Казкарка

Харківське видавництво «Читаріум» анонсувало український переклад знаменитої книжки-картинки Моріса Сендака «Там, де водяться диковиська».

Книжка розповідає про хлопчика Макса, який, наробивши шкоди, залишається без вечері. Утім фантазія героя не дає йому знудитися – він вирушає в країну диковиськ, де стає їхнім королем.

Потримати українське видання класичної книжки-картинки читачі зможуть уже на Форумі видавців у Львові 15-18 вересня, сподіваються в «Читаріумі». Але все залежить від того, наскільки швидко вдасться узгодити з правовласником останні деталі.

«Вони (HarperCollins – ред.) дуже трепетно ставляться до книжки. Усе повинно бути максимально близько до оригіналу. Навіть анотацію з останньої сторінки попросили прибрати. Насилу відстояли розміщення вихідних даних, адже в них книжки оформлюються не так. Вони, напевно, здивуються тому факту, що ми повинні не тільки правовласників задовольнити, але ще й наші ГОСТи, а найголовніше – СЕС», – зазначає співвласниця видавництва Наргіс Гафурова.

Читайте також: 5 англомовних книжок-картонок для найменших читачів

Видатна книжка

«Там, де водяться диковиська» – класика американської дитячої літератури, створена 1963 року знаменитим ілюстратором та письменником Морісом Сендаком (1928-2012).

Як відомо, у США книжку спершу сприйняли негативно. Консервативні батьки та викладачі не раз вносили її до списків заборонених книжок: їм не подобався образ хлопчика-бунтаря та брак виразної повчальності, яка була поширеною в дитячій літературі середини ХХ ст. Утім уже за кілька років «Там, де водяться диковиська» стає однією з найпопулярніших книжок у країні.

1964 року «Диковиськ» було нагороджено Медаллю Кальдекотта – найпрестижнішою американською нагородою за ілюстрації до дитячих книжок. За твором було створено мультфільми, художній фільм і навіть оперу, а герої «Диковиськ» стали одними з найупізнаваніших персонажів дитячих книжок у західних країнах. Книжка Сендака не раз входила до списків найкращих дитячих книжок усіх часів за версією різних англомовних видань. Її перекладено десятками мов.

В історії американської дитячої літератури «Диковиськам» відведено особливе місце. Розповідаючи про цю книжку, дослідники не раз вживають слово «вперше» та «еталон». Бунтівникові Максові властива складність і глибина, психологічна достовірність, діалогізм і рух. Книжку вивчають у межах академічних курсів з дитячої літератури та історії ілюстрації.

Читайте також: Книжки для маленьких птахолюбів: танець з пінгвіном, пташині скоромовки і лиса гуска

Український переклад

Коли «Читаріум» почав шукати перекладача для книжки Сендака, досить несподівано виявилося, що в мережі вже існує хоч і «нелегальний», але ефектний переклад – така культова річ не могла залишатися непомітною. Його автором був лікар за фахом Володимир Шапорда. Перекладачеві вдалося відчути та дуже органічно передати настрій і «смак» оригіналу.

«Це мій перший (і мабуть останній) досвід перекладу, тому складним було все. Я подивився фільм Джонза (Спайк Джонз, режисер фільму «Там, де водяться диковиська» 2009 року – ред.) і так дізнався про книжку. А тоді здивувався її обсягу й відсутності українського перекладу за чималої популярності в США. 338 слів тексту створювали враження доступності для дилетанта, тож я думав, що буде просто. Просто не було – я не мав жодного поняття про роботу перекладача й застрягав у найнесподіваніших місцях. А найскладніше під час перекладу було зберегти ритм тексту… Проте най-най-складнішим виявилося підготувати переклад до друку: писати щось для себе – це геть не те саме, що випустити текст до людей. Довелося довго страждати над кожним словом, це було жахливо», – коментує перекладач.

«Переклад самобутній, – стверджує літературний редактор перекладу Володимир Чернишенко. – Редагуючи текст, даючи поради й обговорюючи деталі з його автором, я перш за все дбав, щоб не зіпсувати його голосу (перекладу – ред.). Я впевнений, що його розтягнуть на цитати».

«Це одна з найкращих книжок-картинок у світі, що з кожним новим прочитанням та кожним новим читачем або читачкою розростається новими сенсами, доповнюється непередбачуваними змістами, – зазначає Міра Київська, співзасновниця незалежного культурного проекту для дітей та батьків «Букмоль». –  Це і просто захоплива історія про подорож. І гармонійне поєднання лаконічного тексту та вишуканих ілюстрацій, насолоджуватися якими можуть як діти, так і дорослі. І можливість зазирнути у свій внутрішній світ та зустрітися один на один з власними потаємними бажаннями й страхами».

Читайте також: Поліфонія дитячих історій: книжки-білінгви і трилінгви

Золотий вік книжок-картинок

Книжка-картинка – це книжковий формат, в якому історія розповідається на двох рівнях: вербальному та візуальному. Взаємодія тексту та великої кількості ілюстрацій творить нові, багаті смисли. У наш час розквіту візуальної культури книжка-картинка переживає свій золотий вік.

«Цей формат дозволяє не лише відчути себе співтворцем тексту з кожною перегорнутою сторінкою, але й розвиває візуальну грамотність дитини. Ще на початку 2000-х Ловренс Сайп, американський науковець у галузі дитліту, сказав, що завдяки девайсам ми живемо в добу візуалів, і сучасні діти зорієнтовані насамперед на візуальне сприйняття будь-яких текстів. І тому обов’язок дорослих – допомогти дитині не тільки зосередитися, але й декодувати візуальну частину. Утім в Україні формат книжки-картинки лише набуває популярності, як і робота із семіотичним аналізом саме в галузі дитліту», – зазначає Оксана Лущевська, дослідниця дитячої літератури та письменниця.

Останні два десятиліття українські видавці практично ігнорували формат книжок-картинок. І лише кілька останніх років підхопили світовий тренд: сучасні книжки-картинки, українські та перекладні, почали виходити друком спершу лише в кількох видавництвах (ВСЛ, «Братське», «А-ба-ба-га-ла-ма-га»), а згодом тенденцію підхопили й інші. До речі, видавництво «Читаріум» дебютувало навесні 2015 року книжкою-картинкою не менш знаменитого американського ілюстратора Еріка Карла «Дуже голодна гусениця».

«Там, де водяться Диковиська» приходить в Україну із запізненням на 53 роки, але ця книжка не старіє, переконаний Володимир Шапорда: «Дитина побачить захопливу подорож і веселі танці з Диковиськами, а дорослому відкриються безодні сенсів: взаєморозуміння поколінь, провини і покарання,  втечі від реальності, просторово-часових парадоксів, перемог і поразок, гіпнозу й лідерства, кулінарії, мореплавства, поводження з тваринами й побутового бунтарства. Тут немає негативних героїв, немає моралізаторства… Історія Сендака не намагається обстругати маленького чурбачка до стандартизованого суспільством Піноккіо, це непричесана і дикувата історія».

Читайте також: Новачки книжкового ринку: «Чорні вівці» і «Три мурашки»