uncategorized

Про Єрусалимський книжковий ярмарок засновники «Доброї листівки» і «Видавництва» Ілля Стронґовський та Лілія Омельяненко довідалися ще 2015 року, і десь тоді ж почати планувати туди потрапити. Оскільки ярмарок проводиться раз на два роки, то їхні плани здійснилися на початку червня цього року. Спеціально для Читомо видавці розповіли, чому поїздка дозволила їм позбутися багатьох стереотипів і оцінити перспективи наших проектів на ізраїльському ринку.

Ярмарок: іноземні учасники не спрогнозували вплив шабату на продажі

Ярмарок було засновано 1963 року і відтоді він проходив раз на два роки взимку. Цього року, 28 ярмарок проходив з 11 по 15 червня 2017 року у центрі, побудованому на місці старої залізничної станції. Просторий павільйон з’явився саме під виставкові потреби. Перша особливість ярмарку, яка кинулася в очі, були дні проведення, а саме – з неділі по четвер. Пов’язано це з поняттям шабату – з вечора п’ятниці до вечора суботи, який є цілковито неробочим часом.

За межами павільйону відбувалися продажі в рамках Тижня гебрейської книги –  масштабного заходу, який об’єднує сотні заходів, спрямованих на продаж книжок по всіх містах і містечках Ізраїлю.

Офіційно ярмарок працював щодня з 11:00 до 23:00, але через робочий час та денну спеку відвідувачі приходили на ярмарок вже ввечері, і пік активності відбувався з 19:00 до 20:30, тоді як решту часу експоненти лишалися непотурбованими. Знизила шанси на переконливу відвідуваність і економія організаторів на промоції заходу.

Білборди ярмарку розміщувалися тільки в районі його проведення, а більшість опитуваних нами відвідувачів зізналися, що потрапили на нього випадково. В той самий час, щоденний продаж на вулиці з 16:00 до 21:00 приваблював натовп відвідувачів. Саме ці фактори, на нашу думку, і спричинили цілковитий провал Єрусалимського книжкового ярмарку як заходу, присвяченого продажу та промоції книжок. За 3 роки «Добра листівка» взяла участь у понад 25 міжнародних ярмарках в Україні та за кордоном у 7 країнах, і настільки малої кількості відвідувачів не було ніде. Організатори, муніципальна фірма «Аріель», відмахувалися, мовляв люди будуть вечорами, у вас непопулярний товар, чекайте продажів у четвер ввечері (в останній день ярмарку).

Читайте також: Літературний Сопот: Ізраїль, книжки зі знижками та зустрічі на пляжі

Почався ярмарок з урочистого нагородження норвезького письменника Карла Уве Кнаусґарда Єрусалимською премією. Вручав відзнаку мер міста Нір Баркат. Церемонія завершилася музичною частиною і читанням нагородженого письменника, неформальної частини святкування не було, зекономили.

Про рівень «задоволення» учасників ярмарку його відвідуваністю свідчать два факти – більшість опитаних нами сказали, що вони ніколи більше не братимуть в ньому участь, а, по-друге, лист зі скаргою експонентів до муніципалітету Єрусалиму підписало 40 з 44 учасників. Хочеться вірити, що на скаргу зреагують і зроблять висновки.

Павільйон прихистив 44 експонентів із різних країн світу – Португалії, Австрії, Німеччини, Польщі, Росії, Італії, Китаю та країн Латинської Америки. Але деякі країни, зокрема, Франція, відмовилися від участі через незгоду з державною політикою Ізраїлю. Ця відмова не завадила взяти участь у ярмарку локальним французьким інститутам Ізраїлю та Єрусалиму. Також у ярмарку взяли участь численні місцеві книготорговці, які поєднують продаж книжок на івриті та іншими мовами, зокрема англійською, німецькою, іспанською, французькою та російською.

Українські видавництва вперше брали участь у ярмарку і були представлені двома стендами – «Добра листівка» та Books from Ukraine (останній об’єднав чотири видавництва – «Ранок», «Elvik», «Картографію України» та «Букрек»). «Elvik» та «Букрек» представили свої українсько-івритські білінгви, чим здобули інтерес місцевої аудиторії. Слід зазначити, що саме орієнтація на внутрішньоізраїльське коло інтересів і можна назвати основною темою ярмарку. Стенди представляли видання з історії Ізраїлю і єврейського народу та відображення цієї історії у світових літературах, а також релігійну літературу. Решта тем мали значно скромніше представлення. Через це ми, наприклад, зітнулися з питанням, чому серед нашого асортименту листівок не було робіт, присвячених єврейській темі.

Читайте також: Українські видавці про участь у Вільнюському книжковому ярмарку

Зрозуміло, що в рамках ярмарку були заплановані й автограф-сесії, і читання, і круглі столи, але з огляду на відвідуваність, кожен викручувався як міг. Автори підписали книжки наперед і деякі примірники здобули ярличок «Підписано автором» (особливо вдало це виглядало на стенді книготоргового маґната Steimatzky – там пістрявіло від ярличків «Лавреат Єрусалимської премії», «Автор присутній на ярмарку», «видано з нагоди ярмарку», треба би таке переймати). Читання відбувалися у форматі «запрошена особа читає (чи то неформально спілкується) з працівниками стенду та друзями, у супроводі яких особа прибула на ярмарок», а круглі столи… Вважатимемо, відбулися. На найбільш успішних заходах не було більше 15 осіб.

Окремої уваги заслуговує тактика витискання максимуму з наявної ситуації від чималого стенду Китайської народної республіки. На третій день ярмарку прибула потужна делегація десь із 15 осіб (певно, із посольства Китаю в Ізраїлі) з фото і відеокамерами, і в той час як ішов запис інтерв’ю з китайськими експонентами, решта прибулих активно тусили на фоні, створюючи картинку відвідуваності. Для групової фотографії запросили працівників і кількох сусідніх стендів, а опісля делегація розійшлася ярмарком для масованого роблення селфі з усіма присутніми.

Потішив та трохи урізноманітнив атмосферу заходу стенд Франкфуртського книжкового ярмарку. Він активно залучав аудиторію завдяки масштабному арт-проекту, що передбачав створення художніх фотографій відвідувачів з додаванням несподіваних об’єктів – кульок, ластів та іншого.

І дякуємо за відвідини нашого стенду Катерині Бабкіній (в якої вийшла збірка перекладів на іврит «Для всіх однакове попроси»), Ірині Славінській, та місцевим резиденткам Анні Хромовій та Міріам Фейзі-Бунімович. На відміну від кількаразово запрошеного посольства України в Ізраїлі, вони прийшли.

Читайте також інтерв’ю з Анною Хромовою

Книговидавничий ринок: тиражі, роялті та мовне питання

Ізраїльський книжковий ринок вкрай неоднорідний та активний. При населенні в 8,3 млн, він має 4 млн івритомовних читачів, і по 1,5 – арабомовних та російськомовних. Попит обслуговують дві книжкові мережі – «Steimatzky» та «Tsomet Sefarim» та 300 крамниць по країні. Найбільші видавці – «Kinneret Zmora», до речі, засноване 1919 року в Одесі (каталог із 7000 назв, щороку публікує близько 300); «Keter» (4000 і 100 назв відповідно); «Yediot Achronot» (3500/250); та «Am Oved» (5500/80).

За інформацією «Publishing Perspectives» середній наклад становить 1500 примірників, а авторський гонорар – 1000 –100000 €, хоча більшість тримаються в районі 3000. Додатково оплачуються і роялті – 6% від роздрібної ціни за перші 3000 примірників, тоді 8% при 6 000 і 10% – якщо більше. Типові контракти при цьому укладаються на 8 років. Все це стандарти для івритомовних видань. Водночас, через існування чималих емігрантських спільнот, літературу тут видають також арабською, англійською, російською, трохи менше французькою та німецькою. Часто на таких виданнях спеціалізуються окремі видавництва, як наприклад, російськомовне «Gesharim». Але за словами самих експонентів книжки на івриті користуються значно більшим попитом навіть в емігрантів.

Оскільки вартість життя дуже висока, середня ціна книжки складає 20 € з діапазоном від 12 (поезія і дитяча література) до 30 € за примірник. При цьому вартість книжок не передбачає відповідної якості – поліграфія абсолютної більшості місцевих видань лишає бажати кращого, типовий формат книжки тут однаковий і для популярних перекладних бестселерів (переклади займають 40% ринку) і для місцевих авторів – це пейпербек на офісному (!) папері з тонкою суцільно ламінованою обкладинкою.

Читайте також: (Не лише) єврейське питання: дві нон-фікшн книжки не для всіх

Приємний виняток – видання релігійного спрямування, але і цінник там тримається ближче до 50 €. Імпортовані іншомовні видання, в середньому, мають двократну націнку від зазначеної роздрібної ціни, що урівнює їх у ціні з місцевими книжками.

Ціна не зменшує попит – щороку тут продається 35 млн книжок, хоча видавці зізнаються, що справжній ажіотаж спостерігається на книжкових ярмарках і розпродажах, наприклад, коли пропонується отримати три книжки за ціною двох.

Серед місцевих цікавинок привернула до себе увагу популярна в Ізраїлі дитяча книжка Меїра Шалева про вошку на ім’я Нехама. Через специфіку клімату смішна оповідь про життя вошки та її родини у нашому волоссі тут напрочуд актуальна.

Перспективи

Попри все сказане, ми вважаємо, що рівень розвитку книжкового ринку Ізраїлю дозволяє успішно продавати переклади, але шанси значно збільшуються, якщо у цих творах звучатиме єврейська тема. Українським видавцям неодмінно слід звернути на це увагу.

Читайте також: 15 важливих книжкових ярмарків 2017 року

Ілля Стронґовський, Лілія Омельяненко