Book Art

Продовжуємо огляд свіжої крові – вартісних, на наш погляд, робіт молодих українських ілюстраторів. Цього разу пропонуємо вашій увазі дипломний проект випускниці Видавничо-поліграфічного інституту НТУУ «КПІ» – книга «Заплутана історія» («A Tangled Tale») Льюїса Керрола. Верстка й ілюстрації – Ганни Іваненко.

– Чому обрала для ілюстрації саме цю книгу?  

– Процес вибору книжки був сумний, тяжкий і болісний. Я кидалась від Курта Воннеґута до «Тореадорів із Васюківки». «Історія з вузликами» або “Заплутана історія” (мабуть, так би вона звучала в українському перекладі) просто вчасно трапилась мені на очі. Я перечитала книжку і подумала, що уявляю, як можна її проілюструвати.

– Чи можеш назвати ілюстраторів, на яких ти орієнтувалась під час роботи, або, ліпше сказати, які слугували для тебе джерелом натхнення?

– Серед ілюстраторів – це, в першу чергу, Keith Negley і Dan Matutina.

– Які з раніше виданих книг «Заплутаної історії» тебе вразили найбільше?

– Хороших російськомовних видань я не бачила. Українських в принципі немає. Мені сподобалось, як її проілюстрував Arthur B. Frost, в такій класичній манері. Але текст Керрола не вимагає обов’язково класичного підходу, принаймні, я так думаю, і це зіграло вирішальну роль у виборі його твору для диплому.

– Що означає “класичний підхід”?

– Я маю на увазі  більш-менш реалістичну манеру виконання. Мені хотілось зробити щось більш стилізоване і яскраве у плані кольорів.

– Розкажи детальніше про ілюстрації. 

– Першою була ілюстрація з потягом. Вона мені найбільше і подобається. Вона потягнула за собою загальну стилістику, вигляд персонажів, таке інше . Напевно, це неправильно, але я починаю малювати портрет з ока, а не форми голови. Так само в роботі над книжкою, з одного елемента розгорнулось все.

–  «Заплутана історія» – це збірка задач-загадок. На кожну з них припадає окрема ілюстрація? Чи всі з них ти розв’язала і чи не було спокуси заховати в малюнку підказку?

– На кожен вузлик – окрема ілюстрація, так, хоча вплетено задач там більше. Розв’язала не всі, деякі мають неоднозначні відповіді, можна навіть посперечатись з автором. А підказок не ховала, навіть, навпаки, думала, чи не додати нових загадок у малюнки.

– Чому ти обрала для ілюстрації російськомовне видання? 

– Чесно кажучи, обираючи книжку, я не надто замислювалась про мову та про можливість видати “історію” у майбутньому. Швидше, я думала, що саме мені цікаво було б ілюструвати з точки зору змісту. “Історію” важко зарахувати до художньої літератури, це радше пізнавальне видання, це мене і привабило. Як я вже казала, українського перекладу “історії” поки немає, однак ілюстрації все-таки живуть поза мовним контекстом, і  можуть бути використані й для українського перекладу, якщо він з’явиться.

 Ім’я і прізвище: Ганна Іваненко

Освіта, фах: ВПІ, НТУУ «КПІ», кафедра графіки,

студентка Британської вищої школи дизайну в Москві

Behance: http://www.behance.net/hmarn