Стандарти

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт поширюється на підручники, навчальні посібники та інші навчальні видання для учнів середніх загальноосвітніх навчальних закладів (далі — навчальні видання), затверджені Міністерством освіти і науки України, рекомендовані Міністерством освіти і науки України або схвалені для використання в навчально-виховному процесі відповідними комісіями Міністерства освіти і науки України.

Стандарт не поширюється на експериментальні та пробні навчальні видання, на навчальні видання з музики, для дітей з вадами слуху, зору і вимови, а також на наочні навчальні посібники.

Вимоги щодо безпеки та охорони довкілля в процесі виготовлення навчальних видань викладені у розділі 6.

.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ 3003:2006 Технологія поліграфічних процесів. Терміни та визначення понять

ДСТУ 3017-95 Видання. Основні види. Терміни та визначення

ДСТУ 3018-95 Видання. Поліграфічне виконання. Терміни та визначення

ДСТУ 3772-98 Оригінали для поліграфічного відтворення. Загальні технічні вимоги

ДСТУ 4489:2005 Видання книжкові та журнальні. Вимоги до форматів

ГОСТ 7.4-86 Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Издания. Выходные сведения (Система ста­ндартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Ви­дання. Вихідні відомості)

ГОСТ 12.1.005-88 Система стандартов безопасности труда. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоньї (Система стандартів безпеки праці. Загальні санітарно-гігієнічні вимо­ри до повітря робочої зони)

ГОСТ12.2.003-91 Система стандартов безопасности труда. Оборудование производственное. Общие требования безопасности (Система стандартів безпеки праці. Устатковання виробниче. Загальні вимоги безпеки).

.

3. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використано Терміни, встановлені в ДСТУ.3017 (видання навчальне, підручник, навчальний посібник, практикум, буквар, хрестоматія, задачник/робочий зошит), в ДСТУ 3018 (сторінка видання, блок видання, обкладинка, палітурка, шпальта, текст, рядок, проміжок, ілюстрація,
текстівка, поля, основний текст, додатковий текст, вихідні відомості, формат видання, група шрифтів, гарнітура шрифту; кегель шрифту, накреслення вічка, місткість шрифту, ілюстративність видання) та в ДСТУ 3003 (спосіб офсетного друкування, спосіб високого друкування, спосіб глибокого друкування, оригінал, фотоформа, скріплювання блока, зшивання, зшивання ззовні, зшивання з відступом, незшивне клейове скріплювання, лакування, ламінування).

Нижче наведено терміни, додатково використовувані у цьому стандарті, та визначення означених ними понять:

3.1 шрифтове оформлення видання

Сукупність параметрів, які характеризують тексту виданні: шрифт (група, гарнітура, накреслення вічка, кегель і місткість), інтерліньяж і довжина рядка тексту

3.2 привертка видань

Певна кількість примірників видання, покладених один на другий корінцями в один бік

3.3 стопа видань

Певна кількість приверток [примірників видання], покладених одна на другу [один на другий] корінцями в протилежні боки.

.

4 КЛАСИФІКАЦІЯ

4.1 Навчальні видання залежно від вікової категорії учнів середніх загальноосвітніх навчальних закладів поділяють на:

– навчальні видання для молодшого шкільного віку (6 — 10 років включно, учнів початкової школи); видання другої групи*; .

– навчальні видання для середнього шкільного віку (11 – 14 років включно, учнів У-УПІ класів); видання третьої групи*;

– навчальні видання для старшого шкільного віку, підлітків (15-18 років включно, учнів ІХ-ХП класів, спеціальних середніх загальноосвітніх навчальних закладів і абітурієнтів); видання четвертої групи*.

4.2 Навчальні видання для учнів середніх загальноосвітніх навчальних закладів залежно від характеру інформації поділяють на:

-підручники;

– навчальні посібники (хрестоматія, курс лекцій, прописи тощо);

– практикуми (задачник, робочий .зошит, завдання для контролю засвоєння знань тощо).

4.3 Навчальні видання залежно від навчальних дисциплін поділяють на:

– гуманітарні (буквар, читанка, видання з мовознавства, літератури, іс­торії, суспільствознавства, психології тощо);

– математичні (видання з арифметики, математики, алгебри, геометрії, логіки, інформатики тощо);

– природничі (видання з природознавства, екології, астрономії, фізики, хімії, географії, біології тощо);

– спеціальні (видання для професійної освіти з механіки, медицини, радіолектроніки, хімічної технології тощо).

Класифікація за групами згідно з ДСан ПІН 5.5.6.-138-2007.

.

5 ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

5.1 Загальні вимоги до навчальних видань

5.1.1 Навчальне видання має відповідати гігієнічним вимогам, установленим ДСанПіН 5.5,6-138-2007 [1].

5.1.2 Маса окремого примірника навчального видання має бути не більша ніж:

– 300 г для учнів І-II класів;

– 350 г для учнів НІ – IV класів;

– 450 г для учнів У-У І класів;

– 500 г для учнів VII – X класів;

– 600 г для учнів XI-XII класів.

Збільшення маси навчального видання не має перевищувати 20 %.

Примітка. Вимога не стосується навчального видання, призначеного для користування вдома.

5.1.3 Формат навчального видання залежно від вікової категорії учнів, обсягу та виду видання обирає видавець згідно з ДСТУ 4489 і узгоджує з поліграфічним підприємством.

Для молодшого шкільного віку рекомендовано формати 70×90/16 чи 70×100/16, для середнього та старшого шкільного віку – 60×90/16, 60×84/16, 70×90/16, 70×100/16 чи 84×108/32.

Формат посібника, практикуму, а також видання, призначеного для користування лише вдома або лише в школі, може бути 70×108/16, 84×108/16 чи 60×90/8.

5.1.4 Не рекомендовано випускати однією книгою навчальне видання, призначене для декількох класів (окрім призначеного для користування вдома).

5.1.5 Заборонено друкувати навчальне видання способом глибокого друкування, а також навчальне видання для молодшого шкільного віку способом високого друкування з форм, до яких входить сплав на основі свинцю.

Спосіб друкування вказують у випускних даних.

5.2 Вимоги до оригіналів, фотоформ і матеріалів

5.2.1 Вимоги до оригіналів

Оригінали можуть бути аналогові (візуальні) або цифрові (кодовані), а також у вигляді фотоформи сторінок навчального видання (окремих або змонтованих на “друкарський аркуш”).

Оригінал навчального видання має містити вихідні відомості, оформлені згідно з ГОСТ 7.4.

Аналоговий оригінал має бути на твердому носієві (папері, плівці тощо) та відповідати вимогам ДСТУ 3772. До аналогового оригіналу має бути доданий затверджений оригінал-макет навчального видання.

Цифровий оригінал може бути на дискеті, компакт-диску СD-Rom, жорсткому диску чи іншому носієві інформації. Файли оригіналів мають бути ідентифіковані. Для виготовлення цифрового оригіналу треба користуватися програмним забезпеченням, яке відповідає наявному на поліграфічному підприємстві. Формат даних оригіналу має бути узгоджений між видавцем і поліграфічним підприємством. До цифрового оригіналу має бути доданий файл з монтажним макетом. Якщо файлів декілька, всі вони мають бути нумеровані відповідно до роздруків. Файли оригіналів не можуть слугувати оригінал-макетом.

5.2.2 Вимоги до фотоформ

Комплект фотоформ має бути на матеріалі одного виду, однакової оптичної густини. Фотоформи мають бути непошкоджені (без заломів, подряпин, тріщин тощо).

Зображення на фотоформі має бути позитивне або негативне (залежно від способу друкування).

На комплекті фотоформ, змонтованих на “друкарський аркуш”, мають бути контрольні шкали, мітки суміщення, мітки для фальцювання та розрізання.

Мінімальна оптична густина фотоформи має бути не більша ніж 0,15.

Оптична густина непрозорих ділянок на фотоформах для тексту і чорно-білих ілюстрацій з лініатурою растра до 40 см^-1 (100 lрі) повинна бути не менше ніж 2,0, а для 4-фарбової продукції незалежно від лініатури растра і для чорно-білих ілюстрацій з лініатурою растра більше ніж 40 см^-1 (100 lрі) повинна бути в межах 3,6 ± 0,3 для способу офсетного друкування і не менша ніж 3,0 для способу високого друкування. Граничний відхил оптичної густини кольоропо-ділених фотоформ в межах одного комплекту має становити не більше ніж 0,15.

На кожній кольороподіленій фотоформі має бути вказано, для якої фарби вона призначена. До комплекту кольороподілених фотоформ рекомендовано додати кольоропроби.

5.2.3 Вимоги до матеріалів

На всі матеріали, використовувані для виготовлення навчального видання, має бути висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ Укра­їни щодо використання їх за призначенням. Матеріали мають відповідати вимогам нормативних документів на них, імпортні матеріали мають мати технічні та гігієнічні характеристики, не нижчі від установлених у вітчизняних нормативних документах ДСанПіН 5.5.6.012-98 та СанПіН 42-123-4240-86.

Навчальне видання має бути надруковане на офсетному чи друкарському папері. Непрозорість паперу має бути не менше ніж 90 %, білість має бути від 70 % до 88 %, поверхня паперу має бути гладка, без значного глянцю (від 8° до 10° за Кізером або від 4 % до 5 % за гляриметром). Папір навчального видання для молодшого шкільного віку має бути масою площі 1 м² не менше ніж 80 г, для середнього і старшого шкільного віку – не менше ніж 65 г за умови забезпечення вимог до його непрозорості, білості і глянцю.

Тираж навчального видання має бути надрукований на папері однієї марки, гатунку, відтінку, з однієї партії (за згодою видавця папір може бути однієї марки, гатунку, але з різних партій) і однієї маси площі 1 м².

Матеріал палітурки (обкладинки) має відповідати вимогам ГСТУ 29.4.

5.3 Вимоги до шрифтового оформлення

5.3.1 Загальні вимоги

Шрифтове оформлення навчального видання залежно від вікової категорії учнів та виду навчального видання має відповідати вимогам, встановленим у таблицях 1—3.

Основний, додатковий і виокремлений тексти у виданні (крім тексту заголовків) можуть бути відтворені шрифтами не більше ніж чотирьох гарнітур або чотирьох накреслень вічка.

Кегель шрифту назви навчального видання на титулі рекомендований не менше ніж 20 пунктів.

Кегель шрифту в пунктах та висота літери в міліметрах наведені в додатку А.

Кегель шрифту тексту, виокремленого кольоровою фарбою, має бути не менший від кегля шрифту тексту, відтвореного чорною фарбою.

Основний та додатковий текст заборонено відтворювати:

– виворітним шрифтом;

– шрифтом вузького накреслення вічка (крім заголовків);

– кольоровими фарбами.

Виокремлений текст заборонено відтворювати:

– виворітним шрифтом на кольоровому фоні;

– кольоровими фарбами на кольоровому фоні.

Окреме слово, частина слова, фраза або речення в тексті можуть бути виокремлені:

– шрифтом напівжирного накреслення;

– шрифтом курсивного світлого або напівжирного накреслення;

– рисованим шрифтом;

– кольоровою фарбою.

У навчальному виданні текст може бути виокремлений не більше ніж двома кольоровими фарбами (синьою та червоною).

Розташування окремих елементів тексту (заголовків, таблиць, формул, виносок, текстівок тощо) у навчальному виданні має бути однотипне. Граничний відхил від відстані між цими елементами та основним текстом у виданні не має перевищувати 6 пунктів (2 мм).

Якщо на полі навчального видання (крім корінцевого) є наочне зображення, позначення завдання чи текст обсягом до 50 знаків, то відстань між ним та текстом на сторінці має бути не менше ніж 14 пунктів (5 мм).

5.3.2 Вимоги до видань для молодшого шкільного віку

5.3.2.1 Вимоги до букваря

Шрифтове оформлення букваря має відповідати вимогам таблиці 1. Текст має бути відтворений шрифтом однієї гарнітури. Текст не може бути відтворений шрифтом курсивного накреслення, рисованим шрифтом (окрім зразків написання літер, слів, речень, пунктуаційних знаків). Окремі літери з букварній частині можуть бути відтворені рубленим шрифтом прямого, напівжирного або жирного накреслення кеглем не менше ніж 36 пунктів.

Текст має бути розміщений на одній шпальті.

Вірш може бути розміщений на двох шпальтах, але відстань між шпальтами має бути не менше ніж 1/2 кв. (9 мм). Якщо у тексті є перелік слів, то слова можуть бути розміщені в стовпчик. Відстань між стовпчиками слів має бути не менше ніж 1/2 кв. (9,0 мм).

Рекомендована ілюстративність букварної частини видання не менше ніж ; 50 %, післябукварної частини – не менше ніж 30 %.

На сторінці букваря не має бути більше 8 переносів.

5.3.2.2 Вимоги до прописів

У прописах, призначених допомогти освоїти написання елементів літер, самих літер, з’єднувальних елементів між літерами та окремих слів і речень відстань між горизонтальними напрямними лініями для малих літер має бути в межах від 20 пунктів (7,0 мм) до 32 пунктів (12,0 мм).

Відстань між рядками має бути не менше ніж 32 пункти (12,0 мм).

Рекомендовано похилі лінії розташовувати під .кутом 65°.

Для написання зразків літер і їх елементів рекомендовано передбачити суцільні або пунктирні лінії, стрілки, які вказують напрям руху ручки під час письма. Зразки літер можуть бути відтворені однією кольоровою фарбою.

5.3.2.3 Вимоги до інших навчальних видань

Шрифтове оформлення основного, додаткового та виокремленого тексту , має відповідати вимогам таблиці 1.

Якщо обсяг тексту на сторінці видання не перевищує 200 знаків, довжина рядка основного тексту може бути довільна.

Висота літер рисованого шрифту має відповідати кеглеві шрифту не менше ніж 16 пунктів (6 мм). Інтерліньяж має бути збільшений не менше ніж на 4 пункти.

Кегель шрифту текстівки рекомендовано не менше ніж 12 пунктів.

Проміжок між словами має бути не менший від кегля шрифту основного тексту.

Основний текст має бути розміщений на одній шпальті. Якщо текст займає не більше ніж ? сторінки, він може бути розміщений на двох шпальтах.

У гуманітарному навчальному виданні на двох шпальтах може бути розміщений вірш; перелік слів і словосполучень – на двох і більше шпальтах. Відстань між шпальтами має становити не менше ніж ? кв. (9,0 мм).

Стовпчики прикладів і задач у математичному навчальному виданні можуть бути розміщені на двох і більше шпальтах, але відстань між шпальтами має бути не менше ніж 16 пунктів (6,0 мм). Стовпчики може відокремлювати лінія або вони можуть бути розташовані на кольоровому фоні.

Поряд з основним текстом на другій шпальті можуть бути допоміжні відомості (запитання, завдання тощо), ілюстрація. Текст та ілюстрація мають бути розміщені так, щоб мінімальна довжина рядка становила 4? квадрата (81 мм). Текстівка має бути розміщена від ілюстрації на відстані не менше ніж 12 пунктів (4мм).

У робочому зошиті на ділянках, призначених для розфарбовування, розмір мінімального окремого елемента малюнка має бути не менше ніж 5 мм, а товщина обмежувальної лінії малюнка — не менше ніж 2 пункти (0,7 мм). Ділянка, призначена для писання, не може бути на кольоровому або сірому фоні.

Рекомендована ілюстративність навчального видання не менше ніж 30 %.

На сторінці видання не має бути більше 8 переносів.

5.3.3 Вимоги до видань для середнього шкільного віку

Шрифтове оформлення основного, додаткового та виокремленого тексту має відповідати вимогам таблиці 2.

Основний текст має бути розміщений на одній шпальті.

Допускається розміщувати текст на двох шпальтах, якщо його обсяг займає не більше ніж ? сторінки видання. У гуманітарному навчальному виданні на двох шпальтах може бути розміщений вірш; перелік слів і словосполучень, хронологічні дані — на двох і більше шпальтах. Відстань між шпальтами має становити не менше ніж ? кв. (9 мм).

Обсяг додаткового тексту для безперервного читання не має перевищувати1000 знаків на сторінці.

Додатковий та виокремлений текст може (5ути відтворений шрифтом напівжирного та курсивного накреслення або кольоровими фарбами.

Додатковий текст, відтворений чорною фарбою, може бути без збільшення інтерліньяжу.

Дозволяється зменшувати довжину рядка додаткового і виокремленого тексту до 3? кв. (63 мм).

Для додаткового та виокремленого тексту дозволяється застосовувати виворітний шрифт кеглем (12—14) пунктів з оптичною густиною фону не менше ніж 0,5.

У тексті математичного та природничого навчального видання інтерліньяж на одній сторінці може бути неоднаковий.

Стовпчики прикладів і задач можуть бути розміщені на двох і більше шпальтах, але відстань між шпальтами має бути не менше ніж ¹/₂ кв. (9,0 мм),

якщо стовпчики розташовані на кольоровому фоні чи їх роз’єднує відокремлю-вальна лінія – не менше ніж 16 пунктів (6,0 мм).

Кегель шрифту основних елементів у літерних і числових формулах може бути на 2 пункти менший від кегля шрифту основного тексту. Кегель шрифту допоміжних елементів має бути не менше ніж 6 пунктів.

Кегель шрифту основних елементів хімічної формули має бути не менший від кегля шрифту основного текстур кегель шрифту допоміжних елементів має бути не менше ніж 6 пунктів.

Кегель шрифту текстівок рекомендовано не менший від кегля шрифту додаткового тексту. Текстівка має бути розміщена на відстані від ілюстрації не менше ніж 12 пунктів (4 мм).

Кегель шрифту напису на наочному зображенні у навчальному виданні має бути не менше ніж 8 пунктів.

На сторінці навчального видання не має бути більше 12 переносів.

5.3.4 Вимоги до видань для старшого шкільного віку

Шрифтове оформлення основного, додаткового та виокремленого тексту має відповідати вимогам таблиці 3.

Обсяг додаткового тексту не має перевищувати 2000 знаків на сторінці. Виокремлений текст обсягом до 200 знаків на сторінці може бути відтворений виворітним шрифтом: кеглем не менше ніж 10 пунктів із збільшенням інтерліньяжу на (1—2) пункти при оптичній густині фону не менше ніж 0,4.

Основний текст має бути розміщений на одній шпальті.

На двох шпальтах може бути розміщений основний текст, в тому числі віршований, у такому шрифтовому оформленні:

– кегель шрифту не менше ніж 9 пунктів;

– збільшення інтерліньяжу на 1-2 пункти;

– довжина рядка не менше ніж 3? кв. (63 мм);

– відстань між шпальтами не менще.йш: ? кв. (9 мм), якщо шпальти відокремлені лінією – не менше ніж ? кв. (6мм).

У тексті математичного, природничого та спеціального навчального видання * інтерліньяж на одній сторінці може бути неоднаковий,

Стовпчики прикладів і задач можуть бути розміщені на двох і більше шпальтах, але відстань між шпальтами має бути не менше ніж 16 пунктів (6,0 мм).

Кегель шрифту в стовпчиках прикладів і задач має бути не менший від кегля шрифту додаткового тексту для відповідного виду навчального видання,

Кегель шрифту основних елементів у літерних і числових формулах може бути на 2 пункти менший від кегля шрифту основного тексту. Кегель шрифту допоміжних елементів має бути не менше ніж 6 пунктів.

Кегель шрифту основних елементів Мімічної формули має бути не менший від кегля шрифту основного тексту, кегель шрифту допоміжних елементів має бути не менше ніж 6 пунктів.

Кегель шрифту напису на наочному зображенні має бути не менше ніж 8 пунктів.

Кегель шрифту текстівок рекомендовано не менший ніж 8 пунктів із збільшенням інтерліньяжу на (1—2) пункти. Текстівка має бути розміщена на відстані не менше ніж 12 пунктів (4 мм) від ілюстрації.

На сторінці навчального видання не має бути більше ніж 12 переносів.

5.4 Вимоги до поліграфічного виконання

5.4.1 Формат навчального видання має відповідати вимогам 5.1.3. Граничний відхил від формату навчального видання в межах тиражу не має перевищувати 1 мм ширини та (або) висоти блока.

5.4.2 Ширина верхнього, зовнішнього та нижнього поля на сторінці видання має бути не менше ніж по 10 мм, а корінцевого поля – не менше ніж 13 мм. Граничний відхил від ширини однойменних полів на суміжних сторін­ках не має перевищувати 1,5 мм.

5.4.3 Зображення на сторінках навчального видання має бути чітке, однакової контрастності як в одному примірнику видання, так і в усьому тиражі.

Інтервал оптичних густий між елементами тексту, відтвореного чорною фарбою, та папером має бути не менше ніж 0,7. Оптична густина фону для тексту має бути не більше ніж 0,3.

На кольорових зображеннях фарби мають бути суміщені. Граничний від­хил від суміщення фарб не має перевищувати 0,2 мм.

5.4.4 У прописах та робочому зошиті на ділянках, призначених для письма, лінії мають бути товщиною від 0,2 мм до 0,5 мм.

5.4.5 Межі зображень на сторінках з лицьового та зворотного боків аркуша мають бути суміщені. Граничний відхил від суміщення меж зображень не має перевищувати 2,0 мм.

5.4.6 Блок навчального видання повинен бути скріплений шиттям капроновими нитками на марлі чи без марлі з подальшим приклеюванням марлі до корінця блока. Допускається приклеювання до корінця блока нетканого матеріалу, мікрокрепованого, мішкового чи іншого паперу, руйнівне зусилля якого у поперечному напрямі не менше ніж 30 Н (3,0 кгс), а також обкантовування блока мікрокрепованим, кабельним чи іншим папером за умови забезпечення належної міцності блока.

Питоме зусилля розриву блока: між зошитами має бути не менше ніж 980 Н/м(1,0кгс/см).

Зошит форматом 70х100/16 та більших форматів має бути скріплений п’ятьма стібками, зошит менших форматів — чотирма стібками.

5.4.7 Допускається незшивне клейове скріплення блока навчального видання для молодшого шкільного віку, призначеного для розрізування чи роз’єднування, та навчального видання для середнього і старшого шкільного віку товщиною до 14 мм за умови забезпечення необхідної міцності блока.

Питоме зусилля вириву окремого аркуша з блока, скріпленого незшивним клейовим способом, має бути не менше ніж 690 Н/м (0,7 кгс/м).

5.4.8 Блок навчального посібника і практикуму товщиною до 10 мм може бути скріплений зшиванням дротом ззовні, 5.4.9 Заборонено скріплювати блок навчального видання зшиванням з від­ступом.

5.4.10 На краї корінця блока товщиною 12 мм і більше для покриття палі­туркою має бути наклеєний каптал. Наявність каптала на блоці меншої товщини визначає замовник та узгоджує з поліграфічним підприємством.

5.4.11 Навчальне видання залежно від його виду та товщини блока може бути в палітурці типу 5, 6 чи 7 або в обкладинці типу 1, 3 чи 4 згідно з ГСТУ 29.4.

Палітурка має мати гладку поверхню. Рекомендовано використання покривного матеріалу з прозорим полімерним покриттям.

Розмір кантів палітурки залежить від формату видання. Граничний відхил від розміру бокового канта не має перевищувати 1,5 мм, верхнього і нижнього -1,0 мм.

В обкладинці типу 3 і 4 може бути навчальне видання нетривалого корис­тування для молодшого шкільного віку товщиною блока до 15 мм і навчальні видання для середнього і старшого шкільного віку товщиною блока до 18 мм.

Навчальний посібник і практикум товщиною блока до 10 мм може бути в обкладинці типу 1.

Для виготовлення обкладинок дозволяється використовувати пігментований папір масою площі 1 м² не менше ніж 220 г або папір зі спеціальним покриттям, а також офсетний або обкладинковий папір масою площі 1 м² не менше ніж 220 г з подальшим преприсовуванням плівки.

Для посібників і практикумів нетривалого користування товщиною блока до 12 мм допускається використання офсетного або обкладинкового паперу масою площі 1 м² не менше ніж 120 г.

Питоме зусилля вириву блока з палітурки повинно становити не менше ніж 1720 Н/м (1,75 кгс/см), з обкладинки – 600 Н/м (0,60 кгс/см).

5.4.12 Корінець навчального видання в палітурці товщиною блока понад 10 мм і навчального видання в обкладинці товщиною блока понад 9 мм має бути задрукований чи тиснений.

5.4.13 Критичні дефекти, за якими бракують примірник навчального видання:

– дефекти відтворення тексту та ілюстрації/за яких неможливе читання тексту та сприйняття зображення: незадруковані ділянки, чорниші, змазана фарба, багато забитих фарбою ділянок тексту чи ілюстрації, здвоєне зображення;

– наявність макулатурних, брудних, з механічними пошкодженнями чи незадрукованих аркушів у блоці;

– некомплектність і непослідовність елементів блока;

– дефекти скріплення блока, випадання елементів блока;

– затьоки клею на краї блока;

– дефекти приклеювання форзаца, які спричиняють пошкодження видання під час його розкривання;

– дефекти палітурки (обкладинки): пузирі, зморшки, жолоблення, механічне пошкодження;

– дефекти друкування та оздоблення палітурки (обкладинки): пропущені елементи тексту та/або зображення, осипання фольги та змазане зображення, нерівномірний плямистий шар полімерного покриття, його відшарування чи механічне пошкодження;

– здеформований корінець блока, який спричиняє деформацію навчального видання.