Новини

Наприкінці листопада цього року у Москві пройшов 15-й міжнародний ярмарок інтелектуальної літератури non/fiction №, детальний огляд якого ми пропонуємо вашій увазі. Ярмарок non/fiction або, як називають його в народі, «нон-фік», збігся з початком протестного руху в Україні, що і стало почасти причиною такого запізнілого репортажу.

Організація

Місцем проведення ярмарку традиційно став Центральний дім художника (ЦДХ) на Кримському валу – виставковий комплекс з загальною площею близько 10 тис. м², майже половину якої займає відділення Третьяковської галереї з постійною експозицією «Мистецтво ХХ століття».

Ярмарок охопив три поверхи комплексу – окрім площі, призначеної для стендів, можна було нарахувати 7 додаткових зал для проведення зустрічей і майстер-класів: 2 зони семінарів, літературне кафе, зона майстер-класів «Гастрономія», прес-центр тощо. Варто також додати, що окрім стандартної програми, що налічувала близько 300 подій, кожен поверх став майданчиком для спеціальних проектів – від фотовиставок і виставок ілюстрацій до lounge-зон й індивідуальних просторів, облаштованих окремими видавництвами. Розміщення учасників так само не мало хаотичного характеру, а передбачало окремі зони для періодичних видань, гуманітарної й навчальної літератури, книг з мистецтва та дизайну, ділової літератури, розділу антикварної книги, видань для дітей, ярмарку Vinyl Club та нового розділу «Гастрономія».

Перші години роботи ярмарку (“Независимый альянс”)

Зустріч з японським письменником Хідео Фурукавою у літературному кафе

Незважаючи на те, що електронні квитки можна було придбати заздалегідь, в аншлагові дні – у вихідні, неможливо було уникнути черг, що простягались перед виходом на сотню чи більше метрів – за статистикою 2012 року кількість відвідувачів ярмарку перевищила 31 тис. осіб, що насправді не надто велика цифра на фоні загального населення Москви, але достатня для такого простору.

З безперечно вдалих рішень організаторів є програма пошуку книг. Для цього відвідувачу необхідно знати назву книги, автора або видавництво і самостійно або завдяки допомозі асистента знайти необхідне видання у програмі.

Пошукова система ярмарку

Для тих, хто не визначився щодо того, які шукати і купувати книги, організатори підготували дитячий і дорослий топ-списки видань, обраних з переліку, що надіслали під час підготовки до ярмарку самі учасники.

Серед відвідувачів можна побачити людей різної вікової категорії, адже не зважаючи на те, що в назві ярмарку фігурує його асортиментне обмеження у вигляді додатку non/fiction, знайти тут можна літературу на будь-який смак. Так, організатори роблять акцент на науковому характері літератури, яку представлено на ярмарку, однак асортимент багатьох видавництв не обмежується лише виданнями non/fiction.

У перші дні дехто з відвідувачів приходив з валізами і візками, які під вечір були переповнені придбаними книгами. Дитячий поверх перетинали групи школярів: водити класи на відкриття ярмарку стало традицією для деяких московських шкіл, а для дітей – це справжня пригода блукати залами, розглядати інсталяції й ілюстрації, брати участь у дитячих читаннях і майстер-класах.

Гості ярмарку

Участь Швейцарії у ярмарку, що стала цього року його почесним гостем, є частиною програми культурного обміну Pro Helvetia «Swiss Made в России. 2013-2015», покликану підтримувати сумісні проекти російських і швейцарських організацій у сфері культури. Також цього року на ярмарку вперше було введено статус спеціального гостя, яким стали Нідерланди.

Третій поверх: Дитяча програма, Гастрономія, Vinyl Club

Тема дитячої програми 2013 року «ВІРЮ/НЕ ВІРЮ. Кому і чому ми віримо і довіряємо?» була втілена у низці зустрічей з видавцями, ілюстраторами, дитячими письменниками як російськими, так і зарубіжними представниками книговидавничої справи. І хоча теми заходів дитячої програми були геть різними, так чи інакше, вони зачіпали питання, яким джерелам інформації схильні довіряти діти, до чиєї думки вони прислухаються і чому, які питання на сьогодні стають ключовими у літературі для дітей і підлітків на шляху їхнього зростання. Серед головних подій на дитячому майданчику «Територія пізнання» можна відзначити зустрічі з Оскаром Бреніф’є, Француазою Буше, Сержем Блоком, а також майстер-класи для дітей від російськими і зарубіжних художників-ілюстраторів, різноманітні презентації книг та виставки.

Над створенням дитячого простору, який став місцем семи виставок й інтерактивних експозицій, працювали художник Віктор Меламед і архітектор Олександра Зюзіна. Варто відзначити виставку видатної спілки ілюстраторів ЦЕХ «Флора», скульптури-інсталяції від студентів Британської школи дизайну під керівництвом Віктора Меламеда, виставки «Аліса у країні оптичних див» та «Долина швейцарської ілюстрації». Детальніше про спецпроекти на міжнародного ярмарку non/fiction № читайте в наступних матеріалах.

Традиційною частиною ярмарку став Vinyl Club, де представили свої товари близько 30 російських крамниць вінілових платівок. Окрім цього, у новій зоні ярмарку «Гастрономія» можна було побачити виставку найкращих гастрономічних книг з усього світу «Топ-20» і відвідати низку кулінарних майстер-класів.

Vinyl Club за півгодини до відкриття ярмарку

Зона майстер-класів “Гастрономія”

Українські учасники ярмарку

Єдиним українським учасником цьогорічного ярмарку стало київське видавництво Laurus, колектив якого люб’язно погодився поділитися своїми враженнями від ярмарку non/fiction:

Презентація видавництва на великому міжнародному ярмарку в іншій країні виявилася доволі успішною, враховуючи, що це було для нас вперше. Готуючись до участі, ми пропонували й іншим видавництвам долучитися – зробити спільний стенд, але з тих чи інших причин вони відмовилися. Для себе ми бачили Non/fiction перш за все як майданчик для комунікації та нових знайомств, для “відловлення” нових проектів та можливість подивитись на свою роботу в міжнародному професійному контексті. Наші очікування справдилися, тому і вважаємо цей досвід успішним.

Ми побачили зацікавлення нашими книжками, як з боку відвідувачів ярмарку, так і з боку колег-видавців. Цікавились не лише російськомовною літераторою, але й вітчизняною, зокрема книжками Наталі Яковенко, Сергія Плохія (історична серія), Михайла Бриниха. в цілому ми почули багато схвальних відгуків про політику видавництва та якість книжок, і це, звісно, надихає.

Щодо самого ярмарку та організації, то в цілому все виглядало добре. Попри платий вхід (250 рублів), щодня можна було спостерігати черги біля входу (онлайн замовлення також доступне). Виставка чітко поділена на зони, тому зорієнтуватися нескладно. З мінусів, які помітили – це відсутність місць для ділового спілкування, що є на київському Книжковому арсеналі, наприклад.  

 Практичні поради відвідувачам

• Ярмарок традиційно відкривається в середу і завершується наприкінці тижня. Після суботи туди варто йти лише з метою відвідування заходів, адже багато книжок практично неможливо знайти в останні дні роботи ярмарку, особливо це стосується “новинок”. Найкращі дні для відвідування – середа і четвер. В цей час вішаків у гардеробі ще вистачає.
• Квитки варто купити заздалегідь, скориставшись послугою інтернет-замовлення. Наприкінці листопада у Москві вже нахабно вирує зима, що не робить очікування на морозі надто приємним заняттям.
• ТУДИ потрібно йти підготовленим. Передусім, варто озброїтись списком шуканої літератури, ретельно відібраним розкладом заходів, які плануєте відвідати. Москва вражає своїми масштабами, і ярмарок – не виняток, адже знаючи кілька «крутих» видавництв, книжки яких пощастило бачити в Києві, на місці ризикуєш розгубитись від надзвичайної кількості незнайомих  і зависнути на кілька годин, лише вивчаючи їхній асортимент. Щоправда, це теж іноді корисно.
• Відвідуючи ярмарок, варто пам’ятати, що це унікальна можливість придбати книги за цінами видавництв, а для українців – удвічі більш унікальна. Цікавим є те, що у порівнянні з Україною ціни на книги не мають надто великої різниці і коливаються від 60 до 100 гривень, однак якщо врахувати, що середня зарплатня у Московській області становить близько 8 тис. гривень (коли для Києва ця цифра майже у три рази менша), важко вважати купівлю книжок для мешканця російської столиці розкішшю.
• Не варто забувати, що у комплексі, де проходить ярмарок, розташоване відділення Третьяковської галереї «Мистецтво ХХ століття». Можна поєднати приємне. До речі, саме там до 16 лютого 2014 року триває виставка, присвячена творчості Наталі Гончарової, де представлено близько 400 робіт художниці з колекцій світових музеїв.