Читомо > Блоги > «О, ця чудова Панама!»: Дитяча країна наших мрій

Блоги

«О, ця чудова Панама!»: Дитяча країна наших мрій

15.03.2018 0 Автор:

Цього року, 15 березня, минає 40 років, відколи на світ зʼявилася неймовірна історія з неймовірною назвою «О, ця чудова Панама!» Її автор, нині 86-річний сілезець Горст Еккерт, якого світ знає під іменем Яноша, насправді написав понад 140 (за деякими підрахунками й узагалі 160 книжок, і не тільки для дітей). Але саме «Панама» стала його справжньою візитівкою, за неї письменник (і водночас ілюстратор) отримав численні літературні премії й відзнаки, а згодом його номінували на премію Астрід Ліндгрен.

Автор неймовірно добрих і дуже кумедних оповідань про Тигрика й Ведмедика народився 11 березня 1931 року в Гінденбургу, що в Горішній Сілезії, який по війні згодом став польським містом Забже. Його батько любив зазирати в пляшку й немилосердно лупцював усіх членів родини, які тільки нагодилися йому під руку.

 

DSC1787

 

А що мати Гедвіга не завжди могла захистити малого, то Горста виховували переважно дід з бабою. Але то були не всі злигодні, які випали на долю майбутнього письменника. У 13 йому довелося піти працювати учнем слюсаря, а коли, після повоєнного переділу територій, Гінденбург опинився в Польщі, його з родиною виселили до Німеччини, де родина так бідувала, що підліток був змушений поєднувати роботу на текстильній фабриці з навчанням у ремісничій школі.

У 1953 р. Еккерт переїздить до Мюнхена, де впродовж нетривалого часу вивчає малярство. Та невдовзі полишає навчання. Та вочевидь мрії писати й малювати його не полишають. Відомі його різні спроби подання творів до різних редакцій і ми майже достеменно знаємо, коли народився його літературний псевдонім.

 

Panama all-in-1

 

Отож, згідно з легендою, якої сам Янош не заперечує, коли в 1960 році він наважився подати до редакції своє перше оповідання, яке звалося «Історія коня Валека» (Die Geschichte von Valek dem Pferd) він підписав Janusz (тобто Януш, популярне польське імʼя). Німецький редактор виправив його на Janosch (Янош). Так воно й залишилося. А під час нещодавнього перебування на рідному Шльонську, чи то пак у Сілезії, письменник попрохав, щоб принаймні поляки використовували його польське псевдо Janosz. За іншою версією, псевдо надав йому друг і співавтор, Георг Ленц, з яким Янош разом написав свою першу дитячу книжку.

Читайте також: Окуляри і кролик-гном: інструкція з життя в середній школі

Blog_-_Janosch_-_bear_and_tiger_-_Sept_22_16_1024x1024

 

Ким почуває себе сам Янош? Дамо слово йому: «Ich empfinde mich als Schlesier, dies ist meine Nationalität, dies ist meine Religion» (Я почуваюся сілезцем, шльонзаком, це моя національність, моя релігія). І згодом: «Ich empfinde mich auch ein wenig als Pole. In meiner Familie ist nur der Name Eckert deutsch. Meine anderen Großväter hießen Piecha, Morawiec, Głodny» (Я сам почуваюся почасти поляком. У моїй родині лише прізвище Еккерт німецьке. Решта дідів мали прізвища Пєха, Моравець, Глодний).

Славнозвісна «Панама» зʼявилася 15 березня 1978 року. Відтоді її та багато інших Яношевих книжок переклали понад тридцятьма мовами, проте тільки «Панама» була пишно відзначена у Німеччині (та й Польщі також). А вже за місяць українські читачі матимуть нагоду отримати «Панаму» українською в прегарному перекладі Ольги Сидор.

 

das-leben-ist-schon-postkarte-din-a6-hochwertige-postkarte-din-a6-300-g-qm-mit-janosch-tiger-tigerente-bar-und-frosch-text-das-l

 

Якщо згадати, що за Яношевими книжками знято чудові мультфільми, поставлено сотні вистав, а до цього додамо, що за мотивами книжки «О, ця чудова Панама» існує навіть сучасна опера (!), яку написав 2013 року китайський композитор Лін Ванг, то просто не надивуєшся, як багато всього досяг скромний сілезький хлопчина, чиє дитинство й родину сучасні психологи назвали б «патологічними». А може, якраз злигодні й випробування сформували в хлопцеві вміння помічати незвичайне у звичайному й буденному та радіти простим речам і навчати цього нас?

Бо що може бути звичайніше за Ведмедика й Тигрика, які «Мешкали … в маленькому затишному будинку з комином».

Або що такого вражаючого в цих простих діалогах:

 

– Нам добре ведеться, – казав Тигрик, – бо в нас є все, чого душа забажає, і нам нема чого боятися. Адже ми сильні. Правда, Ведмедю?

– Аякже! – відповідав йому Ведмедик. – Я сильний, як ведмідь, а ти сильний, як тигр. І цього досить».

 

Або цим незвичайні ці мрії:

 

– Знаєш, – казав він, – у Панамі все набагато краще. Бо Панама вздовж і вшир пахне бананами. Панама – це країна наших мрій, Тигре. Ми мусимо негайно, завтра ж вирушити до Панами. Що ти на це, Тигре?

 

Але ж ми з вами знаємо, що писати просто – насправді дуже складно. Складно не втратити простоти, не впасти в дидактичний тон (ах, це ж така спокуса, коли пишеш для дітей!), писати так, щоб тебе зрозуміли і діти й дорослі, причому кожен для себе знайшов щось своє й неповторне. Знаємо й про те, що коли серед злиднів і насильства ти не втратив дитячості в серці – ти неодмінно здійсниш те, до чого прагнеш і передаси свою дитячу щирість іншим, у випадку Яноша – багатьом мільйонам читачів. І за це ми йому вдячні.

Яношеві от-от виповниться 87. І якщо вас коли-небудь доля закине до Тенерифе, прогулюючись набережною, ви неодмінно зустрінете там такого собі сивого дідуся із розчервонілим обличчям, прикрашеним білосніжними вусами. Можливо, він саме вигулюватиме біля моря свою знамениту Тигрову Качку?

Читайте також: «Вовк під вікном»: впустити казку в дім

 

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe