Читомо > Новини > Український інститут книги VS видавці: погляди та пропозиції №2

Новини

Український інститут книги VS видавці: погляди та пропозиції №2

31.10.2017 0 Автор:

Одну з перших робочих зустрічей Українській інститут книги організував із видавцями, яких попросив висловити свої очікування від подальшої його діяльності та поділитися  думками про майбутнє програми «Українська книга». Читомо публікує другу частину цитат з поглядами, ідеями та пропозиціями які окреслюють сподівання щодо новоствореної державної установи й засвідчує потребу в діалозі між нею та гравцями ринку.
.

кургановТимур Курганов,
видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля»:

«Що, на наш погляд, має регулювати УІК? Передовсім, галузь читання, яка в Україні має чотири складові: автор, видавець, продавець і читач. Це ті напрями діяльності, які ми вбачаємо пріоритетними для будь-якої державної інституції, що має регулювати галузь. Якщо брати читача, то це реклама читання, програми та інші речі, які видавцеві не під силу втілити самому. Дуже важливою темою є бібліотеки. Але не думаю, що першочерговою. Те, що цікавить видавця й розповсюджувача, — це точки продажу. Основна проблема видавця — відсутність таких у країні. У нас їхня кількість у рази нижча, ніж у країнах Європи та США. З цим треба працювати.

Що може зробити державна установа? Запроваджувати пільги на виробництво, оренду книгарень. Стосовно авторів, то УІК повинен узяти на себе створення майданчиків для їх популяризації. Активні видавці регулярно стикаються з тим, що привозять на презентацію цікавого вітчизняного автора, а на неї приходить дуже мала кількість людей. Тут потрібна додаткова реклама, яку видавці не завжди можуть собі дозволити. Важливо грантувати закордонних видавців, щоб переклади наших письменників виходили в інших країнах. Але я, якщо чесно, хотів би бачити більшу представленість іноземних потужних авторів у нас. Освітні програми для видавців теж важливі».

.
denelline.

лужецькийРостислав Лужецький,
видавництво «Комора»:

«Україна має бути представлена у світі — це, я вважаю, наше першочергове завдання. У жодному провідному музеї ви не знайдете ґайду українською. України не існує на культурній мапі світу. Це ганьба, якої ми нажили протягом 26 років. Оце є парадокс, інформаційний колапс. На міжнародних потужних майданчиках, як-от Франкфуртський ярмарок, мають бути провідні журналісти, щоб нести далі інформацію про українську культуру, бо саме на культурі будується нація, не на ракетах чи танках. І це є першочерговим завданням для УІК. Книжка — всьому голова. Якщо ми не будемо мати лобі в управлінні державою, ми й надалі спостерігатимемо за свідомою деградацією галузі».

Читайте також: Терен: Приміщення Інституту книги мріємо перетворити на культурний центр

.
denelline.

ксдАнтон Мартинов,
видавництво «Наш формат»:

«Передусім я очікую повноважень для УІК, щоб він міг здійснити ті завдання, що вже окреслені. Нам так само треба розуміти вашу дорожню карту. Ми очікуємо достойної зарплати для вашої команди в обмін на величезну продуктивність. На мою думку, діяльність УІК має поділятися на внутрішній та зовнішній вектори. Я підтримую питання статистики, бо ми не знаємо, що відбувається на ринку, і рухаємося наосліп. УІК має бути незаангажованим щодо видавців. Стосовно програми «Українська книга» і того, чи варто реанімувати її, – величезне питання.

На мою думку, краще дати гроші бібліотекам, бо вони безпосередньо знають, що потрібно читачам. Хотілося б розширення присутності України на міжнародних книжкових виставках, бо одного Франкфурта замало. Однозначно необхідна підтримка перекладачів української літератури за кордоном, думаю, що на це варто виділяти мільйони. Зверніть, будь ласка, увагу на інформаційну присутність України за кордоном. Ми потребуємо усього лише кількох людей, щоб пояснити іноземцям, представникам книжкової галузі, що ми є, нарешті відокремити нас від російського книжкового ринку».
.
denelline.

соловВіра Соловйова,
видавництво «Кліо»:

«При створенні УІК держава мала очікування та у питаннях популяризації читання і культурної дипломатії. Що стосується програми «Українська книга», то через неї видавництва, що братимуть участь в програмі, матимуть численні перевірки, що надовго вибиватиме з роботи, але вона повинна існувати. Програму треба поліпшувати, вона має просувати соціально значущі видання і підтримувати державну культурну політику. Ми, видавці, підтверджуємо готовність створювати експертні середовища і готові на громадських засадах вам допомогти».

.
denelline.

симоівн-300x300Олег Симоненко,
видавництво «Час майстрів»:

«Щодо внутрішнього ринку, то для комунікації між читачем, видавцем та книгарнею було б корисно зробити якийсь некомерційний портал, де б видавці могли викладати інформацію про свої книжки, книгарні б обирали те, що цікавить їх, а читачі знайомились би з новинками. Щодо програми «Українська книга», то у мене є побажання. Є книжки, які подаються в заявках, є ті, що допускаються юристами, є почесне журі, яке за певними критеріями визначає, що саме має видаватися. Я вважаю, що цікаво бачити у вільному доступі інформацію, щодо того, які книжки допущені до участі в програмі й за якими критеріями».

Читайте також: У Мінкульті планують змінити зарплатну сітку працівників Інституту книги

.
denelline.

кірпічОлександр Кірпічов,
видавництво «Форс-Україна»:

«До того, що було сказано іншими гравцями ринку, хочу додати, що дуже важливими питаннями є статистика та прозорість ринку. Нині ситуація склалася так, що з певних питань ми взагалі не маємо даних, а ті, що маємо, або застарілі, або показують неповну картину ринку.

Тож одним із завдань УІК, яке було б дуже корисним, я вбачаю ведення статистики щодо виданих найменувань, обсягів реальних продажів, створення каталогу всіх наявних у продажу книжок видавництв, ведення статистики книгорозповсюдження».

.
denelline.

карасьовВолодимир Карасьов,
видавництво «Знання»:

«Після усього сказаного мені б хотілося порадити УІК зустрітися з тими, за чиї гроші ви збираєтеся існувати, — з платниками податків, із читачами. І запитати у них, чого вони від вас очікують. Тут ішлося про статистику, якою наче має займатися УІК. А ви не думаєте, що нею вже за бюджетні гроші хтось займається? Все це я веду до однієї речі: в УІК має бути ефективним у використання грошей».

.
denelline.

красовОлександр Красовицький,
видавництво «Фоліо»:

«Я хочу побажати директорці УІК залишатися рівновіддаленою від усіх, хто сьогодні присутній на цій зустрічі, й до кінця року трохи менше слухали прохання про гроші, натомість використовуючи цей час для розбудови інституції. Стосовно тих пунктів, які є в програмі директорки УІК. Грошей на переклади, скоріше за все, не вистачить, тому ви маєте знайти той проривний механізм, який змінить ситуацію. Як показують практика і статистика, найбільшим попитом читачів користуються романи. Тому, на мою думку, заохочуючи іноземних видавців і перекладачів, ви маєте чітко оголосити: продаються романи. З приводу програми «Українська книга».

Я виступаю за купівлю вже готових книжок, поки програма не має некорумпованої системи роботи. Стосовно інших грошей, які будуть у відомстві УІК, то я бачу три програми: вивчення книжкового ринку, пропагування читання та переклади. Так, видавці знають, як просувати українських авторів, але за наявні кошти успіху ми не досягнемо. Єдиною правильною системою використання коштів є, безумовно, грантова система. Наприклад, гранти видавцям на видання суспільно значущої літератури, але кожна книжка має захищатися перед експертною комісією. Щодо пропаганди читання, то УІК не має сам витрачати гроші, не повинен займатися поточними справами. Він має давати на це кошти тим, хто може їх використати під контролем інституції».

Читайте також про те, як обирали директора Інституту книги

.
denelline.

теремкоВасиль Теремко,
видавничий центр «Академія»:

«Дуже важливо з першого дня не втопити в буденності й не загнати УІК у вирішення якихось поточних, ситуативних завдань. У мене як у людини, що вже 25 років живе у галузі, є запитання: що зміниться в суспільстві, у книговиданні з появою УІК? Як зміниться книжкова політика держави у зв’язку з активністю Інституту? Чи стане УІК центром генерування засад, змістів, горизонтів і процедур для того, щоб державна книжкова політика в Україні справді була б зрозумілою всім суб’єктам галузі й визнана суспільством?

Це перше питання, на яке, на мою думку, має дати відповідь Інститут у визначенні своїх а) горизонтів функціонування, б) стратегій, в) процесуальних явищ і необхідних ресурсів для забезпечення цього. Ми маємо обговорити і визначити право інституту на цей шлях. Інакше кожен почне розривати УІК під свої інтереси. Ні для кого не секрет, що функціонування галузі протягом 26 років — це домінування певних тусовок. Тому виникає перше побоювання: чи не буде УІК просто зміною тусовки. Такі загрози є. На моє розуміння, Інститут має стати інституцією, вибудованою на універсальних принципах рівності у доступності до благ і в обґрунтуванні того, чому той чи інший біля цих благ опинився. Все інше — це обговорення процесів, яке має відбутися трохи пізніше».

.
denelline.

малковичІван Малкович,
видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»:

«На мою думку, УІК необхідно зробити так, щоб українські автори перекладалися хоча б п’ятьма основними мовами світу, щоб було фінансування перекладачів, щоб зростало зацікавлення іноземців, які хочуть підтягнути українську мову. Це найважливіше. І не виключено, що колись якийсь кінорежисер світового рівня прочитає книжку й екранізує її. Це вже фантазії, але поки що української книжки на жаль, нема в світі».

Читайте також першу частину коментарів

Нагадаємо, що уряд затвердив новий Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для випуску книжок за програмою «Українська книга»

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe