Акції

Нарешті фотозвіт для тих хлопчиків і дівчаток, які хотіли б знати, що ж трапилось в стінах ІЖ 27-28 травня. Цього року на Штурмові загони Ґутенберґа ми не планували собі багато – досвід попередніх років показує, що на все не встигнути, і в першу чергу – на багато паралельних і по-різному цікавих подій. Тому на третій рік цих видавничих безпорядків (якими слід вважати усі наші дії в інститутському дискурсі) ми намагалися скласти програму таким чином, аби кожен зміг відвідати все, що входить в його коло інтересів чи вибагливої допитливості.

Подаємо всьо в хронологічній послідовності, але це не єдиний науковий метод, використаний у цій публікації.

До нас прийшли дуже хороші гості!

Відкрили фестиваль лекцією про взаємодію з діджитал-буками Антон Санченко, автор “проекту Джошуа”, піксельної книжки “Нариси Бурси“. На лекції також розповів про ще одну живу книжку, зовсім свіжу “Його звуть Міша… Або зорі в макаронах” Ані Гераскіної, яка вже, до речі, доступна для прочитання й обговорення на сайті “Avtura.com.ua”  (хе-хе-хе, це прозвучало на правах реклами).

Вже далі досвідом електронних інтерактивних книжок ділились львівські практики Назар Дольний зі своєю компаньонкою Оленкою. Вони показали, чим бавляться і як вчаться російські першокласники (на прикладі спеціально розроблених українськими програмістами живих книжок). Про них ми ще розповімо якось пізніше і більше.

Тарас Малкович розповів про необмежені можливості казок на iPadі та надав бажаючиим погратись рибками з живої книжки «Вовченятко, яке запливло далеко в море». Щоправда, поки рухлива казка поширюється на гамериканський ринок.

Говорили про буктрейлери. Свій перший книжковий ролик представив Андрій Приймаченко. Дивимось!

А це про те, як Ґутенберґ об’єднує серця.

Найбільшу аудиторію зібрав Андрій Сподін, професійний коуч і майстер швидкочитання. Читати швидко Андрій не примушував, зате активно практикував швидкомислення. Як виявилось, у багатьох ліва і права півкулі між собою не сильно ладнають, тому й  страждає наша плебейська техніка читання.

На цьому фото Андрій Сподін наказує вашим півкулям, і до того ж, кожній окремо.

Не дивуйтесь, що аудиторією пролітають маленькі корови. Це все для того, аби натренувати нашу пильність.

А це, власне, перші видавничі безпорядки, які зустрічали всіх на самісінькому початку скляної зали.

Молодняк пробує свої сили на ринзі “Друкованої-Електронної книг”.

Друкована книжка атакує!

Махач від львівських книгоманів. До речі, саме ці хлопці розробляють хороший сайт “Книгоман”  –  заходимо, не стісняємось (це теж прозвучало на правах реклами).

У залі можна було полюбуватись роботами Марисі Рудської.

А це “PapinaRubashka“! Творці, щоправда, не в батькових сорочках, а в футболках.

А це вже творці незвичайних футболок, з уже готовими екземплярами на футболковому стенді.

Це Женя Перуцька чаклує з твердими олівцями.

Тим часом Ірина Славінська прочитала дуже корисну лекцію з власного досвіду про книжкову журналістику, літературну критику й те, як побороти в собі лінощі.

І під кінець дня відбулась прецікава розмова з одним із братів Букало, який приніс з собою купу ексклюзивних і добре сконструйованих книжок. Всі, хто дочекались події, мали унікальну можливість послухати про інтролігацію від людини, яка займається нею все життя.

Василь Теремко, завідувавч кафедри “Видавнича справа та редагування” випробовує на міцність буки від Букалів.

З позалекційних подій популярністю скористався показ книжкових вбрань:

Феєричні дівчата за книжкову моду!

Потім ми зібралися і поїхали на ночі в бібліотеці і книгарні.

І все почалося, як завжди, – з поезії. До нас прийшли Павло Коробчук, Сергій Прилуцький (Пістончик), Тарас Малкович, Лесик Панасюк й Оксана Гаджій.

Потім приєдналася ще Оксана Степаненко, яка не тільки читала, а й розповідала про журналістику, Мілку і любов.

Павло Коробчук вразив молоді серця першокурсниць, які вирішили заволодіти поетичною збіркою “Динозавр” й автографом  поета.

Віка Черняхівська, яка взагалі-то геть не планувала читати, після довгих вмовлянь  таки прочитала свої вірші.

Артем Захарченко, світлини якого тут немає, на жаль, нічого не прочитав, але йому найкраще вдалось римувати буріме про Свєту Лободу, Філіпа Кіркорова і ще там якихось звьозд.

А буріме складали на Новому каналі, зокрема легінь у жовтому – Філ, ведучий програми про піраньї.

Після знайомств, випитого чаю, мафії й багатьох ігор ми поснули…

(Якщо ви ще не стомились, то можете переглянути звіт з другого дня))).

Світлини Олексія Тітова, Вікторії Черняхівської, Жені Перуцької, Катерини Бруєвич, Андрія Сподіна й Оксани Хмельовської