Читомо > Інтерв’ю > Перекладач Василь Старко: Якби Мандела жив у нас, був би великим українцем

Інтерв’ю

Перекладач Василь Старко: Якби Мандела жив у нас, був би великим українцем

22.11.2016 0 Автор:

У 2014 році українською «заговорив» південноафриканський лідер Нельсон Мандела – відомий борець за права рідного народу. Тоді його автобіографія «Довгий шлях до свободи» в перекладі нашою мовою побачила світ у видавництві «Наш Формат».

Про життя та судження Мандели українцям розповів перекладач та мовознавець із Луцька Василь Старко. Раніше у його перекладі з’явилися один із томів книги «Великий голод в Україні 1932-1933 років», «Теорія економічного розвитку» Йозефа Шумперета, «Геноциди Сталіна» американського історика Нормана М. Наймарка, авторський рукопис російською мовою Жана-Клода Маркаде «Малевич» та інші знакові видання.

Також Василь Старко працює над наповненням сайту з російсько-українськими словниками r2u.org.ua, тож і сам повертає у вжиток призабуті питомо українські слова, й інших закликає послуговуватися багатствами рідної мови.

Про ідею перекладу

Мій друг, правник та публіцист Геннадій Друзенко писав статтю й натрапив на цитату Нельсона Мандели. Так сподобалася, що віднайшов оригінал англійською і прочитав усю книжку. Досі біографія не була перекладена ні українською, ні російською, тож Геннадій вирішив: таке видання мусить з’явитися в нас. Разом із колегою та однодумцем Олексієм Гончаруком він зініціював цей задум. Друзенко вже знав мене як перекладача, раніше співпрацювали над словником термінології Європейського Союзу. Я трохи здивувався, адже зазвичай така робота починається з іншого кінця: видавництво купує права, затим шукає перекладача. А тут – громадська ініціатива. Я взявся до праці, вже потім вийшли на видавця.

Роботу над перекладом розпочав на початку осені 2013 року. Восени я працював над розділами, де Мандела розповідає про історію свого роду, дитинство, становлення. А коли на Майдані ставили намети, перейшов до етапу боротьби за права небілих громадян у житті лідера Африканського Національного Конгресу. На сторінках тривала боротьба в Південній Африці, а на вулиці українці відстоювали свою гідність. Тоді складно було зосередитися, адже переймався тим, що відбувається, сам долучався до акцій. Робота над перекладом загалом тривала шість місяців.

З іншого боку, міркування Мандели перегукувалися з нашою реальністю, а етапи боротьби в книжці збігалися з нашими. Африканський Національний Конгрес 50 років намагався щось змінити винятково мирними акціями. А в 1960 році стався поворотний момент: уряд розстріляв демонстрацію в Шарпевіллі, загинуло 69 людей, серед яких жінки і діти. Відтак Мандела зрозумів: за таких умов подальший ненасильницький спротив буде неефективним. Поведінка системи підштовхувала до симетричних кроків у відповідь. Протест південноафриканців радикалізувався: вони створили воєнізоване крило. Активісти проводили диверсії, але так, щоб уникнути людських жертв. Адже в іншому випадку потім набагато складніше примиритися.

Читайте також: Книги, що надихають на суспільні й особистісні реформи

Про труднощі перекладу 

Текст не є складним, автор пише просто й з гумором. У цьому проявляється його характер: людина дії, не вдається в абстракції. Мандела послуговується поетизованою мовою, коли пише про свою країну, народ, дитинство. Важче перекладати там, де з’являються емоції, – треба вловити тональність.

Найскладніший для перекладу уривок із книжки – текст Хартії свободи. У 1953 році Конгрес скликав збори, де обговорювали заздалегідь прислані пропозиції до документу. Міркував, як, не спотворивши суті, правильно сформувати юридичні тонкощі.

Крім того, чимало труднощів із власними назвами. В українському правописі катастрофічно не вистачає рекомендацій щодо написання іноземних імен навіть англійською мовою, що вже казати про африкаанс чи коса. Досі в нас неправильно пишуть ім’я Мандели, дане йому при народженні: «Ролілахла» чи «Роліхлала» замість «Холілала» (мовою коса це звучить «Холісаса»). У мові коса є 17 клацальних звуків, за якими розрізняють значення слів. Аби достовірно передати ім’я чи назву, довелося ознайомитися зі структурою мов корінного населення.

Із самим викладом проблем не виникало. Порівняно з іншими текстами, над якими працював, цей напрочуд легкий. Нині для видавництва «Родовід» перекладаю нещодавно знайдені тексти Малевича – вони набагато складніші, попри те, що написані російською.

Читайте також: Київський проект українізації Малевича, спроба №2

Про особистість Мандели 

Про президента Південно-Африканської Республіки люди здебільшого мають  узагальнений набір знань, я теж не був винятком. Та після перекладу Мандела відкрився мені як особистість. Залишилося враження, наче ти відверто порозмовляв із людиною й вона стала тобі другом.

Мандела вибрав особистий невимушений стиль спілкування: не возвеличує свої подвиги, пише про себе з гумором та іронією, не оминає кумедних епізодів, не уникає описів страждань, хоча для чоловіка в його культурі не властиво виявляти слабкість.

original

Після того, як вийшов переклад, люди, причетні до нього, запитували, коли виникала проблема: «Як вчинив би Мандела?», зверталися до нього подумки.

Про цінність біографії для українців сьогодні

Манделу називають останньою легендою XX століття, він буде актуальним ще дуже довго. Якби він жив в Україні, був би великим українцем. У нього таке ж прагнення до свободи та справедливості, як і в багатьох наших співвітчизників. Якби, приміром, західний капіталіст написав книжку про свої досягнення, навряд чи це зацікавило б багатьох укранців. А тут –  чоловік із села, близький кожному. Будь-хто може читати цю книжку, ідентифікуючи себе з головним героєм.

У Мандели таке насичене й унікальне життя, що кожна людина може знайти щось для себе. Хтось відзначить, як він боровся за свободу, хтось зауважить його складний шлях до освіти, комусь імпонуватимуть організаторські здібності. Мандела цікаво розповідає про ступені свободи, які пройшов у своєму житті. Читач може себе запитати: а до якого етапу дійшов я? Кожен знайде гачечок, який його зачепить.

redline

Книжку можна розібрати на афоризми, і це не просто влучно висловлені думки — Мандела все це сам вистраждав

redline

Про мову перекладу 

Під час перекладу користуюся сайтом, який сам допомагаю створювати, — r2u.org.ua. На ньому викладаємо переважно «допогромні» словники, видані до 1933 року. Нині, коли триває декомунізація й змінюють назви вулиць (що правильно), нам потрібна також фронтальна декомунізація мовного спадку. Від значної частини радянського спадку треба відмовитися. Одна з корисних функцій цього інтернет-ресурсу — український переклад російських слів.

Наша мова дуже багата, але користуємося нею бідно, не знаючи  її невичерпних ресурсів. У мене як у перекладача є маленький, та все ж вибір: не спотворюючи зміст, перекласти слово кількома варіантами. Мені імпонує такий собі підхід вкраплень: зваживши, наскільки це виправдано в контексті, можу вжити менш поширене призабуте слово. Але їх слід використовувати дозовано, до місця і зі смаком. Так я чинив, перекладаючи біографію Мандели.

До розумної міри уникаю пасивних конструкцій — нашій мові притаманні активні звороти. За десятиліття канцеляризми настільки засіли у свідомості людей, що вони, коли вітають одне одного чи виступають перед громадою, вдаються до штампів. Відвикли розмовляти природно, будувати нормальні речення.

Читайте також: Український ринок перекладів: вхід за запрошеннями

Про сайт r2u.org.ua

Двигуном цього сайту є його засновник, програміст Андрій Рисін. Родом із Києва, нині він живе й працює в Америці. Розробляючи ресурс, Андрій робить для розвитку української мови майже як цілий інститут. Люди надсилають нам зацифровані версії словників — така собі толока на мовному фронті.

Перлиною і серцем сайту є «Російсько-український академічний словник» за редакцією Кримського та Єфремова.  Ми його знайшли, зацифрували, вичитали, виклали, тож тепер він доступний у текстовому пошуку.

Хоч і обрізаний, як і розвиток української мови у XX столітті: останній том — від літери Р по Я – у рукописному варіанті був готовий до набору. Але якраз вийшов наказ «змінити політику партії». Невиданий том знищили, мовознавців, які працювали над словником, репресували, багатьох розстріляли. Пізніше в пресі з’явилася інформація, що хтось із письменників бачив матеріали четвертого тому в  лондонській бібліотеці. Тож є слабка надія, що його підпільно вивезли і він зберігся. Однак навіть у наявних трьох томах — багатюща українська лексика, за представленістю якої не зрівняється жоден перекладний чи тлумачний українсько-російський словник.

Це перший ресурс, до якого звертаюся, і яким послуговується чимало людей. Приміром, журналіст Юрій Макаров просив у нас дозволу, щоб назвати свою збірку колонок «r2u». Казав, що не придумав жодної влучнішої назви. Для нього, як і для нас, це означає трансформацію від росіянина (бо він етнічний росіянин) до українця. Якщо ж розгорнути цю метафору ще ширше, то це символ переходу від російського і совкового, до українського, справжнього.

Читайте також: Сервіси, які необхідно знати кожному редакторові

Про особливості професії

Серед усієї роботи найцікавіше — перекладати книжки українською мовою. Це не просто «оригінал — переклад», мені важить також оформлення засобами рідної мови. Завжди пильную, щоб текст був якомога чистішим, щоб речення були вишліфуваними. Це мій маленький внесок, моя крапля в океан української мови.

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe