Казкарка

Часом інформація, від якої на шкільних уроках неможливо стримати позіхання, у сучасних пізнавальних виданнях захоплює і запам’ятовується – і не в останню чергу через візуальну складову. Де, як не у просторі дитячої книги, маємо виключні можливості поєднати науку та мистецтво настільки гармонійно? Так, наукова складова арт-видань у чомусь спрощується, проте їхнє завдання – викликати інтерес і потребу шукати більше інформації вже самостійно, у більш спеціалізованих книжках.

Часто у таких арт-книгах художник одночасно постає й автором, проте і тандем автора та ілюстратора у багатьох таких книжках підносить наукові факти та здобутки на зовсім інший рівень сприйняття, інформація запам’ятовується швидше і легше. Як це працює, пропонуємо пересвідчитися на прикладі дитячих науково-пізнавальних видань, що увійшли в огляд.
.

«Лінія часу», Петер Гюс
.

• Переклад з нідерландської: Світлани Орлової
• Видавництво: Віват, 2017

Гортаючи книжку від бельгійського ілюстратора Петера Гюса, пригадується Ліла, героїня фільму Люка Бессона «П’ятий елемент», що на космічній швидкості продивляється файли з історією людства. Тільки Лілу потім плакала, зневірившись у людях, які більшу частину свого існування проводять у війнах. Гюс, що вивчав анімацію у Королівській Академії візуальних мистецтв у Генті, Бельгії, також намагається візуалізувати історію, гротескно адаптуючи її для дітей.
.
.
В експозиції кожного періоду життя планети – від Великого вибуху до 2000-х років – відчутний досвід ілюстратора, особливо його робота у театрі. Динозаври, перші люди, єгиптяни, давні греки, кельти, римляни, гуни, вікінги та інші постають кожен на своєму розвороті книжки, наче у світлі рампи, що виводить їх на сцену, вихоплюючи із темряви історії, і залишаючи у вирі усіх деталей, які характеризували ту чи іншу епоху.
.

.
Так, це справді пізнавальна візуалізація історії, яку можна роздивлятися годинами, намагаючись усвідомити події, які вже відбулися з людством і залишилися у його пам’яті. Але крізь усе різноманіття деталей і дрібниць графіки Гюса, які зовсім ніякі не дрібниці, слідує думка: а скільки ж тоді навіки зникло із нашої колективної пам’яті? А далі виникає потреба зв’язувати історичні події між собою, шукати інші посилання та книжки, щоб зрозуміти, як усе з усім пов’язано, і через що одна подія тягне за собою інші.
.

.
Виникає потреба зрозуміти історію людства, щоб навчитися уникати її кривавості не тільки завдяки можливості гротеску на сторінках дитячої книжки, а й у житті. Щоб колись, якщо хтось знайде «Лінію часу» у пластах розкопок нашої доби, вони не вирішили, що людство теж лише воювало, як здається по малюнках первісних людей, що вони лише полювали на тварин.
Вік: 7+.

Читайте також: «Вирощувати комети можна і уявно» або про що може розповісти дитині книжкова обкладинка

«Лікарі у світі тварин», Енджі Тріус, Марк Доран
«Архітектори у світі тварин», Даніель Нассар
.

.

• Художник: Хуліо Антоніо Бласко
• Переклад з іспанської: Олена Забара
• Науковий редактор: Олесь Ільченко
• Видавництво: Читаріум, 2017

Коли про тварин і секрети їхнього лікування беруться розповідати лікар-ветеринар і лікар-невролог із докторським ступенем у квантовій фізиці, то це вже інтрига. А якщо вони працюють разом із дизайнером інтерактивних книжок, який у конструкції книжки вигадує на кожному розвороті паперову кишеню з рецептом лікування, що ними діляться тварини, птахи та комахи, то таку книжку з цікавістю гортатимуть навіть найменші.
.

.
До того ж, техніки ілюстрації нагадують малюнки читачів того ж самого віку (принаймні, аби вони зібрались малювати тварин, то саме б олівцями й скористалися, як і Хуліо Антоніо Бласко). Хоча художник використовує декілька технік одразу, поєднавши їх у невимушених колажах, гармонічний візуальний ряд лише виграє від того.
.

.
Книжка про те, як тварини вчаться самостійно давати собі раду з хворобами. Наприклад, собаки загоюють рани, або ж носоріг позбавляється від ризику сонячних опіків, а блакитна сойка захищає шкіру від паразитів.
.

.
Так само весело, невимушено і цікаво Хуліо Антоніо Бласко, але вже з чилійським архітектором Данієлем Насаром розповідають про стратегії і таємниці, до яких вдаються будівники у природі, лаштуючи свої домівки. І це в тварин виходить так вправно, що багато чого архітектори-люди використовують вже у своїх проектах. Про кожного будівника у паперовій кишеньці надається довідка про матеріали, розміри, дизайн і проект його споруди. В архітектурі без проектів ніяк, що наглядно і демонструється на сторінках видання. Вік: 4+.

Читайте також: Дитячі книжки про мистецтво – у центрі уваги Болоньї-2017
.

«Моє дивовижне тіло» / «Світ тварин», Рут Мартін
.

  .

• Художник: Аллан Сандерс
• Перекладач з іспанської: Лесь Белей
• Видавництво: #книголав, 2017

Сучасні дитячі психологи та вихователі студій творчого розвитку чи дитсадків наполегливо доводять до відома батьків ідею, що чим більше рухів відтворюють пальчиками дітлахи від року і до 6, тим краще розвивається їхня мова. Такий собі причинно-наслідковий зв’язок між «мілкою» моторикою та мовленнєвими успіхами. Тому у цьому віці так радять нанизувати, приліплювати, малювати, відкручувати та закручувати, відкривати та закривати.
.

.
Наприклад, віконця у книжках-картонках. Мало того, що це заняття саме вже може зацікавити малюків на довгий час (а 15 хвилин зацікавленості чимось одним у два-три роки – це показник). Сама ідея давати нову інформацію про себе, своє тіло, його розвиток і потреби у такій інтерактивній формі, надихає запам’ятовувати швидко.
.

.
Тому книжки Рут Мартін та Аллана Сандерса цілком відповідають ідеї про те, що картинки розповідають так само багато, як і текст. Цупкий картон, інтерактивність і спрощені яскраві малюнки, що несуть досить серйозну як на вік 3-4 роки інформацію, а також адаптована «дитяча» мова («як я пісяю?» «плюнь!», «не забудь змити», «мамин животик») – усе разом надає можливість читачу поєднати нову інформацію зі своїм власним досвідом, а це у пізнанні світу грає дуже велику роль, особливо у малюків.Тому відкривати віконця також у світ тварин, і навіть у космос, з цією серією цілком пізнавально. Вік: 3+.

Читайте також: Дітям про мистецтво: найцікавіші українські видання
.

«Армстронґ. Неймовірні пригоди Мишеняти, яке літало на Місяць»
«Ліндберґ. Історія неймовірних пригод Мишеняти-летуна»,
Торбен Кульман

 ..

• Переклад з німецької: Христина Назаркевич
• Видавництво: ВСЛ, 2016, 2017

Чи можна цілком вигадану історію вважати науково-пізнавальною? Виявляється, можна. Торбен Кульман, що вивчав ілюстрацію та комунікаційний дизайн у Гамбурзі, не спеціаліст з історії космонавтики або авіації. Але захоплення саме цими галузями науки та техніки надихнули його створити книжки про мишеня. І тут треба подумати: ілюстрації чи текст надають більше фактичної інформації про космічні польоти або про моделі перших літаків.
.

.
Мабуть, у «Армстронґу» та «Ліндберґу» чи не найбільше відчувається, що візуалізація – саме той канал, якому автор надає перевагу й отримує інформацію про світ і найцікавіше може її передати іншим. Тому саме через усі ескізи й потім ілюстровані спроби мишеняти створити космічний апарат, щоб полетіти на Місяць, автор і розповідає про ті ж самі кроки, що колись зробили й люди на цьому ж таки шляху. Усі моделі літаків, які інше мишеня з книжки «Ліндберґ» розглядає перед тим, як побудувати свій, також надають багато інформації про те, звідки почалися перші польоти небом.
.

.
Хоча від сов, мишей, вулиць і приміщень, пароплавів та стилю одягу, що передають побут США (в одній книжці початку 20 сторіччя, у другій 60-х років того ж сторіччя – Читомо) теж отримуєш дуже сильні пізнавально-естетичні відчуття водночас. Кожну ілюстрацію хотілося б розглядати знову і знову. До того ж, як на дитячу книжку з картинками обидва видання Кульмана містять доволі багато алюзій на історичні події.
.

.
Саме це додає фантастичній казковій історії науково-пізнавальний посмак, який лише збільшується від коротких історій винаходів укінці обох книжок. Історії винаходів подаються з посиланням на справжні факти та біографії визначних осіб в авіації та космонавтиці. А миші, то лише привід задуматися, що «таємні фігури» знайдуться в історії будь-яких наукових винаходів і перемог. Вік: 4+.
.

.
І якщо вже говорити про яскраві поєднання візуальної та текстової частини у науково-пізнавальних дитяче-підліткових книжках, то варто обов’язково згадати ще не перекладені українською «Генетику. Путівник по ДНК і законам спадковості», скорочений курс генетики у коміксах Макса Шульца, «The Way Things Work, The Way We Work» Девіда Маколея, що теж ще не видавалося у нас, проте, здається, так гарно про винаходи та анатомічну будову нашого тіла художники ще не розповідали.

Читайте також: Книжки про те, звідки беруться діти