Читомо > Новини > На Форумі національної книги обговорювали арткниги, мапи й улюблене чтиво

Новини

На Форумі національної книги обговорювали арткниги, мапи й улюблене чтиво

26.04.2014 0 Автор:

23 квітня у Всесвітній день книг і авторського права в червоному корпусі Київського національного університету імені Тараса Шевченка кафедра видавничої справи і редагування Інституту журналістики запустила свій пілотний проект з масштабною назвою «Форум національної книги». Включати регулярні наукові конференції в більш різноманітні програми фахового дозвілля стало симпатичною тенденцією. І хоч цього року подія ініційована «згори», але надалі має всі шанси доповнитися «низовими ініціативами». Читомо теж долучилися до заходів та дискусій, а тепер діляться враженнями.

Дослідження незалежних читачів

Організатори Форуму спільно з Науковою бібліотекою ім. М. Максимовича вирішили довідатися, що читають молоді люди, які народилися в незалежній Україні. Учасникам опитування запропонували назвати п’ятірку книг, що вплинули на формування їхнього світогляду і які варто було б прочитати іншим. Участь в опитуванні взяли 1350 студентів КНУ імені Тараса Шевченка, інших київських вишів та інші молоді люди віком до 25 років, які назвали в анкетах майже 1800 творів різних авторів. У результаті було визначено чільний список книжкових пріоритетів, який оприлюднили під час Форуму національної книги.

До першої десятки найпопулярніших творів увійшли:

1. Михайло Булгаков. «Майстер і Маргарита»
2. Еріх Марія Ремарк. «Три товариші»
3. Джордж Орвелл. «1984»
4. Оскар Уайльд. «Портрет Доріана Грея»
5. Антуан Сент-Екзюпері. «Маленький принц»
6. Джером Девід Селінджер. «Над прірвою у житі»
7. Біблія
8. Джоан Роулінг. «Гаррі Поттер»
9. Рей Бредбері. «451 градус за Фаренгейтом»
10. Федір Достоєвський. «Злочин і кара»

На зображенні – обкладинки українських видань, уривки перекладу з журналу «Всесвіт» та Достоєвський в оформленні неповторного О. Уткіна

Були визначені також чільні 50 та 100 найпопулярніших творів. Серед них, зокрема, «Кобзар» Тараса Шевченка та «Записки українського самашедшого» Ліни Костенко, які поділили 20-21 місця, «Тигролови» Івана Багряного (30 місце), «Чорний Ворон» Василя Шкляра (78 місце), «Солодка Даруся» Марії Матіос (80 місце), «Україна в огні» Олександра Довженка (90 місце) та інші твори українських авторів. У перспективі проект буде розширено до національного масштабу, він охоплюватиме різні покоління та матиме спеціальні номінації. Опитування реалізував доцент кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики (КНУ ім. Т. Шевченка) Юрій Бондар.

 

Наукова конференція

Оцінку сучасній видавничій галузі спробував дати директор видавництва «Академвидав», доцент уже згадуваної кафедри Василь Теремко – вийшла одна з небагатьох спроб тверезо проаналізувати, що заважає рухатись далі, всупереч «програмам розвитку» читання / книги / видавничої справи тощо. Окрім державної політики в сфері культури та інформації, Василь Теремко відштовхується і від наявності середнього класу:

«Розвиток видавничої справи не може значно випереджати темпи зростання доходів населення, бо лише близько одного їх відсотка люди витрачають на книги. А більшість із тих, хто грошей не має чи не рахує, – у книгарні майже не заходить і читає рідко».

Ініціатор Форуму констатував і те, що в Україні абсолютно не працюють соціальні ліфти, тобто досягати успіху за рахунок знань практично неможливо:

«В Україні високоосвічена та культурно розвинена особистість значною мірою витіснена на узбіччя суспільних пріоритетів. Буденні спостереження переповнені фактами, які демотивують надзусилля задля саморозвитку, бо, виявляється, головне – не хто ти, а звідки, чий і з ким».

Відтак, книга втрачає свою важливість, якщо відкинути її розважальну роль, а зосередитись на основній, просвітницькій. Таким чином попит падає, а пропозвція заграє з незацікавленою аудиторією, наводнюючи ринок маслітом або «авторськими редакціми» – тобто не книгами, а «поліграфічно відтвореними текстами» (а зважаючи на симптоми анексії книжкового простору – ще й виданнями не нашого виробництва).

«Повноцінно конкурентоспроможних, масштабних новітніх ідей і практик не видно. Усе, що народжується, – симпатичні проекти одинаків. Без інвестицій, інфраструктури та ефективних маркетингових технологій вони ризикують так і залишитися симпатичними».

Зважаючи на прісляреволюційне бажання змін, можна сподіватися, що наступна доповідь Василя Теремка буде присвячена не перешкодам, а новим можливостям книговидання. Секційні доповіді мали більш вузьку спрямованість: доповідачами стали не лише викладачі та студенти, а й представники видавництв. Тому сама конференція була більше схожа на обмін досвідом, ідеями та практичними фаховими порадами. Що не може не радувати.

Наприклад, професор Зіновій Партико розповів про галузеві норми редагування поетичних творів, які «обкатав» через експертне опитування, до якого залучав респондентів лише за критеріями «не менше 10 років професійної діяльності» та власного досвіду поетичної творчості.

Приємно було дізнатися, що магістрантка Олеся Копецька темою дослідження обрала «Артбук як різновид нішевих видань», джерелами якого стали зокрема матеріали Читомо (наприклад, статті Галини Листвак і Насті Денисенко).

Студентка Вікторія Лупенко одна з небагатьох вирішила розібратися, як правильно називати електронні книжки, що таке інтерактивні, мультимедійні, ебуки, цифрові та інші непаперові видання. Доповідь дівчини випередила держстандарт (ідея на подальше: запрошувати представників Книжкової палати). Її колега Анастасія Буяло підготувала рекомендації щодо створення буктрейлерів.

У конференції взяли участь представники (Ірина Руденко, Ірина Кічкірук, Вероніка Прокопьєва та Віталій Остроух) спеціалізованого картографічного видавництва, ДНВП «Картографія». За їхніми словами, тепер основний напрямок роботи «Картографії» полягає в розробленні  мобільних картографічних додатків для iOS та Android. Єдине, що здивувало – серед цифрових продуктів підприємства доповідачі особливо відзначали цифрові карти території України у конкретному фіксованому масштабі (1: 1 000 000, 1: 50 000). Що для мобільних додатків як мінімум дивно.

Невдовзі вийде цілий збірник статей, тому з ними можна буде ознайомитися більш детально, на що й будемо чекати.

 

До речі. Ідея святкувати День книги та авторського права (World Book and Copyright Day) виникла в Каталонії, де за кожну куплену книгу покупець отримував у подарунок троянду. Майже інфекційно задум поширився світовим інформаційним простором – і сьогодні мистецтво книжкової справи вшановують у 190 країнах світу. Асоціації видавців організовують різноманітні виставки та фестивалі. Наприклад, у Будапешті з 1995 року традиційно проходить Міжнародний книжковий ярмарок. За адаптованим каталонським звичаєм дійство відкриває чоловік, який дарує дамі червону троянду, а та у відповідь дає йому книгу. У Великій Британії під егідою The Reading Agency волонтери безкоштовно розповсюджують сотні тисяч книжкових примірників, аби популяризувати мистецтво друкованого слова серед прихильників електронних ресурсів. Ще одна традиційна подія 23 квітня – визначення ООН світової столиці книги (цьогоріч вже вчотирнадцяте). За успішну освітню програму, спрямовану на молодь і просування культури читання, письма та видавничої діяльності, лаври переможця 2014 року дістались містечку Порт-Харкорт у Нігерії.

 

Парад видавничих ідей

IMG_6332

Участь у параді взяли студенти з Києва, Чернівців, Житомира й Запоріжжя. Найактивніше представляли свої проекти студенти університету Київського університету імені Бориса Грінченка й коледжу, що при цьому виші. Для багатьох учасників це був презентаційний досвід. Загалом такий формат – хороша практика для університетських стін. Але мало хто із видавців презентував проект, життя якого продовжиться на роки: дається взнаки одноосібність створення. З іншого боку, кожен учасник мав пройти усі ланки підготовки видання.

Переможницею, тобто володаркою «Гран-прі», стала Інна Семененко (коледж університету Грінченка) з туристичним буклетом «Львів».

І місце здобув ресурс «Read me», який змакетували студентки другого курсу спеціальності «Видавнича справа та редагування» кафедри журналістики Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича – Вікторія Петрова та Наталія Шпітула. На сайті розміщенні самостійно зверстані книги, які можна читати онлайн в чотирьох доступних форматах. ІІ місце розділили між собою геймерський журнал Feature (студенти університету Грінченка) та казка «Коргілівський ярмарок» (презентувала Тетяна Починок, коледж університету Грінченка). ІІІ місце поділене між трьома проектами – музичним журналом Core (Микита Фруктов, з того ж таки коледжу при виші Грінченка) і розважальним Impression (Валентина Сотникова і Тетяна Полотнюк, університет Грінченка), третім призером став портал Fartovo від Аліни Боднар і Діани Андрусенко з Інституту журналістики.

Круглий стіл «Фахівець майбутнього»

Одна з центральних тем Форуму – з категорії «вічних», а з іншого – досі дискусійна, бо лежить на перетині традиційних та нових напрямків, що надто динамічно змінюються. Що має запропонувати виш, готуючи майбутніх видавців, коли потреби диктує філологія, редакторський фах, підприємництво, менеджмент, програмування, дизайн. Чи потрібні ринку універсальні спеціалісти? До цієї дискусії запрошуються усі, причетні до видавничої галузі, адже вона лише порушила це питання. 

IMG_6428

Зустріч з видавцями електронних книг

Ми спробували долучитися до просвітницьких заходів, запросивши видавців, які розповіли викладачам і студентам про те, як створюється український ринок електронного контенту і хто робить електронні книги.

Читомо

Геннадій Корнєв прозповідає про Smart Kyivstar

У цьому нас підтримав Геннадій Корнєв, менеджер проекту Smart Kyivstar (з ним ви можете бути знайомі з нашого інтерв’ю), Тарас Малкович з «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», Микола Ніколаєв з KyivSeaPirates, про яких ми також неодноразово писали.

Геннадій розповів про те, як циркулює електронний контент між видавцями і читачами, що на цьому може заробити видавництво та порадив майбутнім видавцям ставати універсальними фахівцями й засновувати контент-агрегатори.

Тарас Малкович

Kyiv Sea Pirates

Тарас Малкович та Пірати київського моря показали нашумілу «Снігову королеву» та «Котигорошка», розповіли, чиї ринки найкраще сприйняли ці книжки і про те, як такі продукти впливають на дитяче читання. «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» вже готова практикувати студентів-видавців, але на етапі редакційної підготовки друкованих видань. Пірати київського моря ж поки можуть запропонувати співпрацю лише молодим ілюстраторам та аніматорам.

IMG_6334

Таким був Форум національної книги. Зважаючи на те, що організаційну роботу взяли на себе, окрім ініціатора заходу Василя Теремка, в основному співголова оргкомітету Марина Женченко, а також доценти і редакторки Ярослава Прихода та Ніна Вернигора, їм варто за це окремо подякувати і побажати тільки небайдужих і талановитих студентів. У що переросте цей глобальний задум – побачити зможемо тільки наступного року. Не хочеться, щоби порушені цього разу теми, до наступної весни так і залишились просто порушеними. А хочеться вірити, що в 2015 ми побачимо більше презентацій саме результатів, стратегій, пропозицій та реалізованих планів.

UPD. У відповідь на запитання читачів: логотип для Форуму національної книги розробив художник-графік, член Київської спілки художників книги, викладач кафедри графічного дизайну КДІДПМД ім. М. Бойчука Ігор Женченко.

Фото: Аміна Ахмед
Окрема подяка за допомогу в підготовці матеріалу Ананстасії Івашині та Анастасії Савченко

 

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

code

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe