Новини

Чимало авторів і видавців традиційно готують презентації своїх гучних новинок до Форуму. Цей рік не став винятком. Серед прем’єр як перспективні новачки, так і визнані автори, свіжих книжок від яких читачі ладні чекати по кілька років. З-поміж цьогорічних тенденцій варто виділити інтерес до історії, особливо до альтернативних шляхів її розвитку. Але і любителі інших жанрів знайдуть для себе щось цікаве. Тож Читомо знайомить вас із верхівкою того книжкового айсбергу, що його можна буде знайти на Форумі видавців.
.

Сергій Жадан. Інтернат

Чернівці: MERIDIAN CZERNOWITZ, 2017.

Вихід нової книжки Сергія Жадана – завжди подія непересічна для українського літературного простору. І роман «Інтернат» – зайве тому підтвердження, адже цю книжку сміливо можна назвати найочікуванішою з-поміж усіх запланованих прем’єр як у нашому списку, так і серед подій Форуму видавців.

«Інтернат» розповідає про війну на сході України з точки зору вчителя однієї зі шкіл на Донбасі, чий дім от-от опиниться на лінії фронту. На дворі початок 2015 року, і головний герой стикається із фронтом не лише об’єктивним, але й з тим, що присутній у ньому самому.

Жадан прагнув показати, як «людина без рушниці» почуває себе в умовах, коли її цінність зводять до статистичного «мирного населення». І це не може не знайти відгук у країні, для мешканців якої подібні теми ще довго будуть больовою точкою. І саме такий погляд і дозволяє краще зрозуміти природу цього болю.

 Любко Дереш. Спустошення

Київ: Видавництво Анетти Антоненко, 2017.

Новий роман Любка Дереша «Спустошення», що з’явиться напередодні Форуму, — це десята, ювілейна книжка автора.

Дереш не зраджує собі, порушуючи теми особистісних і суспільних криз, які переплітаються із філософськими пошуками героїв і смислів навколо них.

Молодий і успішний київський журналіст у день свого 34-річчя усвідомлює, що його доволі розмірене життя перестає його влаштовувати, і йому конче необхідно якимось чином це змінити. Це приводить його до кількох неочікуваних знайомств і залучення до загадкового проекту, пов’язаного із психотехнологіями. І все це на фоні загадок, аномалій, філософських ідей (часом доволі суперечливих) і київських ландшафтів.

Владислав Івченко. Два пасинки Митрополита 

Брустури: Дискурсус, 2017.

Владислав Івченко відомий, зокрема, своїм умінням вписувати гострі, часом детективні, сюжети в історичні умови. Він представить нову книжку, видану літературною агенцією «Дискурсус», яка продовжує традицію його романів.

Два вихованці Митрополита Шептицького по закінченні духовної семінарії обирають свої шляхи: один їде у гірське село, інший – лишається у Львові. Кожен має свої погляди і плани на життя, але у все втручається Друга світова війна, яка змінює долі безлічі людей, зокрема і героїв роману. Наприклад, їх намагаються використати, аби вплинути на їхнього наставника.

Стиль змушує зануритись у епоху, а сюжет вирізняється гостротою: вбивства, зради, шантаж. Герої до такої гостроти виявляються не зовсім готові, однак читачам вона буде тільки на руку.

Андрій Кокотюха. Офіцер із Стрийського парку

Харків: Фоліо, 2017.

Стабільності, з якою з’являються романи Андрія Кокотюхи, міг би позаздрити чи не будь-хто на українських теренах. При цьому його книжки впевнено тримають задану планку і користуються незмінним попитом не лише на ярмарках на кшталт Форуму, а й протягом цілого року.

«Офіцер із Стрийського парку» – сьома книга з серії «історичних детективів». У вкрай напруженій атмосфері Львова 1918-го, коли Австро-Угорська імперія тріщить по швах, у Стрийському знаходять труп впливового офіцера-поляка. Ця знахідка може неабияк вплинути на і без того вибухонебезпечну політичну ситуації у цілій Галичині. І колишній адвокат Климентій Кошовий прагне всього за два дні з’ясувати справжні мотиви вбивства, аби запобігти політичній катастрофі.

Кокотюха вкотре запрошує поринути у гостросюжетні перипетії історії і дивуватися кожному новому повороту й несподіваній знахідці.

Василь Шкляр. Троща

Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2017.

Романи Василя Шкляра викликають незмінний ажіотаж одразу після своєї появи, а навколо стендів з ними часто утворюються помітні черги. І схоже, новий роман не стане винятком.

«Троща» розповідає про УПА, її нинішніх і колишніх вояків, а також про те, як людина здатна долати обставини і почасти саму себе. Для головного героя внутрішня боротьба розгортається з новою силою, коли він бачить свіжу могилу свого колишнього бойового товариша, навіть попри те, що справжня війна давно позаду. Образи й переживання переплітаються в його душі, змушуючи згадувати давно минулі часи.

За словами самого автора, «Троща» написана для того, аби показати світові, що українці не змирилися з режимом, і продовжують боротьбу, як і раніше.

Юрій Винничук. Лютеція 

Харків: Фоліо, 2017.

Юрій Винничук потішить гостей Форуму новим романом, що отримав назву «Лютеція», котрий, як і попередні кілька книжок автора, вийде у видавництві «Фоліо».

Поціновувачам творчості Винничука роман припаде до смаку, адже автор обіцяє традиційну для себе суміш гумору, містики, еротики, проте, на цей раз, із певними домішками смутку й рефлексій.

Події розгортаються у 80-х роках ХХ сторіччя, коли автор переживає своєрідний злам середини життя і намагається дізнатися більше про себе і про свою родину, а також у 40-і роки ХІХ сторіччя, коли у центрі сюжету опиняється відомий львівський діяч Іван Вагилевич. Ясна річ, обидва часові виміри присмачені амурними пригодами як автора, так і Вагилевича, а також флером таємниць, без яких геть неможливо уявити прозу Винничука.

Наталка Сняданко. Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма 

Львів: Видавництво Старого Лева, 2017.

Від моменту виходу попереднього роману Наталки Сняданко минуло 4 роки, тому поява нової книжки від однієї з найцікавіших сучасних українських письменниць обіцяє стати важливою подією для нашого літературного простору.

У центрі сюжету дещо альтернативна доля ерцгерцога Вільгельма Габсбурґа, більш відомого на наших теренах як Василь Вишиваний. Життя одного з найекстравагантніших персонажів української історії ХХ сторіччя, всупереч тій-таки історії, не закінчилося у Лук’янівській в’язниці, а вплелося у післявоєнну радянську дійсність. І на його фоні розгортається історія кількох десятиліть, мабуть, найбільш мультикультурної частини України – Галичини.

Але така альтернатива тільки допомагає розкритися справжнім цікавинкам доби і історіям людей, які часто можуть дати фору будь-яким вигадкам.

Остап Українець. Малхут

Харків: Фабула, 2017.

Остап Українець за останні півтора роки заявив про себе як талановитий перекладач завдяки роботі над зібранням творів Говарда Лавкрафта та серією «Коти-вояки» Ерін Гантер. Його дебютній роман  під назвою «Малхут» також не забарився і найближчим часом вийде у видавництві «Фабула».

Дія роману розгортається у середині ХІХ сторіччя у Станіславі. У центрі сюжету  молодий адвокат і контрабандист Іґнацій Камінський, до рук якого випадково потрапляють старовинні листи, які привідкривають завісу однієї з давніх таємниць міста.

У романі Українець поєднує своє захоплення історією із любов’ю до містики, яка вповні проявилася у його перекладах Лавкрафта. Результат обіцяє вийти направду захопливим, особливо зважаючи на ретельність, з якою молодий автор береться за кожну нову справу.

Володимир Єшкілєв пише про «Малхут»: «…Затаєний скарб, династична ненависть, окультне підсподдя, політика, контрабанда зброєю та революційні плани інсургентів переплетені у «Малхуті» так щільно, як і личить роману, назва якого перекладається з давньоєврейської як «Царство». Тут пахне не лише пригодами, але й вистояною європейською магією, давніми інтригами та містеріями  влади, яка спирається не лише на багнети і фортечні мури».

Маркіян Камиш. Чормет 

К.: Нора-Друк, 2017

Маркіян Камиш – унікальний для сучасної української літератури письменник, адже у центрі його зацікавлень об’єкт, на дослідження якого наважується взятися мало хто, а відтак – і написати. Мова про чорнобильську Зону відчуження. Продовжує цю тему і «Чормет», що з’явиться на полицях книжкових крамниць саме перед Форумом.

Новий роман розповідає про збирачів металобрухту, які живуть на межі Зони, часто її перетинаючи, і мріють здати на брухт буквально все металеве, що трапляється їм на очі. Їхнє життя суворе і доволі безрадісне, проте у них є те, що надає йому сенсу – метал.

Камиш протягом не одного року і не одного десятку мандрівок до Зони збирав матеріал для нового тексту, а тому настільки живо сприймається те, про що він пише у «Чорметі». Ця територія для нього – щось більше, ніж просто закритий об’єкт. Він живе нею. І дає можливість нам бодай на трохи розділити це відчуття.

Пропонуємо вам познайомитися з усіма новинками художньої прози

українських письменників на нашій Вітрині новинок (список буде поповнюватись, тож слідкуйте уважно)

Читайте також: 10 зіркових гостей Форуму видавців 2017