Читомо > Новини > У Рівному презентували книги про М. Смотрицького і П. Сагайдачного (репортаж)

Новини

У Рівному презентували книги про М. Смотрицького і П. Сагайдачного (репортаж)

08.04.2013 0 Автор:

У рівненському музеї-бібліотеці «Просвіта Рівненщини» презентували дві нові науково-популярні розвідки історика, публіциста, доктора філософських наук, професора Національного університету «Острозька академія» Петра Кралюка. Перша розвідка – монографічне дослідження «Тренос» Мелетія Смотрицького в дискурсі західної філософської думки», друга – художня повість про гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного «Лицар і смерть».

Петро Кралюк відомий своїми дослідженнями історичного минулого Волині. Наукові розвідки автор часто використовує під час побудови сюжетів художніх текстів.

Мелетій Смотрицький та Петро Конашевич-Сагадачний, про яких вів мову Кралюк,  залишили свій слід в історії Волинської землі, зокрема Рівненщини. Обоє навчалися у першому вищому навчальному закладі Східної Європи – Острозькій слов’яно-греко-латинській академії. Обоє залишили помітний слід у розвиткові  культурних та політичних процесів XVI століття. Обоє відомі переважно посередництвом літератури.

Метелій Смотрицький був авторитетним філологом, літератором, філософом, а про діяльність Петра Конашевича-Сагайдачного маємо інформацію завдяки художнім текстам про звитягу гетьмана, які написані ректором Київської братської школи – Касіяном Саковичем.

trenos_8

Коментар автора про наукову монографію «Тренос» Мелетія Смотрицького в дискурсі західної філософської думки»

 

«Тренос» Мелетія Смотрицького…» – дослідження, яке не є легким  для сприйняття, адже йдеться передусім про специфічний богословський трактат. У тексті «Треносу» читач знайде звернення до елітарної культури. Це зумовлюється відповідним рівнем освіченості Смотрицького, який цікавився західною філософією, намагаючись перейняти її кращі традиції.

Він один із перших українських авторів, який активно намагався пристосувати європейські культурно-освітні традиції до української площини. Його досі мало вивчають і знають.

Текст «Треносу» досі був більше знаний за кордоном, адже оригінал написаний старопольською мовою. У монографії вперше подано український переклад найбільшої частини «Треносу», а саме – «Трактату про сходження Святого Духа».

Автора більше знають як філолога, автора «Граматики слов’янської». Так, «Граматика» Мелетія Смотрицького є своєрідним навчальним бестселером у плані вивчення церковнослов’янської мови. На основі «Граматики» Смотрицького фактично сформувалася літературна російська мова. Відомий російський учений Михайло Ломоносов називав працю Смотрицького своєрідними «вратами вченості».

trenos

Доробок Смотрицького належно не оцінений сучасниками. Хоча його і знають переважно як філолога та письменника-полеміста, проте практично не вивчають у контексті становлення літературного процесу 17 століття.

Ще один бар’єром у сприйнятті є часта критика Смотрицького за перехід до унії, хоча такий крок у той час, вочевидь, мав свої причини. Між тим, філософським поглядам Смотрицького притаманна динаміка  та відкритість до дискусій. Він не був консерватором, не сповідував ідей занепадництва та відгородження від світу. Остання риса притаманна філософським поглядам добре відомого Григорія Сковороди, який декларував ідею втечі.

Проте поза увагою залишаються його філософські дослідження. Між тим, його філософсько-богословський трактат «Тренос» був широко відомий у наукових колах того часу. Дослідження  ж філософського трактату «Тренос» Мелетія Смотрицького дає змогу краще зрозуміти умови, в яких працював автор, оцінити суть тогочасних культурних процесів. Зацікавлені зможуть також ознайомитися із оригіналом «Треносу», який поданий у книзі окремим блоком.

Дослідження «Треноса» Мелетія Смотрицького Кралюк виконав у співавторстві з кандидатом історичних наук Михайлом Якубовичем та аспірантом Національного університету «Острозька академія» Віталієм Щепанським.

 

trenos_smotr6

Окремі зауваги про повість «Лицар і смерть»

 

Одним із центральних персонажів повісті є автор художнього тексту про Сагайдачного, соратник Мелетія Смотрицького, ректор Київської братської школи – Касіян Сакович.  Цей автор відомий завдяки своєму поетичну тексту – «Вірші на жалісний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного». Твір написаний у ренесансному дусі, що цілком відповідає тогочасній літературній традиції. Вірші Саковича про Сагайдачного – текст не лише літературний, але і філософський та навіть політичний. У них автор викладає власні міркування, дає певні оцінки діяльності гетьмана Сагайдачного, розмірковує про його загадкову смерть.

Петро Конашевич-Сагайдачний – видатний полководець, відомий своїми військовими подвигами. Так, він виграв Хотинську битву (1621 р.), яка врятувала не тільки Україну, але і центрально-східну Європу від турецької експансії, захопив зі своїми козаками найбільше на той час місто Європи – Кафу (сучасна Феодосія). Останній факт є свідченням неабиякої організації та доброго знання військової справи, що робило гетьмана помітною фігурою свого часу. Військові перемоги формували не лише  значний авторитет  Сагайдачного, але і цілком могли вплинути на загадкові обставини його смерті.

trenos_2

Гетьман був поранений під час Хотинської битви, проте рана не була аж надто загрозливою. Можливо, Сагайдачного поступово заліковували, відчувши з його боку певну загрозу.

У повісті знаходимо міркування про життєвий шлях Сагайдачного, що базуються на аналізові «Віршів…» Саковича.

До повісті додано також невеликий коментар про історичні реалії того часу.

 

trenos2

Відгуки учасників презентації.

 

Ганна Чорна, вчитель української мови та літератури

Гадаю, що «Тренос…» – те дослідження, яке допоможе краще зрозуміти вчителеві роль Мелетія Смотрицького у літературному процесові 16 століття. Постать М.Смотрицького практично не вивчається у шкільному курсі «Давньої літератури». У програмному підручнику є лише невелика згадка про нього, як про письменника-полеміста. А все ж таки важливо зосередити увагу школяра на тих постатях, які стосуються рідного краю; певним чином прокоментувати процеси, які впливали на розвиток художнього слова; пояснити суть певних світоглядних ідей, якими переймалися автори, той же Мелетій Смотрицький.

 

Валентина Токмакова, вчитель історії

Приємно, що є автори, які порушують важливі проблеми історичного минулого, розкривають «білі плями». Цікавим є трактування постаті гетьмана Сагайдачного у повісті «Лицар і смерть». Звичайно художній текст допускає певні варіації у сприйнятті, має місце домисел, але важливо, що автор додає науковий коментар до тексту, що дозволяє використати його у навчальному процесі.

 

Вікторія Назарук, Острозька академія

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

code

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe