Акції

Другий фестиваль молодих видавців і редакторів уже минув, але це ні в якому разі не означає розформування «Штурмових загонів Ґутенберґа». Дні фестивалю – тільки перший огляд «Чорноморського флоту», і, звісно, далі буде. А зараз публікуємо підсумковий звіт для усіх, хто не встиг потрапити на подію.

Дискусії / зустрічі

12 травня фестиваль відкрився дискусією «Продажна критика», який зібрав провідних книжкових критиків Костянтина Родика, Тараса Федюка і Михайла Бриниха. Очікували ми також і на Іллю Стронґовського, який з нами зміг бути, на жаль, лише морально.
Модерував зустріч Артем Захарченко. Подробиці у матеріалі «Продажна» критика, або Бойфрендизм у літературі»

Попри запланованість події, приємною несподіванкою став візит президента Форуму видавців у Львові Олександри Коваль. Формат зустрічі не передбачав жодних «лекційних» елементів – лише «арт-обстріл» питаннями. Його, треба зізнатися, пані Леся мужньо витримала, та ще й перейшла у наступ: у її записнику знайшлося вдосталь питань, на які мусила відповідати й аудиторія.

Олег Шпільман, голова видавництва-лідера українського ринку «Клуб сімейного дозвілля» ретельно готувався до своєї лекції і розкрив модель власного видавництва.

Дмитро Стус і представники «ЕХ.UA» презентували глобальний і ризикований задум: оцифрувати українську класичну бібліотеку книг, фільмів, архівних документів. Що з того вийде, уже частково можна побачити на «EX.UA». Докладніше про проект – в інтерв’ю із Дмитром Стусом.

Також на Фестивалі відбулася прагматична акція «Арбайтен-форум, або Вдале працевлаштування на медіа-роботу». Представники видавництв «Смолоскип», «Грані-Т», видань «Главред» і «Сумно», інформаційного агенства «УНІАН» розповідали, як правльно проходити співбесіду та влаштуватися на роботу саме до них. А найактивніші учасники обговорення виграли запрошення на видавничий тренінг від Олексія Колісника.

«Раніше “бізнес” був неначе біла діра в моїй голові, а тепер я розумію, ЩО реально треба робити у видавничій справі», – ділиться враженнями одна з переможниць.

На жаль, з незалежних від організаторів причин, не відбулася лекція Братів Букало. Проте засновники «Ательє Книжкових Братів» обіцяли не оминути нас візитом наступного разу.
Зате відбувся «Парад видавничих ідей» – сталося це у форматі печа-куча, що дав можливість усім представити власну видавничу ідею за шість із гаком хвилин, а також перемогти із задуманим проектом.

Печа-куча супроводжувалась виставкою видавничих проектів: відтак, видавничі ідеї не обмежувались абстракціями та презентаціями, але й матеріалізувались у вигляді експонатів.

Зустріч щодо проблеми «ілюстратор – вдавець» відбулася із Олегом Петренком-Заневським, Анною Сарвірою та Надією Дойчев-Бут, провела її представниця Музею книги і друкарства, мистецтвознавець Настя Денисенко. Художники ділились не лише досвідом ілюстрації та співпраці з видавцями, але й розказали про власний видавничий досвід, що не може не слугувати промовистим фактом в історії новітньої видавничої справи.

Майстер-класи

Як використовувати Вікіпедію для реалізації своїх видавничих амбіцій навчав генеральний директор «Вікімедіа Україна» Юрій Пероганич. Презентація можливостей Вікіпедії не обмежилась її енциклопедичною складовою, основний акцент майстер-класу був поставлений на Вікіпедію як інструмент роботи видавця. Докладніше читайте тут.

Богдан Поліщук і Олена Рачковська, творці театрального журналу «Коза» розповіли, як їм вдається створювати журнал без комп’ютерного набору, від руки. Та ще й непростої, а руки художників. Серед тих рук була помічена і докладена і та, що належить автору логотипа «Штурмових загонів Ґутенберґа». Надовго Богдан і Олена затриматися з нами не могли, а одразу вирушили у презентаційний тур із ще свіжим числом «Кози».

Що таке «Гра в класи» розповідав Микола Ковальчук, що підготувув спеціальне заняття з основ усіх основ – модульних сіток, одного з найефективніших інструментів планування будь-якого видання.

Майстер-клас із каліграфії провів Олексій Чекаль. У Києві він нечастий гість, тому на його візит збіглися студенти з усіх усюд. Харківський дизайнер по вуха у роботі, тому те, що він вибрався на заняття – подія ексклюзивна. І слава Богу, Олексій приїхав до Києва, хоча до нас їхати чомусь збирався аж у Львів))

На майстер-класі кожен отримав кальку, фарби та інструменти для каліграфічного писання. Проте виходило в усіх по-різному.
Про майстер-клас читайте і дивіться більше тут

На Фестивалі також була помічена і затримана глядачами Ася Гонца, авторка уже відомих паперових скульптур. Вона здивувала більшість пластичними можливостями звичайного паперу.

Літклуб «Маруся» спромігся на нездійсненне і під орудою Дмитра Стретовича народив справжню книгу за 24 години. Доба без сну і відпочинку розтягнулася на кілька локацій – акція стартувала в одній з аудиторій Інституту журналістики, а після його закриття редакція перемістилась і органічно злилась із «Ніччю у бібліотеці».

Переконатись у реальності книги можна за лінком. А замовити примірник у матеріальному втіленні ми пропонуємо за адресою [email protected].

Справжнім хедлайнером фестивалю став наш гість із Москви Ілля diliago. Він почав із майстер-класу з ліногравюри, проте сподобався всім настільки, що заняття перейшло у формат нон-стоп.

За словами Іллі, лише за два дні на гравюри він спустив 300 листів формату А3 і близько 100 аркушів А4. Тотальне розорення доброго художника можна виміряти, певне, і тонами фарби й лінолеуму. Вдячності у будь-якій формі можна залишати тут: http://diliago.livejournal.com. Там само можна знайти і відгук про Фестиваль. Детальніше про подію – тут

Виставки

Ті, кому були не до душі лекції та інші повчальні заходи, могли вільно переміститися у постійну лаунж-зону Скляної зали. Тут проходили виставки, стояли раритетні друкарські машинки, на яких кожен міг продовжити поезію або надрукувати щось на свій смак; на підлозі лежали мати, всюди стояли книжкові стільці, відбувалось частування печивом, цукерками і йогуртами «Яготин»; на ринг закликали два велетенські м’які костюми бойових книг, що згодом легко трансформувалися у м’які меблі; на двох молоденьких бузках затишно розмістилась одна із фотовиставок; артбуки гостинно розкривали свої сторінки перед глядачами в рукавичках, а декому пощастило помітити і почитати рукописи українських поетів і письменників.

Серед інших інтимностей були представлені скетч-буки та ескізники художників, ілюстраторів. Доповнювала картину виставка видавничих помилок, поруч з якою дівчата проводили госпіталізацію найтяжчих виявів.

Також окремо був представлений тематичний хенд-мейд: прикраси, розписані вручну олівці і авторські записники Папинарубашка – усе створене під впливом книжок тв книговидання. Дві майстрині – Марія Сіянко та Delnara створили прикраси спеціально для Фестивалю.

Окрім цього, кожен міг отримати на пам’ять про фестиваль розмальовану художниками футболку – з авторським малюнком або ж з акриловим логотипом Фестивалю.

A ця футболка з Ґутенберґами була подарована переможниці Facebook-конкурсу Марії Прокіпець

Урочисте відкриття

На цю подію до нас завітали президент Асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександр Афонін, президент Форуму видавців у Львові Олександра Коваль, а також наші спонсори – компанія «Київстар».

Відкрив Фестиваль директор Інституту журналістики Володимир Володимирович Різун. До відкриття уже визначились переможці Параду видавничих ідей, яких незволікаючи нагородили.

Неофіційну частину продовжили Іван Марунич (гурт «Остін») та «Вперше Чую». Попри погрози вахтерок і прибиральниць, що були страшенно незадоволені «отим балаганом, у нас кінець робочого дня!», пісні і танці дуже вдалися. Тут же були ситуативно використані костюми бойових книг, в яких балаган набув тематичних ознак та переконав працівників інституту у неможливості зупинити дійство.

Ніч у бібліотеці

Було людно! Поетичні читання змішалися із  шурхотінням редакції «Книги за 24 години», а народ валив у бібліотеку серед ночі так, як не валив ніколи вдень. Обійшлися без жертв, спали у спальниках.

)

Фестиваль пройшов на великому піднесенні і подарував купу приємних вражень. Звісно, були і нарікання: найбільше – на паралельність подій, одночасно потрапити на які було неможливо, а також на довгі коридори і блукання колишньою партійною школою, тобто приміщенням Інституту журналістики.

_

Ми продовжуємо збирати ваші відгуки (пишіть на [email protected] або лишайте у коментарях), а деякі з них опублікуємо уже зараз:

Вікторія Кравчук: О, все було просто чудово! Навіть не можу сказати, що сподобалося найбільше, бо все припало до душі. Рідко трапляється так, що дійсне навіть перевершує очікуване. Але цього разу усе було саме так! Окрема подяка організаторам, які зробили таку важливу справу. Після такого тріумфу з нетерпінням чекатиму на наступний фестиваль. Хай живуть Штурмові загони Гутенберга!

Оля: дуже-дуже дякую, що організували такий прекрасний захід, це неймовірне джерело натхнення і потужний стимул до роботи) сподіваюсь далі буде)))

Настя Шигаєва: спасибо большое. отлично, что это все началось! продолжайте дальше)

Richard Crookes: looks like a fantastic event

diliago: …А еще я испытывал какие-то особенные, не передаваемые словами чувства от того, как девчонки произносили слово “відбиток”. Настолько обаятельно это звучит, что просто сил нет! «Відбиток, відбиток!» – ликовали они, снимая с формы очередной оттиск. Это просто нечто. Отныне я буду называть оттиски только вiдбитками. А в будущем, вполне вероятно, всю линогравюрную терминологию переведу на украинский язык. Печатая вiдбитки, ребята задавали все новые и новые вопросы, и я с интересом на них отвечал. Мне кажется, что я смог выполнить главную задачу своего приезда на фестиваль – обратить внимание на линогравюру, показать, насколько все это доступно и интересно, и вдохновить на работу в этой технике. Ушла вся бумага, 30 из сорока с лишним форм были запечатаны. Настроение у всех на высоте! В общем, я необычайно доволен поездкой.

vilas(-a): Другий фестиваль молодих видавців і редакторів “Штурмові загони Ґутенберґа” – ваістіну чудове дійство Хто не бачив – най гризе лікті

Анастасія Терещенко: У цілому враження лише приємні. Хочеться, щоб фестиваль розвивався, хочеться в подальшому брати активнішу участь у ньому.

Анонім: Майстер-класи, лекції, круглі столи все це6 звичайно, корисно і цікаво, але не буду казати, що я була від того в захваті. Суховатенько було чи то може це таке моє сприйняття. […] Поговоримо про те, від чого я була в захваті. Перше – виставка в скляній залі. Хотілося щось поцупити собі додому, але совість… […] Далі – розпис футболок, як то кажуть це була «жесть». І «Ніч в бібліотеці», на якій я «по глупості і наівності своєй, а также по прічірнє отсутствія спальника» не була. Сама ідея, як казав один мій знайомий «жир по вєтру» (тобто дуже крута). […] Наступного року я туди потраплю навіть якщо наступить кінець світу

Білик М.: В силу своїх можливостей я не була на фестивалі до кінця, але те, що я побачила власними очима і в програмі, досить зацікавило…[…]неабияку цікавість викликали друковані машинки та креативні гравюри, і власноруч створені книги, що ще раз доводить справжню креативність майбутніх видавців.

Анонім: Незручність полягала у тому, що багато заходів (цікавих одночасно) було заплановано на одну й ту ж годину (хоч розірвись). Слухаємо одну лекцію, а в це час уже починається наступна…; 3) цікаві та неординарні люди, які були запрошені на Фестиваль, були відкритими та позитивно налаштованими до студентів, говорили реальні речі, не завуальовуючи і не перебільшуючи.

Анонім: Особливо сподобався майстер-клас з ліногравюри. Порадував безкоштовний буфет, що рятував студентів від голодної смерті…

Анонім: Фестиваль сподобався неймовірно, але не покидало відчуття, що там усе для своїх… Хотілося б якоїсь більшої відкритості, хоча, звичайно, це стосується не усього. Але загалом залишились лише приємні враження та з’явився потужний стимул до роботи.

Караліковська Юлія: Загалом Другий фестиваль молодих видавців пройшов добре, але особливо зрівнювати мені немає з чим, тому що для мене він є першим. Але єдине, що залишило такий собі негатив – це плутанина аудиторій і біганина по незнайомому корпусі. Другий день фесту вразив більше, а особливо майстер-клас з каліграфії, книжкові ілюстратори…

Анонім: Були деякі організаційні незручності щодо неорієнтування в розміщенні аудиторій в Інституті. Позитивне: 1)уважні, компанійські та відкриті організатори; 2) чудова атмосфера, яка панувала між всіма гостями, учасниками, слухачами.

Ми дякуємо усім, хто підтримав «Штурмові загони Ґутенберґа і запрошуємо вас на Третій фестиваль молодих видавців і редакторів у 2012 році!

Продовжуйте слідкувати за перебігом підготовки наступних фестивалів на сайті Читомо, а також у соціальних мережах.
Facebook: http://www.facebook.com/Shturmovi.zagony.Gutenberga?ref=ts
Vkontakte: http://vkontakte.ru/event26331958