Місця

Вид бібліотека

Клас національний заклад

Родина історична бібліотека

Назва Державна історична бібліотека України (вже Національна історична бібліотека України)*

* У вересні 2009 р. Указом Президента України бібліотеці надано статус національної

Місце популяції

м. Київ, вул. І. Мазепи (колишня вул. Січневого повстання), 21 корп. 24 (на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника)

Тел: (044) 280-46-17 (дирекція)

(044) 280-28-74 – відділ довідково-бібліографічної та інформаційної роботи

сайт: http://www.dibu.kiev.ua/

[geo_mashup_map]

Період

Вт. – Нд. з 10 до 18 години

Понеділок – вихідний день

Остання п’ятниця місяця – санітарний день

Еволюція

Заснована 1939 року.

У 60-70-х роках ХХ століття саме ця книгозбірня очолила роботу бібліотек України з  підготовки 26-томного енциклопедичного видання „Історія міст і сіл УРСР”. У результаті такої продуктивної співпраці були видані історико-краєзнавчі бібліографічні покажчики і  „Зведена картотека матеріалів з історії міст і сіл України” (нині містить близько 300 тисяч описів!), її продовжують поповнювати і редагувати працівники відділу історичного краєзнавства НІБУ.

Бібліотека є також видавничо-поліграфічним центром, адже там публікується щорічний бібліографічний покажчик „Історія України”, науково-допоміжні, методичні посібники, матеріали конференцій.

З 2003 року бібліотека отримує обов’язковий безоплатний примірник видань історичної тематики, і на сьогодні фонд книгозбірні налічує понад 750 тис. примірників. У вересні 2009 року, тобто зовсім нещодавно, Указом Президента їй надано статус національної.

Асортиментність

Найповніше представлені історичні дисципліни: видання з історії України, всесвітньої історії, історичного краєзнавства, етнографії, археології, архівознавства та інших суміжних історичних наук.

А ще багато видань із різних галузей, які мають історичну спрямованість. Оскільки історичну спрямованість має все у світі, то в бібліотеці зберігаються видання ще й з медицини, політики, права, педагогіки, фізики, математики, військової справи, філософії, релігї, мовознавства, мистецтва тощо…

Шукати потрібну літературу зручно, бо всі підрубрики згаданих і не згаданих галузей досить детально розписані у систематичному каталозі: наприклад, є окрема комірка для історії танцю, а не загальна „мистецтво”, або  історії періодичної преси, а не просто „журналістика”. Часто зазначені й хронологічні рамки.

Серед художньої літератури найбільше у книгозбірні творів українських та російських письменників. У систематичному каталозі цей масив видань розділено за часом (до 1917 і після 1917 років), окреме місце для української емігрантської літератури. Зарубіжна література поділена за назвами країн, тому якщо ви довго мріяли погортати рідкісну для нашого кліматичного поясу книжкову істоту – з Монголії, Пакистану абощо – вам не потрібно буде вгадувати її за прізвищем автора, а варто лише легким рухом руки висунути потрібну шухлядку. Якщо ж ви не в гуморі нишпорити систематичними нетрями, то можна скористатися алфавітним каталогом або ж електронним.

Також у бібліотеці комплектується відділ зарубіжних видань з історичної тематики іноземними мовами.

Поповнюється й фонд періодичних видань: у 2009 році Бібліотека передплатила 111 назв журналів, 30 назв газет.

Представники Червоної Книги

Cправжня гордість НІБУ – відділ рідкісних, цінних та стародрукованих книг, який містить  20 тис. видань. Зокрема, у бібліотеці зберігаються книги  кириличного друку (серед них Острозькі видання – „Новий Завіт з Псалтирем” (1580), „Біблія” (1581), книги, видані в друкарні Києво-Печерської Лаври), рукописні (XV – XX ст.), надруковані „гражданським” шрифтом  (1708 – 1825), стародруки іноземними мовами (XVI – XVII ст.), зібрання прижиттєвих видань творів класиків української та російської літератур, українські видання періоду Великої Вітчизняної війни, рідкісна періодика (1767 – 1917), сучасні цінні видання: художні альбоми, праці мистецтвознавців, подарункові книги тощо.

Щоб почитати ці книги, потрібно окремо записатися до Відділу, а також не зайвим буде ретельніше вимити руки!

Пошук

Перш ніж щось шукати, потрібно до бібліотеки записатися. Для цього потрібно:

–       усім відвідувачам: паспорт, 2 фотокартки (3х4);

–       студентам: паспорт, 2 фотокартки (3х4), студентський квиток;

–       учням: паспорт одного з батьків, 2 фотокартки (3х4).

За оформлення читацького платити не потрібно.

Втім, якщо ви опинитеся біля бібліотеки випадково та, як на зло, не прихопите паспорта, вас пустять до  каталогів, виписавши одноразову перепустку. Тільки нічого не видадуть. Власникам читацьких квиточків замовлені книги видають одразу або ж наступного дня, залежно від того, в якому сховищі книга.

Читання

Облаштуватися можна в одному з чотирьох спеціалізованих залах: історії зарубіжних країн, історії України, періодичних видань або нових надходжень. Місця вистачає. Правила бібілотеки дозволяють прихопити з собою зошит, письмове приладдя, гаманець, телефон (куди ж без нього). І, до речі, не зайвою буде лінійка для вимірювання розміру сумки (бо якщо та більша за 30х20 см, то все доведеться перемістити у прозорий пакет). Якщо вам потрібно пронести друковану продукцію, то слід поставити відмітку на контрольному листку на пункті запису, аби вас потім не запідозрили у крадіжці. Ще можна притягти з собою персональний комп’ютер, магнітофон і диктофон з автономним живленням. Фотоапаратом користуватися можна! Щоправда лише у спеціально відведеному для цього місці – відділі Біліотечно-інформаційних технологій.

Додаткові ритуали

Бібліотека – співорганізатор різних міжнародних та державних культурно-просвітницьких акцій: Нестерівських та Могилянських наукових читань,  наукових та науково-практичних конференцій.  Працює науково-бібліографічний відділ, відділ історичного краєзнавства. У НІБУ проводять масові заходи: книжкові виставки, круглі столи, вечори пам’яті, презентації. З 1987 року діє клуб історичної книги. Наприклад, у клубі проводилися засідення „Т. Шевченко і Кирило-Мефодіївське братство”, „Київ: тепер і в минулому”, „Володар Київської Русі (до 1030-річчя Ярослава Мудрого), „Франциск Скорина та його епоха”, „Український історичний роман”. З 1996 року працює вітальня „Зустріч”, де влаштовують літературно-мистецькі свята. Оголошення про найближчі заходи є на сайті бібліотеки – на головній сторінці або у рубриці „Події”.

Ірина Жданова