Читомо > Інтерв’ю > Юлія Ярмоленко про сексуальне виховання дітей та підлітків

Інтерв’ю

Юлія Ярмоленко про сексуальне виховання дітей та підлітків

16.11.2017 0 Автор:

Можливість почути відповіді на складні питання про секс і сексуальне виховання від спеціаліста цікавить дорослих не менше, ніж самих підлітків. Тому маємо нагоду поговорити з авторкою програм з сексуальної грамотності Юлією Ярмоленко. Секс-педагог, членкиня Асоціації сексологів і сексотерапевтів України, бізнес-тренерка, сертифікований коуч, у минулому журналістка – усе це одна людина.

– Розкажіть про себе, адже ви обрали складний шлях у зовсім новій для нашого суспільства спеціальності?

– Мені здається, що я тільки на початку цього шляху. Лише три роки проводжу тренінги, лекції, майстер-класи з сексуальної грамотності для дорослих і підлітків. Цьому сприяла моя робота в Міжнародному медичному центрі – щоденне спілкування з гінекологами, андрологами, проктологами, пацієнтами, що хотіли вирішити інтимні питання, дали зрозуміти, що більшість проблем виникає через відсутність елементарних знань, інформації, розуміння того, як працює наше тіло. Мене завжди цікавила медицина, я перечитала безліч різноманітних книжок і енциклопедій на тему ще в шкільні роки, бо моя старша сестра навчалася в медичному виші.

Читайте також: Книжки про те, звідки беруться діти

А пізніше, працюючи журналістом, я висвітлювала питання медицини і здоров’я. Добре пам’ятаю, як у районку лікарі приносили статті, переписані з медичних довідників, – про нежить, вакцинацію, апендицит та інше, а я мала переписати так, щоб це було цікаво і зрозуміло кожному читачеві. Зараз роблю фактично те саме, бо моє завдання: донести інформацію так, щоб людина задумалася, змінила свій спосіб життя, могла обрати для себе щонайкращий варіант для вирішення різних проблемних ситуацій.
.

cwUgICvUmmI-e1464680629154.
Я нікого не лікую, не проводжу терапію. Навпаки – постійно наголошую, що варто звертатися до лікарів, і щороку проходити хоча б найпростіший профмедогляд. Декому раджу звернутися до психолога, психотерапевта, якщо розумію, що однієї інформації для вирішення проблеми недостатньо. І радію, що багато учасниць і учасників моїх тренінгів таки пішли до спеціаліста за моєю порадою і нарешті вирішили свої болючі питання.

Проте я також постійно навчаюся. Закінчую курс сексології, а також опановую методику роботи з травмою.

– Які програми та тренінги або лекції вважаєте найнеобхіднішими як для батьків, так і для дітей та підлітків? На які теми? Які ваші улюблені?

– Для батьків обов’язково «Як і коли говорити з дітьми про секс», а також «Сексуальна безпека: навіщо говорити з дітьми про насильство». Ці дві теми дуже важливі та тісно пов’язані. І вони обидві не про секс, а про грамотну і вчасну інформацію, яка кожного дня буде допомагати дітям відстоювати свої кордони й робити найкращий вибір.

А ще під час цих тренінгів мами й тата можуть нормалізувати для себе тему статевості й сексуальності. Зрозуміти, що немає в цьому нічого страшного чи сороміцького. Часто саме на таких заходах дорослі вперше говорять про секс з іншими дорослими людьми, і отримують інсайт – виявляється це нормально, цікаво і дуже пізнавально.
.
blue_line.

Для підлітків важливі всі теми: фізіологія, гігієна, контрацепція, запобігання насильства, що таке сексуальні кордони та згода на секс, питання гендерної рівності, взаємної поваги у стосунках і т.д. На жаль, я рідко працюю з дітьми довготривало.

.
blue_line.
Найчастіше це одноразові зустрічі, коли я можу коротенько торкнутися усіх тем, а також відповісти на поставлені запитання. Але вірю, що з часом сексуальна освіта буде доступна більшості підлітків. Не говорю про обов’язкову – хоча б за бажанням.

– Чи є тема, яку сприймають складно? З якою важко працювати? Чому так? Що взагалі все ще залишається складним у розмовах про секс з дорослими? З дітьми?

– Найскладніша тема – це прозапобігання насильства. Про це нелегко говорити, але й мовчати – не варіант. Звісно, що батьки хочуть своїм дітям найкращого і цікавляться, що вони можуть зробити задля безпеки своїх доньок і синів різного віку. І це круто. Бо справді: навчати правил безпеки, встановленню кордонів, умінню просити допомогу чи говорити чітке й тверде «ні» – це навички, що закладаються ледь не з народження. Якщо бути точною – то з 2-3 років.

Із дітьми буває по-різному. Інколи група настільки класна, що я майже не втомлююся. А буває й навпаки. Для підлітків тема сексуальності складна. Їм незвично говорити про це з дорослою людиною. Причому говорити спокійно, коректно, делікатно – так, ніби це не є чимось забороненим, смішним чи табуйованим. І це основна моя місія – дати їм це розуміння. Усе інше – другорядне.

Читайте також: Любов і трішечки сексу: книжки для підлітків

– Чи є відмінності, як сприймають ваші лекції у різних містах? Як сприймають дорослі та підлітки? Який формат для таких розмов більш пасує: лекція, дискусія, тренінг, авторські статті?

– Ніякої суттєвої різниці між аудиторіями міст і навіть країн не бачу (я проводила також тренінги з сексуальної грамотності у Казахстані). У дорослих запитання найчастіше одні й ті ж, бо одні й ті ж переживання й страхи. А от підлітки вміють дивувати: ще не було жодної лекції, де б мене не вразили чудернацькими питаннями. Інколи я не можу на них відповісти, тому обіцяю знайти відповідь і надіслати. Діти постійно стимулюють до розвитку й пошуку цікавої інформації!

Звісно, що формат тренінгів мені подобається найбільше, бо він дозволяє учасникам і учасницям самостійно чи в групі знайти відповіді на запитання, поспілкуватися з іншими людьми на важливі теми, порозмірковувати, подискутувати. Це найкорисніше! Але часто це неможливо через брак часу чи велику кількість батьків/дітей у групі.
.

13621715_1032593723484318_1871854972_o

.
– Чи має школа сама розмовляти з дітьми на теми сексуального виховання чи запрошувати спеціалістів? Чи це взагалі відповідальність лише батьків? Коли й хто має починати такі розмови?

– За українськими законами – це відповідальність батьків. Без їхнього дозволу ніхто не має права говорити з неповнолітніми на ці теми. Школа б мала говорити, але тут питання: хто це повинен робити? Вчителі, для яких ця тема також є проблемною і невідомою? Тут питання більше в спеціалістах. А також у тому, що наше суспільство не готове до впровадження сексуальної освіти. Більшість думає, що дітей навчатимуть, як займатися сексом.

Читайте також: Книжки, що змушують пекти раків, або сексуальне просвітництво

А насправді їм даватимуть дуже корисну й необхідну інформацію, мета якої – зберегти здоров’я і попіклуватися про безпеку покоління, яке підростає. І про статевий акт там – в останню чергу. Взагалі ж статеве виховання починається з народження. Тому з батьків відповідальність не буде знята навіть тоді, коли предмет з’явиться у школі. Діалоги на різні теми з сексуальності й статевості мають бути регулярними. Це не одноразова Велика Розмова – це безліч розмов, вчинків, невербальних посилань, підтримка, розуміння, довіра й безумовна любов.

– Чи є надія зменшити рівень насилля у суспільстві, проговорюючи теми насилля під час сексуального виховання? Як це працює? Що ще ми маємо робити, аби позбутися гендерного насилля у суспільстві.

– Надія є. Бо насильство – це часто наслідки виховання. Або його відсутності. Перш за все, нам варто перестати нормалізувати насильство. Бо то тут, то там чуєш: цих треба вбити, цих знищити…
.

yLc3AvJJ0Zw-e1464681471260
.
І тоді діти виростають з розумінням, що насильство – це абсолютно нормально. Або ж не говорять батькам про те, що їх хтось б’є, гвалтує, домагається – бо вони навіть не уявляють, що так не повинно бути. Звідси й поширення булінгу у школах. Тому нам треба змінювати себе.

– Якою на вашу думку має бути сучасна книжка на теми сексуального виховання для підлітків? Чи є такі зараз у наших книгарнях? Які порадите?

– На щастя, зараз дуже багато класних книг для дітей і підлітків із сексуальної грамотності в книжкових крамницях. Найчастіше це переклади, але цінність видання від того не зменшується. Найменшим я б радила «Моє дивовижне тіло» Рут Мартін і «Велика книга почуттів» Ґжеґож Касдепке. Для трохи старших дошкільнят – «Не в капусті й не лелека» Анна Герцог і «Звідки я взявся?» Хосе Р. Діас Морфа. От із підлітками складніше. Було б гарно, якби для них були оповідання. Просто художні книги, де б піднімалися підліткові проблеми. У Західній Європі підліткова література дуже поширена, а у нас її фактично немає. Тому я сподіваюся, що найближчим часом ситуація зміниться на краще.

А сучасна книга про сексуальність має бути делікатною, цікавою, зрозумілою, толерантною, з класними ілюстраціями й грамотними відповідями на більшість запитань.
.

Без имениівів.
– Як ви вважаєте, чи можливо, щоб завдяки правильному сексуальному вихованню підлітків та дорослих секс став частиною культури, а не залишався і далі тим, що ми протиставляємо їй? Які трансформації має пройти суспільство, щоб так нарешті стало? Що для цього може зробити дитяча і підліткова література?

– Складне питання. Потрібен час. І потрібно постійно говорити про те, чому статеве виховання і сексуальна освіта – це благо не тільки для дітей, але й для суспільства в цілому. Вода камінь точить не силою, а частотою падіння. Тому чим більше буде статей на цю тему, книг, виступів, лекцій, тим швидше українці зрозуміють, що це не чиясь примха, а нагальна необхідність. І що це надійний шлях до здорової нації.

Фото: povaha.org.ua, luxstyle.com.ua

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe