Новини

У Саудівській Аравії вийшов друком переклад смислів Корану українською мовою. Перший повний переклад із арабської  виконано кандидатом історичних наук, викладачем Національного університету «Острозька академія» Михайлом Якубовичем. Про специфіку роботи із сакральним текстом мусульман, культурне значення Корану, а також про співпрацю із українськими видавцями  розповів перекладач.

– Ми часто чуємо, що Україна перебуває на перехресті західної та східної культур. Наскільки вагомою у цьому контексті є поява україномовного перекладу Корану?

– Про Коран український читач раніше дізнавався із іншомовних джерел, зазвичай російських. І хоча у східних сусідів є декілька справді високоякісних перекладів (як відповідних оригіналу, так і читомих), нашій аудиторії, звісно, мав би бути ближчим текст рідною мовою. А от наскільки «рідним» буде сам текст для читача – це вже значно складніше запитання. Люди, добре обізнані з, наприклад Біблією, знайдуть у Корані відомих персонажів, знайому близькосхідну історію, зрештою, чимало близьких віроповчальних ідей. Існують, звісно, і відмінності – наприклад, у розумінні монотеїзму, тлумаченні поняття «гріх» та деяких інших. Можливо, в чомусь допоможе й «східна» інтуїція української культури, адже іслам для України – традиційна релігія, яка лишила в нашій історії помітний слід.

– Будь-який переклад вимагає значної попередньої підготовки самого перекладача. Мабуть, не достатньо знати лише мову, особливо коли йдеться про текст сакральний. З чого розпочинали роботу ви? Яким був інструментарій?

– Спершу потрібно було опрацювати джерела, присвячені самому текстові Корану, а також тлумачення – таких існують тисячі, написані вони як у середньовіччі, так і в минулому столітті; пишуться ці тлумачення й досі. Потрібно було з’ясувати, які думки стосовно складних та неоднозначних місць найбільш виважені та авторитетні, чи пропонують вони спільне та загальне розуміння чи, навпаки, підміняють первісний смисл суб’єктивними поглядами. Звісно, в підсумку перевага віддавалася оригіналу. Важливо було й виробити адекватний стиль українського письма, укласти на основі авторитетних мусульманських тлумачень коментарі, які полегшать сприйняття тексту читачем. Коран містить опис багатьох історичних подій, якими супроводжувалася місія пророка Мухаммада, тому важливо було хоча б коротко пояснити, про що саме йдеться.

– Українська та арабська належать до різних мовних сімей. Якою є специфіка перекладу саме  із арабської? Чи можете Ви назвати приклади мовної спорідненості?

– Якщо говорити про лексику, то в українській мові є певні запозичення, що прийшли зі східних мов, зокрема й з арабської. Саме арабське походження, на думку деяких філологів, мають слова «шана», «шатро», «жупан» та ін. Утім, під часу перекладу арабських текстів, а особливо Корану, це нічим не допомагає. Труднощів дуже багато, більше, ніж запропонованих рішень. У нас же так мало перекладів із арабської, майже відсутня усталена традиція. Існують і специфічно «українські» проблеми, пов’язані з відсутністю герундія в нашій мові. Інколи доводилося відшукувати маловживані лексеми, хоча загалом я намагався уникати архаїзації стилю. Крім того, в арабській мові відсутня так звана «копула» ? зв’язка, яка в індоєвропейських мовах поєднує підмет і присудок, на кшталт української «є», англійської «is», німецької «іst» чи перської «аст». Тому перекладачам доводиться підшукувати різні розв’язки, маю надію, що мої теж виявилися вдалими.

? Текст Корану насичений величезною кількістю символів. До яких джерел вам доводилося звертатися задля кращого тлумачення певних складних фрагментів?

? Передусім до тлумачень Корану в мусульманському середовищі, а також класичних арабських словників, спеціально присвячених Корану. Серед великої кількості коментарів (часто суперечливих) я в більшості випадків віддавав перевагу позиціям, яких трималися такі середньовічні класики екзегетики як ат-Табарі (Х ст.), аль-Багавві (ХІІ ст.) та ібн Касір (XIV ст.). Це багатотомні видання, які фіксують у собі досвід розуміння Корану мусульманською громадою. Згадані мною автори намагалися не просто дати пояснення тексту, а навести збережені думки тих представників ісламської громади, які жили в часи Мухаммада та були його близькими сподвижниками. Такий метод дозволяє осягнути первісні смисли, а не більш пізні інтерпретації.

? У мусульманському середовищі критично оцінюють практики перекладу Корану. Раніше його навіть не дозволяли перекладати, адже це могло вплинути на суть писання. Натомість ваш переклад схвалила до друку комісія Центру імені короля Фагда (Медина, Саудівська Аравія). Як Вам вдалося налагодити співпрацю?

? Нагадаю, що моя праця – це не «переклад Корану», а «переклад смислів Корану», тобто пояснення значень арабського тексту українською мовою. Справді, відповідно до ісламського віровчення, Коран – це виключно арабський текст, тому жоден переклад не може зазіхати на абсолютну відповідність оригіналу. Також переклад, на відміну від оригіналу, не має жодного ритуального статусу, зокрема не читається в щоденній молитві, де частини Корану виголошуються лише арабською. Такий підхід зараз сповідує більшість мусульманських освітніх інституцій, у тому числі й Центр імені короля Фахда, спеціально створений на початку 80-их років минулого століття з метою видруку оригіналу Корану та підготовки перекладів смислів. За ці кілька десятиліть у Центрі вийшли друком переклади більш, ніж на 60 мов.

? Коран – доволі специфічний текст. Крім релігійної складової потрібно також враховувати культурний контекст. Якщо Ваш переклад потрапить у руки читачеві, який не знайомий із тонкощами східної ментальності,  чи зможе він осягнути цінність книги? Чи все ж  переклад спрямований на визначену підготовлену аудиторію?

? Коран як сакральний текст – це не просто книга для читання, це заклик до людини з певною духовною метою. І хоча переклад відображає лише краплину з океану коранічних смислів, кожен вдумливий читач може відчути цей заклик. У Корані часто підкреслюється, що цей текст зрозуміють «обдаровані розумом», «люди, які мислять», «люди, які наділені знанням». Людина, яка зацікавиться текстом, обов’язково щось для себе відкриє, навіть не маючи попередніх знань про Коран. Головне – забути про упередження стосовно ісламу та Сходу загалом, які ми постійно чуємо, поглянути в корінь, спробувати осягнути першоджерело, спробувати порівняти його зі своїм особистим досвідом.

? Електронна версія вашого перекладу викладена на сайті Центру імені короля Фагда ще з кінця минулого року. Цього року нарешті світ побачила друкована книга, проте вийшла вона у далекій Саудівській Аравії. Чи не виникало у Вас бажання перевидати україномовний текст в Україні? Наскільки це видається можливим?

? Те, що переклад вийшов саме в Медині, для мене надзвичайно важливо. Адже в саме в Медині провів останні роки життя пророк Мухаммад, саме тут була виголошена частина розділів Корану, саме тут, в середині сьомого століття, почалася кодифікація тексту. Зауважу, що й Центр імені короля Фагда, де видано переклад, залишається чи єдиною інституцією в світі, де переклад проходить перевірку, готується до друку й нарешті публікується у чудовій поліграфічній якості. На багатьох сайтах уже доступна й електронна версія. Друковане видання призначене для безкоштовного поширення, хоча, не дивлячись на порівняно великий тираж зможе задовольнити попит лише частково. Справді, в мене вже виникають думки про нове видання тексту тут, в Україні. Але, враховуючи кризовий стан нашого книговидавництва (не кажучи вже про книгорозповсюдження, особливо в регіонах), розумію і складність виконання такої мети. З українськими видавцями, утім, я ще на цю тему не спілкувався.