Новини

Згідно з Green Press Initiative – програми, покликаної досліджувати вплив видавничої справи на довкілля, більше ніж 30 млн дерев щорічно використовуються для друку книг в США, де тільки станом на 2010 рік було видано більше, ніж 328 тис. назв.

 Здавалося б, тепер усі ті, кому надокучали уроки літератури у школі, можуть сміливо апелювати до подібних фактів, – який чудовий привід не читати. Здавалося б, у країні, де видавнича справа вже 20 років робить кроки до розвитку, її починають гальмувати голосінням про екологічну відповідальність. Проте невже вирішення цього питання має лише одну перспективу – припинити використання паперу у видавничій справі? Чи, можливо, існують інші,  менш радикальні шляхи для поліпшення цієї ситуації?

Дружній папір в іноземних видавництвах

Міжнародна книжкова кампанія Ґрінпіс (The Greenpeace Book Campaign) – прагне «озеленити» видавничу справу, в якій друкування більшості книжок здійснюється на так званому, незайманому (не переробленому) папері, що пов’язано з винищуванням лісів у таких країнах, як Фінляндія чи Канада. Ця кампанія мала успіх в Канаді, де більш, ніж 72 провідних видавництв зобов’язалося використовувати «дружній до лісів»  (‘Ancient Forest Friendly’) книжковий папір[1].

Європейські видавці слідують тенденціям. У Великобританії нову паперову політику запровадили два видавництва, що перебувають на вершинах рейтингів, а саме Random House UK і Pearson (Penguin).  Більше того, якщо звернутися до урядового огляду політики переробки відходів в Англії за 2011 рік, побачимо план якнайефективнішого впровадження такої політики, що передбачає участь усіх ланок англійського суспільства, починаючи від уряду і закінчуючи окремими споживачами. Окрім цього, існують певні регулятивні механізми, застосовні до приватних підприємців і спрямовані на поліпшення їхньої екологічної відповідальності. Щодо видавничого бізнесу на різноманітних «екологічних» сайтах можна знайти не лише заклики до перегляду своєї політики і її причини, але й шляхи її впровадження, конкретні поради, що найбільше сприяють реальному втіленню ідеї. Більше того, деякі видавництва спрямовують свої зусилля на виховання відповідального мислення більш оригінальними способами, як це, наприклад, зробило дитяче видавництво Scholastic. На своєму сайті в розділі для дітей воно запровадило гру Virtual Forest Challenge, яка і покликана перевірити, наскільки екологічно свідомим ти є.

У 2006 році в Іспанії на «дружньому» папері було надруковано 15 назв і більш, ніж 700 тис. книжок, так само, як і 130 тис. видань – в Італії. Найбільше видавництво Німеччини Random House Germany наразі друкує 85% своїх книжок на папері сертифікованому за FSC (Лісовою наглядовою радою). Це означає, що 30% з нього колись вже використовувались і пройшли переробку.

Джуді Гелбрейт, засновниця Free Spirit Publishing – одного з американських видавництв, що використовує такий папір, у статті до Minnpost зазначає: «Це було велике рішення, через яке, дійсно, необхідно більше думати і планувати, бо використання переробленого матеріалу дорожче коштує. Проте навіть до того, як приєднатися до «зеленої» політики, ми були достатньо відповідальними. Ми використовували перероблений папір в офісі, здавали списаний й інший папір нa переробку – це частина нас як компанії. Я небайдужий видавець, як і небайдужі наші читачі».

Варто згадати американську компанію New Leaf Paper, яка є першою в історії, що вийшла на паперовий ринок товарів масового споживання з власними екологічно безпечними розробками.

2001 року New Leaf Paper анонсувала Ecobook 100 – перший в історії проект з видання книжок із 100% вторинного паперу. Також однією з останніх розробок компанії є Farm Fiber Collection, – нова лінія продукції, зроблена з сільськогосподарського волокна.  Папір не містить хлору і виробляється з волокон бананового і пальмового дерев. Волокно є відхідною сировиною від сільськогосподарського виробництва і проходить 100% переробку.

Також у липні 2011 року американське видавництво Scholastic, найбільше у світі видавництво і дистриб’ютор дитячих книжок, заявило про поліпшення своєї зеленої політики: у 2010 році 35% паперу, що використовує видавництво, складатиме сертифікований за FSC папір.

Гаррі Поттер, який врятував 200 тис. дерев

До питань екологічної відповідальності не лишились байдужими і всесвітньо відомі автори: Ян Ранкін, Ґюнтер Ґрасс, Андре де Карло запевняють, що наступні їхні книжки будуть надруковані на переробленому папері. Джуан Ролінг переконала компанію Scholastic надрукувати 65% книг із першого тиражу «Гаррі Поттера і Смертельних Реліквій» на спеціальному сертифікованому папері. Працівники Ґрінпісу підрахували, що, завдяки таким діям, було врятовано 200 тис. дерев. Увесь тираж сьомої частини епопеї в Англії та Канаді вийшов з переробленого паперу.

«Scholastic і надалі дотримуватиметься екологічно відповідальної політики і запроваджуватиме заходи, пов‘язані не тільки з використанням переробленого паперу в нашій продукції, але й з побудовою й утриманням центрів управління та виробничих потужностей, а також допомагатиме у вихованні відповідальності перед довкіллям у молодого покоління» – йдеться у зверненні Моріна О’Коннелла, голови фінансового та адміністративного відділу, що опубліковане на офіційному сайті видавництва.

Не eco-папір в Eco-Україні

Проте незважаючи на впевненні кроки зарубіжних видавців, другою у світі за обсягами вироблення паперу лишається фіно-шведська компанія – наразі найбільший замовник лісоматеріалу у фінського державного підприємства, яке у свою чергу володіє левовою часткою давніх лісів Фінляндії. 

Саме такий папір продовжують використовувати у Східній Європі, і хоча зазвичай керівники компаній стверджують, що для виробництва паперу вони використовують ліси приватних власників, представники Ґрінпіс переконані, що лісівництво використовує забагато природних ресурсів, необхідних для існування сільського господарства у цій системі.  Саме такий книжковий папір користується найбільшою популярністю серед українських видавців, проте є і позитивна тенденція: все більше видавництв починають застосовувати сертифікований за FSC папір, хоча невідомо, наскільки вагомим є саме цей фактор під час вибору постачальника. Серед канцелярських товарів українського виробництва слово «Eco» – це лише модна приставка, назва дизайну, серії зошитів з ніби злегка пожовклими сторінками, проте з (не переробленого!) крафт-паперу – ось така оманлива естетика за десять гривень.

Читайте також: Макулатура: необхідність чи дивацтво?

До останнього часу в Україні не існувало значних потужностей, для високоякісної переробки паперу, яка б дозволяла використовувати його у поліграфічному виробництві. Проте нещодавно розпочав роботу виробник писального паперу з макулатури, який може слугувати матеріалом для виробництва журналів та газет, але, за свідченням організації Всесвітнього Фонду Природи в Україні, на сьогодні через недостатньо налагоджену систему збору макулатури, ми вимушені закуповувати її з-за кордону – абсурд  породжений не тільки системою, але й несвідомістю більшості громадян.

У грудні 2010 року Всесвітній фонд природи закликав друковані ЗМІ привернути увагу спільноти до даної проблеми шляхом розміщення у виданні знаку «Recycle»  зі зверненням до читачів віднести газету або журнал на переробку (звичайно ж, після того, як вони вже прочитані). «Ефект був би ще більшим, якби поруч з таким знаком була надрукована сторінка інтернет-ресурсу, на якій можна було б знайти адреси пунктів прийому вторсировини. Ця практика є доволі розповсюдженою серед друкованих видань Європи», – йдеться у повідомленні Всесвітнього Фонду Природи на офіційному сайті.

Найбільш дієвим важелем впливу може стати популяризація, спрямована не тільки на вітчизняних видавців, але й на простих смертних. «Нехай всі знають, якого ми кольору!» – як відомо, еко-папір може бути гарною і, на рідкість, правдивою еко-рекламою для видавців; для нас же ж – спробою стати більш відповідальним в першу чергу перед самим собою, викоренити в собі Плюшкіна і збагнути, що наші знання мають породжувати не тільки розум, але й свідомість.

Список екодружніх до книги сайтів:

Клуб А4 – діяльність спрямована на практичне втілення концепції зеленого офісу, а саме – популяризацію переробки та використання відновленого паперу.

Київський картонно-паперовий комбінат – поміж іншого, купує та переробляє макулатуру.

Папірня – район міста Радомишля, (Житомирська область), колишнє однойменне село, назване на честь першого в центральній і східній Україні підприємства з виробництва паперу. У грудні минулого року папірня була відновлена у Радомишлі.