменту Аннеміке Рообеек, пояснює цей термін як змогу формувати групи для обговорення варіантів стратегічного вибору організації сфери культури та розширення контактів з різними групами поза межами організацій завдяки розвитку комп’ютерних технологій.

Популярність книги в Україні можна пояснити ще й тим, що на тлі світового досвіду окремі підрозділи присвячені аналізу реальної ситуації в країнах Східної Європи, зокрема й в Україні.

 Читайте також: 10 порад для літературних фандрайзерів


Kolb1Гохстрат Е., Гейн А.В. Теорія навчання Девіда Колба в музеї: Мрійник, Мислитель, Прагматик, Діяч 
/ пер. з голландської Н. Карпенко. ? К.:Видавець Чередниченко А. М., 2015. – 96 с.

Видання, переклад якого ініціював Український центр розвитку музейної справи, представляє теорію навчання соціального психолога Девіда Колба та засноване на ній розуміння поведінки музейних відвідувачів. Авторки Елс Гохстрат та Анемарі Весл Гейн розробили цілісний корпус досліджень, які презентували на прикладі пілотного проекту «Стилі навчання». Окрім того, детально описано практичний досвід Британських галерей Музею Вікторії й Альберта в Лондоні, не оминувши, крім вивчення вражень відвідувачів, ще й дизайн та організацію інституції. Загалом авторки вдало дозували в книжці теорію та практику.

Спираючись на теорію Девіда Колба, музейники-практики, куратори, керівники виставкових проектів можуть ознайомитися з досвідом створення виставок та експозицій, які збагачуватимуть досвід відвідувачів, будуть доступнішими для широкого загалу і ще глибше враховуватимуть у такий спосіб потреби музейної аудиторії. У книзі подано не лише виклад теорії Девіда Колба в контексті специфіки музейної роботи, а й практичний досвід застосування цієї теорії на базі низки музеїв Нідерландів.

 

Culture-for-TomorrowКультура. Завтра (Culture for Tomorrow): збірник есеїв і публіцистики / О. Островська-Люта, З. Баблоян та ін. – К.: CSM; Адеф-Україна, 2015. ? 272 с.

Післямайданний період відбився не лише низкою художньої літератури, а й якісним нон-фікшином. Це книга, радше, не про конкретні кроки у роботі культурного менеджера, а реальний зріз стану справ з українською культурою. Це опис реалій, з якими доводиться працювати нині менеджерам культурних проектів. Аналізувати, планувати і конструювати майбутнє культурного процесу в Україні спробували автори збірника. Серед них ? Завен Баблоян, Ольга Балашова, Катерина Ботанова, Діана Клочко, Любов Морозова, Вікторія Наріжна, Олеся Островська-Люта, Микола Скиба та інші.

У фокусі  виявлення системних проблем і пошук нових шляхів та стратегій розвитку культури, історія (само)цензури в культурі та її сучасні прояви, потенціал креативної економіки. Наведені реалізовані кейси культурних проектів і мистецьких ініціатив: матеріал про креативні простори та хаби в Україні, досвід розвитку креативних індустрій в країнах Балтії, способи організації дозвілля громад, арт-терапія та успішні проекти для вимушених переселенців, явище культурного активізму.

Книга варта уваги й поза межами нашої держави для розуміння ситуації навколо культури, тому всі тексти перекладені також англійською.

Читайте також: «Культура 3.0.»: враження і досвід


perrishДевід Перріш. Футболки і костюми: поради для креативного бізнесу –
 К.: Czernozem, 2015. – 112 с.

Восени відома в Британії книга вийшла в українському перекладі. Презентація книги відбулася за участю автора та стала паршою із запланованих проектів у рамках «Бібліотека креативної економіки CHERNOZEM». Попередньо загальний видавничий план налічує більше двадцяти видань європейських і американських фахівців.

Книга британського бізнес-консультанта Девіда Перріша націлена на маркетингову складову креативної економіки для аудиторії, якій мало відома ця тема. Тому спосіб викладу лаконічний, структурований, а книга зверстана так, що на берегах винесені ключові слова.

Основна думка книги Девіда Перріша в тому, що творчий бізнес ? це мистецтво перетворення творчості в інтелектуальну власність, що й забезпечує дохід. Автор наголошує, що традиційний бізнес має також цікавитися лайфстайлом і укладом креативних практик колег по ринку. Перріш акцентує увагу і на динаміці розвитку невеликих креативних підприємств. Для них автор детально висвітлює всі аспекти дорослих і серйозних: від місії та бачення до бізнес-стратегії.

 

sibrukДжон Сибрук. Культура маркетинга. Маркетинг культуры / перевод с англ. В. Козлова.  М.: Ad Marginem, 2012. – 250 с.

Монографія колумніста журналу «New Yorker» Джона Сібрук цікава не лише для культурних менеджерів, а й для тих, кому цікава культура як явище, як стиль життя чи як частина суспільного процесу. Книга побудована так, щоб кожен, хто взяв її до рук, зміг осмислити, в якій системі культурних координат перебуває.

Автор розглядає культуру у її динаміці: як змінився культурний ландшафт після появи глобального супермаркету, що сталося з сучасним мистецтвом після Енді Уорхола, з поп-музикою  після Нірвани і MTV, з кіно ? після «Зоряних воєн»?

Сібрук пропонує своєрідний путівник сучасною культурою, в якій інформаційний шум виявляється важливішим за саму подію, якість  за актуальність, і вже ніхто не в змозі відокремити продукт від його позиціонування, а культурну цінність  від ринкової вартості.

Читайте також: На ГОГОЛЬФЕСТІ пройшла

III Школа літературного менеджменту

 

florydaРичард Флорида. Креативный класс: люди, которые меняют будущее / перевод с англ. А. Константинова ? М.: Классика-XXI, 2011.    432 с.

Сьогодні у нашому активному словнику закріпилося словосполучення «креативний клас». І як би дивно це не звучало, але саме поняття з’явилося в 2002 році, і придумав його Річард Флорида.

«Ядро креативного класу становлять люди, зайняті в науковій сфері та технічній сфері, архітектурі, дизайні, освіті, мистецтві та індустрії розваг, чия економічна функція полягає у створенні нових ідей, нових технологій і нового креативного змісту. Крім ядра, креативний клас включає також велику групу креативних фахівців, які працюють в бізнесі і фінансах, праві, охороні здоров’я та суміжних областях діяльності»,    пише він згодом у своїй праці «Креативний клас» Річард Флорида, яка й нині є одним з головних посібників для культурних менеджерів.

Основний меседж автора до креативного класу полягає в тому, що саме місто ? осередок культурного та креативного життя. Окрім того, що він акцентує на роботі в місті та особливості ринку праці, додає розділ про життя та дозвілля в ньому. Культурні менеджери знайдуть в книзі нові ідеї для бізнесу та відкриють для себе важливість інтеграції креативної економіки в сучасне життя.

 

hokkinsДжон Хокинс. Креативная экономика. Как превратить идеи в деньги / перевод с англ. И. Щербаковой.  М.: Классика -ХХІ, 2011.  256 с.

Перед читатчами цієї книги  своєрідна інструкція оновлення творчої енергії в нових економічних умовах, оскільки креативна економіка стає однією з найпопулярніших форм економіки в XXI столітті. Це стверджує Джон Хокінс, а на багатьох форумах із креативної економіки обговорюються шалені темпи її розвитку в останні кілька років. Автор ставить перед управлінським, економічним і творчим співтовариствами завдання створення такого інтелектуального середовища, в якому можна було б надати творчості соціальний і економічний вимір, перетворити мрії в потужні проекти.

Цікаво, що сам Хокінс не має економічної освіти. Він мистецтвознавець і архітектор, але те, як він пояснює суть креативної економіки, позбавляє будь-яких сумнівів в його компетентності. Він будує свої пояснення на дуже простих прикладах: розповідає, що якось фахівець із пожежної безпеки побачив, як рухаються орки у фільмі «Володар перснів» і негайно взяв комп’ютерну програму, за допомогою якої вони були створені, для моделювання поведінки людей в екстремальних умовах.

Джон Хокінс доводить просту ідею: якщо фахівцеві дати свободу у прийнятті рішень, то результати стануть набагато цікавіші і ширші, ніж можна було б припустити.

Читайте також: Чим ділилися експерти у Школі книжкового бізнесу

 

culture-3Як писати про культуру?: збірник есеїв і лекцій / Д. Бадьйор, М. Савка, А. Бондар та ін. – К.: CSM; Адеф-Україна, 2015. – 236 с.

Книга стала результатом дворічного семінару культурної критики та репортажу Культура 3.0. Здебільшого, це теоретичні тексти і практичні поради для всіх, хто працює з темами культури й висвітлює питання культурної політики, займається темою підприємництва в культурі та креативних індустрій, пише про кіно, музику, візуальне й театральне мистецтво.

Книга поділена на кілька розділів, які репрезентують взаємодію культури з політикою, економікою, критикою. Окремим розділом представлені успішні кейси в культрній індустрії: видавничий («Видавництво Старого Лева») і музейний досвід (Національний художній музей України), ефективний менеджмент в кіноіндустрії (Національний центр Олександра Довженка), ключові моменти взаємодії куратора та журналіста.

Формат книги і її тематичний корпус стали цікавою платформою для людей, пов’язаних зі сферою культури і готові продовжувати діалог і співпрацю за межами цієї книги.

Читайте також: Сервіси, які необхідно знати кожному редакторові

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe