Book Art

В Україні зараз користуються значним попитом дитячі видання різного штибу. На полицях книгарень з’являються як перевидання дитячої класики, так і твори сучасних авторів. І все більше «дорослих» письменників створюються книжки для дітей.

Митці із Закарпаття, Томаш Деяк, поет, автор двох збірок поезії, та Олександра Федоришина, художниця, ілюстраторка, створили незвичну для українського ринку дитячу книжку ? «Знайдені у плямах».

— Чому така назва ? «Історії, знайдені у плямах»? Про які саме плями йдеться?

— Олександра: Ми маємо на увазі кавові та акварельні плями, що наштовхують мене на образи, з яких згодом народжуються повноцінні малюнки. Саме у них Томаш бачить сюжети своїх казок. Так і виходить, що все почалося з незграбно пролитої кави, а закінчилося чарівними історіями та казками.

— Томаш: Наразі назва книжки звучить лаконічніше ? «Знайдені у плямах».

— Як виникла ідея написати дитячу книгу саме такого формату?

— Томаш: Усе сталось випадково: ми розважались під час роботи над «Смугастою Історією» (ще одна книга автора, ? ред.). Я шукав цікаві сюжети у показаних Сашею плямках, і, до прикладу, написав одну казку про ведмежа, яке поверталось додому вночі, потім ще одну, ще одну… а через 2-3 місяці їх стало так багато, що вистачило б на кілька дитячих книг.

— Тобто, крім «Знайдених у плямах», буде ще одна книга?

— Томаш: Так, але «Смугаста Історія» поки що робиться на фоні, а «Знайдені у плямах» шукають видавця.

— Олександра: У процесі роботи у нас нерідко зароджуються нові ідеї, ми одразу на них перемикаємось, тому наразі маємо багато початих книжок, які, сподіваюся, також згодом будуть готові до друку.

— А ось ці дві книги ви плануєте об’єднати в одну серію з тими самими героями?

— Томаш: Ні, «Смугаста Історія» ? це книга про світ Смугастиків. До «Знайдених у плямах» вона не має стосунку. Це радше повноцінний фентезійний дитячий роман, а «Знайдені у плямах» ? короткі новели, досить довгі оповідки та віршики. І в цих двох книгах ? зовсім різні персонажі, хоча є й певні речі, що їх об’єднують.

Читайте також: Богдан Пилипушко: Добре, коли арткнига живе окремим життям

— Чи виникали у вас труднощі під час написання та ілюстрування книги?

— Олександра: Сам процес створення пройшов ніби на одному подиху, і спочатку ніяких труднощів не виникало, оскільки ми творили, не замислюючись над тим, яким буде кінцевий результат. Згодом усвідомили, що є достатньо матеріалу для повноцінної книги, і вже тут натрапили на перші труднощі ? кожен на свої.

Я дуже переймаюсь, щоб книга виглядала цілісною з точки зору дизайну, щоб всі малюнки були витримані в одному стилі і щоб кольорова гама була гармонійною.

— Томаш: А в мене деякі історії виходили зовсім короткими, а деякі дуже довгі, а поміж тим ще й віршики… І все це треба впорядкувати.

— Як відбувається ваша співпраця: спочатку з’являються тексти, а потім малюнки, чи навпаки?

— Томаш: Стосовно «Знайдених у плямах», то тут усе однозначно: спочатку малюнок, при цьому я ніколи наперед не знаю, що вийде. І ніколи не можу передбачити, який сюжет мені побачиться.

— Олександра: Ми взагалі нічого не знаємо наперед, і в цьому, здається, вся магія.

— Томаш: Власне, у цьому і родзинка такої праці. Це абсолютно випадкові історії, але вони мають спільну рису ? оскільки малюночки страшенно добрі, злих сюжетів не було.

— Маєте вже пропозиції від видавництв чи плануєте видати книгу самотужки?

— Томаш: Самотужки однозначно ні! Пропозиції вже є, але говорити про конкретні видавництва, поки немає конкретних відповідей і намірів, думаю, некоректно. Стосовно самвидаву позиція принципова, ми б хотіли писати та ілюструвати історії, а не просувати книжки. Адже очевидно, що наразі непрорекламована книжка означає книжку, яка не продаватиметься.

Читайте також: 5 невиданих казок. Студентський самвидав

— Чи переймаєтесь ви тим, що видавець може обмежити вас у чомусь? Наприклад, захоче змінити щось в оформленні.

— Томаш: Переймаємось, звісно, це, швидше питання до Саші, але і я не уявляю, як може дизайнер торкатись базових речей, які лягли в основу проекту.

— Олександра: Звісно, адже ми маємо чітку концепцію, чітке уявлення того, яким має бути кінцевий продукт. Хочеться знайти видавця, який зможе відчути і зрозуміти нашу ідею та допомогти нам подати її якнайкраще. Текст і малюнки дуже взаємопов’язані, і, напевно, окремо одне від одного вони будуть неповноцінними.

— Ви випустили колекцію листівок та календарів з текстами, які увійдуть до книги, це такий анонс вашої книги? Розкажіть трохи про листівки. Чи користуються вони попитом?

— Томаш: Це не зовсім анонс. На листівках, наприклад, взагалі інші тексти ? їх ми створили спеціально для цієї мети. Листівки добре продаються, їх активно замовляють, адже попереду багато свят. У розумінні Саші, листівки мали бути просторими, дуже світлими, тому тексти для них я писав дуже обережно, іноді навіть мінімізував все до одного гасла.

— Зараз в Україні видають багато чудових дитячих книг, чим ваша відрізняється від інших, що є вашою «фішкою», яка має зацікавити читача?

— Томаш: Ми вже трохи згадували про «фішку», але розповім детальніше. У нашому підході ? від плями до малюнку, і від малюнку до цілого сюжету ? є щось від власне дитячого мислення. Усі діти мають багату уяву. От ми і спробували відтворити світ, який вибудовується саме за дитячою логікою.

Наші історії вчать вирішувати проблеми самотужки, брати на себе відповідальність, відчувати її, водночас не брати на себе відповідальність за речі, за котрі не можеш бути відповідальним. Змодельовані у цих казках і віршах ситуації, не завжди мають відображення у чиємусь житті. Швидше, це певна спроба показати кілька альтернативних версій розвитку тривіальних ситуацій.

Читайте також: Ілюстраторка Лєра Схемка: Я вірю в стиль, коли він спонтанний 

Читайте також: Сувенірне промо українського мистецтва від Родоводу

 — Здається, деякі вірші, що увійдуть до книги, зовсім не дитячі. Як гадаєте, чи не складна ваша книга для сприйняття?

— Томаш: Ми і не розраховували на надто малих дітей, як мінімум, від 6-7 років.

— Як ви оцінюєте ринок дитячих книг в Україні?

— Томаш: Цей ринок дуже добре розвинено, але, на жаль, поки нема тенденцій до того, щоб з’явились визначні книжки, які будуть бестселлерами на закорднонних ринках. Більшість дитячого книговидання орієнтована на гарне візуальне оформлення. Контент, найчастіше, залишає бажати кращого.

Світлини: Тарас Крикливець, Таня Олексенко, Міша Кулик.