Самвидавом першу піксельну книжку Антона Санченка назвати складно, адже творча географія її основоположників – досить поважна й інтернаціональна. Дизайнер Дмитро Растворцев із Сум, редактор Олена Шарговська з Києва, коректор із Харкова, а ще ілюстративно допомагали капітани далекого плавання з Мурманська й Бердянська. Свої малюнки пожертвував для такого діла Дмитро Лисюк. Як кажуть, кожен по нитці – і презентація в книгарні “Є”.
.
.
Такого видавничо-редакторського пожвавлення годі було чекати, а сам рукопис “Нариси бурси” готувався до відкладання у письмовий довгий ящик. І все через кризу й різні ринкові бідацтва, бо ж ця книжка мала вийти 2009 року паперово у одному поважному українському видавництві. Врятувала авторський рукопис від ящика Олена Шарговська, керівник редакційного відділу видавництва “Факт”, адже попросила курсантські новели чи новели про курсантів Санченка на редагувальництво. Ось після редакторського знайомства з текстом виникла ідея видати книжку, хоча б в електронному вигляді. “Стиль Антона Санченка мені сподобався із першого рукопису. І коли я знала, що є щось нове в автора, то його неможливо було не прочитати, і користуючись службовим положенням редактора у видавництві, я прочитала й відредагувала цю книжку”, – розповіла на презентації пані Олена.
.
.
З відредагованим текстом було простіше, та й доля Антона Санченка порадувала знайомством із Дмитром Растворцевим, який після багатьох згод-незгод здезайнував унікальну книжкову штуку. Ідея, що видання має нагадувати курсанський випускний альбом, все-таки належить автору: “У нас були дуже колоритні альбоми, вони від дембельських дещо відрізнялись тим, що в дембельських хлопці жалілися, як їм було тяжко два роки служити, а ми, курсанти, були відкриті до життя: море, порти, інше”…
.
.
Про те “інше” на презентації розповів сам дизайнер Дмитро Растворцев, який дуже оберігав морську автентику тих часів. Перш, ніж з головою пірнути в дизайнерську глибину, Дмитро перелопатив багажі інтернету, мав візити до сумських моряків, а також скористався власною колекцією оголених дівчаток. Іще зберіг усе листування з Антоном Санченком, яке складалось десь із листочків десяти формату А4 дрібнесеньким шрифтом, іще намагався на презентації майже все зачитати. Автентика!
.
.
Автентичною морською піснею порадував однокурсник письменника, художник та взагалі “людина багатьох талантів” Дмитро Лисюк.
.
.
Насамкінець Антон Санченко подарував присутнім матеріальне втілення “Нарисів бурси” у вигляді крихітного диска, а Дмитро Ростворцев роздав унікальні буквочки від слова “БУРСИ”, яке сам, як виявилось, вирізав і клеїв із фольги. Була ще одна хороша новина від українського мaреніста – варто незабаром сподіватися на друковане втілення книжки.
.
.
huha.mohovynka
Найкращий лайк — це 30 гривень))
Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.
Спасибі.
прикольно…
Листав, читав, роздивлявся… Потім ностальгічно гортав свій дембельський альбом…Пригадалось старе: служив радистом —
не викуривши жодної цигарки, привчився курити … і як потім дівчина(майбутня дружина)нараз відучила :не буду з тобою цілуватись…!
Ця книжка має мати багато вдячних “споживачів”…