Читомо > Book Art > Італійський ілюстратор Еміліано Понці: Мої роботи є антидекоративними

Book Art

Італійський ілюстратор Еміліано Понці: Мої роботи є антидекоративними

04.02.2014 0 Автор:

Роботи італійського ілюстратора Еміліано Понці можна побачити в журналах, книжках, рекламі й анімації, адже серед його клієнтів – знані представники рекламного та видавничого бізнесу і не тільки. Понці співпрацює з The New York Times, Le Monde, Time, The Economist, Newsweek, United Airlines, Penguin books, Saatchi&Saatchi New York, а його замовниками в Італії є La Repubblica, Feltrinelli, Il Sole 24 Ore, Mondadori, Triennale Design Museum. Окрім цього, він є володарем двох золотих медалей Спільноти Ілюстраторів Америки. Пропонуємо вашій увазі переклад інтерв’ю з ілюстратором для Illustration Mundo.

Layout 1

Як ти почав займатись ілюстрацією?

Це звучить смішно, але я став ілюстратором тому, що не вступив до університету, де спершу хотів навчатись. Моїм іншим талантом було малювання, тому я вирішив навчатись ілюстрації у приватному університеті. Він був єдиною мистецькою школою, про яку я знав на той час. Це були 90-ті, й інтернет не був настільки розвинений. Одна з моїх кузин там навчалась, і для мене це була достатня причина, щоб зібрати свої речі і вирушити до Мілану. Іноді життя має свої способи вказати тобі на шлях, де тобі судилось опинитись.

Які інші види робіт тобі довелось спробувати?

Одного разу я був моделлю для друкованої реклами одного доволі знаменитого бренду… взуття, тому насправді було видно лише мої ноги.

Layout 1

Оскільки ми рухаємось від друкованої традиції до електронної, як, з огляду на це, на твою думку, буде розвиватись ілюстрація?

Я думаю, у майбутньому буде все інакше. Малюнки зійдуть з паперу і перейдуть на електронні пристрої. Згідно з Джоном Маедою, ми маємо поєднати синтез і складність. Ілюстрації будуть більше концентрацією відчуттів; розумна річ, яка раптово захоплює око, менш дидактична і більше емоційна. Ми можемо вже це побачити у деяких книжках, оформлених для iPad. Можливо, через 10-15 років буде вже недостатньо статичної ілюстрації. Про це йдеться і в італійському слові «ilustrazione», де «azione» означає дію. Ілюстрація означає показувати дію і робити її чіткою.

Який твій улюблений тип комерційного проекту і чому?

Їх так багато…. Я думаю всі ті проекти, де залучені люди знають, чого вони прагнуть, і де є розумний і позитивний обмін поглядів.

Free Money

Твої роботи концептуальні, що тебе приваблює у концептуальній ілюстрації?

Мені подобається, що це все є роботою розуму, певна розумова вправа. Стиль, колір і форми приходять після ідеї. Суть цього підходу полягає в тому, що різноманітні поєднання грають більш важливу роль, аніж здатність відтворити реалістичний колір обличчя або форму ландшафту. Техніка є важливою як стиль, але первинним є цілісне бачення, іскра, яка вибудовується саме завдяки думці.

Book-Review-Emilaino-Ponzi

Як ти генеруєш зазвичай ідеї?

Кожен об’єкт має ім’я і природне середовище, і кожна хороша ідея виникає в мені тоді, коли я здатний розірвати цей зв’язок і змусити об’єкт функціонувати в іншому середовищі. Я маю на увазі, як далеко яблуко може відійти від дерева? Чи може воно бути обличчям? Чи, може, бомбою? Це питання щоразу постають переді мною, коли я берусь за нове завдання.

Ти коли-небудь працював над декоративними речами?

Я думаю, моя робота є антидекоративною. Моєю метою є донести концепт за допомоги якомога найменшої кількості елементів.

china

Розкажи, будь ласка, нам про свою нову книгу 10?10? Про що вона? Звідки така назва?

10?10 – це моя перша монографія. Це хроніка мого життя і роботи: 10 м2 був розмір моєї першої кімнати в Мілані, де я почав свою кар’єру, інші 10 відсилають до кількості років, які пройшли з моменту, коли я почав працювати ілюстратором. Вона містить 60 ілюстрацій, які я зробив для клієнтів з усього світу, а також незвичайні імейли від арт-директорів, друзів та інших людей, з якими мені пощастило зустрітись. Це показує, як можуть розвиватись стосунки, як вони можуть бути конструктивними, іронічними, або як можуть розчаровувати.

Ніколас Блічмен з New York Times написав вступну статтю до книги, і для мене це було великою честю, особливо, коли він говорить про мій стиль як такий, що «є універсальним, але не типовим». Книгу було опубліковано у чудовому італійському видавництві Corraini, і вона продається в музеях мистецтва по всьому світу.

libro_1010_post1

Опиши, будь ласка, свій звичайний день.

Будильник між 7 і 8 ранку

Починаю працювати між 8 і 8:30

Обід з 1 до 2

З 2 до 2:30 я граюсь зазвичай якимись додатками або дивлюсь щось в мережі

З 2:30 до 8/9 вечора працюю

Потім вечеряю з дівчиною плюс кіно

Іноді я маю завершити якусь роботу після вечері

Зрештою, я стрибаю у ліжко і засинаю з книжкою в руці

Як виглядає твоє робоче середовище?

На даний момент я працюю у 2-х містах, 3 дні – в одному, інші 3 – в іншому, але я маю сказати, що два моїх робочих стола виглядають приблизно однаково: ноутбук, планшет, купа порожніх чашок з-під кави, книжки, не підписані контракти, старі шматки паперу, журнали, дурня, яку я накопичую вже роками, але якої вже давно мав позбутись, аби звільнити хоч трохи кімнату.

Хто твої улюблені ілюстратори і чому?

Я не маю списку улюблених, але я думаю, зображення, що мене надихають найбільше, – це ті, що я побачив під час мого формування у школі. Я також часто знаходжу нові роботи щодня, коли сиджу в інтернеті або ж відкриваю для себе щось нове безпосередньо у книжках.

Repubblica-3-settembre-2011

The Death of Postmodernism

Що нового ти нещодавно помітив або навчився чомусь?

Я навчився 3-м речам у минулому році. Перше – це те, що забуття наших меж є найкращим способом їхнього подолання. Коли я працюю із жорстким дедлайном, я не можу витрачати час на розмірковування про те, що я можу зробити, а що ні. Тоді я створюю найкращу роботу, коли я здатен ігнорувати і долати межі, що сам собі поставив.

Друга річ, якої я навчився, – це те, що не існує досконалої ідеї. Концепт «ідеальності» сам по собі не належить цьому світові, тому єдине, що ми можемо, –  це весь час пробувати, сподіваючись, що цього буде достатньо.

Остання річ – це те, що моя алергія на котячу шерсть зникла, відколи я почав жити в одному помешканні з котом моєї дівчини… і поки все добре.

heroines-of-Genocide-Pentagram1

Heroines of Genocide

Топ-5 речей у світі

  • відпочинок після роботи
  • їхати далеко з дому, щоб повернутись
  • китайська їжа
  • «ловець у житі»
  • еспресо

Топ-5 музичних гуртів/співаків

  • the Clash
  • Edith Piaf
  • I tre allegri ragazzi morti
  • Queen
  • Beastie Boys

Можеш назвати 3 митців або ілюстраторів, яких нам варто подивитись?

З Торонто: Gracia Lam

З Гонконгу: Victo Ngai

З Риму: Andrea Mongia

 Посилання

 www.emilianoponzi.com

www.magnetreps.com

Уперше надруковано в Illustration Mundo

Переклад з англійської Дарини Ніколенко

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe