Без розділу

Зустріч із відомим українським письменником Олександром Ірванцем – саме так в Інституті журналістики відзначили Міжнародний день рідної мови. Як сказала організаторка Катерина Коваленко, Ірванець – дуже крутий, веселий і розумний чувак.

Він підкупив аудиторію вже з перших слів: «Я знаю, що таке бути журналістом, тому говоритиму з вами, як із рівними».

 «Чотко» – це українське слово

Ірванцевий виступ можна розбирати на пазли цитат. Ось, наприклад, деякі з них:

1. Якщо людина не може згадати назву новорічного деревця й каже, що це «йолка», то ви розумієте її рівень мовної культури.

2. Я на сто відсотків говорю, що «чотко» – це українське слово.

3. Зі своїми українським москалями я говоритиму українською.

Цікавими є міркування про те, що мова – живий організм. Тому не варто, на думку Ірванця, дивуватися обсценній лексиці в сучукрліті: це один з органів мови.

Ірванець як справжній співець суржику називає його смачним, класним, кльовим, кольоровим. А як вам дотеп у стилі підскарбія Бу-Ба-Бу: «Інститут мовознавства треба розстріляти за те, що він не кодифікував суржик».

Торба порад

Хоч цей захід і мав назву, пов’язану з мовою, проте  Олександр Ірванець надав ще й торбу порад на всі випадки життя. Отже, топ-3 рекомендацій від пана Олександра:

1. Щоб писати, треба читати: «У світі є дуже багато гарної літератури. Її треба просто знайти».

2. Щоб писати, треба писати. Хоча б «якусь фітюльку», але писати щодня, аби підтримувати форму.

3. Порада для джентельменів: учити вірші. «Я, знаючи багато віршів, ніколи не мав проблем із дівчатами».

Куди ж без ложки дьогтю?

Не можна оминути увагою й ще один цікавий і неоднозначний факт.

Так уже в нас заведено, що всі розмови зводяться до політики. Так ось коли під час розповіді Ірванець негативно виразився про Табачника, одна студентка в залі закинула слівце на кшталт: так не можна говорити про пана міністра, який за сумісництвом ще й мій «крьосний» (ех, не було на цю дівчину Пономарева).

Та в цьому словесному псевдопоєдинку Ірванець поставив студентку на місце порадою звернутися до Біблії, де чітко написано: «По ділах їх пізнаєте їх…». А зі Святим Письмом, як відомо, не посперечаєшся.

Зате ІЖівці тепер знають, через кого можна передавати привіти улюбленому міністрові.

І насамкінець – поезія! «Балада про вікно», «Вірш про мову» та ще кілька власних творів О. Ірванець  прочитав для цікавих студентів і гостей.

Судячи з того, які щасливі студенти виходили з аудиторії, зустріч і справді була вартісною. Бо не щодня доводиться спілкуватися з такою колоритною постаттю.

http://issuu.com/zzuzuzu/docs/zu13

Світлини Юлії Палько