Book Art

Вихор книг, який здіймається із старовинної фортеці; видання, що самі відкриваються, коли бачать наближення свого читача, і ті, які закриваються, через втручання заборон і цензури, складні книжкові лабіринти, які долаєш тільки тоді, коли подолаєш складні тексти;  і ріка книг, що тече вулицями замість потоку автівок, а чи й самим життям. Читомо підготувало чергову добірку – цього разу скульптур та інсталяцій, зробених з книг і присвячених літературі й читанню.

Водоспад 

Мадридська художниця Алісія Мартін (Alicia Martin) створює дивовижні скульптури зі списаних книжок. Так один з її проектів під назвою Biografies («Біографії») об’єднує «водоспади» з книжок, які «витікають» із трьох історичних будівель Мадрида. Одна зі скульптур була прикріплена до старовинної фортеці, друга – вікна розкішної садиби, третя розмістилася на стіні одного з будинків на площі міста.

Гігантські інсталяції мають металевий каркас, на якому й кріпляться видання. На кожен з об’єктів пішло близько п’яти тисяч книг. Роботи Алісії оживляють неживі предмети, наповнені знаннями: крім динамічної форми всієї скульптури, «рухливості» їй додає те, що багато з використаних книг є розгорнутим і їхні сторінки шелестять на вітрі.

Інші проекти мисткині такі ж сюрреалістичні – величезний пончик із книг та вихор, що розмістився на стіні галереї.

Джерела: Inhabitat, My modern met

Вулик

Порівняно з попередньою, ця інсталяція не тільки нагадує рух, але й справді рухається завдяки спеціальному механізму.

Book Hive («Книжковий вулик») створили у 2014 році до 400-річчя Бристольської центральної бібліотеки (Великобританія). У кожному з фанерних стільників розміщена одна книга, загалом для інсталяції використали 400 старих видань, які свого часу жертвували до книгозбірні. Вулик оснащений сенсорами, що реагують на рухи, розгортаючи книги, закріплені в стільниках та відтворюючи скриплячий звук. Таким чином вулик запрошує відвідувачів до прочитання книг.

Над інсталяцією працювала команда художників, інженерів та дизайнерів з Університету Західної Англії та студія Rusty Squid. За словами співробітника Бристольської бібліотеки Andrew Cox, книжковий вулик – неймовірне поєднання мистецтва й інженерії, яке нагадує про красу друкованих книг і нашу любов до них навіть у цифрову добу.

Джерело: BBC

Лабіринт

aMAZEme – величезний лабіринт, побудований із 250 тисяч книжок. Форма лабіринту нагадує відбиток пальця аргентинського письменника Хорхе Луїса Борхеса, а створили його бразильські художники Marcos Saboya та Gualter Pupo спільно з компанією HungryMan.

Вперше митці представили таку інсталяцію в Ріо-де-Жанейро, щоправда вона була менша за розміром. Зображений на світлинах – збільшений варіант у 2012 році встановили у Лондоні під час World Festival у Соут-Банку. 150 тисяч книг для лабіринту надало Oxfam – міжнародне об’єднання, яке бореться із бідністю у світі. Решту 100 тисяч пожертвували англійські видавці. Більшість із цих книг повернули після виставки.

Для більшої інтерактивності в лабіринті розмістили невеликі екрани, на яких демонстрували твори візуального мистецтва і цитати з книг. Також для відвідувачів створили аудіотур, який інформував про наявні в лабіринті книги. Крім того, всередині інсталяції проводилися перформанси за участю літераторів. Створення лабіринту мало благодійну мету, тому зібрані під час виставки кошти передали Oxfam.

На відео видно, як будувався лабіринт. На його створення пішло 4 дні, до роботи долучилися 50 волонтерів. Загалом лабіринт сягнув 2,5 м заввишки, зайнявши понад 500 м кв. площі.

Джерела: The Guardian, My modern met, Inhabitat

Вежа

«Ідіома» – інсталяція у вигляді циліндричної вежі, яку з книг виклав художник словацького походження Matej Kren. Вперше інсталяція з’явилася у 1995 році на міжнародному бієнале в Сан-Пауло.

У 2011 році Крен створив ще одну «Ідіому» для Празької муніципальної бібліотеки. Остання складається з сотень книг, викладених подібно до блоків у грі Дженга, і сягає до стелі в приміщенні книгозбірні. Зазирнути до «Ідіоми» відвідувачі можуть через вузький каплеподібний отвір. Всередині вежі митець встановив дзеркала, завдяки яким створюється візуальний ефект безмежності книжкового світу.

Джерело: Inhabitat

Мерехтлива річка

Luzinterruptus – гурт анонімних художників з Іспанії, які працюють з освітленням. Одна з їхніх найвідоміших інсталяцій була створена для фестивалю, присвяченого читанню, що проходив у 2012 році в Мельбурні. Тоді художники розкидали просто неба 10 тисяч книг на одній з площ міста.

Інсталяція під назвою «Література проти транспорту» надувала річку, що «протікає» вздовж доріг і тротуарів переповненої міської площі. Для цієї роботи автори використали книги, списані місцевими бібліотеками, розмістивши на їхніх сторінках LED-ліхтарі. Ці вогні підсвічували надрукований у виданнях текст і таким чином привертали увагу читачів.

Інсталяція була представлена в місті протягом місяця. Зі слів одного з анонімних дизайнерів, вони прагнули зробити так, щоб простір міста заполонила література, а не автівки.

Джерело: Dezeen

Книги серед дикої природи

Норвезький фотограф і концептуальний художник Rune Guneriussen обирає для створення своїх робіт місцини на лоні матінки-природи – водоспади й річки, ліси, скелі тощо.

Він розміщує серед цих краєвидів різноманітні предмети інтер’єру – лампи, стільці, телефони, книги тощо. Виходять дуже незвичні, хоча й гармонійні композиції.

Джерело: My modern met

Іглу

Колумбійський художник Мілер Лагос створив інсталяцію під назвою Home («Дім»). Це куполоподібна конструкція заввишки понад 2,5 метри, яка повністю викладена з книг і нагадує іглу. Home був створений для нью-йоркської галереї MagnanMetz.

За словами самого Лагоса, цей проект символізує тонкий баланс між природою і культурою, між матеріальними і нематеріальними цінностями, які й формують те, що ми називаємо домівкою.

Джерела: Inhabitat, Miler Lagos

Серія «Архів»

Ще у 2005 році експериментальна архітектурна студія з Копенгагена (Данія) під проводом David Garcia презентувала у Данській королівській академії витончених мистецтв проект «Архівні Серії» (Archive Series). Зі слів Гарсія, проект мав на меті дослідити простір і книги. Втілення задуму будувалося на основі взаємин між людиною і книгою. Проект складався з трьох частин.

Архів І

середній план на фото

Баланс бібліотечної ваги. Стілець читача підіймається пропорційно до кількості книг на полицях. Це дотепне трактування буржуазної традиції: що більше книг зберігається у приватній бібліотеці людини, то вищий у неї статус.

Архів ІІ

Бібліотека у вигляді колеса. Читач може ввійти всередину й крокувати, «обертаючись» разом із п’ятьма сотнями кілограмів книг. Як пояснює Девід Гарсія, «середньостатистичний читач може прочитати близько 240 слів на хвилину. Зазвичай, прочитання книги на 300 сторінок забирає 9 годин часу. Таким чином, не припиняючи читання, можна пройти 43 кілометри. Головне вважати на рух транспорту навколо».

Архів ІІІ

Полиця книжкової цензури. Щойно людина наближається до стенду, книга раптово згортається.

Крім того, Гарсія розповів натхненну історію про те, що викликало в нього таке захоплення книгами й читачами.

У дитинстві мене познайомили з давнім другом родини. Я ніколи не зустрічав когось, хто б прочитав більше книжок, знав більше цитат та авторів. Згодом під час студентських років, я часто звертався до нього з проханням порадити літературу з найрізноманітніших предметів. Ми постійно зустрічалися в кав’ярнях чи парках, і щоразу мій захват зростав. Я постійно намагався уявити його бібліотеку: безмежні кімнати, заповнені книгами. Нарешті одного дня я домовився про зустріч у нього вдома. І дуже розчарувався, не побачивши там жодної книжки. Я не стримався і прямо спитав його, де він зберігає всі свої книги. «Я маю тільки ту книгу, яку я зараз читаю. Коли я завершую її, то йду на прогулянку, шукаю в натовпі перехожого й віддаю йому книжку», – відповів він.

Джерела: Neurartic, Map Architects

Руками чіпати

Арт-проект «Лакуна» створили спеціально до Bay Area Book Festival, який пройшов у червні цього року в Берклі (штат Каліфорнія, США). Інсталяцію розмістили в міському парку: довкола фонтану розставили полиці з книгами, а згори над ними розвісили «гірлянди» теж із книг, прикріплених до мотузки.

Над проектом працювали фахівці з паблік-арту – представники об’єднання Flux (організація, яка займається паблік-арт проектами). Перед ними стояло завдання – оформити простір так, щоб відвідувачі захотіли зайти сюди, проглянути книги й безкоштовно забрати якісь із них додому. Загалом було представлено 50 тисяч книг, які надала некомерційна організація Internet Archive.

За словами арт-директора Flux Benjamin Anderson, ми звикли до того, що об’єкти мистецтва, приміром, на виставці можна тільки роздивлятися, але в жодному разі не чіпати руками. У випадку ж із «Лакуни» відвідувачі могли сміливо брати до рук усі примірники. «Людям дуже до вподоби тактильні відчуття», – говорить Victoria Rojas, арт-менеджер фестивалю.

До речі, символічним моментом є також назва проекту, адже лакуна означає пропуск у тексті, а також це слово  вживається на позначення незаповненого простору.

Джерела: Mercury News, Archinect

Читайте також: Запаковано: книги у консервах, вафлях і банках