Новини

У рамках Першого фестивалю молодих видавців та редакторів 16 квітня в Інституту журналістики лекцію про дитяче книговидання погодився читати Іван Малкович. Видання «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» самі по собі можуть багато чого розказати – що українська книжка може бути гарною, що українські видання цілком конкурентоспроможні, а дитяча книга достойно репрезентована на українському ринку.

Іван Малкович говорить, книга – не газета. Для того, аби випустити книжку на високому рівні, необхідно пам’ятати, що вона проектується на цілі покоління. Тому треба докладати всіх зусиль, аби зробити по-справжньому варту уваги книгу, яку приємно і не соромно презентувати читачам.

.

.

Сказане Іваном Малковичем обов’язкове для намотування на вус усім, хто має стосунок до книговидавничої справи. Не потрібно гнатися за часом та грошима. Не варто поспішати у випуску книги. Не можна видавничі проекти просто “штампувати”, вони мають бути зроблені зі смаком. Бо смак і відчуття стилю робить редактора / видавця професіоналом. Виховувати це у собі – означає постійно вдосконалюватися, шукати нове, відкривати для себе світ, постійно бути в курсі нових віянь і течій у різних галузях.

Професійний редактор-видавець має бути людиною зі смаком, різнобічно розвинутою, здатною піти на ризик, творчою, але й “посидючою”. Пан Іван не відкрив Європу відвідувачам конференції. Він, як завжди, просто і дотепно відповідав на запитання, радував аудиторію смачною українською мовою, ділився досвідом, давав поради.

.

.

Приємно, що людина, яка досягла таких успіхів, залишається відкритою для спілкування і здається, охочіше йде на контакт із студентами, аніж до високих кабінетів на офоціоз.

А ось враження студентів:

Він мені схожий на ельфа, такий простий, класний у спілкуванні. Сидиш і не помічаєш, як летить час. Він – унікальна людина.

Мені дуже подобається його ставлення до роботи, професіоналізм, відповідальність. Багато взяла для себе із спілкування з цією людиною.

А мені дуже сподобалось, як «А-БА-БА ГА-ЛА-МА-ГА» перекладала «Гаррі Поттера». Цікаво почути, як розкриваються фірмові таємниці видавництва.

Цікаво, що Віктор Морозов (перекладач) ще в літаку, повертаючись в Україну з новим виданням «Гаррі Поттера», має перекласти хоч одне речення.

Я була на зустрічі з Іваном Малковичем. Це просто дивовижно. Як він вміє цікаво і по суті розповідати, тримати увагу слухачів. Крім того, коли пан Іван говорив про високі здобутки свого видавництва, то це було більше, ніж скромно. Дізналася багато нового, до прикладу, що видавництво вперше в Україні продало права на свою книгу закордон, що книга “Гаррі Поттер” українською мовою стоїть у Джоан Роулінг на столі. Мені дуже сподобалася енергетика, що йшла від цієї людини, вона була надзвичайно позитивна і гарна:)

Зустріч з О. В. Афоніним створила міцне підґрунтя для аналітичних роздумів і була такою собі реалістичною картиною сучасної видавничої справи (ця лекція за розкладом передувала лекції Івна Малковича –Ред.). А от І. А. Малкович зовсім з іншого, цілком оптимістичного погляду представив свою гілочку видавничої справи – дитячі видання. Вся його лекція – ніби лагідно прочитана казочка, така світла й хороша))

Дуже сподобалось. Надзвичайно харизматична людина, справжнiй професiонал власної справи.

16 квітня слухала інтерактивну лекцію Малковича. Я його “фанат”, якщо можна так сказати. Просто фантастично!

Як післяслово хочемо навести думку нашого гостя щодо успіху і ставлення до життя. Пан Іван згадав цитату відомого на весь світ композитора Джузеппе Верді: «Мій дорогий юний друже! Коли мені було вісімнадцять років, я теж вважав себе великим музикантом і говорив: “Я”. Коли мені було двадцять п’ять років, я говорив: “Я і Моцарт”. Коли мені було сорок років, я вже говорив: “Моцарт і я”. А зараз я кажу просто: “Моцарт!”»

Р. S. Враження продовжуємо збирати у коментарях) – Ред.

текст Ольга Мілянович

фото Олексія Фурмана