Казкарка

Геть дорослих! Сергій прилуцький / переклад з білоруської Олени Степаненко. – Київ: Люта Справа, 2017.

Хай вас не вводить в оману яскрава обкладинка і дитячі малюнки всередині. Це не книжка для дітей; точніше, вона перш за все не для дітей. Але — про все по черзі.

Автор цієї книжки — білоруський поет Сергій Прилуцький (Сяргей Прылуцкі) на прізвисько Пістончик, слемер і бешкетник, який уже з десяток років живе в Україні, але продовжує писати білоруською. Тож і «Геть дорослих» вийшла білоруською, але з паралельним перекладом усіх віршів на українську мову (авторка перекладів — Олена Степаненко). На кожній розгортці книжки є вірш білоруською, українською, і малюнок, який імітує дитячі «художества». Ілюструвала видання Анна Сарвіра, і її роботи було відібрано для друку в каталозі для видавців на Болонському дитячому книжковому ярмарку: так за версією журі Анна увійшла до числа 75 найкращих ілюстраторів світу.

Читайте також: 10 книжок на літні канікули для дітей та підлітків

У виданні двадцять віршів, написаних із перспективи 6-8-річного хлопчака. Переважно цей хлопчак сердиться на дорослих: то його змушують пити молоко з пінкою, то не дозволяють займатися спортом із подругами, то сварять набридливі сусіди. Лейтмотив книжки, винесений у назву, — геть набридливих дорослих, які заважають отримувати від життя прості задоволення. Іще один лейтмотив — хлопчак сам не хоче ставати дорослим. Десь ми вже це чули: від Пітера Пена, який збудував цілий альтернативний світ на таємному острові? Від Пеппі, яка безстрашно протистояла лицемірству й безвідповідальності? Але героя книжки Сергія Прилуцького не цікавлять надто високі матерії, його самостійності вистачає на простіші речі:
.

.
Бяз іх дапамогі нацягнем піжаму,
зганяем па квас і марозіва ў краму,
зубы пачысцім, сходзім пакакаць —
ня будзем як зараз хныкаць і плакаць.
(…)
У штоніках чыстых і куртачках новых
зможам скакаць па калюжах вясновых.
.

«Далоў дарослых!» ………………………………..

.

Читайте також: Григорій Фалькович: «Вмінню радіти треба вчитися»

Зрештою, у цій грайливій книжці взагалі про високі матерії не йдеться, вона, сказати б, принципово «фізіологічна». Навіть коли герой розводиться про те, який він розумний, то знання його зводяться переважно до інформації про те,
.

.
Як смакуюць ром і віскі,
як варыць курыны суп.
Для чаго дарослым піські
і чаму чарнее зуб.

.
«Вундэркінд»………………………………..

.
Як видно з наведеного уривка, автор не цурається дитячої «обсценної» лексики: тут є місце і «какашкам», і «абармоту», і «фінцюлям», і багатьом іншим словам, завдяки яким мова віршів звучить по-справжньому живо і яскраво. Шкода, що в перекладах не всі їх збережено. І загалом українські тексти звучать більш «літературно» і менш експресивно, тому знайомство з віршами я б радила починати одразу з білоруського оригіналу. До того ж це окреме задоволення: читати білоруською.
.

Читайте також: Сучасні вірші для дітей: що читати

.Думаю, діти 7-10 років, потенційні читачі книжки, цілком впораються із таким завданням. Для них книжка може стати по-своєму терапевтичною: адже в ній ідеться переважно про фізіологію, про стосунки з дорослими й з друзями, показано дитячий гнів і роздратування — і все зображено з гумором, описано живою мовою. Але, напевне, книжка «Геть дорослих» матиме головний терапевтичний сенс саме для дорослих, тридцяти-сорокарічних ровесників Сергія Прилуцького. Це в їхньому дитинстві, а не в сучасних дітей, були горщики з ручками й таткові відеокасети з «тітками й дядьками», це їхні батьки педалювали теми їжі й чистоплотності, проти яких протестує герой книжки, це їхніх подруг звали Раями, Галями й Зінами. Це вони вже встигли покуштувати ром і віскі, яких у Союзі не було, це вони, тридцяти-сорокарічні, встигли стомитися від власної дорослості. І тепер готові здійснити «даўншыфцінг»: хоча б на короткий час залізти в нірку до білочки (правда, багатозначний образ?) або почитати кумедну книжку про власне щасливе дитинство.

Авторка: Тоня Ящук