uncategorized

Оксана Лущевська, Віолетта Борігард. Пан Коцький, Міра і море. Книжка-білінгва. – Київ: Видавництво «Братське», 2015. – 24 с.: іл.

Пан Коцький сходить зі сторінок книжки до дівчинки Міри в часі її сновидінь та закликає рушати в дорогу до таких очікуваних мрій. Про невідкладне дитяче «літнє» бажання подорожі до моря йдеться у третій, наче завершальній, книжці-білінгві «Пан Коцький, Міра і море» від Видавництва «Братське».   

Третя книжка-білінгва тепер уже авторства відомої письменниці Оксани Лущевської, яка раніше займалася перекладами перших двох білінгв, розповідає про подорож до мрії дівчинки Міри. Розглядаючи якось чашку із зображенням моря, Міра замислюється про хвилі. Таке важливе бажання дістатися моря підтримує казковий герой Пан Коцький, який зійшов до неї зі сторінок книжки. І от разом вони долають той тривалий шлях до здійснення Міриної мрії.

Читайте також: Лайфхаки для мам від Карпи. Baby Travel

Сюжет містить в собі відгомін дорослих вагань в дитячій голові – то Міра хоче дістатися моря, то роздумує про повернення додому, до мами, до тата. Проста сюжетна лінія з дивовижною інтригою всередині твору – як Міра та Пан Коцький допомагають один одному пройти цей шлях. До речі, лексичним дошкулянням з відгомоном сарказму можуть видатися авторські слова про «море соняхів» посеред їхньої подорожі, наче це все, кінець подорожі.

Страх та невпевненість, сумніви та нерішучість – всі ті емоції, які переживає Міра поруч із впевненим, стійким та цілеспрямованим Коцьким. В цих персонажах яскраво видніються чоловічий та жіночий образи. ВІН навіть «проводить Міру аж до дверей».

Найголовніше те, що розвиток персонажів є, і найбільш помітний в образі дівчинки. Те, що Міра відчувала на початку, в середині, вкінці шляху («Кидається навздогін за Паном Коцьким». «-Як нелегко йти! Може перепочинемо?» «Вона підтюпцем наздоганяє Пана Коцького» «Вона втішена, що не повернула додому»), мотиваційні слова Міриного товариша-в-дорозі («То ходімо!» «Підемо навпростець» «- Ні, треба йти») демонструють це. До речі, з-поміж трьох книжок-білінгв «Пан Коцький, Міра і море» якнайкраще відрізняється відсутністю культурних та етнічних упереджень.

Мова персонажів є природною, однак авторські слова та описи є доволі скупими. Певною мірою текст схожий на щоденник подорожніх. Зважаючи на те, що книжка-білінгва вимагає подвійного тексту, авторка подекуди нехтує детальними художніми описами. Окрім того англійський текст є складним, як для шкільної української програми початкової школи, тому мені важко визначити вікову категорію.

Від Києва до Ісландії, від калюжі до моря: дитячі книжечки-мандри

Щодо ілюстрацій Віолетти Бодігард, то вони естетичні й гармонійні. Вони вписуються у серію книжок-білінгв виданих раніше. Віолетті вдалося перенести слова в графічні зображення – іноді вони чіткі та доповнюють текст (Пан Коцький протирає лоб серветкою, а в тексті тільки вказано, що «кіт не оглядається і веде далі», ст.10-11), іноді яскраво зображують коротку мить (розмова Міри та Пана Коцького: «Якби ти знав, як я хочу до моря!», ст.4-5), а іноді ілюстрація така абстрактна, що займає розгортку (ст. 18-19).

Чи відрізняється «Пан Коцький, Міра і море» від інших книжок-білінгв? Суттєво нічим, хоча має настроєву схожість з другою книжкою «Монетка». Нова сюжетна двомовна книжка для літнього книжкового марафону.

• власникам котів;
• для продовження історії про пана Коцького;
• бажаючим «імпрувнути» англійську/українську мову;
• прихильникам дуету Лущевська-Бодігард.

• хто не любить моря і подорожей;
• хто вважає, що має вирішувати все сам, а не уявний друг;
• пошуковцям гостросюжетних сторі.