Добірки

Підліткова соціальна фантастика вибухнула як жанр підліткової та фантастичної літератури одночасно й набула шаленої популярності в усьому світі. Колосальні наклади, екранізації, злети дебютантів, шквал емоцій – усе це ми спостерігаємо впродовж останнього десятиліття. Але не тільки інструменти маскульту заводять цільову аудиторію. 

Соціальна фантастика для підлітків спирається на ті ж орієнтири, що й реалістична проза: психологізм, соціальні відносини, дружба, кохання, ініціація, пошук себе й намагання змінити кричущо недосконалий світ, лише лаштунки видозмінюються.

Фантастичне тло дає можливість розширити масштаб антропологічних експериментів: від спроби врятувати себе до намагання відстояти весь світ, коли фантастичну історію вже впевнено можна називати антиутопією.

Пропонуємо переглянути, що смакує фанам підліткової соціальної фантастики. У нашій добірці – книжки, написані або ж перекладені українською мовою.

Вундеркідз

Жаклін Сільвестр / переклад з англійської Ігоря Андрущенка. – Київ: Сім кольорів, 2016 

«Вундеркідз» – перша частина запланованої трилогії англійської письменниці з українським корінням. Це книжка про дуже незвичну школу, в якій кояться моторошні речі.

Ніка у свої п’ятнадцять років разом з мамою змінила вже не одну домівку. Її мама-модельєр любить переїжджати. Але, намагаючись бути незалежним митцем і створити колекцію екстравагантних капелюшків, вона, на жаль, зазнає збитків.

І от, коли все йде шкереберть, Ніка раптом отримує запрошення до супершколи. Це неймовірно, але її прийнято до найсучаснішої, найроскішнішої,  найтаємничішої Академії, яка розташована в приголомшливо романтичному місці. Роботи Ніки, виявляється, настільки талановиті, що вся ця казка ще й безкоштовна. Буває таке? А далі маємо студентське життя поміж інтер’єрами в стилі лофт, вечірками, на які запрошують не всіх, звичайними й зовсім незвичними шкільними предметами, новими друзями й навіть любовним трикутником з дуже несхожими між собою кавалерами.

І все наче гаразд, та тільки зі школи чомусь весь час когось виключають. І заборонено спілкуватися з місцевими з невеличкого селища поряд, та й сусідам цим школа не дуже подобається. І виявляється, на це є серйозні причини… Щойно Ніка довідається про таємницю, як почне діяти. Чи вистачить їй та її друзям сил та розуму зрозуміти, кому потрібен такий соціально-освітній експеримент?

Варто особливо зазначити, що український переклад першої книжки трилогії вийшов раніше, ніж англійський оригінал.

Авторка «Вундеркідз» Жаклін Сільвестр буде гостею цьогорічного Книжкового Арсеналу.

Дивергент

(трилогія «Нескорена», «Бунтівниця», «Віддана»)

Вероніка Рот / перекладач Наталія Вишневська. – Київ: КМ-БУКС, 2015-2016 

Шістнадцятирічна Беатрис Прайер – героїня роману-трилогії Вероніки Рот – народилася в антиутопічній версії Чикаго далекого майбутнього. Усе суспільство постапокаліптичного світу Трис розділено на п’ять фракцій, які більше схожі на касти. Член кожної має одну найсильніше розвинуту рису особистості, за якою їх і названо: Правдолюбство, Альтруїзм, Безстрашність, Товариськість, Ерудиція. Трис разом з однолітками повинна зробити вибір, ким вона є й до якої з фракцій належатиме. Але це тільки перший вибір, після якого потрібно пройти ініціацію.

Фракції гармонійно взаємодіють та співіснують, але це лише так здається на перший погляд. Як би не намагалися врівноважити світ, скориставшись ідеєю віддати кожному ту роль, до якої він підходить найбільше, існують Ізгої, які теж мають на те свої причини. Найбільшу загрозу такій соціальній математиці, чи то Уряду, створюють Дивергенти, ті виняткові люди, які мають схильність проявити всі риси в одній особистості. Вони можуть порушити рівновагу.

Але порушувати правила гри починають не вони. І Беатрис як Дивергент має шанс зарадити амбіціозним інтригам однієї з фракцій, що може закінчитися геноцидом іншої. На шляху до цього вона навчається безстрашності, знаходить кохання і вчиться захищати себе та інших.

2014 року відбулася світова прем’єра фільму «Дивергент», а зараз маємо на екрані всю трилогію від американської кіностудії Summit Entertainment. Фільм, як і роман, передбачувано мав успіх у прокаті, зйомки велися в справжньому Чикаго.

Голодні ігри

(трилогія «Голодні ігри», «У вогні», «Переспівниця»)

Сюзанна Коллінз / переклад Уляни Григораш, Катерини Плугатир. – Київ: КМ-БУКС, 2010-2011, 2015

Знову трилогія, і знову головній героїні Катніс Евердін шістнадцять, але події цієї антиутопії розгортаються в деспотичній країні Панем, що намагається втримати свою жорстоку владу на руїнах колишньої Північної Америки.

Як один з інструментів контролю, Капітолій експлуатує реаліті-шоу «Голодні ігри». За результатами жеребкування серед підлітків від 12 до 18 років обираються хлопці й дівчата, які змушені будуть битися на арені на смерть. Катніс іде добровольцем замість своєї молодшої сестри разом зі своїм другом.

Події наступних частин трилогії розгортаються після закінчення реаліті-шоу й призводять до протистояння Катніс та Капітолію. Під загрозою опиняється її родина, стосунки, друзі та майбутнє.

Далі події розгортаються на тлі повстання всієї країни. Сама авторка наголошує, що на створення такого соціального експерименту в романі її надихнув давньогрецький міф про Тезея та Мінотавра, в якому афіняни мали відправляти 7 юнаків та 7 юнок у Лабіринт на острові Кріт на смерть, щоб спокутувати свою провину.

«Вже тоді, у третьому класі, я розуміла весь безжальний сенс цієї вимоги: спробуйте зачепити нас, і ми не лише вб’ємо вас, ми будемо вбивати ваших дітей», – розповідає авторка. Тому дивно, чому спалах повстання розгорнувся з усією силою лише у третій частині роману.

Екранізували «Голодні ігри» за допомогою кінокомпанії «Lionsgate», чернетку сценарію написала сама письменниця, у прокат фільм вийшов 2012 року, продовження – у 2013-2015 роках.

Бігун у лабіринті; Випробування вогнем

Джеймс Дешнер / переклад Наталі Вишневської. – Київ: Компанія ОСМА, 2015 

Ще один фантасмагоричний Лабіринт постапокаліптичного світу, ще один соціальний експеримент на підлітках. Цього разу таємна організація W.I.C.K.E.D ув’язнює юних героїв у світі Глейду, куди ті потрапляють ліфтом, втративши пам’ять. Глейд – це неосяжна площина-квадрат, стіни якої мають понад стометрову висоту й постійно рухаються. Усе поза ними має назву Лабіринт, він увесь час змінюється, і за два роки з п’ятдесяти мешканців Глейду вибратися Лабіринтом назовні нікому не вдалося.

Лабіринт населено страшними істотами гріверами – це такі кіборги й одночасно живі істоти, які добре вміють вбивати. Стіни Глайду не тільки рухаються, але й захищають своїх в’язнів. Ось і всі лаштунки: хочеш назовні – зумій знайти вихід і залишитися живим.

Головний герой Томас, як і решта, пам’ятає лише своє ім’я, чує у снах голоси й будь-що прагне бігти Лабіринтом і зрозуміти, як з нього вибратися живим. Основна інтрига саме у взаємодії підлітків між собою в таких умовах, і персонажі роману героїчно чи моторошно  намагаються з цим впоратися. Нікого ні з ким точно не переплутаєш: усі персонажі – яскраві особистості. До того ж із появою нової загадки – останньою в Глейд ліфт привозить замість хлопця та провізії дівчину Терезу – усе має ось-ось скінчитися.

Напружений сюжет, несподіваний фінал, продовження, екранізація – нічого зайвого – експеримент пройшов успішно, але чи скінчився? У другій частині героям вже потрібно буде вибратися з Пекла.

Фільм «Бігун у лабіринті» та його продовження «Випробування вогнем» вийшли в прокат у 2014 та 2015 роках та мають різні відгуки.

Порох із драконових кісток

Володимир Арєнєв. – К: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2015 

Соціальна фантастика для підлітків українською мовою – це перш за все романи Володимира Арєнєва, такі як «Душниця» та «Порох із драконових кісток», перша книжка трилогії «Сезон кіноварі».

Світ героїні «Пороху…» Марти, на прізвисько Відьма, дуже схожий на сучасний. На позір – жодної фантастики, якщо, звісно, не зважати на токсичні драконові кістки, які то тут, то там зринають з-під землі. На ці радіоактивні скарби Марта має особливий «нюх»: відчуває, де їх знайти. А оскільки вони мають цінність на чорному ринку, то, трохи порушивши закон, можна заробити собі на навчання у вузі, що для Марти є дуже сильною мотивацією.

Як і її друзі Чепурун та Стеф, дівчина мріє залишити свій Ортинськ, де живе з мачухою, з якою має багато проблем, у той час як батько повернувся з якогось таємничого відрядження назавжди зміненим.

Увесь світ Марти пізнається по деталях і не пізнається водночас. Він здається кладеним з уламків, немов у тому страшному катаклізмі минулого, про який ми довідуємося лише натяками, було розтрощено саму тканину буття.

Історія Марти набирає обертів повільно, як двигун вантажівки перед підйомом на гору, з чого читач починає розуміти, що перед ним текст-важковаговик, масштаби соціальних катаклізмів в якому вдасться осягнути лише в наступній частині.

Читайте також: Михайло Назаренко про фантастику: У нас неможливий «Гіперіон»

Дім дивних дітей

(трилогія «Місто Порожніх», «Втеча з Дому дивних дітей», «Бібліотека душ»)

Ренсом Ріґґз / переклад з англійської Володимира Горбатька. – Харків: КСД, 2016 

«Дім дивних дітей» – уже більш камерний різновид соціальної фантастики, який чіпляє підлітків не менше, ніж антиутопії. Ренсом Ріґґз не став змінювати весь світ. Проте не відмовив собі дещо змінити частину людства й поставити свої антропологічні експерименти в цій закритій спільноті. Тому маємо дивних дітей з надприродними здібностями, якими опікуються імбрини – пані, які вміють обертатися на птахів. Наприклад, пані Сапсан, з якою познайомився головний герой Джейкоб, коли схотів дізнатися більше про моторошну та загадкову смерть свого дідуся.

Згодом Джеймс дізнається, що й сам має особливий талант, як і його дідусь. А дивним дітям загрожує небезпека від порожняків та витворів, хоча імбрини й ховають їх у часових петлях. Чи зможе Джеймс захистити своїх нових друзів і врятувати імбрин? І куди заведе його вибір?

Режисером екранізації став гуру кіноготики Тім Бертон. Фільм за мотивами трилогії вийшов у прокат 2016 року.

Читайте також: Дара Корній: Український видавець нарешті звернув увагу на питомо українську фантастику

Таврована

Сесілія Ахерн / Переклад з ангійської Наталі Трохим. – Київ: Рідна мова, 2016 

Сесілія Ахерн раніше не була схильна ні до соціальної фантастики, ні до жанру підліткових антиутопій. І ось маємо «Тавровану» – її справжню підліткову антиутопію. Героїня книжки Селестіна Норт – ідеальна, і життя таких ідеальних в описаному суспільстві легке й приємне. Але лише до того моменту, поки не зробиш помилку. Перед помилкою рівні всі.

Зробивши помилку, одразу опиняєшся перед вибором: в’язниця чи життя з тавром. Тавровані позбуваються громадянських прав і приречені на ганебне й упосліджене життя. Селестіна наважується допомогти іншому таврованому й тим самим «ставить» тавро на своєму житті. І тоді, як буває, настає «час прозріння». І тоді ідеальна дівчинка, відмінниця, красуня й взірець, стає на шлях спротиву, намагаючись змінити таке занадто правильне суспільство.

В описі цього потенційно можливого світу зібрано майже всі дискримінаційні практики, які навіть вигадувати не довелося, адже деякі з них і досі існують, наприклад, сегрегація. Перед нами модель країни, що живе гаслом «хто в минулому прийняв хибне рішення, той не має майбутнього». Чи вдалося Селестіні щось змінити в цьому антиутопічному світі, стане відомо лише з продовження.

Читайте також: Кінг, Ріордан і Лафлер діляться секретами письменницької майстерності

Лісом, небом, водою

(Трилогія «Лисий», «Леля», «Інженер»)

Сергій Оксеник. – К: Смолоскип, 2014

Перед нами постапокаліпсис, у якому героям треба не тільки якось вижити, а й кожному залагодити свою місію. Тому Лисий, дванадцятирічний хлопець, вирушає в мандри Лісом, що буяє фантастичними небезпеками. Йому потрібно знайти в далекому зруйнованому мегаполісі речовину, яка можу очистити назавжди забруднену воду в людських поселеннях.

Для початку герой знаходить не воду, а рудоволосу дівчину Лелю з арбалетом. Вона шукає брата, якого викрали. Потім вони знаходять ватагу дітей, про яких треба дбати. А далі, серед натхненних фольклорними та казковими образами перешкод, що трапляються на їхньому шляху, і розгортаються події цієї української екологічної фантастики з кіберпанківськими нотками.

Сергій Оксеник (псевдонім літературознавця Сергія Іванюка) не пошкодував ані демонічних істот, ані казкових. На героїв чекають русалки, вовкулаки, навіть Баба Яга та ще багато хто, про кого пам’ятає вже лише дитинство, якщо в ньому трапилися бабуся чи дідусь із талантом до сторітелінгу.

Чільне фото: кадр із фільму «Бігун у лабіринті»