Дайджест

ЗАКОРДОННЕ

Penguin Random House – найбільше видавництво в світі

Медіа-концерни Bertelsmann (Німеччина) та Pearson (Великобританія) оголосили про злиття своїх видавничих підрозділів Random House и Penguin Group. Метою об’єднання керівництво компаній називає створення потужної видавничої платформи, що дозволить інвестувати у нові цифрові технології друку. Penguin Random House охоплює 250 видавничих фірм і контролюватиме близько 26% світового видавничого ринку, обігнавши французьку Lagardere, частка якої оцінюється в 17%.

Детальніше – на DW

ПОДІЯ

Літературна Країна Мрій 2013

6-7 липня відбувся київський фестиваль «Країна Мрій», до програми якого входили не лише музика і танці, але й літературні заходи, книжковий ярмарок і читання казок. Щоправда, за словами видавців, великими виторгами   вони похвастатися не змогли, як і численною аудиторією – книжкові імпрези. Також читачів періодично розганяв дощ. Найбільше шанувальників зібрали за традицією брати Капранови.

33 інтерв’ю про жлобство: ілюстративне видання

Фото з ФБ «Наш Формат» 

4 липня Видавництво «Наш Формат» презентувало арт-проект Антіна Мухарського (і К) «Жлобологія» – видання, що стало підсумком річної роботи над вивченням проблеми жлобства. До видання увійшли 33 інтерв’ю зі знаковими фігури української культури, серед яких Юрій Андрухович, Іван Малкович, Олександра Коваль, Іван Семесюк, Кузьма («Скрябін»), Влада Ралко та інші.

«Дві різноформатні версії розкішного ілюстрованого видання можна буде побачити вже у вересні на 20-му Форумі видавців у Львові», – інформує «Наш Формат».

ПРОБЛЕМА

«Навчальні видання» можуть образити авторів

Gazeta.ua та поет Остап Сливинський піднімають питання про порушення авторських прав видавцями під час створення навчальних видань. Йдеться про видавництво «Навчальна книга – Богдан». Юридично видавці дотримуються норми закону, проте створення «навчальних» видань розв’язує руки авторам не сплачувати авторам гонорари. Докладніше читайте «Прописують антологію як навчальне видання і не узгоджують авторське право – як видавці дурять авторів»

ОПИТУВАННЯ

Якою має бути бібліотека?

3 липня тернопільська бібліотека №4 вирішила запитати у громади, якою ж повинна бути сучасна бібліотека. Саме тому на громадське обговорення «Моє бачення сучасної бібліотеки» прийшли активні читачі, письменники, громадські організації, а також представники влади. За опитуванням, сучасна бібліотека повинна мати гамак, петриківський розпис (!?) і безкоштовний Wi-Fi. Результат можна побачити тут.

ЗАКОНОДАВЧЕ

Громадське обговорення зміни до закону про Національну програму інформатизації

Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України запрошує до громадського обговорення положень проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Національну програму інформатизації».

Докладніше на урядовому порталі

Пільги для читачів

Іспанські законодавці вдалися до експерименту: вони вирішили зменшити податки за читання книг. Таким чином уряд планує підвищувати культурний рівень населення та заохочувати до читання. Механізм дії закону полягає у тому, що кошти, сплачені громадянами Андалусії у вигляді ПДВ на книги ( а також картини, кіно і театр) буде враховуватися під час погашення ддохідного податку з фізосіб (IRPF). Подробиці у статті Сегодня.ua

СЕРВІСИ

Альтернативи Google-Reader

Про це компанія повідомила вже давно, а з 1 липня виконала обіцянку. Дані з гугл-рідера можна завантажити до 15 липня. Google пояснює своє рішення зниженням популярності сервісу та потребою сфокусуватися на інших своїх проектах. Натомість розробники запропонували цілий рейтинг альтернативних читачів, де відповідно до голосування користувачів, перші сходинки зайняли Feedly, NewsBlur, The Old Reader, InoReader, Reeder, Flipboard та інші. Нагадаємо, що сезонні чистки Google – явище не нове, тому стежте за оновленнями, аби не втрачати довірену корпорації інформацію.
Детальніше

ІНТЕРВ’Ю

Фото з toloka.hurtom.com

Олекса Негребецький про дубляж українських фільмів, вічність помилок у книжках та ліп-синк як пекельну роботу – в інтерв’ю з Іриною Троскот: Олекса Негребецький: «Книжки перекладати порівняно легко»

ЦИТАТА

Ірина Славінська підняла тему проблемної дитячої літератури й менторства у ній.

Зокрема у своєму Facebook  вона написала: «Задумала я після інтв з Лесею Ворониною колонку. З метою збору антропологічного матеріалу – звертаюся до вас, видавці, автори, ілюстратори та читачі дитячої літератури. Запитання таке: чому в українських неперекладних книжках для дітей не звучать проблемні теми: розлучення, хвороба, смерть, соціальна нерівність, зрада, особливості (само) ідентифікації Іншого? В нас книжки для дітей доволі цукрові та іноді налміру дидактичні, не беруть до увагу темну сторону дитинства. З нецукрових книжок у голову лізе хіба що “Дідо-всевідо” – спасибі Marjana Savka i Svetlana Fesenko. А? Чи може я не там дивлюся, не те бачу? Дякую за думки, вони прозвучать у моїй колонці, якщо тільки автор думки не попросить мене не».

Тема породила жваву дискусію.

Зокрема Ганна Осадко написала: «Мене теж – як літредактора вид-ва – цікавить (і бентежить) ця тенденція. МЕНТОРСТВО дитячої укр. л-ри. Обмеженість тем-сюжетів, сюсюкання, тема-ідея-мета-мораль. Мабуть, це трапилося тому, що суч. укр. дитячі письменники – то жертви укр.школи( Сумно й те, що мамунь-бабунь, які зазвичай і купують для дітей книги, цілком влаштовує така картина. Не раз на книжкових виставках, представляючи перекладні книги англ. письменниці Джаклін Вілсон, на прохання таких от бабусь коротко розповідаючи ПРО ЩО книга, чула перелякане: “Нє-нє, боже збав, нам такого не треба! Там же про розлучення, сиротинець чи ще гірше – про вади розвитку чи перший секс. МИ БЕРЕЖЕМО СВОЮ ДИТИНУ і не даємо їй читати таких-перетаких книжок! Ми хочемо якомога довше створювати у доці (сина) ілюзію про хороше життя”».

Натомість Іван Андрусяк спростував обмеженість «сюсюкальних» сюжетів, назвавши низку творів на гострі теми: «”Чи шкідливо ходити покрівлями гаражів?” Марини Павленко з цілим “букетом” разючої соціалки – батьки-алкоголіки, неповна сім’я, безпритульні діти? А “Арсен” Ірен Роздобудько з темою неповної сім’ї? А чудовезні “Казки П’ятинки” Дзвінки Матіяш, де дуже глибоко й мудро прописана тема смерті? А трилогія “Марійка і Костик” Степана Процюка з соціалкою, зокрема темою заробітчанства за кордоном? А “На межі можливого” Олекси Білоброва з темою війни? Ми готуватимемо дуже цікаві оповідання Оксани Лущевської так само з цілим “букетом” гостроактуальної проблематики. Це лише те, що перше спало на гадку. З червневого номера “Барвінок” друкує мою нову повість “Третій сніг” з темами суспільної нерівності, “мажорів”, насильства, мовною проблематикою і виходом на тему незрячих дітей. Так що все далеко не так безнадійно, Іринко. Я вже не кажу про те, що класична українська дитяча література – Грінченко, Коцюбинський, Винниченко, Тютюнник – це майже всуціль дуже гостра проблематика, далеко не цукрові тексти. Але нас (це не конкретно Тобі закид, а міркування взагалі) завжди чомусь кидає з однієї крайності в іншу: класика в нас “отстой”, бо нецукрова, а сучасна “отстой”, бо цукрова Насправді ж не “отстой” ні одне, ні інше, якщо до нього уважніше придивитися».