Новини

Публікуємо другу частину конспекту лекції історика, філолога Нарімана Абдульваапова «Повернення із забуття: минуле та сьогодення середньовічної кримськотатарської літературної спадщини».

Три напрямки

Кримськотатарська література розвивалась за трьома напрямками:

• література дивану – класична література. У поетів дивану були чіткі правила етикету, освіти, структури поетичних рядків;
• суфійська література – релігійно-містична поезія, проза та філософські трактати;
• ашикська поезія – авторська та народна література, література поетів, що, читаючи свої вірші, грали на музичному інструменті – сазі.

Про поворотний момент

У 13 столітті, із заснуванням Кримського ханства, на території Криму почала розвиватися освіта й наука, відкриватися школа на вищі навчальні заклади. До того часу в Криму, наскільки мені відомо, не зафіксовано ніяких визначних імен богословів, вчених чи поетів. Саме 13 століття стало новим, поворотним етапом в історії кримської землі. З 14 століття нам уже відомі десятки кримськотатарських авторів, що були розпорошені по всьому ісламському світові:  і в Сирії, і в Анатолії і в Єгипті викладали наші автори.

Газаї кримського хана Гази Герая II. Газелі. Рукопис з бібліотеки Стамбульского університету.

Вірш хана Шахіна Ґера?я, оформлений як зразок візуальної поезії з елементами паліндрому. Вважається найбільш відомим зразком кримськотатарської поезії 18 століття у всьому світі. Кожна пелюсточка цієї квітки – це двовірш. В основі всього вірша – слово «Ґера?й».

Про кохання Юсуфа і Зулейхи

Розповідь про історію літератури кримських татар ми зазвичай починаємо з 13 століття та поеми Махмуда Киримли «Юсуф і Зулейха», що складається із 1406 чотиривіршів та більш ніж 5600 поетичних рядків. Датування цієї поеми не є остаточним, досі точаться суперечки з цього приводу.

Перша й передостання сторінки поеми Махмуда Киримли «Юсуф і Зулейха» в перекладі Халіль-оглу Алі. XIII ст. Рукописний список 1817 р. Зберігається у Національній бібліотеці Туреччини (Анкара)

Саме поема Махмуда Киримли претендує на першість серед іще близько 70-ти поем, написаних на основі сюжету про Юсуфа і Зулейху. Оригінальний текст цієї поеми, на жаль, не зберігся. Натомість збереглося три-чотири списки. Найбільш давнім зі збережених до наших днів рукописів є переклад цієї поеми Халіля-оглу Алі з кримськокіпчацької мови на турецьку. У давні часи дуже багато поетів використовували цю тему, розвиваючи старий релігійний сюжет. І якщо на Сході першим написав поему за переказом про Юсуфа і Зулейху найбільший перськомовний поет Фірдоусі, то першим тюркською мовою це зробив Махмуд Киримли.

Сюжет цієї поеми особливий тим, що тут, на відміну від інших мусульманських текстів, велика увага приділена саме образу жінки – Зулейхи та її коханню до Юсуфа. Юсуф в ісламській міфології вважається найпрекраснішим створінням, якому Творець віддав 99 зі 100 часточок краси. І лише одну часточку розподілив між усіма іншими людьми.

Про «Книгу лампадок у справі суфійства»

Важливою та однієї з перших пам’яток  суфійської літератури середньовічного періоду є суфійський трактат «Книга лампадок у справі суфійства». Філософ 13 століття Абу-Бакр Аль-Васеті написав керівництво з суфійської практики на 63 глави.

Знайшов цей рукопис Якуб Кемаль, що у 1920-ті роки був директором Східного музею в Ялті. У селищі Тарахташ Судакського району і разом із Агатангелом Кримським вони намагалися встановити авторство рукопису. В результаті у журналі «Студії з Криму» у 1930 році з’явилася стаття Якуба Кемаля «Арабський суфійський рукопис ХІІІ віку, в Криму знайдений і чи не в Криму писаний». Цей рукопис сьогодні також вважається загубленим.

Поетичні епітафії авторства Едіба та Хифзі на надмогильних каменях кримських ханів Криму та Арслана Ґераїв (18 ст.). Кладовище Ханського палацу, Бахчисарай. 

Читайте також про роман «Омріяний край» Лілі Хайд, присвячений подіям депортації кримських татар та їхньому поверненню на Батьківщину.

Про Ашика Умера

Ашикська література дала тюркській літературі великого поета 17 століття – Ашика Умера, що вважається найвідомішим серед сотень імен інших ашиків на території всієї тодішньої Анатолії, частково Кавказу і аж до Північної Африки. Ашик Умер народився та помер у місті Кезлев (сучасна Євпаторія). Та все життя його пройшло у подорожах, оскільки ашики були зазвичай мандрівними поетами. Творчість Ашик Умера всеохопна: немає, здавалося б, жодної теми, що не була б відображена в його поезії. Нещодавно в Туреччині видали збірку його поезії, де вміщено більш ніж 1500 віршів. Він також один із небагатьох поетів, кому випала честь бути змальованим у живописі.

Один із зразків ашикської поезії Ашика Умера

Про кримського хана Гази Ґерая

Чималою частиною кримськотатарської літератури вважається поетичний доробок кримського хана Гази Ґера?я. Цей великий хан правив протягом 20 років, все його життя пройшло у битвах в Ірані, Москві, Австрії. При цьому він ще встигав вивчати каліграфію, писати вірші та музику, грати на багатьох музичних інструментах. Нині збереглося близько 70 його музичних творів. Він також єдиний із великої династії Ґера?їв, творчості якого присвячена ціла монографія, видана у 1958 році. Хан був також і великим меценатом, чимало відомих поетів присвятили йому свої вірші.

Знаменитий Фонтан сліз. Зверху – панегірик на честь  кримського хана Крим Ґерая з хронограмою авторства поета Шейхі.

Появу цього фонтану на території Ханського палацу в Бахчисараї пов’язують із легендою про нещасливе кохання красуні-наложниці Діляри Бікеч та хана Крим Ґера?я. Насправді, до цієї легенди фонтан не має жодного відношення. У чотирьох двовіршах і справді оспівується хан Крим Ґера?й, що, збудувавши цей прекрасний фонтан, напоїв усіх живильною водою. Та жодної згадки про жінку там немає.

«Прийди й напийся живильної води із цілющого джерела» – викарбовано у камені. У цьому вірші навіть присутній шифр – у останньому рядку зашифровано рік зведення фонтану.

Про поезію дивану

Дуже стрімко розвивалась саме поезія дивану (з персидської – запис, книга, зібрання). Нині відомо уже близько 10 таких збірок-диванів кримськотатарських авторів періоду «середньовіччя» нашої літератури. Також ми знаємо про існування 20 історіографічних праць того періоду, частина з яких вже опублікована, частина навіть перекладена українською мовою. Бахчисарай, Стамбул, Київ, Санкт-Петербург, Каїр, Відень, Берлін – це далеко не повний перелік місць, де зберігаються ці давні історіографічні праці, присвячені історії Кримського ханства. При чому ці праці не були «сухими» хроніками подій.

Це було доволі захопливе чтиво, яке зачитували вголос на гуртових читаннях. Відомий мандрівник Евлія Челебі розповідає у своїх подорожніх нотатках, як його запросили на такі читання у Бахчисараї, де читець наспівом зачитував описи історичних подій, супроводжуючи все це поетичними рядками відомих поетів тих часів.

Османський мандрівник та письменник  Евлія Челебі

Завдяки «Книзі подорожей» Евлія Челебі нині збережений колорит кримськотатарських містечок та селищ, сцени з місцевого побуту й повсякденного життя. Та найбільший внесок він свого часу зробив саме в опис та збереження літературних пам’яток кримських татар, оскільки був знайомий із багатьма поетами і мав можливість писати про їхні літературні здобутки.

 Наприкінці 18 століття, із занепадом Кримського ханства, література дивану припиняє своє існування. У 17 столітті налічувалось близько 80 імен поетів та істориків, на початку 18 століття – більш ніж 60 імен, а вже у 19 столітті – лише 3 імені на території Криму. Повна глуха пустота. В той же час нам відомо про цілу плеяду поетів, що були також відомими культурними та політичними діячами на території Туреччини.

Читайте також першу частину лекції «Середньовіччя» літератури кримських татар