Акції

«Юрій Йосипович Пероганич (11 липня 1961, с. Сможе Сколівського р-ну Львівської обл.) — український громадський діяч у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України, виконавчий директор Громадської організації “Вікімедіа Україна”».

Саме цю інформацію про лектора зустрічі, присвяченій перспективам «Вікіпедії» та правилам користування, редагування і  просування, можна знайти у цій всесвітньо відомій, безкоштовній електронній енциклопедії. Юрій Йосипович зізнався, що сам редагував статтю про себе самого, і не бачить у цьому нічого поганого. Навпаки, від дотримується тієї думки, що  вислів «Якщо Вас немає в інтернеті, то Вас немає взагалі» незабаром буде замінений на аналогічний – лише стосовно «Вікіпедії».

Трохи статистики

Україномовний сайт «Вікіпедії» – це наразі найбільш відвідуваний інтернет-сайт в Україні. Сюди заходить щомісяця принаймні половина українських (53 %) користувачів інтернету. Користувачі переглядають на день близько мільйона сторінок україномовного сектору «Вікіпедії».

Виділяють окремо редакторів «Вікіпедії» , серед них  – активних, тобто тих, які протягом місяця вносили більше п’яти редагувань у статті чи створювали нові. Таких в Україні близько семисот, і кількість  людей, які редагують «Вікіпедію», постійно зростає.

Цікаво, найпопулярнішою є «Вікіпедія» рідною мовою у таких країнах, як Китай, Іран, Туреччина, Таїланд, Угорщина, Польща, Чехія, Італія, Фінляндія, Швеція, Японія. Усі інші країни найчастіше користуються  англійською (колишні Британські колонії), іспанською (Латинська Америка), португальською (Південна Америка) версіями, а також російською, французькою, німецькою мовами тощо.

Інший показник – кількість редагувань статей за мовами. Україномовні сторінки «Вікіпедії» редагують більше за російськомовні, хоч і відвідують частіше останні. Так само арабські користувачі переглядають частіше англомовні чи франкомовні, проте редагують арабськомовні (те ж відбувається зі скандинавськими країнами та їхніми рідними мовами). Це свідчить про зацікавленість мовців у розвитку сторінок своїми рідними мовами. Тобто користуються тим, що краще, проте розвивають на майбутнє версію і своєю мовою.

Україна – у двадцятці найрозвинутіших країн. Ви знали?

Понять «української», «російської», «англійської» Вікіпедій немає – є лише версії україномовна, російськомовна, англомовна і так далі, адже ці версії створюють, редагують і проглядають люди з усього світу. Англомовна версія – найчисельніша із трьома мільйонами і 600 тисячами статей. Після цієї версії за чисельністю статей розташувалися німецькомовна та франкомовна із понад мільйоном сторінок. На четвертому місці – польськомовна, а італомовна їй вже «наступає на п’яти». А от україномовна «Вікіпедія» за кількістю статей – у двадцятці найбільших мовних розділів. А точніше посідає п’ятнадцяте місце із 279795 сторінками.

Цікавим є показник редагування статей до кількості мовців. Найбільше число редагування на кількість людей у каталонців. Їх  небагато, проте вони хочуть, щоби їхня мова у «Вікіпедії» була представлена на високому рівні. А на другому місці після них… українці. На цей час в україномовній версії «Вікіпедії» зроблено більше шести мільйонів редагувань.

Тож для чого потрібно з’явитися у «Вікіпедії» і як це зробити?

Присутність у «Вікіпедії» надає багато конкурентних переваг. Адже часто користувачі шукають інформацію не у пошукових системах, а одразу у «Вікіпедії», та й навіть пошуковики першим результатом видають посилання на «Вікіпедію». А це відбувається тому що тут інформація структурована, є факти, але відсутні оцінки. До того ж, у кожній статті обов’язково містяться посилання на джерела інформації.

Тож як потрапити у «Вікіпедію»? Якщо Ви є громадським діячем або власником компанії, або провели певний публічний захід, то треба зробити так, щоби Ви стали помітними у мережі. «Вікіпедія» є вторинним джерелом інформації, тобто все, що там є, мусить спочатку бути опублікованим десь раніше. Саме через це стаття, яка має посилання на джерела, не може бути видаленою іншими редакторами. Так само як у «Великій Радянській Енциклопедії» після кожної статті є список літератури – посилання на джерела. І питання довіри до «Вікіпедії» залежить від довіри до джерел, з яких береться інформація.

Якщо ж Ви чи Ваша робота – дуже помітні (відповідно до визначених критеріїв значимості), то сторінку про Вас можуть створити інші, без Вашого відома, проте ніхто не заборонить Вам відредагувати статтю про себе. Так сталося і з лектором Юрієм Пероганичем.

Першим кроком до появи у «Вікіпедії» є створення власного сайту. Проте для того, аби розробити розділ про Вас чи Вашу справу, необхідно стати повноцінним членом команди редакторів. Не можна одразу створювати потрібний Вам розділ – це розцінюватиметься як реклама, а у Вікіпедії реклами немає, тому варто редагувати й створювати інші статті.

Хоча правити статті можна як анонімний користувач, набагато краще зареєструватися: це надасть додаткові переваги (до прикладу, є сторінки, захищені від анонімних редакторів). До того ж, чим більше інформації у своєму профайлі реєстрації Ви вказуєте, то більша довіра до Вас. Цікавим є і те, що «Вікіпедія» зберігає абсолютно усі правки статей, а «закінчених» немає взагалі – є лише поняття «добра стаття» чи «вибрана стаття».

Дуже сприяє для сторінок у «Вікіпедії» велика кількість посилань на тему статті, зокрема, на сторінки у «Вікіпедії» іншими мовами. Тож, якщо необхідно бути присутнім у, наприклад, англомовній версії, то починати треба з україномовного та російськомовного варіанту, а потім просто перекласти їх на англійську. Наступне, що треба зробити  – пошукати у ній своє ім’я, псевдонім, назву організації. Можливо, згадки в інших статтях уже є, і це спростить створення нової.

Перепоною до появи необхідної Вам статті у «Вікіпедії» є знак копірайту © на інформації про Вас (чи на Вашому сайті, у Ваших творах). Адже, відповідно до законів про охорону авторського права, дуже обмежене цитування із посиланням можливе, проте це створить величезну кількість обмежень для творців і редакторів статті. На заміну цього існує таке поняття, як «Creative Commons Attribution-ShareAlike»: будь-хто може вільно брати, модифікувати, поширювати інформацію з будь-якою метою. Проте за двох умов: вказівка на джерело і поширення на тих самих умовах (а не на умовах копірайту).

Насамкінець, головна перевага «Вікіпедії» – оперативність. Якщо найвідоміша друкована енциклопедія Британніка створюється протягом 20 років, то у «Вікіпедії» інформація з’являється після події вже через кілька годин (а іноді навіть швидше). Окрім того «Вікіпедія», на відміну від паперових енциклопедій, не має обмежень у розмірі статей. Тож Юрій Пероганич зазначає, що замість вислову «запитай у дядька Гугла» скоро вживатимемо, за прикладом польських користувачів, «запитай у тьоті Вікіпедії».

Марія Кондратьєва