Новини

19-го лютого на 85-му році життя від раку помер Умберто Еко – письменник, філософ, семіотик і знавець фільмів про Джеймса Бонда. Еко своєю творчістю вдалося завоювати мільйони читачів по всьому світу, отримати десятки премій і стати справжнім символом нашої епохи. Сьогодні ми згадуємо 15 фактів про легендарного італійського постмодерніста.

1. Умберто Еко народився у невеликому містечку Алессандрія у регіоні П’ємонт. На честь покровителя міста, Святого Бавдоліно, італійський письменник назвав свій четвертий роман. Сам Еко згадував про Алессандрію як про «містечко, відоме своїми капелюхами-борсаліно».

thehistoryblog.com 

2. Прізвище Еко (Eco) є абревіатурою від ex caelis oblatus (лат. «дарунок з небес»). Так назвали Умбертового діда-знайду міські урядовці. На пенсії дідусь Еко займався переплетінням старовинних книг на замовлення. Саме у його майстерні маленький Умберто відкрив для себе романи Дюма і поезію Готьє.

3. Батько Умберто, Джуліо Еко, працював бухгалтером і брав участь у трьох війнах. Джуліо був одним із 13 дітей в сім’ї, а тому хотів, щоб його син мав забезпечене майбутнє юриста. Натомість Умберто вступив у Туринський університет на спеціальність «Середньовічна філософія та література».

Читайте також: Не сподівайтеся позбутися Умберто Еко

fr.muzeo.com

4. У ранній юності Умберто Еко був досить релігійним, проте у 20 років обрав атеїзм: «Хоч я досі люблю той світ, я перестав вірити в Бога в свої двадцять, після докторської роботи про Тому Аквінського. Можна сказати, що у дивовижний спосіб він зцілив мене від моєї віри». Згодом Еко неодноразово критикував церковних діячів, зокрема папу римського Бенедикта XVI , за «недостатню освіченість».

ft.com

5. Пояснюючи, як у нього з’явилася ідея написати роман «Ім’я троянди», Умберто Еко зазначив: «Мені хотілося отруїти ченця. Думаю, будь-який роман народжується завдяки таким думкам».

Кадр із екранізації

6. Екранізація «Імені троянди», здійснена французьким кінорежисером Жаном-Жаком Анно, отримала у 1987 році премію «Сезар». Проте самому Еко фільм так не сподобався, що пізніше він не дозволив жодному режисеру, включно з Кубриком, екранізувати інші свої твори. Як зізнавався у пізніших інтерв’ю італійський письменник, Кубрикові варто було довіритися.

7. Умберто Еко є почесним доктором 38 університетів світу. Крім того, з 1971 до 2007 року Еко обіймав посаду професора і завідувача кафедри семіотики у Болонському університеті, найстарішому виші Європи. Болонський університет був заснований у 1088 році як юридичний навчальний заклад.

Семків: Еко читають на пляжі і обговорюють в університетах

moderninteriordecoratings.science

8. Еко відверто зізнавався, що під час написання романів постійно користувався Вікіпедією: «Коли я пишу, то звертаюся до Вікіпедії за довідками 30–40 разів на день, тому що це справді корисно. Я змушений користуватися Вікіпедією також через артрит: чим більше болить моя спина, тим більше зусиль я витрачаю на те, щоб піднятися і перевірити «Treccani» (італійську енциклопедію наук, літератури і мистецтва), отож, якщо я можу знайти дату чийогось дня народження у Вікіпедії – тим краще».

picture alliance

9. Умберто Еко – експерт у галузі бондології, тобто вивчення всього, що пов’язане з Джеймсом Бондом. Еко редагував збірку есе «Справа Бонда» і є автором праці «Нарративна структура у Флемінга».

sdspacegrant.sdsmt.edu

10. На честь Умберто Еко названий астероїд 13069 Умбертоеко.

Birte Fritsch

11. Президент Італії Оскар Луїджі Скальфаро у 1996 році запропонував Еко посаду міністра культури. Той відмовився, пояснивши: «Хочеться уточнити, що розуміють під словом «культура». Якщо це стосується естетичних продуктів минулого – картин, старовинних будівель, середньовічних манускриптів, – я цілком за державну підтримку. Але цим займається міністерство культурної спадщини. Залишається «культура» у сенсі творчості – і тут я навряд чи зможу очолювати колектив, який намагається субсидіювати і надихати творчий процес. Творчість може бути лише анархічною, вона живе за законами капіталізму і виживання найсильніших».

?lo Josing

12. Умберто Еко був особисто знайомий з Юрієм Лотманом. Літературознавці листувалися від 1974 року, саме Лотмана італійський письменник запросив на Перший міжнародний конгрес семіотиків, проте росіянину було заборонено відвідувати конгреси за межами СРСР. Згодом семіотики змогли особисто побачитися на Туринському книжковому салоні.

13. У 1959 році Умберто Еко під псевдонімом «Дедалус» опублікував оповідання «Ноніта», впізнавану пародію на набоківську «Лоліту». Головний герой має ім’я Умберт Умберт.

14. Про футбол, улюблену гру своїх співвітчизників, Еко відгукувався напрочуд нешанобливо як про беззмістовну біганину полем.

15. У Еко є есе «Як слід відповідати на запитання «Як справи?». У ньому автор спробував уявити собі, як відповіли б на це просте запитання відомі люди. Ікар, на думку автора, сказав би: «Самі невдачі!»; Піфагор: «Все квадратно»; Гіппократ: «Поки є здоров’я …»; Люцифер: «Як Господь скаже»; Ель Греко: «У мене все якось криво»; а де Сад: «Мені – добре».

Читайте також: «Три оповідки» Умберто Еко: дітям, що розуміють ілюстрації і «відкриті» тексти

 Чільне зображення: www.theguardian.com