Новини

В Україні створили нову літературну премію для авторів нон-фікшну. Її вручатимуть щороку за кращу книжку українського автора, яка інтерпретує і аналізує факти, явища суспільного життя, історії, природи чи мистецтва. Про це стало відомо на 24-му Форумі видавців у Львові.

Про створення премії було оголошено на презентації «Нон-фікшн: між актуальним і злободенним. Критична картографія».

Літературний критик та журналіст Костянтин Родик розповів, що для підтримки наших українських авторів, які реалізують себе у нон-фікшн літературі, виникла ідея заснувати премію, яка мусила б нагадувати Пуліцерівську премію. Тож Міжнародний благодійний фонд «Смолоскип» та Всеукраїнський рейтинг «Книжка року» за ініціативи письменника, міжнародного консультанта з проблем навколишнього середовища Володимира Тихого і його сина заснували премію «Non-фікшн».

Щорічна премія «Non-фікшн» буде вручатися «За кращу книжку вітчизняного автора, яка висвітлює, інтерпретує і аналізує факти і явища суспільного життя, історії, природи або мистецтва». Гасло премії: «Невигадане відкриває реальний світ».

Читайте також: 8 нон-фікшн книжок Форуму видавців

Премії лауреату і фіналісту вручає Міжнародний благодійний фонд «Смолоскип».

• Премія лауреату ? 40 тис. грн.
• Премія фіналісту ? 25 тис. грн.

Спонсори премії надали достатнє фінансування для вручення премій за книжки, видані протягом 2017 (премія «Non-фікшн-2017»), 2018, 2019 і 2020 років. Фонд «Смолоскип» приймає благодійні пожертви для вручення премій після 2020 року.

Відбір книжок до короткого списку, оцінювання книжок із нього і визначення лауреата та фіналіста здійснює Журі Всеукраїнського рейтингу «Книжка року» за спеціальною процедурою, погодженою з Міжнародним благодійним фондом «Смолоскип». Оголошення результатів конкурсу відбувається одночасно з оголошенням результатів рейтингу «Книжка року».

Умови прийому книжок-учасників:

• Автор є громадянином України;
• Книжка не є перевиданням;
• Книжка видана протягом року конкурсу;
• Наклад книжки не менше 500 примірників;
• Видавництво та/або автор передали (передадуть) не менше 50 % накладу для продажу у книгарнях;
• Текст в достатній мірі підкріплений документами, базується на визнаних наукових фактах, свідченнях і ін.
• Оригінальні наукові роботи до участі в конкурсі не приймаються.

Книжки, які увійшли в «короткий список», оцінюватимуться, перш за все, за такими характеристиками:

• актуальність теми для розвитку сучасної України в демократичному, національно-свідомому напрямку;
• новизна та/або глибина розкриття теми, введення в обіг маловідомих фактів, добре обґрунтовані концептуальні узагальнення та інтерпретації;
• стиль, доступність викладу, здатність зацікавити читачів, найперше молодь.
  .

.
Костянтин Родик,
президент Всеукраїнського рейтингу «Книжка року»

«В усьому світі нон-фікш кникож випускається і видається більше, аніж бестселерів (детективних чи трилерних). Єдиною країною у світі, де більше продавалося й продавалося власне художньої літератури, був колишній Радянський Союз, а потім і пострадянський простір. За 25 років в Україні десь-недесь виходила книжечка нон-фікшну, а років вісім тому київське видавництво «Ніка-Центр» почало регулярно публікувати кращі зразки нон-фікш в перекладі з іноземних мов. А три роки тому піднялася серйозна хвиля, коли найбільші гравці книжкового ринку почали друкувати нон-фікшн.

Це, звісно, «Темпора», і «КСД», і «ВСЛ», і «Наш Формат» й ін. Починаючи з минулого року ця хвиля вже нагадує цунамі, бо з’являються видавництва, які декларують, що видаватимуть виключно нон-фікшн (наприклад, «ТАО», «Yakabu Publishing» й ін.). Якщо ви серфінгіст, то від великої хвилі цунамі можна отримати задоволення, але можна і з жахом захлинатися. Як людина, яка знає, як засновувати премії, скажу, що заснування премії «Нонфікшн» на чотири роки ? це вже дуже багато. Якщо є на чотири роки, то буде і надалі, адже преміальна сума на один рік тут більша, ніж, скажімо, у книги ВВС чи ін. Найважче нам буде обирати, яка книжка є точно нон-фікшном, а яка не є. Це дуже складна робота».
.

.

Ростислав Семків,
виконавчий директор Міжнародного благодійного фонду «Смолоскип»

«По суті, це історична подія, не боюся казати ці слова. Насправді на початку всі премії мало кому відомі, завжди є певний скепсис, наскільки це довго втримається. Я думаю, що вже наступного року, коли будуть вручати цю премію, про неї заговорять значно більше, масштабніше, тому що вона унікальна у своєму роді. Це премія за книги не художньої літератури спрямована на актуалізацію виробництва саме нашого продукту.

Ті автори та авторки, які пишуть у різних жанрах нон-фікшн, а це зараз досить широкий спектр ? від мотиваційної літератури до філософської есеїстки, мемуаристика, біографії й так далі. Ці автори тепер також мають за що змагатись. Я переконаний, змагання у цьому конкурсі буде досить серйозним, зважаючи на чималий грошовий обсяг премії. Це буде магнетизувати інтерес. Наступні чотири роки премія точно буде, але я переконаний, що вона має і дальшу перспективу, і «Смолоскип» буде докладати для цього усі можливі зусилля, а може і ще знайдуться люди, які захочуть її підтримати.

Думаю, ми зможемо побачити певний практичний наслідок. Адже кожна премія — це певні критерії, і ці критерії, відповідно, відбиваються на тому, що пишеться. Тому та велика кількість перекладного нон-фікшн, яка зараз з’являється, суттєво сприяє тому, що починає з’являтися і оригінальний нон-фікшн. Дуже часто пропозиція підштовхує попит, а нон-фікшн — це така сукупність жанрів літератури, яка має значний потенціал на зацікавлення читача. Є читачі які критично ставляться до читання саме тому, що їм якраз пропонують тільки художню літературу. Але дорослі жанри, наприклад, біографії видатних людей, мемуаристика, науково-популярна чи філософська есеїстка, думаю, можуть створювати попит там, де його ще не існує.

Ця сукупність зусиль сприятиме до розростання цього сегменту ринку, який уже зараз є досить помітним. Швидкий успіх видавництв «Темпора» і «Наш Формат», які спеціалізуються найперше на нон-фікшні, але не тільки, засвідчує, що читачів такої літератури є досить багато. Чи молоде видавництво «Pabulum», яке поки що видало тільки три книжки, але це нон-фікшн, і їхня помітність на ринку впродовж року. Поява цієї премії логічна, але добре, що вона з’явилася саме в такий спосіб ? як приватна громадянська ініціатива, що не пов’язана з великими корпораціями чи державою. Для того, аби нон-фікшн книжка відбулася, між автором і читачем має існувати своєрідний віртуальний договір про те, що автор не буде вигадувати. Втор має викладати факти, щось довкола них міркувати і він бере на себе зобов’язання видати це без зайвих вигадок. А читач ставиться до цієї книжки як до правдивого джерела».
.

.

Ярина Цимбал,
літературознавиця, співробітниця Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України

«Темпора» починало як видавництво історичної літератури, але з часом репортаж зайняв чільне місце у його видавничих планах. І сьогодні «Темпора» є організатором конкурсу художнього репортажу імені Майка Йогансена «Самовидець». Під час конкурсних зібрань у книгарні «Є» не раз порушувалося питання про факт і його віддзеркалення у репортажистиці. Я не можу сказати, що ЛЕФівська теорія літератури факту до сьогодні зазнала нищівної поразки. Навпаки, у неї є щирі поборники, наприклад, Олеся Яремчук, донедавна ? голова конкурсу репортажистики «Самовидець» і його попередня переможниця. Вона боронить теорію, яка дуже нагадує теорію московських лефівців. Натомість українські футуристи, які справді 27-го року започаткували жанр репортажу і це було не відновлення якогось жанру, який існував в українській літературі.

За три роки, коли вийшли перші футуристські репортажі, до 30-го тиражі величезних цифр і справді у 30-му році критик констатував, що репортажна література дуже популярна, самоокупна, на неї є попит у видавництвах. Українським футуристам вдалося популяризувати репортаж буквально за три роки і їхня теорія справді була інакша, вони вважали, що у нон-фікшшн літературі є місце не для вигадки, але для певною мірою художнього домислу. Ви туди можете додати метафор, бо факт у московському ЛЕФі не передбачав жодного художнього оформлення побаченої дійсності. Українські футуристи навіть розробили два такі синтетичні жанри репортажної повісті і репортажного роману, що взагалі було парадоксом, бо роман і повість це жанри белетристики і поєднання їх рис з репортажем уже мало привернути увагу читача. У 20-х роках до нон-фікшну були причетні як журналісти, так і письменники».

Нагадаємо, що ця подія відбулася у межах 24-го Форуму видавців у Львові:

Форум видавців №24: замість точок творення – відстоювання території свободи

Форум видавців–2017: ставка на переклади, «радикальний чорний піар»

Читайте також:

Найочікуваніші новинки української прози до Форуму видавців 2017

Найочікуваніші новинки перекладної прози до Форуму видавців 2017

Найбажаніші дитячі й підліткові книжки до Форуму видавців