Новини

23-27 серпня відбувся Пекінський книжковий ярмарок — найбільший в Азії і один з наймасштабніших у світі. Цьогоріч Україна була представлена стендовою участю трьох видавництв — «Вівата», «Фонтану казок» та «Ранку». Про те, як і чому зростає китайський книжковий ринок, які українські книжки читатимуть китайці та про навіжені книжкові краш-тести «Читомо» розповідають директори й топ-менеджери цих видавництв.

.

.

Юлія Орлова, директорка видавництва «Vivat» (Харків)

Коли ми їздили торік у Шанхай, то були без стенду, а в Пекіні ми вже взяли стенд. Також нас запросили на дуже цікаву дводенну навчальну програму, де було багато книговидавців з цсього світу. В перший день китайці розказували про особливості книжкового ринку та показали декілька магазинів, які працюють у Пекіні, на другий день – надзвичайно цікавий, на мою думку – виступали близько 10 спікерів. Китай, а окрім того — Великобританія, Америка, Бельгія, Франція та інші країни. Кожен спікер починав свій виступ якимось трендом, що змінюється на ринку і що слугує поштовхом до цих змін. Наводили цифри. Наприклад, у 2016 році китайський ринок виріс на 28% — це щось неймовірне. Вони називають це світанком книжкового ринку, до того ж мова йде лише на друкованому носії. Британський ринок виріс на понад 4%.

Це означає, що люди читають, а видавці уміють дібрати цікавий асортимент. Причинами, з яками вони пов’язують це зростання, є два основних тренди: перший — це дитяча література для розвитку, а другий – це вивчення англійської мови. В інших країниах усі доповідачі згадували про зростання ролі бренду у книговиданні. Також дуже цікавою була доповідь від засновників видавництва Асборн: у них є таке поняття як тестування книг —після того, як книжку видали, вона проходить краш-тест: вони її рвуть, палять, тобто для них дуже важливо, щоб книжка не розвалювалася в руках у читачів, а всі матеріали мають бути на 100% безпечними для дитини, яка може її не просто гортати, але й жувати.

.

.

Організатори ярмарку зробили дуже класну штуку: у перший день виставки усіх новачків на ярмарку, вони перемішали, і змусили опинитися за одним столиком з представниками інших крахн. Далі треба було дуже швидко сказати, що між вами спільного, а наступний крок – у чому ти найкращий.

Якщо ж казати про виставку, то ринок Китаю — неймовірний, у мене склалося враження, що жодна з країн їм особливо й не потрібна. Величезну роль відіграє діджитал. У них багато книжок-панорамок, які вони називають поп-ап, вони вибудовують з них цілі замки. Майже усе переведене в електронні версії, які мають розширену версію контенту. За таких умов важко собі уявити, чим їх взагалі можна зацікавити. Безумовно, китайці дуже відкритий, небайдужий народ, але за такої кількості населення і наводненості ринку.

Торік після відвідання Шанхаю ми трохи змінили свій видавничий план на цей рік, і почали працювати у напрямку книжок-картонок. Я вважаю, у нас бракує видань для дітей від 0 до 2 років. Якщо в цьому віці руки дитини уже тягнуться до книжки — це вже свідчить про те, що закладається основа для подальшого інтересу та читання. Але така книна має бути дуже-дуже якісна, на хорошому, білому целюлозному картоні, з продуманою механікою рухомих елементів. Цього на ринку дуже бракує. Тому у нас з’явиться п’ять серій для найменших, всього близько 30 книжок. І запланували декілька назв великого формату, з флепами — на вік десь від трьох років. Усі якось кинулись на цей дешевий картон з казками типу «Ріпки» — і ми насправді таким теж страждали, – але думаю, треба відійти від цього. Звісно, потрібен масмаркетівсбкий асортимент, але ж мають бути й дорожчі видання, і для цього вікового сегменту це є особливою потребою.

Щодо стендової участі — я вважаю, вона дуже потрібна як для видавництва, так і на національному рівні. Стенд Росії був. І якщо обирати між Шанхаєм і Пекіном, то національний стенд, звісно, варто мати саме у Пекіні.

До речі, у Шанхаї, ми хоч і не брали стенд, але таки продали права на наші «Українські казки». Звісно, китайці дуже націлені на книжки-картинки, але якщо видання якісне, хороше, з родзинкою – воно буде цікаве всюди – і в Європі, і в Азії. Тому я просто хочу побажати, щоб у видавців усе вдавалося!

Яким був Шанхайський дитячий книжковий ярмарок–2016?

.

.

Олег Рибалка, директор видавництва «Фонтан Казок» (Київ)

Для «Фонтану казок» це була перша поїздка у Китай. Очевидно, що це дуже цікавий, надпотужний ринок, і не тільки книжковий, — всі хочуть продати сюди права / продукцію, і це зрозуміло. Саме Китай задає тренди для всього азійського регіону. Ми обрали стендову участь, і порівнюючи з європейськими виставками, Китай виявився дуже відкритим: окрім запланованих зустрічей, було надзвичайно легко познайомитися й домовтитися про переговори просто на виставці, до того ж, самі видавці жвавіше підходили до нашого стенду і цікавилися книжками. Це трохи інший формат, і в Пекіні 90% проведених мною зустрічей були майже спонтанними – і це не лише з менеджерами з купівлі/продажу прав, а й директорами видавництв. У Франкфурті та на інших великих виставках на це годі й сподіватися. Ця ж виставка була жива.

Проте ця специфіка спілкування, що виявляє китайський менталітет, — відкритість і привітність, також має й інший очевидний бік медалі — це проблема з плануванням, від зустрічей до продовження співпраці. Принаймні так мені здалося. Натомість вони емоційно реагують на те, що їм цікаво, тож за емоційністю (чи то при зустрічі, чи в листуванні) лекго можна розуміти, наскільки їм подобається проект.

.

.

Найперше, що цікавить усіх — це кнжки-картинки, тренд, заданий західними видавцями, і який чудово працює всюди – ці книжки зрозумілі навіть попри ментальну різницю. Відповідно і щодо вікової зацікавленості лідирує дошкільний та молодший шкільний вік, далі зацікавити видавців складніше – що більше тексту, то складніше нівелювати цю різницю у сприйманні. Було хто шукав науково-популярні книжки (science book, educational book) – від абеток до серйозніших речей у стилі едьютейнмент.

Серед наших видань китайців найбільше зацікавила серія книжок-картинок — «Мрія», «Хлопчик і море», «Магазин невидимих речей».

Китайські видавці, як і більшість видавців у світі, надзвичайно націлені на книжкові серії. Їм нецікаво працювати з одною книжкою, яка губиться на цьому величезному ринку. Тут важче тримати увагу читачів, і з серіями це вдається краще. Безумовно, продати тут права складно, конкуренція надзвичайно висока, але комунікаційно у Китаї простіше – з ними легко спілкуватися.

.

Різниця між нашими ринками величезна. Наприклад, в Україні у м’якій обкладинці продати важче: цю книжку не вважають вартою уваги переважно. У Пекіні ж нас одразу запитували — чи в разі придбання прав можна буде видати наші книжки у м’якій обкладинці. Середня ціна на книжку тут дещо схожа з українською – якщо перевести у гривні, то 100-120 грн, палітурка – дорожча, близько 200 грн. Перші наклади, про які йде мова – 5-15 тис. примірників, проте в основному це 5-8 тис., за які реально домовитися.

Організатори виставки за додаткову оплату також забезпечили можливість взяти участь у тренінг-семінарах – ми відвідували магазини, видавництва, заслуховували доповіді та презентації. Найбільше вразили, звісно, цифри: так, «Карти» Мізеленських тут розійшлися сукупним накладом в 11 млн примірників. Деякі видавці анонсували серійні видання, кожне з яких мало наклад понад мільйон примірників з топовою назвою, що була видана накладом 15 млн примірників. Ринок тут просто безмежний, але пробитися на нього — непросте завдання.

 .

.

Інна Шапошник, керівниця відділу маркетингу дитячої літератури видавництва «Ранок» (Харків)

Для нашого видавництва це вже друга поїздка в Китай. Це ринок дитячої літератури, який швидко зростає, що відбувається, насамперед, під впливом освітніх реформ, націлених на виховання любові до читання. Крім видання авторських проектів книг, китайські видавництва купують права на книги іноземних авторів, при цьому з особливою вибірковістю ставляться до змісту книги, статусу (популярності) автора. Також китайські видавництва працюють над власними книжками й просуванню їх на міжнародний ринок.

Враження залишилися тільки позитивні. Хотілося б відзначити, що виставка дуже добре влаштована, організатори індивідуально підходять до кожного експонента.

Вразила велика кількість візитерів з країн Південно-східної Азії (Корея, Таїланд, Тайвань, Індонезія), яких не зустрінеш на виставках в Європі, це дуже цікаво, тому що є істотні відмінності у веденні бізнес-переговорів з партнерами з країн Європи та Азії. Після виставки ми ведемо переговори з приводу продажу прав видавництвам Китаю, Індонезії та Південної Кореї.

.

.

Масштабність і розміри видавництв у Китаї — вражають. Більшість з них — повного циклу, величезна кількість друкарень. Так само слід зазначити істотну державну підтримку й політику залучення дітей до читання з раннього віку. Саме тому держава надає квоти видавництвам, які закуповують іноземні права на книжки для дітей. Тому китайським видавництвам цікава співпраця і з іноземними компаніями.

Найбільшою популярністю користувалися картонні 3Д моделі, новинки «Не боюся я нічого», серія «Знайди Мурчика», серія книг «Казкотерапія» підкорила серця дуже багатьох і зацікавила своєю свіжою ідеєю і дуже красивими глибокими ілюстраціями.

У перспективі все більше й більше батьків будуть вважати, що електронні гаджети стануть набагато ефективнішими, аніж друкована продукція, і цю тенденцію можна простежити серед світових компаній. Популярні книги з додатковою реальністю, всілякі розвивальні активіті-буки й абсолютно нові музичні книги для найменших.

Фото: BIBF, Олег Рибалка