…Ми пережили бібліотеку й книгарню вночі й з новими силами рушили в новий день).
Ніде правди таїти, ми очікували багатьох гостей на заплановані події. Та сторожа в особах вахтерів пропускала не всіх, хто цілеспрямовано (див. світлину) прийшов на Фестиваль.
Ранок розпочався з “Арбайтен-форуму”.
Роботодавців очікували питання по ділу від студентів.
Катерина Бруєвич підготувала не тільки пречудову лекцію про арт-книги, а й цілий день друкувала футболки з Ґутенберґом. Їх можна було придбати на фестивалі.
Ну, і як без Дмитра Растворцева! Знаний шрифтовий дизайнер показав радянські шрифти й абетку з Сум. А також надавав живості іншим дискусіям своїми запитаннями й пропозиціями.
Всі зачаровано слухають.
Тим часом на виставках лишилось багато цікавого для перегляду майна.
Дискусія про книжкові обкладинки вийшла справді дискусійною. Ростислав Лужецький та Ілля Стронґовський показували вдалі і невдалі приклади дизайнерських рішень і ділилися власними набутками і не забували їх критикувати.
Після цього можна й розслабитись на пам’ятникові книзі, що й, власне, робить Ілля Стронґовський з одною із організаторок фестивалю.
Пам’ятник книзі і друзі з Кривого Рогу.
Пам’ятник книзі й шматок літклубу “Маруся” в особі Олі Гончар.
Пам’ятникі книзі, Вікторія Черняхівська і Курі.
Пам’ятникові книзі й організатори (зверніть увагу, що в однієї з організаторок, вже зовсім інша спідниця, ніж на попередньому фото).
А це сама авторка книжкового пам’ятника Ірина Озаринська.
Микола Ковальчук нанизував літери й розповідав так, що багато слухачів вирішили походити на його лекції в Києво-Могилянську академію.
Ще раз організатори – вид зверху.
Остання дискусія, яка плавно переросла у лекцію від літературного агента Юки Гаврилової, і модератор Артем Захарченко, який ставив правильні запитання.
З власного досвіду…
Серед слухачів траплялись усякі.
Потім у нас було афтер-паті з хорошою музикою і танцями, і навіть символічними похоронами «Штурмових загонів Ґутенберґа»!
Як ви розумієте, другий день плавно перетік у третій.
І вже третього дня ми тверезо замислились над майбутнім Фестивалю і взагалі читомівських імрез. За допомогою наукового методу експертного оцінювання ми дійшли до таких висновків:
1. Все, що планувалося з організаційного боку, здійснилося (ну, майже все). Лекції і майстер-класи були насправді цікавими, говорилися виняткові речі, про які мало хто сьогодні говорить (хоч і всі говорять, що потрібно говорити).
2. Усі лектори погодились виступати безкоштовно, хоча мають багато досвіду й цілком нормально, аби ми якось компенсували їхні час і підготовку, і кошти за проживання.
3. Стосовно коштів, то, як і минулих років, багато фондів і організацій на останньому етапі “зістрибнули” попри обіцянки й запевнення “які ж ви молодці!”. Тож, увесь бюджет Фестивалю – не повірите, склав трохи більше 2 000 гривень, що загалом небагато, але накладно для організаторів.
4. Найнесподіваніше було те, що цього року, попри очікування і начебто наш досвід, Фестиваль відвідало менше людей. Це цілком збило з пантелику й пішло проти загальноменеджерських засад, маркетингових ходів, любові до прекрасного й патріотичних міркувань). Саме це підштовхнуло нас на думку, що варто похоронити Фестиваль ггг.
5. З іншого боку, Фестиваль надав хорошу можливість комунікації між справді зацікавленими молодими видавцями і редакторами, ілюстраторами, художниками й шрифтарями. Все було чесно.
6. Багато наших друзів допомогли нам в організації, за що ми їм дуже ДЯКУЄМО. Сподіваємось, нам не загрожує посмертне рабство в їхніх акціях, імпрезах, на видавничій ниві.
7. Якщо Фестиваль «Штурмові загони Ґутенберґа» колись ще відбудеться, то він точно буде в іншому форматі, в іншому приміщенні й за інші кошти.
8. Але ми нікуди не діваємось, і завжди відкриті до свіжих ідей, ваших листів і пропозицій, до ваших статей й анонсів на “Читомо” ггг. Без них нам сумно й ненатхненно.
9. Ми вас всіх любимо! Читайте і робіть хороші книжки!
Світлини Олексія Тітова, Вікторії Черняхівської, Жені Перуцької,
Катерини Бруєвич, Андрія Сподіна й Оксани Хмельовської
Якщо ви ще не стомились, можете переглянути світлинозвіт з першого дня.
Найкращий лайк — це 30 гривень))
Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.
Спасибі.
Це були чудові два дні!)) Щиро сподіваюся, що Фестиваль переродиться в інший формат і знову збере друзів!)
перед самими загонами нереально було взяти квитки зі Львова…шкода. можливо, через проблеми з квитками було менше людей…
ага, так це винна українська залізниця!