Новини

Шведські поетеси на Форумі видавців виступили надзвичайно сильно. У Львівському театрі імені Леся Курбаса вони презентували свіжу поетично-звукову постановку «Хто плаче за Еммою Бломгофф» за участі Ліни Екдаль, Лінн Гансен, Анни Ґуставссон.

Нечасто буває, що на подібних виступах на перший план  виступає слово, аудиторія загалом стає зачудованою змістом творчості, взагалі напрямком, куди рухається поезія під ритмічний перестук, звукові ефекти й наспіви акордеону.

Часом поезію рідною мовою хочеться відчувати сильніше. І це насправді можливо завдяки музичному супроводу. Поезія, читана під музику, мовою, яку не знаєш, на диво заворожує, хоч оригінальна мова фонетично дарує повноту! Не силкуючись вловити зміст, перекласти його (український переклад віршів можна було читати з великого екрану, що був позаду поеток, а переклад виконав Лев Грицюк), пильніше дослухаєшся до звукової гри шведської мови у поєднанні із звуками акордеону та синтезатора.

Ці дівчата видобували з усього, що було в них під рукою, такі звуки, які моментально пронизували підсвідомість, ба, навіть гіпнотизували. Довжелезні білі вірші сплелися із музикою, часом схожою на ембіент, а часом – на скандинавську версію танго.

Примітка: поезію Ліну Екдаль під музичний акомпанемент можна послухати на платівці «Lina Ekdahl, Martin McFaul. dikter och musik».

Женя Гринь, Олексій Гавриленко