Майстер-клас

Нещодавно у книгарні-кав’ярні «Хармс» прес-секретар Міжнародної літературної корпорації  «Meridian Czernowitz» Лілія Шутяк поділилася власним досвідом книжкового піару: як варто розповідати про книжки, щоб їх купували та читали та яким має бути успішний книжковий піарник. Читомо занотувало цікаві та корисні поради.

Про роботу зі ЗМІ, пошук інформаційних партнерів, налагодження контактів

• варто залучити 3-5 інформаційних партнерів, яких може зацікавити тематика ваших проектів. Зазвичай, коли ми робимо проект, залучаємо кілька інформаційних партнерів ? найбільш знакових медіа, які можуть зацікавитися пропонованою темою. Кількість інформаційних партнерів може бути різною;
• сміливо пропонувати свої ідеї ЗМІ, пояснювати вигоду від цікавих проектів, у вас має бути конструктивна пропозиція. Дуже часто піарники можуть залучати ЗМІ, щоб був присутній лише їх логотип. Ми так не працюємо, в нас завжди зі ЗМІ-інфопартнером є спільний проект. Має бути момент результативності, тому окрім матеріалу із подій, пропонуємо до публікації серію колонок чи інший продукт, який стосується конкретного проекту;
• якісного контенту мало, треба створити умови для роботи ЗМІ (варто створити умови для журналістів, шукати можливість для оплати квитків та проживання, якщо подія відбувається в іншому місті чи країні. Часто для організації таких поїздок залучаються ґрантові кошти);

• брати участь у літературних заходах, презентаціях, ярмарках, знайомитися з письменниками і журналістами. Це насправді одна з основних складових. Face to face ? дуже важлива річ, варто намагатися бачити за мейлами і фейсбуком живу людину, яка працює, відпочиває, п’є каву. Френдіть і фоловіть людей у соцмережах, які працюють у книжковій сфері. Візитівки зараз не є актуальними, але якщо ви працюєте в серйозній організації, то не зможете підійти до посла Німеччини, наприклад з проханням зафрендитись на Facebook;
• за увагу журналістів треба боротися. Піарник має забезпечити комфортні умови для роботи журналістів, за потреби організовувати прес-тури та прес-ланчі. Іноземні журналісти чітко прописують концепцію задовго до приїзду на подію, до деталей сплановують роботу. Для піарника це зручно під час самого фестивалю чи події, адже завдяки плануванню журналісти дуже самостійні і не потребують постійної уваги під час масштабних подій, коли знайти того чи іншого спікера буде складно як для журналіста, так і для піарника;
• у піарника мають бути контакти усіх письменників, видавців, учасників подій для швидкої координації з журналістами;
• не лінуйтеся виправляти журналістів;
• постійно стежте, хто і що про вас пише. Публікуйте в соцмережах і на своєму сайті матеріали про вас. Дуже зручно, коли на сайті є розділ «ЗМІ про нас» і на запитання «Хто ви?» надсилаєте лінк на цей розділ. Якщо ви звертаєтесь до спонсорів, то поки немає кращого представлення організації, як те, що про неї написали в ЗМІ.
• дякуйте журналістам! ЗМІ любить увагу до своєї роботи й подяку за результат, тому комунікація після події ? теж невід’ємна частина роботи.

Читайте також: Лілія Шутяк: Бренд журналіста

й бренд ЗМІ працюють один на одного

«У нас завжди зі ЗМІ-інфопартнером є спільний проект. Має бути момент результативності, тому окрім матеріалу із подій, пропонуємо до публікації серію колонок чи інший продукт, який стосується конкретного проекту».

Фото — з сайту meridiancz.com

Читайте також: Новачки книжкового ринку: «Чорні вівці» і «Три мурашки»

Робота із соцмережами

Варто активно і систематично вести сторінки в соціальних мережах ? корпоративні й власну. Не постіть бездумно. Протягом дня публікуйте не більше двох-трьох постів з інтервалом в кілька годин. Поважайте вибір підписників вас як медіа, не засмічуйте їх сторінку, публікуйте лише важливе, резонансне, цікаве.

 «Постійно стежте, хто і що про вас пише».

Дуже зручно створювати сторінки окремо на кожний проект. Це місце, де акумулюється вся інформація. Створити сторінку недостатньо, варто вміти її вести й просувати. Наша аудиторія зосереджена на Facebook, найактивніша вона в першій половині дня. У п’ятницю та на вихідних людям не до Facebook і книг, активність читачів корпоративної сторінки знижується.

Важливо звертати увагу на якість кавер-фото, які потрібні робити окремо для кожної соцмережі. Постіть фото з подій оперативно,  тегайте, кого можна і треба, але не тих, кого нема на фото (цих людей не цікавить така інформація і вони нервово пишуть піарникам про це).

На корпоративній сторінці час від часу публікуйте інформацію про неформальні моменти з життя вашої організації, про нагороди і премії ваших книг, залучайте public persons (особливо якщо це публічна людина з іншої сфери, що притягує нову аудиторію).

 «Якщо ви звертаєтесь до спонсорів, то поки немає кращого представлення організації, як те, що про неї написали в ЗМІ».

Читайте також: Українські бестселери 2015: версія видавців

Реалізація книжкового проекту, розробка рекламної кампанії

• беріть участь у створенні книжки на всіх етапах (від замовлення у автора до її появи на світ і далі. Це дозволяє продумувати специфіку pr-кампанії, робити її ексклюзивною, долучайтеся до створення буктрейлерів);
• чітке планування (узгоджуйте з автором книги і колегами з проекту всі етапи оприлюднення інформації);
• медіазвіти (діліться результатами своїх успіхів);
• створіть базу журналістів та ЗМІ, регулярно її оновлюйте (журналісти змінюють місце роботи, тому важливо слідкувати за цим, це свідчить позитивно про вас як піарника);
• не шкодуйте книг на рецензії, пропонуйте ЗМІ рецензії перед виходом книг та уривки для публікації;
• вихід книги – інформаційний привід. Зробіть з цього подію!
• із виходом книги ваша робота не закінчується, постійно підживлюйте інтерес, рецензії та огляди на ці книги актуальні протягом 1-2 років. Постійно беріть участь у книжкових фестивалях, ярмарках, навіть якщо книга вийшла кілька місяців тому, на масштабних подіях варто організовувати повторні презентації.

«Наша аудиторія зосереджена на Facebook, найактивніша вона в першій половині дня».

 Яким має бути ідеальний книжковий піарник?

• людина, яка любить читати;
• мати знання з журналістики, PR, літератури, кризового менеджменту;
• надзвичайно комунікабельний, привітний, легко йде на контакт, ненав’язливий;
• вміє поводитися на публіці, артикулювати ідеї;
• володіє інформацією, вміє давати чіткі відповіді на запитання;
• береже час журналістів;
• готовий працювати цілодобово;
• всіх знає і всі знають його.

 «Вихід книги – інформаційний привід. Зробіть з цього подію!»

Читайте також: Книжки року, що минув, і прогнози на 2016-ий

Лілія Шутяк ? літературний критик, книжковий оглядач, медіа-тренер, прес-секретар Міжнародної літературної корпорації Meridian Czernowitz. Викладає інтернет-журналістику, рекламу і PR на кафедрі журналістики Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. Отримала ІІ премію у номінації «Партер» (Найкраща рецензія у галузі культури) у І Відкритому конкурсі для журналістів «Текст-2014».

Світлини Олександра Заклецького, чільна – www.vcz.hr