Читомо > Новини > Комісія з розвитку книговидання comes back

Новини

Комісія з розвитку книговидання comes back

26.05.2014 1 Автор:

Давно очікуване і кілька разів перенесене засідання Міжвідомчої комісії з питань сприяння розвитку вітчизняного книговидання та книгорозповсюдження нарешті відбулося. Так 22 травня у приміщенні  Клубу Кабінету Міністрів під головуванням віце-прем’єр-міністра України Олександра Сича представники Держкомтелерадіо, народні депутати, видавці й громадські діячі обговорювали стратегічно важливі проблеми галузі. Підсумки засідання оптимістичні: адже окрім звичних нарікань, гравці ринку заручились досить конструктивними обіцянками віце-прем’єра, і в разі їхнього втілення – це може перевести ситуацію у правильне русло.

До речі, розпорядження про утворення Комісії з питань сприяння розвитку вітчизняного книговидання та книгорозповсюдження було видано Кабміном ще у 2006 році, через байдужість влади цю ініціативу було швидко зведено нанівець, але цього року роботу комісії вирішили відновити.

Відкриваючи засідання, Сич запропонував до обговорення 5 питань.

1Взаємодія влади та громадських організацій у питаннях книгорозповсюдження

Олександр Сич одразу зазначив, що останні три місяці тісно спілкується з громадським сектором, але на заваді для реалізації спільних конструктивних рішень постає громіздка та повільна праця «бюрократичної машини».

Олег Наливайко, голова Держкомтелерадіо, вчергове запевнив, що виправлення цієї прикрості та діалог досі є для нього найпершими завданнями. Він визнає: «Комітету телебачення і радіомовлення досі не вдалося створити площадку для дискусії в рамках існуючих при ньому громадських формувань, і мені здається, що оновлення нашої комісії, що сьогодні запрацювала, буде безумовно цьому сприяти».  Наливайко пообіцяв, що Держкомтелерадіо зробить відповідні висновки, проведе ротацію кадрів, забезпечить абсолютну відкритість громадських формувань. «Видавнича спільнота буде такою ж об’ємною і сильною, як і медійна».

Після цього своє бачення проблеми висловив президент Асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександр Афонін. Він зауважив, що в першу чергу чиновникам слід міняти саму психологію мислення і сприйняття книги. «На жаль, всі ці роки українська книга залишається для органів влади та очільників лише матеріальним продуктом, який обліковується разом із черевиками та іншими речами… Якби вчасно займалися книгою – питання Криму та Сходу сьогодні б не стояло. Питання майбутнього України – це питання книги».

Він також звернув увагу, що з зареєстрованих в Україні 5500 суб’єктів видавничої справи, лише 120 є членами Асоціації видавців, що зовсім не сприяє продуктивній співпраці. Після цього віце-прем’єр пообіцяв одразу ж дати доручення головам ОДА створити міжвідомчі комісії з цих питань в обласних адміністраціях і одразу після виборів зібрати новопризначених обласних голів для обговорення з ними питань книговидавничої справи.

2_ch_Edward-McGowanПодаткові пільги для видавців

Директор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький наголосив на необхідності прийняти «дорожню карту» щодо пільг на книжки з конкретними термінами, адже чинність пільг закінчиться 1 січня 2015 року (після цього видавництва будуть змушені сплачувати державі з прибутку 25% податку). Він також звернув увагу на саму структуру нинішніх пільг, 95% з яких – це пільги по ПДВ, а це 1 млрд 45 млн грн.

«З цих пільг більше, ніж 800 мільйонів, йде на ввезення на територію України поліграфічного обладнання (зверніть увагу, що воно стосується не тільки безпосередньо видавців, а в цілому – друку й поліграфії) й імпорту іноземних книг, 99% з яких – російських видавництв. Ще близько 100 мільйонів іде на виробництво паперу, і всього 37 мільйонів, за даними Мінфіну, з цих пільг ПДВ – для українських видавців. Якщо розібратися, то пролонговані пільги, що стосуватимуться виробництва книги, не завдадуть великої шкоди бюджету. Окрім того, 2005 року за уряду Юлії Тимошенко відмінили податок на прибуток для книжкових магазинів. Тож, на нашу думку, пільги потрібно повернути й для книгорозповсюджувачів», – уточнив він у коментарі Читомо.

Красовицький також звернув увагу, що в законодавстві ніяк не визначено термін «електронна книга», і це викликає великі проблеми з податковою службою, на них дія пільг не розповсюджується, тому обов’язково слід окремим пунктом прописати, що вони мають усі ознаки книжок, а отже, мають ті ж самі пільги. «Всі, хто зараз займаються електронними книгами, сплачують податки. Тому електронна книжка витісняється з білого у чорний обіг», – уточнив він.

Депутат Верховної Ради й голова Всеукраїнського комітету захисту української мови Олександр Доній заявив, що готовий взяти на себе зобов’язання для того, аби питання пролонгації пільг якнайшвидше було внесено до порядку денного Верховної Ради. Він також акцентував увагу на тому, що книговидання – це не бізнес, а ідеологічна сфера. «Окрім пільг, окрім законодавчої бази нам потрібно подумати, як розвивати, поширювати і прищеплювати повагу до книги… але книги є різні. Є книга Мирослава Поповича, а є книга Олеся Бузини – українофобська по своїй суті, але вона теж попадає під пільгу». Доній вніс пропозицію створення 24 обласних «Домів Книги», через які можна було б впроваджувати державну проукраїнську політику, а також наголосив на необхідності пропаганди української книжки через медіа, у тому числі й комерційні канали.

3_ch_Edward-McGowanЗахист українського книжкового ринку від надмірного імпорту

Виступаючи щодо обмеження книжкового імпорту, зокрема – російського, письменник і видавець Дмитро Капранов зазначив: «Боротьба, що зараз з цього приводу відбувається на кордоні, нагадує антитерористичну операцію на Сході – тільки в економічному плані. Таке ж «швидке» реагування, і таке ж «компетентне» та «узгоджене з експертами» рішення». На думку Капранова, одним із засобів економічного регулювання є збільшення кількості книгарень – якби включити це до показників соціально-економічного благоустрою регіонів, це спонукало б владу на місцях опікуватися українською книгою. Він також висловив популярну думку щодо необхідності зобов’язати власників торгових центрів виділяти площі під книгарні та розвивати книгарні при вищих навчальних закладах.

Олександр Сич, погодившись з озвученими пропозиціями, зі свого боку підкреслив необхідність створення при комісії групи експертів, що займалися б саме юридичною стороною проблеми захисту вітчизняного книговидавця. «Міністерство економіки радить подати позов до суду щодо демпінгу – чесно кажучи, я до того ставлюся дуже скептично, але прецедент створити я би радив». Віце-прем’єр також наголосив на необхідності зменшення квоти імпорту зарубіжної книгопродукції та узалежнення його обсягу від обсягу національної продукції.

4_ch_Edward-McGowanДержавне замовлення на книжки

Директор департаменту видавничої справи і преси Держкомтелерадіо України Олексій Кононенко висловився за продовження бюрократії: «Видавець має бути готовий покласти близько 100 папірців на стіл Держкомтелерадіо, інакше до участі в програмі «Українська книга» він не дійде… Інша проблема – це систематичне нефінансування, ми живемо у постійних боргах». Він також закликав усіх представників галузі активніше брати участь у цій державній програмі, аби разом формувати державне замовлення, яке справді відображатиме реалії.

Президент ГО «Форум видавців» Олександра Коваль запропонувала, в першу чергу, звертатися до статистики. «Мало хто знає, скільки, чого і як видається в Україні – як воно розподіляється, який попит, хто споживачі, скільки коштів вони виділяють на купівлю книжок… Наразі немає жодної інституції, яка б володіла цими цифрами». Вона також сказала, що вибір книжок для державного замовлення завжди суб’єктивний, і далеко не завжди вдалий, тому перш, ніж приймати рішення, слід користуватися цифрами та статистикою.

Досить категорично з цієї теми висловився Афонін: «Існування програми закупівлі книжок у бібліотечні фонди, програма «Українська книга», програма видання підручників – це все атавізм. Це завжди конфлікт інтересів, і нічого не зміниться, яка б не була комісія. Державні замовлення вважаються корупційною схемою в усьому світі».

Участь у засіданні взяла також заступник міністра культури Олеся Островська-Люта. «У нас цього року немає коштів – отже, є час на аналіз та роздуми. – сказала вона. – Нашою метою є не просто підтримка галузі книговидавництва, а формування критичного мислення. Це – наша відповідальність, працювати в цьому напрямі, користуючись інструментами, які ми наразі маємо: бібліотеки, книгозакупівлі тощо».

5_ch_Edward-McGowan

Розвиток мережі книгорозповсюдження

Свою позицію щодо книгорозповсюдження, Олег Наливайко виклав у 11 коротких тезах, на яких, на його думку, слід зосередитися:

  • гідні умови для розвитку української книжкової мережі;
  • пільги на комунальні послуги та оренду;
  • зменшення земельного податку для приміщень, що використовуються під книгарні;
  • створення міжрегіональних книжкових баз різних форм власності;
  • надання суб’єктам видавничої справи та розповсюджувачам пріоритетного права на отримання довгострокових кредитів;
  • у разі розірвання договору оренди, орендодавець має надати рівноцінне приміщення;
  • приватизацію книгарень здійснювати лише за умови збереження профілю не менш ніж на 10 років;
  • створення єдиної інформаційної мережі книговидання, що включає єдиний український інтернет-портал;
  • трансляція по радіо та телебаченню соціальної реклами, спрямовану на популяризацію української книжки;
  • розробка системи продажу «Книга – поштою» за зниженими тарифами на пересилання;
  • створення умов для участі на ярмарках та книжкових виставках України та за її межами.

Олександр Афонін додав до цього списку і кілька власних пунктів:

  • виділення комунальних площ для книгарень;
  • не менш ніж 50% книг українського виробництва в асортименті книгарень;
  • символічна плата за оренду (1 грн/ м?);
  • розвиток книготоргівлі у ВНЗ за сприяння Міністерства освіти;
  • розробка методик для заохочення школярів до читання на базі Міністерства культури;
  • формування мережі тимчасових книгарень-МАФів на зразок радянських «виконкомівських книгарень».

На завершення пан віце-прем’єр-міністр побажав усім присутнім не зупинятися на початку шляху і не допускати, аби розмови залишилися тільки розмовами: «Я хотів би, аби ми після нашої розмови вже напрацьовували конкретні механізми – документи, розпорядження, внесення змін до закону, які ми зможемо подавати у відповідні міністерства».

Зважаючи на масштабність порядку денного, найголовніші питання, звісно, були обговорені поверхово – адже для їхнього вирішення, конструктивних діалогів та справжнього мозкового штурму варто було б витратити не один день. Проте сподіваймося, це лише початок.

Зображення: Edward McGowan

 

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Комментарі читачів:

  1. 26.05.2014 в 11:54 am

    створення єдиної інформаційної мережі книговидання, що включає єдиний український інтернет-портал;

    фак, ну що за маячня та спроба розпилу?


Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe