Поезія

Небо. Кручі. Провалля. Вода. Стус Василь, Стус Дмитро ; Ілюстрації: Мороз Марина. — Л. : Видавництво Старого Лева, 2015. — 410 с.

Перед вами книга віршів, перекладів, статей і листів, які є найважливішими для художньо-естетичного світогляду Василя Стуса, одного з найтрагічніших і найглибших українських поетів ХХ століття.

Небо. Кручі. Провалля. Вода. Символічні стихії, в яких і з якими поет жив, боровся, розчинявся, змагався, творив – проорюючи власною долею, віршами, світоглядним вибором глибоченну межу між обивательським і пристосуванським існуванням і гранично чесним життям із собою, в собі, над собою.

Стенд № 335; торгове місце на галереї № 9

Борис Херсонський. Відкритий щоденник. К .: ДУХ I ЛIТЕРА. — 2015. — 312 с. (Серия «Встречный взгляд»)

В яку чарівну мить проза стає поезією? Чому поетичний рядок володіє такою високою концентрацією сенсу? Чому гіркоту, якою переповнений рядок, примиряє з життям? Чому вірш знімає з очей полуду краще, ніж це робить окуліст? Чому співчуття вище служіння? Я не можу відповісти на ці питання, але вірші і записи Бориса Херсонського можуть.

Ціна на Форумі видавців: 60 грн

Атар Тірца. Від війни плачуть ; Переклад: Хромова Анна ; Ілюстрації: Садовщук Катерина. — Л. : Видавництво Старого Лева, 2015. — 24 с.

Ці вірші написала ізраїльська поетеса Тірца Атар – дуже особлива, тонка і вразлива натура. Колись давно написала, в середині 70-х. І не про наші, звісно, реалії – а про їхні, бо там війна вже так давно вросла в звичайне життя людей. Аж моторошно, які ці вірші – від імені семирічної єврейської дівчинки – суголосні з нашою реальністю.

Їх переклала з івриту Аня Хромова, а Катерина Садовщук створила ілюстрації. І вірші, і малюнки пронизують.

«Від війни плачуть» – так називається ця невеличка книжка. Так, від війни плачуть. Це, здається, найточніше визначення того, що таке війна.

Ціна: 55 грн 

Іздрик Юрко. Календар любові ; Ілюстрації: Іздрик Юрко. — Л. : Видавництво Старого Лева, 2015. — 432 с.

«Календар любові», у певному сенсі, – справді календар. У цій збірці 365 віршів, це – вірші на щодень, вірші на кожну пору року, на кожен сезон. Переважно тут інтимна лірика, хоча трапляються і тексти про війну, про світ, який зовні.

З цією книжкою можна прожити цілий рік. І це щонайменше.

Якимчук Любов. Абрикоси Донбасу ; Ілюстрації: Йориш Оксана, Гайдучик Назар. — Л. : Видавництво Старого Лева, 2015. — 192 с.

Це книга віршів, які не лише проникають у душу, а й продирають нутро. Вони залишають наскрізні отвори у свідомості, крізь які прозирає та реальність, від якої хочеться затулитися долонями. Ці «Абрикоси Донбасу» достигають цілком в пору і смакують водночас гірко і солодко.

Ціна: 50 грн 

Тарас Прохасько. Всі його фільми ; Олег Коцарев. Плавні річки. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2015. — 216 с. 

Тарас Прохасько, «Всі його фільми»:

Якщо відштовхуватися від того, що поняття рефлексія означає «роздуми людини над власним душевним станом», то колонки Тараса Прохаська, що публікувалися на Інтернет-порталі «Збруч», є, перш за все, саме рефлексіями.

Пишучи чи то про війну, чи то про браконьєрство, чи то про психічні розлади, оповідаючи життєписи художників чи письменників, розмірковуючи над такими речеми як міський простір, процес споживання їжі, механізми утворення пам’яті, згадуючи армію чи родину, Тарас завжди пише про себе.

«Про себе» означає, що всі ці тексти, ці роздуми пропущені крізь призму особистого досвіду. Вони не є відповідями, не є запитаннями, вони можуть помилятися, можуть бути неприємними для когось, але вони є позицією людини, яка знає, що якби кожна з цих колонок була написана на день пізніше чи раніше, вона була б вже інша, людина була б інша і колонка була б інша.

Олег Коцарев, «Плавні річки»:

Нові вірші Олега Коцарева – це все те найкраще, за що ми любимо його поезію, це той фірмовий стиль, за яким легко впізнати автора.

Побутові сюрреалізм і абсурдизм, іронія та парадокс, уважність до деталей, скрупульозність в описах реальності, ліричність, ніжність і чуттєвість, фактурні персонажі, поєднання міського ландшафту з флорою і фауною – Олег залишається на письмі вірний самому собі і, в той же час, його о?брази стають виразніші, яскравіші, точніші.

Позбавлені штампів та неконвенційні, ці вірші стверджують вітальність життя у всіх його проявах, ба більше – вітальність усього, як живого, так і неживого.

Рон Вінклер. Фрагментовані водойми / Переклади з німецької Василя Лозинського і Юрка Прохаська. — Тернопіль : Крок, 2015. — 124 с. 

Рон Вінклер — народився 1973 року в Єні, вільний поет, перекладач та есеїст, живе у Берліні. Опубліковав п’ять збірок поезії та дві збірки мінімалістичної прози. Упродовж десяти років Вінклер видавав власний літературний журнал »intendenzen«, у фокусі котрого були вірші та їхня поетика. Також він упорядкував антологію сучасної лірики США та сім тематичних поетичних збірок німецькомовних авторів. Окремі його вірші перекладені на понад двадцять мов. Серед літературних нагород — Премія Леонс і Лена, Поетична премія Мондзее та стипендійна премія Райнера Малковського. У 2010 році Рон Вінклер був «міським писарем» в аргентинській Кордові, у 2011-му — стипендіатом у Венеції , а в 2012-му у Балтійському центрі для письменників та перекладачів у Вісбю, Швеція. У 2013 році на запрошення поетичного фестивалю «Meridian Czernowitz» перебував три тижні у Чернівцях і цього ж року отримав письменницьку стипендію у Дубліні.

Вавжинський Марек. На марґінесах : поезії / Марек Вавжинський ; пер. з пол. Віктора Мельника. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2015. – 72 с.

Змієлов : збірка поезій / Євгенія Люба. — К. : Смолоскип, 2015. — 128 с. — (Серія «Лауреати «Смолоскипа»).

На сторінках збірки поезій Євгенії Любої «Змієлов» допитливий читач знайде не лише цікаву географію, а й тонкий присмак ностальгії за іншими часами. Не просто минулими, а дитинними. Тут можна пограти в піжмурки з пам’яттю, але спіймати її не вийде. Хіба що на допомогу прийде молитва і щось іще. Втім, це лише за умови, що ви підкорите весь маршрут: від Гойдалки до Саморобної церкви.

Санітарочка Рая. Олександр Ірванець. — К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2015. — 160 с.

У підсумковій збірці своїх вічно нових вибраних віршів славнозвісний підскарбій «БУ-БА-БУ» Олександр Ірванець, як завжди, балансує між сатирою і лірикою, час від часу гучно падаючи то в один, то в інший бік.

Книжка для широкого читацького кола.

Адальстэйн Аўсберг. Апошні колер лета / Пераклад з англійскай Марыі Пушкінай — Тернопіль : Крок, 2015. — 72 с.

Адальстэйн Аўсберг нарадзіўся ў 1955 годзе ў горадзе Хусавік на поўначы Ісландыі. Скончыў Камерцыйны каледж у Рэйк’явіку, дзе вывучаў ісландскую мову, музыку і акцёрскае майстэрства. Дэбютаваў у 1977 годзе паэтычным зборнікам «Неруш» («?s?nar lendur»), з таго часу апублікаваў цэлы шэраг кніг паэзіі, перакладаў, адзін раман і больш за тузін дзіцячых кніг. У 2014 годзе прадстаўляў сваю творчасць на Міжнародным паэтычным фестывалі імя Міхася Стральцова «Вершы на асфальце» ў Мінску.

Київські неокласики : антологія / Упор. Наталія Котенко. — К. : Смолоскип, 2015. — 920 с. 

Антологія переглядає традиційне уявлення про київських неокласиків як про поетичне «гроно п’ятірне», натомість пропонує ширше поглянути на це знакове для української культури творче угруповання, до якого належали не лише поети, а й прозаїки, літературознавці, критики, перекладачі, мовознавці й видавці, яких об’єднували спільні світоглядно-естетичні переконання, раціоналізм, інтелектуалізм, однакове бачення шляхів розвитку українського письменства.

До антології увійшли поезія й художня проза, літературознавчі статті й мемуаристика «київських парнасців», зокрема тексти «неокласиків про неокласиків», написані впродовж 1910—1930-х років, а також деякі тексти пізнішого часу. Окрім творчого доробку «канонічної п’ятірки» (М. Зерова, М. Рильського, П. Филиповича, М. Драй-Хмари, О. Бурґгардта (Юрія Клена)), в книжці представлено праці «шостого у гроні» В. Петрова-Домонтовича, а також маловідомих і нині призабутих учасників неокласичного гурту: М. Могилянського, Б. Якубського, А. Лебедя, М. Новицького, С. Савченка, М. Калиновича, А. Ніковського. Твори неокласиків, уперше зібрані в такому обсязі разом, постають як один суцільний Текст, в якому особливо увиразнюються численні міжтекстові зв’язки й лейтмотиви, поетичні діалоги й теоретичні дискусії.

Видання розраховане на студентів, викладачів, науковців і всіх, хто цікавиться історією української літератури ХХ століття.

Ми помрем не в Парижі. Наталка Білоцерківець. — К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2015. — 240 с.

До книжки Наталки Білоцерківець — однієї з найважливіших сучасних українських поетів — увійшли вірші з усіх її збірок: «Балада про нескорених» (1976), «У країні мого серця» (1979), «Підземний вогонь» (1984), «Листопад» (1989), «Алергія» (1999), «Готель Централь» (2004). Це найповніше на сьогодні вибране авторки.

Богдан Задура. Найгірше позаду. — Чернівці : Видавництво Книги – ХХІ, 2015. – 164 с. 

«Найгірше позаду» пропонує увазі читача вибрані вірші з п’яти останніх збірок Богдана Задури («Питання часу», «Усе», «Нічне життя», «Воскресіння пташки» та «Крапка над і»), таким чином показуючи творчість поета у різноманітті й часовій еволюції. Задура є одним із найважливіших сучасних польських поетів. Попри 70-річний вік його називають молодим і викличним експериментатором. Життя, спогади, чорний гумор, спортивні події й телевізійні шоу, інфаркт, лікарі й ліки – у цих віршах є все, але найбільше в них щирості, простоти і вдумливої іронії. Для найширшого кола читачів.

Таємниця твого обличчя / Дмитро Павличко – К. : Основи, 2015. – 240 с.

«Таємниця твого обличчя» – книжка iнтимної i водночас фiлософської лiрики Дмитра Павличка. Чи не вперше в українськiй лiтературi автор малює сцени найпотаємнiших взаємин мiж чоловiком i жiнкою, що ранiше в нас вважалися забороненими. Деякi з умiщених тут вiршiв завдяки музицi Олександра Бiлаша стали пiснями.

Ціна: 60 грн 

Стринадюк Люба-Параскевія. До данцу: коротка проза у шкіцах / Люба-Параскевія Стринадюк. — Львів : ЛА «Піраміда», 2015. — 268 с.

«До данцу» – поетична проза про любов, яка змінює і змінюється. Про життя з безкінечними запитаннями, що безперестанку терзають душу: «Де ти, що даєш мені день прийдешній. Хто ти, що імен маєш безліч. Як ти, і яким є твій північ, вчора і такий невідомий заобрій. Чуєш, чи ти чуєш мій шепіт безслівний. Божий і такий безбожний погляд: вниз, що від щастя й до дна бездонних, заворожених у вічність безкраїх митей. Йдеш, бо не йти не можеш. Колом і по колу любов відносиш. Відстань, на півкроці фарбуєш віддаль у розквітлі й барвисті квіти зими на порослих дорогах, встелених стелистим барвінком…»

Якраз в гуцульській мелодії, ув енергійній «гуцулці до данцу» дзвенять відповіді на питання з життя, що млоїть. І виграє «гуцулка» в такт: «Більше не питай, а живи, данцуй з життям у парі, бо в данці й є життя».

Ціна: 42 грн

Реґіна Ольсен / Заза Пауалішвілі: Збірка поезій. — К. : Смолоскип, 2015. — 152 с. — (Серія «Лауреати «Смолоскипа»). 

Кажуть, що сучасна молодь нічим не цікавиться. Кажуть, що з сучасною молоддю нема про що говорити. Різне кажуть. Молодь на закиди не відповідає. Вона просто творить. Дебютна збірка Зази Пауалішвілі «Реґіна Ольсен» — яскраве тому свідчення. Філософія, теологія, лірика — ось теми авторських розмов і розмислів. Дванадцять розділів, але один із них порожній. Чому?

Сяргій Жадан. Украінскія авіялініі: выбраныя вершы ; Дизайн стронґовського — Тернопіль : Крок, 2015. — 266 с.

Пераклаў з украінскай Андрэй Хадановіч + Пераклады Алеся Аркуша, Уладзімера Арлова, Андрэя Вылінскага, Юрыя Гуменюка, Алега Жлуткі, Марыі Мартысевіч, Сяргея Прылуцкага, Марыі Пушкінай, Антона Рудака й Віталя Рыжкова ў бонус-анталёгіі «Адзінаццаць сяброў Жадана». Сяргія Жадана любяць і ведаюць. Ня толькі ва Ўкраіне. Настолькі, наколькі ўвогуле сёньня могуць ведаць сучаснага літаратара. Кніжкі вершаў выходзяць неймавернымі для яго калегаў-паэтаў накладамі. Кожны раман чакаецца й сустракаецца з энтузіязмам. На жывых выступах разам з гуртом «Сабакі ў космасе» публіка танчыць – і гэта пад вершы. Праўда, трэба ведаць, як Сяргій іх чытае. З усіх апытаньняў вынікае, што Жадан – адзін з найаўтарытэтнейшых ва Ўкраіне празаікаў і, безумоўна, «галоўны», калі можна так выразіцца, паэт.

Поцiлунок Елли Фiцджеральд. Олег Лишега. — К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2015.

До книги визначного українського поета Олега Лишеги (1949—2014) увійшли його есеї про творчість, про витісування торсів із найтвердіших порід дерев, «може, трохи м’якших за слово». У другому розділі — «America emeralda» — переклади міфів та легенд американських індіанців, щоденник Генрі Торо, вірші Робінзона Джеферса, а також есей та вірш, написані після тривалого перебування Олега Лишеги в гірському Лемонті у Пенсильванії (США).

Це остання книжка, яку поет ще встиг підготувати до друку. Вона мала називатися або «Поцілунок Елли Фіцджеральд», або «America emeralda» (Смарагдова Америка).

Інша молитва. Ян Твардовський; Переклад, редакція: Дзвінка Матіяш; Упорядник: Іван Малкович. — К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2015. — 224 с.

До книжки легендарного польського поета-священика Яна Твардовського (1915—2006) увійшли вибрані вірші, написані упродовж понад півстоліття. Його творчість назавжди змінила канон польської релігійної поезії ХХ ст. Автоіронічний отець Ян веде постійний діалог з Богом – запитує, сумнівається, боїться, любить.

Андрей Хадановіч. Білоруський мужчина ; Дизайн стронґовського. — Тернопіль : Крок, 2015. — 132 с. 

Відомо, що перша книга віршів Андрея Хадановича була опублікована в українському перекладі: «Листи з-під ковдри» у Факті 2002 року. Цього разу видавництво «Крок» не лише робить наступний крок ув українському житті Хадановича, але й робить книжки-двійнята – Сергія Жадана білоруською та Андрея Хадановича українською. Обох поетів добре знають і в Україні, і в Білорусі, книжки обох нетерпляче чекають. На думку деяких критиків, поезія Хадановича — важлива подія сучасної білоруської літератури; в його творчості, що відзначається багатством мови, стилістичними експериментами, досягнення східноєвропейської «книжної» поезії елегантно сплітаються з елементами сьогоденної культури.

Орест Лютий. Лагідна та сувора українізація. — Х. : Фоліо, 2015

Ці твори — пісні воєнного часу. Можливо колись, ми заспіваємо про жінок, квіти та любов. Можливо, навіть, в дуеті з Віталіком Козловським (жарт). Але це станеться, тільки після того, як неототалітарну путінську імперію буде зруйновано вщент. Не більше і не менше. Таке поклав я собі «мистецьке завдання». Але боротьба буде тривалою і виснажливою і не треба сподіватися на легку перемогу. Тому: зібраність, наполегливість, стійкість, креатив, розум, воля, а головне — гумор, от що врешті решт призведе до того що Росія скине узурпатора і знову почне рухатись убік вільних держав. І на цей раз цей рух буде незворотнім. Але за це ще належить поборотися. Тому — Слава Україні! Героям слава!

Орест Лютий — автор проектів «Лагідна та Сувора Українізація», «Українізація на експорт», «Мама-Анархія».

Буразер Діана. Час, який нам залишається : поезії / Діана Буразер ; пер. з хорват. Віктора Мельника. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2015. – 52 с. – Серія «Сучасна балканська поезія».

Світлана Костюк. Траєкторія самоспалення. Щоденникові записи у віршах. — Чернівці : Букрек, 2015

Нова книжка поезій знаної волинської поетки Світлани Костюк складається з трьох розділів «Майданне», «Особисте», «Переклади». Сама авторка вважає її пророчою і навіть дещо фатальною. Літературознавець Д. Дроздовський, автор передмови, назвав вихід книжки «подією в сучасній українській поезії». Вірші вражають своєю щирістю, відкритістю, відвертістю.