Новини

Ще не встигло, як слід, кристалізуватися у певну структуру запаморочно амбівалентне поняття кітчу, яке обговорювали на аспірантсько-магістерському семінарі кафедри літератури та іноземних мов НаУКМА, як організатори готують новий семінар. Судячи з обраної теми – Маски як обличчя: ще одне перечитання (про «Тексти і маски» Григорія Грабовича) – не менш дискусійний і гострий.

Минулого разу про кітч велися шпилюваті полеміки на основі книжки «Кітч і література» доктора філологічних наук, члена-кореспондента НАН України й одночасно першопрохідця в кітчевій гущавині Тамари Гундорової. Дослідження її досить відоме, відзначилося добрим десятком відгуків і рецензій, здебільшого позитивних, проте, на думку аспірантів, які перед тим прискіпливо проштудіювали видання, воно є досить суперечливим. Анна Вітрук, наприклад, порівняла саме трактування кітчу Матея Калінеску і пані Гундорової, після прочитання дослідницької роботи останньої, у доповідачки виник досить туманний образ поняття. «Хоч Тамара Гундорова й залучила велику кількість праць і відповідно поглядів інших вчених, проте не змогла сформувати власну концепцію кітчу», – дійшла висновку Анна. Доповідачка не знайшла у книжці української дослідниці ні шляхів переходу цього явища на український поживний ґрунт, ні його зародження, ні співвідношення у взаємодії з постмодернізмом і масовою культурою. Хоча, за трактуванням пані Тамари, кітчевими є твори нашинських – Івана Котляревського, Ольги Кобилянської, Ліни Костенко.

..

..

..

Оксану Щур, доповідачку №2, найбільше зацікавила межа між наївним (ненавмисним) і не наївним (що вживає штампи навмисно з певною літературною метою) кітчевими явищами. Вона аналізувала за Тамарою Гундоровою ідеологічний кітч сталінської доби. Оксану здивувало, чому пані Гундорова зробила висновки про весь сталінський період на основі роману Олеся Гончара «Прапороносці». Хоч, як справедливо зауважив кандидат філологічних наук, старший викладач Ростислав Семків, на маргінесі кітчевості набагато більше.

..

..

..

Черговий семінар, на якому під модераторством Галини Глодзь доповідатимуть Остап Степанюк й Ольга Полюхович, відбудеться 16 березня о 16.30 на кафедрі (3-119). На києвомогилянські запросини варто прийти не тільки тому, що магістри/аспіранти «знають багато слів», а й тому, що на семінарі пригощають гарячим чаєм і печивом (дуже смачним). Минулого разу до НаУКМА з сторонніх прийшли тільки Читомівські представники, тож, чаю і печива, і розумних слів було вдосталь.

Цього разу на семінарі обіцяють обговорити кілька спроб. Спробу перечитати історію української літератури та тексти Хвильового після Грабовича… й водночас самого Грабовича через варіанти історії української літератури й автобіографічні моделі Хвильового. Спробу дослідити метод Григорія Грабовича й розмежувати конститутивне та регулятивне визначення «повноти літератури». Спробу відшукати «Я» Хвильового, який пише його тексти. Спробу співвіднести автотематизм й символічну біографію.

А ще організатори пропонують підписатися на їхню розсилку (адреса – amseminar09 песятко gmail.com.)

huha.mohovynka