Читомо > Book Art > Степан Бандера, Мина Мазайло, Захар Беркут у веселих картинках

Book Art

Степан Бандера, Мина Мазайло, Захар Беркут у веселих картинках

31.01.2010 7 Автор:

Веселі картинки дедалі частіше зявляються на полицях у книгарнях. І хоча коміксоїдного буму в Україні очікують десь років за 10-15, наші видавці намагаються приборкати цей малювально-літературний жанр до ринкових реалій, привчити до коміксів-книжок читацьке недовірливе око, зодягаючи веселі картинки в національні шати. Так героями коміксів стають Степан Бандера, а також літературні персонажі – Захар Беркут, Мина Мазайло і Москаль-чарівник. Для багатьох учителів української літератури такий подієвий поворот неочікуваний. На їхню думку, знайомитися із класикою треба, прочитавши програмний твір од слова, до слова, не минаючи ані титли ніже теї коми. Проте сьогодні в комікси трансформується багато творів зарубіжного класичного авторств, і вони там уже здобули своїх захоплених читачів.

 

Мальований «Макбет» і Раскольников у комп’ютерній  грі

Класична література почала торувати свій шлях до коміксного майбутнього десь від 1940 року. Дехто називає першою книжкою такого типу – «Останній із могікан» Фенімора Купера. Кілька років тому за перекваліфікацію класики у веселі картинки взялось видавництво «Classical comics» з Великої Британії. Англійські читачі вже гортають мальованих «Макбета», «Ромео і Джульєтту» Вільяма Шекспіра, «Джен Ейр» Шарлотти Бронте.

komiks6


Цього року очікують трансформації в картинки «Франкенштейна» Мері Шейллі, «Різдвяної пісні» Чарльза Дікенса, «Дракули» Брема Стокера, «Грозового перевалу» Емілі Бронте та іншої класики. Як зазначають видавці, комікси призначені не так для юних читачів, а переважно для дорослих.

Інша серія Cliffs Notes, створюючи мальовані історії за літературними мотивами, з класичних творів не викидає жодного рядка. Тоді як серія Kid Beowulf позичає знаних літературних персонажів із їхнім характером, стилем і пересаджує їх у вже нову, цілковито відмінну історію.

Але світові у книжкових форматах затісно, тому класична література переходить у комп’ютерні ігри. Наприклад, як «Божественна комедія» Данте Алігєрі або «Злочин і покарання» за Федором Достоєвським. В останній, як запевняють виробники, інтелектуальній грі охочі можуть стати Родіоном Раскольниковим із звичною сокирою у руках, який сам обирає, як йому діяти – по-доброму, а чи по-злому. Вся атмосфера витримана – XIX століття, Санкт-Петербург.

komiks1

Українські літературні персонажі від «Класних коміксів»

Започаткувати серію перевтілень із літератури у веселі картинки видавництву «Грані-Т» порадив український письменник Олесь Ульяненко. 2007-го року. Першою ластівкою серії «Класні комікси» став «Захар Беркут» Івана Франка До нього додались ще сім мальованих історій за мотивами вітчизняного красного письменства – «Конотопська відьма» Григорія Квітки-Основяненка, «Хазяїн» Івана Карпенка-Карого, «Кайдашева сімя» Івана Нечуя-Левицького, «Ніч проти Різдва» Миколи Гоголя, «Мина Мазайло» Миколи Куліша та «Москаль-чарівник» Івана Котляревського. Щороку видавництво мріє створювати мінімум три літературних комікси.

..

komiks2

жж

«Серед дітей серія популярна, а серед дорослих побутують різні думки, – стверджує упорядник «Класних коміксів» Леся Пархоменко. – Одні кажуть, що супер, а деякі вчителі підходять і бідкаються, що через такі комікси діти взагалі не будуть читати. Насправді серія призначена не для того, щоб спрощувати українську класику, а для того, щоб маленькі дітки могли з перших років життя ознайомлюватись з нею. Батьки купують, щоб не тільки словами зацікавити, а й ілюстраціями. І треба враховувати те, що деякі діти  взагалі не люблять читати, і хоч так зможуть дізнатися про твір, які там герої, як відбуваються там події». До того ж, до деяких творів додається ще аудіодиск, де можна ознайомитись із цілісінькими і недоторканими творами в акторських голосах.

Художниця Наталя Тарабарова для цієї серії – незмінна й незамінна, адже працює у різних стилях, відтворюючи таку потрібну для коміксів динаміку. Один комікс малює приблизно два місяці. Ще б пак, адже напрокудити шість малюнків на 60 сторінках – це не просто. Усі комікси вона довершує за допомогою ілюстраторських програм, а ось «Хазяїна» Івана Карпенка-Карого проілюструвала повністю вручну.

юю

komiks7

..

У найближчих проектах видавництва – «Вій» Миколи Гоголя і «Тигролови» Івана Багряного. Є ще задум започаткувати серію «Комікси для найменших», яка б відрізнялася меншим форматом, більшою кількістю ілюстрацій і мінімумом тексту.

Варто нагадати, що «Грані-Т» сьогодні єдине українське видавництво, яке не побоялось експериментів із книжками-коміксами.

..

Військова тематика

Хоча історії українського коміксу ніхто ще не написав, але це аж ніяк не означає, що веселих картинок українці не малювали. На жаль, впорядкованих і точних відомостей знайти неможливо, але згадки про книжки-комікси минулих років відшуковуємо на форумах любителів. Ось наприклад, як мальовану історію «Марко Пиріг, запорожець» у текстах Вадима Карпенка й ілюстраціях Олександра Гайдученка, що вийшла у світ 1992-го року в Києві.

..

komiks5

..

Або ж видання Сергія Позняка «Облога Києва печенігами» з київського видавництва «Україна».

..

komiks4

Та найбільш начуване й розпіарене видання «Україна в боротьбі». Це один із перших українських коміксів, у якому висвітлено історію боротьби УПА під час Другої світової війни. Автором цього твору є визначний український митець-баталіст Леонід Перфецький, що в перервах між боями у лавах дивізії «Галичина», закарбовував події визвольної війни в невеличких мальованих історіях. Вперше малюнки Перфецького були надруковані 1953-го року в газеті «Америка» (США). Через 55 років від першого виходу цього художнього твору тернопільська Спілка Української Молоді ініціювала перевидання коміксів в Україні. Із 32-сторінкового коміксу читач дізнається, за яких обставин і як виникла УПА; наскільки тісним був зв’язок воїнів з місцевим населенням; багато епізодів пов’язано з церковними справами. І хоч час був трагічний, у коміксі-книжці Леоніда Перфецького оптимістичне оспівування побратимів і надії на перемогу.

Видавнича діяльність тернопільської молодіжної спілки на цьому не закінчилась: 2008-го року відразу у двох мальованих історіях з’явився Степан Бандера – «Юність Степана Бандери» і «Вбивство з наказу КГБ».

Автором текстів став довголітній голова Центральної Управи СУМ та редактор «Крилатих» Омелян Коваль. Майстерне виконання зображень належить бельгійському художнику, який підписувався «Нептун».

..

komiks3

На запитання, на кого розрахований комікс, Cвятослав Липовецький, голова Спілки Української молоді в Україні, відповів: «Всі думають, що це для дітей. Очевидно, що це не для дітей, а для студентів, яким ліньки читати великі томи з історії України, але вони можуть фрагментарно собі дізнатися все з таких книжечок під час пар і лекцій».

Коміксоїдний календар на 2010

Крім книжкових видань, в Україні видають ще й календарі в коміксах. Київський художник, а за фахом історик Віталій Січкарчук нещодавно презентував «Козацький календар-2010». Цікаво, що присвячене видання тільки переможним битвам козаків, а це Хортиця, і перемоги над поляками, Конотопська битва, похід Сагайдачного на Москву тощо. Наклад календаря 1000 примірників, а коштує він 60 гривень. І то лиш тому, що вийшов у світ без грошей меценатів, а за кошти самого автора.

komiks8

Наступні роки знаменуватимуться виходами календарів із зображеннями козацьких полковників, доби визвольних змагань 1917-1920 років того ж таки Віталія Січкарчука.

Після виходу коміксоїдного календаря на 2010 рік будемо сподіватися, що цей рік пройде під девізом веселих картинок. Й у видавництва «Грані-Т» й у спеціалізованого часопису «К9» незабаром з’являться конкуренти, а в Україні загалом започаткується культура читання коміксів не про Мікі Маусів і Спайдерменів, а про українських літературних персонажів.

 

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Комментарі читачів:

  1. Ольга
    01.02.2010 в 2:46 pm

    до історії українських коміксів варто також додати комікс видавництва “Сіма видає”. Хоч поки це лише один випуск, але в інтерв’ю художник і натхненник цього видавництва Олег Петренко-Заневський розповідав про свого персонажа кицьку Сіму, яка могла б стати українським “Міккі-маусом”

  2. huhamohovynka
    02.02.2010 в 10:18 pm

    Дякую… Це ще раз наближує Україну до коміксних сфер. Про кицьку Сіму чула, а ось, що вона у веселих картинках – ні. Цікаво, цікаво.

  3. Руслан
    25.03.2010 в 9:58 am

    Потрібно творити комікси на сучасну тематику… а не реанімувати класику у вигляді картинок. Невже уява українців настільки убога, що ми не можемо придумати якихось автентичних персонажів, а зному і знову “піднімати з могил козаків”.

  4. huhamohovynka
    25.03.2010 в 7:10 pm

    Та чому ж так? Стаття не про коміксних автентичних героїв, яких, вважаю, можна відшукати на сторінках часопису “К9″. І художників у нас чимало є, які мають уяву, і створюють всяке на сучасну тематику, а про своєрідне аранжування літератури у так звані веселі картинки. А література, ви знаєте самі, яка у нас, і козаків у ній багато.
    Це різні речі, як на мене – автентичні авторські комікси й комікси на літературні твори.

  5. irkopupirko
    25.03.2010 в 10:39 pm

    а ще “часопис” – дуже гарне слово. Але я чомусь зовсім не можу назвати так К9)
    журнал.

  6. Navaleo
    06.09.2010 в 3:39 pm

    Нажаль навіть на ниві коміксів українцям не дають розвиватися. Ось наприклад для того щоб надрукувати ваш комікс необхідно обовязково перекласти його російською мовою, бо ніби він буде продаватися у росії де української незнають…

  7. 12.01.2011 в 3:06 pm

    якщо чекати, поки дадуть, то про який розвиток може іти мова
    борітеся – поборете (с)


Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe