Читомо > Блоги > Франкфурт: Слід не лише скаржитися, а пропонувати реальну співпрацю

Блоги

Франкфурт: Слід не лише скаржитися, а пропонувати реальну співпрацю

27.10.2015 0 Автор:

Не можна просто так поїхати на Франкфуртський книжковий ярмарок, і не написати про це для Читомо) Уже тиждень як минув від моїх насичених менеджерських «канікул» у Німеччині, а все більше і більше людей вимагає не лише фоточок і постів у ФБ, а й якихось «конструктивних» вражень, інформації та досвіду. Тож – ділюся, бо нічого гарний досвід лишати лише собі.

Давно було цікаво, «як воно у світі робиться». Уже деякий досвід здобутий завдяки організованим літературним подорожам до Польщі, але статус «найбільшого книжкового ярмарку світу», яким є Франкфуртський ярмарок, зваблює будь-якого поціновувача літератури й організатора літературних подій, врешті, дослідника літературного менеджменту.

frankfurt_book_fair_19

Можливою моя поїздка стала завдяки тревел-гранту Гете-Інституту, тож слідкуйте за новинами Гете-Інституту, пробуйте, не лінуйтеся заповнювати заявки, подавайтеся, адже хто не подається, той нікуди не їде. Усе реально.

Вражень назбиралося дуже багато, усі вони досить різноманітні, але спробую виділити найважливіше.

Франкфуртський ярмарок 2015: 7 найцікавіших проектів

«Як воно у світі робиться»

Робиться круто. І я закликаю кожного їздити по світових книжкових подіях, шукати можливості для цього, адже вони дійсно є, щоб насамперед мати з чим порівнювати наші українські івенти й ставати вимогливішими відвідувачами і відповідальнішими учасниками.

Звісно, нам багато чому треба вчитися у плані забезпечення комфорту, власне, відвідувачів і учасників, але в плані контенту, насиченості програми ми не чим не гірші, просто інакші і з іншими потребами і можливостями.

frankfurt_book_fair_12

 Організаційне

Про те, що в місті проходить масштабна книжкова подія, ти дізнаєшся вийшовши з аеропорту, адже на яскравих бордах видніються пропозиції відвести тебе просто до Месси. Квитки на ярмарок дають право на пільги, або безкоштовний проїзд.

У каталозі ярмарки є спеціальні «купони», які можливо обміняти на книжки. Найважливіші події і сам ярмарок проходять в спеціальному виставкому центрі, але літподії відбуваються і в місті, але не в кнайпах і кав’ярнях, як ми звикли, а в церквах – ну, повний розрив шаблону.

frankfurt_book_fair_2

Загалом уже перше знайомство з подією є приємним, адже квитки можна купити онлайн, пройшовши реєстрацію. Під час реєстрації тебе запитують про твої інтереси, і за твоїм бажанням формують твою персональну програму. Наявні як друкована програмка і карта локації, так і електронний додаток, який є безкоштовним.

На самій локації, яка нагадує величезний аеропорт, не можливо загубитися, адже всюди є інформаційні таблиці, і все грамотно пронумеровано.

frankfurt_book_fair

Наявна достатня кількість фудкортів за доступною ціною, туалетів, місць для відпочинку з безкоштовним вай-фаєм і можливістю підзарядити гаджети. Чудово себе почувають і особи з обмеженими фізичними можливостями – для них створені усі умови.

У цілому можна на день зайти на локацію і почувати себе людиною. Працювала ярмарка з близько 9 години до 18:30. Так, німці дуже цінують свій особистий час, тож справи вирішуються швидко, і ввечері тут прийнято відпочивати й тусити до останнього.

Контент

Для мене контент – це не лише книжки, а й представлення видавництва. Якщо говорити про книжки, то перше відчуття, коли береш до рук «закордонну» книгу: а як після цього можна взагалі купувати «наші» видання?

frankfurt_book_fair_7

Відчуваються, ну, дуже великі проблеми з дизайном, версткою, якістю паперу. Дорогі видавці не раз говорили, що давно їздять до Франкфурту. Виникає логічне питання: якщо ви давно їздите, то чому не вчитеся?

Тут можна довго говорити і сперечатися, оцінювати загальні українські реалії,  в яких ми живемо, всі внутрішні і зовнішні обставини і т.д. і т.п., але все ж я за те, щоби вчитися, покращувати свою продукцію, і не скупитися на дизайні, адже дизайн – це обличчя вашої компанії.

Наявні також і стенди «без книжок» – це стенди електронних книг, на них обговорюють зручність та можливості ґаджетів, додатків, інтернет-магазинів, оформлення інтерфейсу «електронної» продукції. Представлена дитяча інтерактивна книга. Нам до таких контекстів книговидання ще далекувато, але вчитися є чому, і це треба робити.

frankfurt_book_fair_6

Оформлення стендів як видавництв, як і самі книжки, вражають якістю дизайну і креативністю. Але тут знову нюанс, на цих стендах майже немає книжок. Більше того, продавати книжки на самому ярмарку офіційно дозволено тільки в останній день, а «простих» відвідувачів пускають лише на вихідні.

frankfurt_book_fair_17

Стенди найбільших видавництв світу обладнані як кав’ярні, де за пронумерованими столиками сидять менеджери і продають-продають права. Зустрічі забиваються на місяці вперед, якщо ти пропустив свої 20 хвилин розмови, то ніхто чекати на тебе не буде.

Організована спеціальна закрита секція для літературних агентів, на яку вхід теж лише за попередньою реєстрацією.

frankfurt_book_fair_10

У кожного видавництва є свій каталог, який може бути побудований як за принципом представлення новинок, так і за жанрами. Каталоги містять не лише інформацію про книгу, а й можуть наповнюватися уривками з книг, біографіями письменників тощо.

Якщо підсумувати принцип представлення літературної галузі на стенді, то організатори підготували інформаційні  матеріали, ознайомившись із якими можна було отримати загальне враження про літературне життя країни: письменники (біографії, книжки, уривки із текстів тощо), книжкові новинки, поділ каталогів за жанрами (художня література і окремо дитяча і т.д.), видавництва, друкарні, інституції-організатори літературних подій (державні, не державні), наймасштабніші літературні події, туристична інформація (що відвідати, інфраструктура), видання про літературу.

frankfurt_book_fair_11

На деяких стендах пригощали цукерками, заманювали блокнотиками, ручками і навіть масажем.

Звісно, кожен національний стенд мав свою програму на ярмарку. Тож мені не залишалося нічого іншого, як нагребсти «на вагу» каталогів усіх можливих країн, бо ж можливості багажу обмежені, щоб розбирати їх довгими зимовими вечорами, і ознайомлюватися із світовими тенденціями книговидання.

Які деталі «контенту», ще впали в око?

– «Забрендовані» стенди: наприклад, якийсь виробник чаю ставить стенд забитий своїми логотипами, а на ньому проводяться літературні події;

– Презентація видань музеїв: каталоги, дослідження тощо;

– Окремі стенди організацій, що замаються культурним менеджментом (можна підійти, познайомитися, обмінятися контактами);

– Антикварна книга. Знаю, що, наприклад, у Музеї книги і друкарства точно знайдуться такі книжки.

frankfurt_book_fair_3

– Наявність друкованого видання – щоденнику ярмарки, яке щоденно висвітлює найактуальніші події життя Франкфуртської Букмесси.

– Поділ видавництв та локації за жанрами: дитяча книга, арт-крига, фікшн, нон-фікшн, навчальна книга, туризм тощо.

 Чи цікаві ми світу?

Однозначно – так! На стенді України дійсно був потік людей, на події за участі наших письменників приходили люди.

Водночас відчувається реальний брак інформації про Україну.  Складається враження, що ми самі не знаємо, чим можемо бути цікаві світу, по які власні «фішки» варто розповідати, що пропонувати, що ми можемо дати, у яких напрямках із нами можна співпрацювати. Тому що контекст багатьох розмов, які мені довелося почути краєм вуха, це «держава нам нічого не дала», «там козли, і там козли» «але ж ми все одно приїхали #перемога». Тобто, ми не готові говорити про справи і про реальні формати співпраці, а от скаржитися – будь ласка.

Читайте також: Про дві позиції і каталог українських видань до Франкфурту

frankfurt_book_fair_15

Але пора зрозуміти, що людям це не дуже цікаво. Особливо потенційним партнерам. Звісно, варто ознайомлювати колег із загальними реаліями нашого професійного життя, життя України в цілому, але варто говорити і про справи і про результат роботи, який, погодьтеся, є, попри всю «несприяючу» реальність.

Варто навчитися говорити не лише про те, як нас черговий раз послали самі знаєте куди, а й про те, що ми робимо, і розуміти, що з цього може бути цікавим і корисним для потенційних партнерів. Тобто, пропонувати співпрацю, вивчати світовий ринок, і думати, яке наше місце в ньому.

Як сказав мій колега письменник, який також був у Франкфурті: «Оля, це просто. Це виявляється дуже просто! Просто треба вивчити, яке видавництво видає книги подібного жанру, підготувати візітівки, уривки-переклади текстів і забивати-забивати зустрічі. І це просто, і тобі відповідають».

Українські видавці про успіхи й знахідки у Франкфурті

frankfurt_book_fair_9

 

Роблячи загальний висновок із побаченого – потрібно їздити на міжнародні події, щоб мати з чим порівнювати, щоб краще розуміти себе; потрібно дуже багато чому вчитися і працювати, але в цьому немає нічого страшного; потрібно використовувати момент зацікавленості світу нами, але й потрібно розуміти, що ця хвиля може дуже швидко закінчитися, якщо ми лишатимемося країною, що лише «скаржиться», живе «одним днем», і не бачить, куди їй рухатися; потрібно брати і робити, і тоді все вийде). Адже хто нікуди не подається, той нікуди не їде, і так  багато у чому).

Читайте також: Франкфурт-2014 із українськими видавцями,

але без національного стенду

Світлини авторки

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe