Новини

Нещодавно на сайті Держкомтелерадіо України з’явився перелік книжкових видань, передбачених до випуску за програмою «Українська книга» на 2016 рік. Читомо ознайомилося зі списком пропозицій від видавництв та проаналізувало деякі позиції, поки експертна рада взяла паузу для вирішення, кому ж дати зелене світло і гроші на видання книг.

Цьогоріч до програми «Українська книга» — 1447 видавничих пропозицій від 134 видавництв на загальну суму понад 333 мільйони 644 тисяч гривень. На реалізацію ж програми у Державному бюджеті на 2016 рік передбачено 42 мільйони гривень.

Лідери за кількістю видавничих пропозицій

У списку кандидатів на отримання державного фінансування немає видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Основи», «Видавництва Старого Лева», «Темпори» чи «Книг-ХХІ», видання яких займають помітне місце на полицях багатьох книгарень.

Серед найбільш відомих — «Фоліо» та «Віват». Проектів, які пропонує перше – 27. Серед них – «Іловайськ» Євгена Положія, новели Романа Іваничука «Осінні узори» та чимало дитячих книг («Митькозавтр з Юрківки» Ярослава Стельмаха, «Лежень», «Чеберяйчики Гопля і Пипля», «Перекладенець» та ще кілька книг Юрія Винничука), біографія Шептицького, «Антологія єврейської  літератури України» та інші. Видавництво «Віват» подало до розгляду 20 видавничих пропозицій. Лідером за цим показником є ПП «Апріорі» – 124 позиції.

Тернопільське видавництво «Навчальна книга — Богдан» пропонує 55 назв. ПМП видавництво «Буква» з Білої Церкви – 51, більшість позицій – твори членів НСПУ та навіть колишнього працівника СБУ, що хочуть видати в серії «Бібліотека українського патріота». Жанрово це — поезія, збірки короткої прози, спогади, історична література в кишеньковому форматі. «Сакцент Плюс» – видає українську класику та дитячі книги, на конкурс вони подали 46 пропозицій, серед яких видання вибраних творів Олександра Довженка, Володимира Винниченка, Олеся Гончара, Василя Барки, Павла Загребельного. До слова, кілька років тому навколо цього видавництва був скандал, що пов’язаний із порушенням авторських прав. За словами Дмитра Стельмаха, у 2005 році видавці надрукували книжку вибраних творів його батька Михайла Стельмаха без дозволу, тиражем 20 000 примірників.

Читайте про «Українську книгу-2014», або Хто всі ці видавництва?

Заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак упевнений, що головне завдання програми – підтримати державні видавництва, за якими багаторічна історія та досвід.

Серед державних видавництв лідерами за кількістю пропозицій стало видавництво художньої літератури «Дніпро» (42) та дитячої літератури «Веселка» (20). «Дніпро» подало заявки на видання творів Леоніда Глібова, Євгена Гребінки, Михайла Коцюбинського, Івана Карпенка-Карого, Івана Франка, Михайла Старицького, Панаса Мирного, Івана Ле, Євгена Гуцала, Богдана Лепкого, Миколи Гоголя, Адріана Кащенка, Якуба Коласа та низки інших авторів і навіть збірник козацьких літописів, сонети Шекспіра і трагедії Есхіла. «Веселка» пропонує видати поезію Мацуо Басьо, «Енеїду» Котляревського, казки кримських татар та ще 17 видань.

Найбільші суми пропозицій за виданнями

Найдорожчою пропозицією програми є видання 3 тисяч примірників роману «Провокаційне вбивство» Романа Коритка. Видання присвячене 70-ій річниці створення УПА. Замовлення на видання надійшло з ТОВ «Тріада плюс» та становить 2 мільйони 206 тисяч 665 гривень. Вартість однієї книги складає, за підрахунками, понад 735 гривень. Для художньої літератури така вартість видається аж занадто високою. Для порівняння, пропозиція на видання «Аеропорту» Лойка складає 28 тисяч 800 примірників на загальну суму 1 мільйон 995 тисяч 840 гривень, а собівартість «Аеропорту» – 69, 3 гривень. На початок року уже вийшло понад 40 тисяч примірників книги.

Читомо отримало відповідь на запит від ТОВ «Тріада плюс» та підтвердження іншої суми. У телефонній розмові директор видавництва Андрій Юрійович Трач пояснив: «Цього не може бути, до програми ми подавали іншу суму і вона точно менша за названу. Середня вартість наших книг – близько 100 гривень».

Через кілька годин бухгалтер  ТОВ «Тріада плюс» надіслала підтвердження – витяг із заявки, до програми «Українська книга». «В рядку 2 написана анотація на книгу «Провокаційне вбивство», автор твору Роман Коритко, тираж 3000 примірників, вартість видання 220 664, 81 грн.», – такі дані надіслало видавництво.

Запит у Держкомтелерадіо залишився без відповіді. Лише після виходу матеріалу Держкомтелерадіо надіслало лист, де йдеться про про допущення помилки. «Під час формування Держкомтелерадіо проекту переліку книжкових видань, передбачених до випуску за програмою «Українська книга» на 2016 рік, було допущено технічку помилку», – йдеться у листі.

ТОВ «ЕЙ-БІ-СІ СТОРІ» подали заявку на друк книги «Правила дорожнього руху для малюків» загальним тиражем 4 тисячі примірників на суму 1 мільйон 262 тисячі 210 гривень (вартість однієї книги – трохи більше 315 гривень), ПП «Апріорі» мріють про видання державним коштом 2 тисяч примірників книги «На скелі віри (Митрополит Андрей Шептицький – український Мойсей)» на суму 1 мільйон 300 тисяч гривень (вартість однієї книги – 650 гривень) та 5 тисяч примірників антології «Забуті імена розстріляного Відродження» на таку ж суму (260 гривень за один примірник).

До слова, на засіданні експертної ради висловили пропозицію на наступний рік прибрати назви видавництв і обирати книги лише за назвою.

Читайте також: Видавництво «Розумники»: експерименти

з е-підручниками за держкошти

Найбільші тиражі

Лідером в цій позиції є книга Сергія Лойка «Аеропорт» – 28 800 примірників. 20 тисяч примірників пропонує надрукувати ТОВ «Видавництво «Мамине сонечко» – книги розповідей для дітей про героїв фронту «Героям Слава! », удвічі менше, але все ж великим тиражем, хотіли би видати книгу «Своєрідна абетка» пенсіонерки зі Львова Олесі Любави ТОВ «Ліга-Прес». Це їхня єдина пропозиція до участі в програмі.

ТОВ «Українські пропілеї» подали заявку на друк відразу трьох видань тиражем по 8 тисяч кожне: «Зенітка» Остапа Вишні, «Усмішки» Павла Глазового та збірки творів Володимира Сосюри, які упорядкував Сергій Гальченко.

Книги про Шевченка та твори Шевченка

За словами заступника директора Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Сергія Гальченка (він був на засіданні експертної ради замість директора Інституту літератури Миколи Жулинського – ред.), в ювілейний рік Тараса Шевченка, 200-річчя з дня його народження, не було видано достатньо книг про Шевченка та його творів. Тому закликав експертну раду вибирати і обирати такі видавничі пропозиції до фінансування.

Це не дивно, адже саме він є автором проектів, які подали до участі в програмі «Українська книга» від ТОВ «Видавничий дім «Андрій», що розташований у Дніпродзержинську на Дніпропетровщині. Серед пропозицій — «Шевченко Тарас, Вірші. 1844: Кобзар. 1840, Гайдамаки. 1841, Гамалія. 1843: Факсимільне  відтворення» – 1 тисяча примірників на суму 400 тисяч гривень, «Альбом Т.Г. Шевченко 1845 р.» – 1 тисяча примірників на суму 255 тисяч 13 гривень та «Шевченко Тарас, Другий «Кобзар». Поезії 1843-1847 р.р.» – 3 тисячі на суму 380 тисяч 987 гривень.

Тематика і мовне питання

Тематично пропозиції видавництв до програми «Українська книга» різноманітні. Творів для дітей цьогоріч надійшло до програми 317 позицій на загальну суму 68 мільйонів 735 тисяч 548 гривень та тиражем у 858, 5 тисяч.

Твори класиків та сучасних українських авторів ще більше – 491 пропозиція на суму в понад 100 мільйонів гривень. Класиків зарубіжної літератури – 107 видань на суму близько 20 мільйонів, хоча в цьому списку й фігурують сучасні автори, та акцент на їхній наявності у списку програма не ставила. Серед пропозицій – тексти, які не друкувалися раніше в Україні, зокрема сучасного шведського автора Петера Енглунда «Полтава» (ТОВ Літературна Агенція «Час Читати») та чилійської письмениці Ісабель Альєнде «Оповідки Єви Луни» (ТОВ «Видавництво Анетти Антоненко»).

Науково-популярні видання, довідкові та інформаційні видання (енциклопедії, довідники, словники тощо) – це близько півтисячі пропозицій, майже мільйон примірників, загальною вартістю 136 мільйонів 36 тисяч 859 гривень. На жаль, перекладної науково-популярної літератури, світових бестселерів немає серед пропозицій до фінансування.

Найменше пропозицій має розділ «Видання мовами національних меншин України». Усього 48 видань, загальним накладом 107, 5 тисяч на суму 9 мільйонів 371 тисячу 347 гривень. Українською та румунською у списку 2 видання, українською, російською, англійською – 1, німецькою – 1, англійською – 3, китайською – 2, угорською – 1, українською, чеською – 1, українською, російською, кримсько-татарською – 1, решта 36 видань – російською мовою. 

Замість висновків

Попри всі намагання чи імітацію цих зусиль, реформувати програму не вдалося. Серед видавничих пропозицій, число яких близько півтори тисячі «гуляють» купа невідомих видавництв навіть без елементарного сайту (як от, уже згадані, ТОВ «Видавничий дім «Андрій», ТОВ «ЕЙ-БІ-СІ СТОРІ», ТОВ «Українські пропілеї»), творів, авторів та захмарні ціни на ці книги.

І навіть замовлення бібліотек та врахування їхнього голосу під час вибору книг, які профінансує програма, не стане показником високої якості. Її тут дуже складно знайти. Насамперед тому, що вибирати їм доводиться не серед якісних та відомих видань, а навпаки. Поки така тенденція буде тривати, то відвідувачі у бібліотеки масово не підуть, а купувати книги будуть двічі – з власних податків наповнювати книгозбірні продуктом сумнівної якості та на зароблені кошти вибирати якісні й актуальні видання для домашніх бібліотек.

Пряма мова

Георгій Саприкін, директор Державного закладу «Державна бібліотека для юнацтва», голова експертної ради:

«З минулими роками я не можу порівняти, приблизно схожа програма існує в Міністерстві культури України, вона називається «Українська мова». Але все ж багато є обмежень, насамперед фінансові. В бюджеті вони [видавництва] можуть поставити ціну, що в середньому книга коштує 100 гривень і дуже важко визначити, які з них профінансувати. Довідкова буде дорожча, художня – навпаки.

Доводиться шукати більш дешевий варіант, і тут, знову ж таки, питання кількості і якості. Ми виходимо з того, щоб бібліотеки дали свої пропозиції. Дійсно, щоб була «Единая страна — Єдина країна», щоб було представлено увесь спектр потреб усіх областей, бо ми розуміємо, що є російськомовні регіони, є україномовні. Ми у нашій бібліотеці [Державна бібліотека для юнацтва] розуміємо, що до нас приходять відвідувачі, які народились уже в незалежній країні. У них зовсім інший підхід. І дійсно, тут деякі класичні речі, які їх цікавлять відповідно до шкільної програми. Це покоління ґаджетів, і їм цікаво читати. Їм цікаво те, чим живе сьогодні світ, сучасне. Художня література йде найкраще. Звичайно, є вплив телебачення, кіно.

Коли з’явилося фентезі, то фантастику вже не так багато читають. Це «Гаррі Поттер» та інші. І такі видання є в програмі. В перші роки незалежності у нас не було такої школи перекладачів дитячої чи юнацької літератури, натомість зараз вона вже є. Ми зробимо якісний відбір, і вони побачать художнє слово або в художній або в науковій літературі. Коли я читаю вимоги до цієї програми, то розумію, що обрані книги мають бути у посольствах, і бажано, щоб це були мистецькі видання. Ми тут зовсім інші. Такі книги є послом українського мистецтва у світі. От за такі книги варто вболівати. Влада міняється, зараз незрозуміло, що там, але довідкові видання завжди користуються попитом. Але, знову ж таки, це має бути видання дуже високої якості».

Андрій Курков, письменник, член експертної ради, член Національної спілки письменників України:

«До програми не подаються чимало відомих видавництв, які друкують хороший та якісний перекладний нон-фікшн. Це питання комунікації і окремих зустрічей керівників програми з видавцями. Коли дізнаються про книжки, які варто залучити до програми, а їх немає в списку, то варто залучати видавців, вигадати якусь зустрічну пропозицію. Наприклад, ініціативу від експертної ради чи комітету до видавців, і вести перемовини, замовляти додатковий тираж.

Програму реформує час. Хоча я скажу, що два роки тому в програми був той самий зріз, але було ще більше непотрібних книжок, які лобіювали політики або які були комусь вигідні. Це питання поступової зміни поколінь, підвищення моральної відповідальності».

Богдан Червак, заступник голови Держкомтелерадіо:

«Насамперед потрібно пам’ятати про назву програми. Це українська — не російська, не англійська книга, тому пріоритет має надаватися українській книжці і україномовній книжці. На практиці це означає, що ми повинні підтримати видання творів класиків української літератури. Ми повинні підтримати ті історичні видання, які є актуальні з огляду на російсько-українську війну. Ми не повинні підтримувати видання, які, можливо, виходили за цією програмою минулі роки, але які були реалізацією ідеї «русского мира» в найгіршій інтерпретації українських авторів. Це ми повинні вичистити з програми і не повторювати помилок, які були. Реалізація цієї програми — це і буде підтримка. Все залежить від експертної ради.

Ми змінили склад експертної ради, це вже не та комісія, що була в минулому чи позаминулому році. До відбору видань ми залучили людей, які є авторитетними, які є патріотами і розуміють потреби українців, української нації і українського читача, тому сподіваюсь, що програма запрацює. 2/3 — це українські книжки і власне ці книжки, через які ми підтримуємо. Моє завдання — не допустити помилок.

Державні видавництва — це бренди, у них історія. Тому підтримка цих брендів — це підтримка української книги, української історії, української мови. Видавництво «Дніпро», «Наукова думка», «Мистецтво» — це все державні видавництва, які працюють у дуже складних умовах, збереглися і наше завдання — не ліквідувати їх, а підтримати за допомогою програми «Українська книга»».

Чільна світлина — md-eksperiment.org

Схеми – Анастасія Івашина