Дайджест

Цей тиждень об’єднаний поглядом «зі сторони», звідки подекуди видніше: французький журналіст намагається розібратися в англо-ірландському конфлікті, італійський мандрівний художник – у Голокості, Анастасія Левкова – в кримському літературному спадку, а Андрій Іздрик – у бібліотечній справі.

ПОДІЯ

Коронація слова № 13

13 червня урочисто коронували романи «Людисвар» Богдана Коломійчука, «Обліковець» Марини Троян та «Київ-крапка-ua» Тетяни Белімової; в номінації «Дитяча проза» перемогу здобула Оршуля Фариняк за твір «Айхо».
Окрему відзнаку від Андрія Кокотюхи за найкращий гостросюжетний твір у номінації «Золотий Пістоль» отримав «Кращий сищик імперії» Владислава Івченка (Суми). Цікаво, що серед членів жюрі опинився і всюдисущий пауерліфтер Сергій Конюшок, який окремо номінував на спеціальну відзнаку твір з оригінальною назвою «Козацька сила» Ярослава Яріша.

Загалом серед переможців «Коронації» цього року опинилися майже півсотні конкурсантів – 49 авторів у восьми номінаціях. Конкурс продовжує набирати обертів, тож наступного року маємо всі підстави чекати на розширення червоних, міцно приклеєних скотчем до бруківки доріжок.

TEDx Kyiv

Некнижкова подія про інноваційне майбутнє відбулася за участі міністра культури АР Крим Олени Плакіди, яка розповіла про проект «Сучасна бібліотека». Відверто кажучи, ідея вже давно не нова, проте в Україні ще досі не втілена у життя. Про досід перетворення бібліотек на інформаційні центри і перетворення їх на «клуби за інтересами» невдовзі можна буде побачити у записах на сайті TEDx Kyiv.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

Сорж Шаландон про «Повернення в Кіллібегс»

13 червня до Києва із презентацією своєї книги «Повернення в Кіллібегс» приїхав французький письменник і журналіст Сорж Шаландон. Висвітлюючи збройні конфлікти у гарячих точках, Шаландон вважав, що ніколи не напише про війну нікуди, крім газет. Але випадково вийшов роман – про героя Ірландської республіканської армії, зраду і все ж таки війну. Сюжет перегукується з історичними сюжетами України, а робота Соржа Шаладона удостоїлась нагороди Французької академії. Серед українських професійних читачів допоки чути лише позитивні рецензії.

ЗАКОРДОННЕ

«Солодкий Сніг» та мальований диптих

Світові видавництва активізуються до відзначення 80 років з часу Голодомору в Україні. Так, в США видали художню книжку американського історика українського походження Олександра Мотиля «Солодкий сніг», а в польське видавництво  Timof i cisi wsp?lnicy представило менш традиційне видання на цю тему – «Українські щоденники» («Dzienniki Ukrainskie») художника Igort’a.

Це одна частина двохрічного дослідження італійського художника в Україні та Росії, що втілив зібрані ним історії у мальований диптих: «Українські щоденники» та «Російські щоденники».

ЗАКОНОДАВСТВО

Мито на імпортні книжки

Цього тижня Мінфін опублікував топ-10 податкових винаходів для пересічного українця в першому півріччі, де почесну четверту сходинку займає «податок на читання»: «У парламенті запропонували ввести 5%-е мито на імпортну друковану продукцію. Таким чином планується підтримати вітчизняного виробника і збільшити на ринку частку українських книжок. Експерти сумніваються, що у такий спосіб можна вирішити проблему стагнації ринку вітчизняної продукції, але законодавців мають свою думку щодо цього» (переклад наш – Читомо).

Законопроект «Про внесення змін до статті 282 Митного кодексу України (щодо ввізного мита на книжкову продукцію)» справді подавався, проте, як бачите, не стосувався оподаткування читання. У пояснювальній записці автори (Р. Кошулинський, І. Фаріон, І. Кривецький, М. Блавацький) зазначають, що обсяг імпорту друкованої продукції минулого року становив 39,5 млн. дол. З них 20 млн – це імпорт з Російської Федерації. Більше того, законопроект обіцяє принести в держбюджет 2 млн долларів та збагатити бюджети на україномовні вітчизняні видання.

ПРОБЛЕМА

Чи варто встидатися грантів

У черговому числі «Українського тижня» вийшла стаття «Гранти не пахнуть», що зачепила за живе багатьох літераторів. Насамперед у ній ідеться про те, чи брати гроші від меценатів з не надто прозорою репутацією, а саме про гранти від Рената Ахметова, які дісталися цього року Олегу Шинкаренкові, Владиславові Івченку, Платонові Беседіну.

Зокрема журналістка Ірина Славінська висловила таку думку з цього приводу: «Я особисто вважаю, що можливість отримати творчу стипендію є дуже добрим стимулом для створення текстів. Може, за пару років мені знову буде що читати 🙂 також я вважаю, що нова мода УТ на продукування анонімок – це те, чого порядний журнал не може і не має собі дозволяти робити. Ну бо хіба це тоді порядний журнал?»

З інших коментарів під дописом Ірини:

Yvan Tusso: «Стипендії для письменників існують в усіх цивілізованих державах. Не розумію, що тут можна обговорювати. Хіба що співчувати заздрісникам. Особисто я залюбки подамся на стипендію і, як завжди, хрумтітиму попкорном, з цікавістю спостерігаючи за вовтузінням заздрісників».

Mykola Kulchynsky: «Тут питання не в “жлобстві” і не в “ґрантах/ґрантоїдстві”. Тут питання в тому, що ґрант від – язик не повертається сказати – фонду… – Ахметова (кшмар). Як може український літератор брати ґранти із таких смердючих лап. Хіба мало йому – благоухающіх і благодатних ґрантів від різноманітних західних структур?… Ось про що запитує патріотичне видання – УТ».

АРХІВНА СПРАВА

Цього тижня життя архівів пожвавилося одразу двома подіями. По-перше, в мережі виклали особистий бібліотечний фонд Й. Сталіна та документи більшовиків. Реалізація – наче з-під сокири, не в усіх глядачів відкриваються зазначені документи, проте шанс нам усім був наданий.

По-друге, Міжнародна рада архівів ініціювала збір підписів на підтримку Універсальної декларації про архіви. Як зазначає «День», важливими положеннями документа є зобов’язання держави щодо достатнього фінансування архівної галузі, забезпечення належних умов для збереження документів та доступу всіх охочих до архівних фондів. Ознайомитися та підписатися можна за лінком.

ПОВІДОМЛЕННЯ

Не можна не перепостити звернення Андрія Іздрика до бібліотекарів:

«Панове бібліотекарі, записуйте домашнє завдання:
1. Всі тексти, які тільки існують в національному мовому сегменті і/або які видавалися в Україні, мають бути оцфровані
2. й доступні через Інтернет
3. за помірну абонентську плату.
4. Повинен працювати текстовий пошук по всій базі, рівно як і тематичний каталог.
5. З захистом від копіювання можете не паритися, його все одно зламають, а от підпиcувати на абонемент можна всіх, хто закінчив бодай 3 клас. Студентів – то точно.
6. Нові комерційні видання (худліт, журнали, etc) повинні з’являтися у вас не пізніше, як за 2 роки після своєї публікації. Наукові праці – одразу.
7. Працівники регіональних бібліотек тепер потрібні тільки для додавання в бази регіональних же видань.
8. Має бути закон, який зобов’язує і API, який уможливлює самостійне додавання текстів в базу видавцем одразу після їх публікації. При цьому пошуку вони повинні з’являтися одразу, а бути доступними для скачування – через зазначений у п.6 час.
9. ВАК має прийняти новий стандарт бібліографії на основі цієї бази. Для почату цього має вистачити».

ПУБЛІКАЦІЇ

Крим – не тільки Пушкін

Анастасія Левкова «Крим. Не тільки Пушкін» – гарний огляд на тему кримсько-татарської літератури. Перед тим, як збирати валізи у туристичний Крим, можна дізнатися, як познайомитися з Кримом літературним і дібрати в дорогу відпвідну літературу. Якщо ж ця ідея не на ваш смак, спробуйте щось із червневого читання від Ірини Славінської.

ЦИТАТА

 
 Михайло Бриних: «Парадокси цифрового буття і такої ж книготоргівлі. Приблизно рік тому я підписав угоди з двома структурами, які продають електронні книжки. Одна – через “Амазон”, інша ж працює здебільшого для вітчизняного книголюба. Закинув і туди, і туди свої дві перші книжки (“Електронний пластилін” та “Шахмати для дибілів”). І от яка статистика цікава. Через чужоземний “Амазон” (де ціна – 5 баксів за файл) щось таки продається вряди-годи, хоча мені це зрозуміти важко. Натомість результат продажів на вітчизняних контент-майданчиках – нуль. Повний, круглий і цілковитий нуль».

ТИМ ЧАСОМ

Читомо оновився! Невдовзі опублікуємо деталі, а поки спробуйте нові можливості додавання новин та позначення подій у календарі)