uncategorized

16-19 березня 2018 року відбувся 38-ий Паризький книжковий салон. Це найбільша літературна подія Франції. Цього року в ній взяли участь близько 1200 учасників з 45 країн світу. За попередніми даними на ярмарок приїхало близько 155 тис. відвідувачів та 3 тис. професіоналів. Ккраїна-почесний гість – Росія.

Для українського книжкового ринку ця подія стала знаковою тому, що вперше за 4 роки було організовано національний стенд.

Будь-яка культурна подія – це платформа для підбиття підсумків року, представлення головних новинок, місце для зустрічі професіоналів. Але, з іншого боку, вона також може бути й продовженням політичних дискусій та жестів. Паризький книжковий салон – не виняток, а навіть досить виразне підтвердження цієї тези.

Навігація, головні піар-ходи, бойкоти

Паризький книжковий салон, найбільший літературний ярмарок у Франції, є місцем зустрічі усіх гравців ринку, починаючи від видавців та закінчуючи покупцями. Для французьких видавців цей захід уже давно став «обов’язковим для відвідування». Репутація твого бізнесу чи імідж інституції, держави в професійному середовищі падає, якщо ти не відвідуєш цей захід, і це попри збитки чи прибутки від продажів на місці.

Хоча, цього року вперше почалися публічні дискусії про роль Паризького книжкового салону та монополізації ринку професійних подій у Франції. Причиною стала відмова від участі в ярмарку видавництв Grasset, Fayard, Stock, Calmann-L?vy, які протестували проти комерційності заходу, підняття цін на оренду стенду. За словами Шарлоти Брозіє, яка є однією з директорок видавничої групи Hachette publishing group, попри те, що відвідуваність ярмарку з 2016 року спадає, організатори далі продовжують піднімати ціни.

Читайте також: Джайпурський літературний фестиваль: індійське книжкове свято

Головні способи промоції свого видавництва чи інституції вже на стенді – інтерактивність: автограф-сесії авторів та додаткові пропозиції при купівлі книжок: доступ з великою знижкою до онлайн-видань, що розміщені на сайті учасника або його партнерів, можливість скористатися 3D додатком за мотивами твору. Популярність стенду забезпечували також графічні романи, комікси та художні репортажі на політичну тематику.

Орієнтування по салону було досить зручним, організатори при розподілі стендів надавали перевагу тематичній чи інституційній приналежності кожного учасника, відповідно, маючи в руках карту, або дивлячись уважно під ноги (на підлогу теж були нанесені карти, де було позначене ваше місце розташування). Щоправда, те, що всі друковані матеріали на салоні були французькою мовою, помітно обмежувало не франкомовних людей.

Читайте також: Понад 30 найважливіших книжкових ярмарків світу-2018

Основна програма Салону була досить малою і розміщувалася на 8 сценах: Головна сцена (представлення основних інтелектуальних новинок і дискусій-обговорень), Молодіжна сцена, Сцена професійних дискусій для видавців, Сцена Аґора (актуальні події у сфері гуманітарних наук та релігії), Сцена трилерів, Сцена графічних романів, коміксів та манги, Сцена «Наука для всіх» і сцена «Young Adult», де представлялися літературні новинки для всіх вікових категорій. Обговорення новинок в прямих ефірах відбувалися на 4 сценах головних теле- та радіоканалах Франції. Всі інші заходи – камерні події на стендах, де максимум можна було розмістити 30-40 відвідувачів.

Головний тренд Салону – орієнтування на молодь та залучення їх до подій і стендів. Організатори щороку збирають статистику саме молодих людей, які приходять на подію, і виділяють їх серед інших відвідувачів у зведеній статистиці про захід.

Інші приємні бонуси ярмарку, що тішили відвідувачів: дизайн приміщення, який був зроблений в основних кольорах цьогорічного фестивалю, безкоштовна кава для учасників та багато вина.

Читайте також: Міжнародний книжковий фестиваль по-одеськи: змінні та константи «Зеленої хвилі»

Холодна дипломатія

Те, що Росія була країною-почесним гостем Паризького книжкового салону, стало однією з причин для організації Українського стенда, палких дискусій у французьких ЗМІ та можливістю для французької політичної еліти ще раз нагадати про свої пріоритети.

Надання Росії статусу країни-почесного гостя дуже здивувало літературний світ. Адже Росія вже мала цей статус у 2005-му році. У Французьких ЗМІ вийшов ряд публікацій, присвячений цьому питанню. Більшість з них вказують на те, що Росія в цьому році заплатила велику суму: від 750 тис. до 1,5 млн євро.

Надзвичайна помітність Росії на ярмарку підсилювалася ще й тим, що він збігся з виборами президента, і всі ЗМІ, представлені на ярмарку, видавали спецвипуски, присвячені Путіну.

Стенд Росії використав той самий дизайн, який був на Франкфуртському книжковому ярмарку: соцреалістичний напис білим на червоному тлі на фризах, портрети Ахматової, Цвєтаєвої, Єсеніна, Маяковського в оформленні стенду. На близько 500 квадратних метрах діяли 4 сцени.

Головним гостем стедна «Книги з Росії» став Захар Прєлєпін, який презентував французький переклад свого нового роману. Під час його події відбулася акція протесту проти російської агресії.

Окрім того, президент Франції Еммануель Макрон під час свого 3-годинного візиту на ярмарок не відвідав Російський стенд і не зустрівся з його представниками, виражаючи свою підтримку Великій Британії та засуджуючи дії Росії на територіях інших країн.

Читайте також: Книжкова виставка у Мілані: українські переклади та російські агенти

Стенд «Україна»: традиція та сучасність

• Організатори: Департамент Культурної дипломатії МЗС у межах популяризації української культури за кордоном. Посольство України у Франції. Посольство Франції в Україні. БФ «Українсько Єврейська Зустріч». Українська книгарня у Парижі. Дизайнерська компанія «МАЇНО» та ГО «Форум видавців».
• Кількість заходів: 20
• Кількість відвідувачів: близько 3 тис.

Чому і як

Організація Українського стенда на Паризькому книжковому салоні стала можливою, найперше, завдяки тому, що українською владою було вирішено втілити в життя політичний крок на налагодження культурної дипломатії між Україною та Францією. Також для України була важлива присутність на заході, в якому Росія була країною-почесним гостем. Як зазначали самі організатори, непоява України на Книжковому Салоні в Парижі, так само як і поява у більш ніж скромному вигляді, матиме негативні наслідки для іміджу нашої держави та, у свою чергу, буде використана російською пропагандою.

Зусиллями Ірени Карпи, секретаря Посла України у Франції з питань культури, були залучені фінанси та організатори. Насправді напівволонтерська робота всіх учасників та організаторів була спрямована на те, щоб гідно представити Україну.

Дизайн: все, що ховається в Скрині

Якщо говорити про дизайн Українського стенда, то він був одним із найяскравіших серед усіх національних. Загальний дизайн розробила французька архітекторка українського походження Надін Кобилко. Забезпеченням меблів із колекцій українських предметних дизайнерів займалася українсько-французька компанія МАЇНО. Елегантність мінімалістичного стилю українських дизайнерів підкреслили поетичні вироби Дарії Альошкіної – львівської художниці-витинкарки. Важливим елементом стенда стали фотографії Юрія Білака.

Але головним елементом була старовинна скриня, яка стала основною концептуальною складовою, адже в ній зберігається все майно, яке належить людині. І тільки відкривши скриню та дослідивши її вміст, ми зможемо зрозуміти весь внутрішній світ людини.

Бізнес чи продажі

Цього року серед видавців на стенді були представлені Видавництво Старого Лева, видавництво «Родовід», Видавництво Анетти Антоненко, «Нора-Друк», «Арт-Букс» та Українська книгарня в Парижі.

З точки зору бізнесу, головна функція стенда на даному ярмарку – роздрібна торгівля книжками. Якщо говорити про професійні зустрічі, то, як правило, вони відбувалися у спеціальній зоні для професіоналів, де столики бронювалися заздалегідь. Відвідувачів стенду було значно більше, тому на деяких заходах доводилося тіснитися. За словами Ірени Карпи, наступного року варто було б задуматися над збільшенням площі, щоправда, це вже залежить від фінансування.

Література як політичний акт

Головна мета програми Українського стенда на Салоні – представити переклади українських творів на французьку мову, показати успішні кейси співпраці між українськими та французькими видавництвами й підняти політичні теми: війна, Крим, соціальні питання.

Найуспішнішими стали дискусії про війну (презентація антології Донбасу), презентація українських перекладів творів Еріка-Емануеля Шмітта за участі автора, перекладача Івана Рябчія та видавця Анетти Антоненко, а також розмова про жіночу літературу в Україні.

Знаковою подією для української делегації стала зустріч Ірени Карпи з Еммануелем Макроном, президентом Франції. Вона подарувала йому книжку оповідань Олега Сєнцова, після чого сестру Олега запросила на зустріч посланниця Франції в Україні.

Загалом, поява України на Паризькому книжковому салоні була сприйнята дуже тепло.

Читайте також: Франкфурт по-французьки: make European Union great again